Ухвала суду № 36470220, 19.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року м. Київ К-33404/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 у справі № 2а-9376/09/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараж Мобайл Груп"

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2009 № 0000422300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 135 592,10 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2009 у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 рішення суду першої інстанції скасовано, а позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем по справі була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.05.2007 по 01.01.2009, за результатами якої складено акт від 31.03.2009 № 161/23-2/35040775. У ході вказаної перевірки встановлено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", що полягало у заниженні податку на прибуток за 4 квартал 2008 року на загальну суму 112 993,40 грн.

Такий висновок податкового органу мотивовано тим, що у період, що перевірявся, позивачем неправомірно було включено до складу валових витрат вартість послуг по передпродажній підготовці товарів, сплачених ТОВ "Юнівест-Сервіс" у сумі 451 973,50 грн. На підтвердження отримання таких послуг було надано документ "Ринки роздрібного продажу послуг сотового зв'язку в Україні". Проте, оскільки в даному документі були відсутні обов'язкові реквізити (дата складання, посада, прізвище виконавця, місце складання документу, сума та перелік передпродажних послуг, які б могли бути використані в господарській діяльності підприємства) податковим органом було зроблено висновок про те, що понесені на оплату вказаних послуг витрати є непідтвердженими і не можуть включатися до складу валових витрат підприємства.

На підставі акту перевірки відповідачем ухвалено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Судове рішення першої інстанції про відмову у задоволенні позову обґрунтовано тим, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат витрати понесені на отримання передпродажних послуг, оскільки останні не підтверджені документально.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковою інспекцією не доведено факту віднесення позивачем витрат на оплату передпродажних послуг до складу валових.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як підставу скасування винесеного податкового повідомлення - рішення позивач вказував на ту обставину, що витрати, які ним були понесені на придбання передпродажних послуг у ТОВ "Юнівест-Сервіс" були оплачені з прибутку підприємства та взагалі не включались до складу валових витрат.

За змістом ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень.

Наявність чи відсутність певних обставин встановлюється на підставі будь-яких фактичних даних, що мають значення для справи, та які є доказами у розумінні ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідають висунутим процесуальним законом критеріям належності, допустимості та достовірності таких доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте всупереч зазначеної норми податковою інспекцією не було надано жодного доказу, що підтверджував би віднесення позивачем до складу валових витрат витрати на придбання передпродажних послуг у контрагента.

Натомість позивачем керуючись ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, було надано належно оформлені документи (розшифровку валових витрат за ІІ, ІІІ та ІV квартал 2008 року), що підтверджують відсутність у складі валових витрат, витрат у сумі 451 973,50 грн., що понесені ним на оплату послуг по передпродажній підготовці товарів наданих ТОВ "Юнівест-Сервіс".

За таких обставин та відповідно до зазначених правових норм суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність визначення позивачу суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 135 592,10 грн.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції відхиляє доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування законного і обґрунтованого судового рішення апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 у справі № 2а-9376/09/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко