Ухвала суду № 36469996, 05.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року м. Київ К/9991/41794/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011

у справі № 2-а-7969/10/2270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось до суду з позовом до Славутської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.12.2010, яке залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна". Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 19.10.2010 відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань оподаткування виплачених доходів нерезиденту Чехії "OSEVA ЕХІМРО PRAHA" s.r.o. за період з 01.01.2008 по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт № 1163/23/34863309 від 19.10.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 13.2. ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині не утримання при виплаті доходу у вигляді роялті резиденту Чехії "OSEVA ЕХІМРО PRAHA" s.r.o. та несплати до бюджету України податку на доходи нерезидентів в сумі 35951,66 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001032301/0 від 29.10.2010 року, яким ТОВ "Суффле Агро Україна" визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 35 951,66 грн. та 71 903,32 грн. штрафних санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що 15.01.2008 року між фірмою "OSEVA EXIMPO PRAHA" s.r.o., як Ліцензіаром, та товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", як Ліцензіатом, було укладено ліцензійний договір № 1/08 на використання сорту ячменю ярого Себастьян.

Згідно ж додаткової угоди від 01.12.2008 року №1 до ліцензійного договору № 1/08 від 15.01.2008 року сторонами було доповнено пункт 8 "Додаткові умови договору" підпунктом 8.5, згідно якого визначено, що даний договір виконується та регулюється у всіх відношеннях відповідно до законодавства Чехії.

Відповідно до п.п.13.1, 13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи, будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

В свою чергу, у відповідності до вимог п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 470 підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидентом є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Матеріалами встановлено, що на час проведення перевірки позивача, було підтверджено право на застосування положень Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 30.06.1997 року щодо фірми "OSEVA EXIMPO PRAHA"

За змістом статті 15 Закону України «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами.

Чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 19 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.

Пунктами 1, 2 ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно передбачено, що роялті, які виникають у договірній державі і сплачуються резиденту другої договірної держави, можуть оподатковуватись у цій договірній державі. Однак ці роялті можуть також оподатковуватись у договірній державі в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї держави, але якщо фактичний одержувач роялті є резидентом другої договірної держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми роялті.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оподаткування в Україні доходів нерезидента - "OSEVA EXIMPO PRAHA" s.r.o., згідно з положеннями п.13.2 ст.13 Закону та Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, за ставкою 10% від загальної суми роялті, незалежно від умов договору.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

З огляду на вищезазначене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 у справі № 2-а-7969/10/2270слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" відхилити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 у справі № 2-а-7969/10/2270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко