Ухвала суду № 36470027, 02.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" грудня 2013 р. м. Київ К/800/15920/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Фоміні А.Ю.

за участю представника позивача - Кучмак В.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013

та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2012

у справі № 2а/1770/4472/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЗЕВС ЛТД»

до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЗЕВС ЛТД» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби № 0000041540 від 16.11.2012.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2012, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія «ЗЕВС ЛТД» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року, складено акт № 295/15/30362061 від 07.11.2012, в якому зафіксовано порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 (е) ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у липні 2012 року на 964 738 грн.

Порушення, на думку податкового органу, полягає в тому, що у податкових накладних, отриманих від постачальників худоби, відсутні дані про ідентифікаційний номер кожної голови великої рогатої худоби, що вказує на те, що обумовлені податкові накладні є такими, що оформлені з порушенням вимог підпункту (е) пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі результатів вказаної перевірки, 16.11.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000041540, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 964 738 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 482 369 грн.

В судовому порядку встановлено, що позивачем до перевірки, окрім податкових накладних, були надані первинні документи бухгалтерського обліку, у яких зафіксовані факти постачання ВРХ позивачу господарствами та відображені ідентифікаційні номери такого поголів'я ВРХ, а саме: видаткові накладні, ветеринарні свідоцтва, корінці приймальних квитанцій, книга обліку тварин, акти зняття з тварин бірок та відправлення паспортів великої рогатої худоби і ветеринарних карток, отриманих представником Дубенської міської державної ветеринарної медицини, товарно-транспортні документи на переміщення ВРХ. Поставка ВРХ супроводжувалась приймальними квитанціями, ветеринарними свідоцтвами тварин. Названі документи містять відомості про найменування господарства-постачальника ВРХ, ідентифікаційний номер кожної ВРХ, що постачалась такими господарствами позивачу.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з пп. «е» п. 201.1 ст. 201 зазначеного Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Судами вірно зазначено, що наявність таких недоліків при заповнені податкових накладних, як відсутність даних про ідентифікаційний номер кожної голови великої рогатої худоби, не робить такі податкові накладні неналежним доказом підтвердження права позивача на податковий кредит у відповідний період.

Відповідно до п. п. 200.1-200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач правомірно включив спірні суми сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту і відповідно правомірно визначив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року в розмірі 964 738 грн.

За встановлених обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013 та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний