Ухвала суду № 36469863, 25.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2013 р. м. Київ К/800/24585/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Муравйова О.В.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представників позивача Нижник О.М.

відповідача Вороніної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби)

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.10.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013

у справі №2а-1759/11/1270

за позовом Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.10.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з

ВПП у м.Луганську, яка виразилась у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування ПАТ «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за липень 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Стахановський завод феросплавів» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за липень 2010 року в сумі 39983281,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Позивачем подана до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року, згідно рядка 25 якої сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку становить 39983281,00 грн.

Відповідачем-1 проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за липень 2010, за результатами якої складено довідку №1295/08-3/00186513 від 25.10.2010. У довідці зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити, заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2010 року у сумі 39983281,00 грн., що пов'язано з неотриманням відповідей на запити стосовно основних постачальників.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що перевіркою не було встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту чи податкових зобов'язань та не виявлено помилок при здійсненні розрахунку сум бюджетного відшкодування за вказаний період, не встановлено укладення позивачем у вказаному податковому періоді нікчемних (недійсних) правочинів, а також зважаючи на те, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2011, яка залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.201, податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську від 21.03.2011 №0001018013/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 168176668,00 грн. за період 2007-2010 роки, у тому числі і за липень 2010 року в сумі 39983281,00 грн., скасовано.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідній сумі відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначеної суми.

Відповідно до положень підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Стахановський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за липень 2010 року, за результатами якої складена довідка № 1295/08-3/00186513 від 25.10.2010.

Зазначена довідка є засобом реалізації відповідачем-1 владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки, викладеними у довідці, не було встановлено заниження або завищення задекларованих ВАТ «Стахановський завод феросплавів» показників декларації та не було встановлено порушень при визначенні позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2010 року.

При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган мав подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний відповідачем-1, чим були порушені права позивача, у зв??язку з чим висновки судів про протиправність бездіяльності СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську, яка виразилась у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість за липень 2010 року, є правильними.

Щодо поданої позивачем заяви в порядку статті 219 Кодексу адміністративного судочинства України про часткову відмову від позову, оскільки бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року була частково погашена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок на суму 8558655,00 грн., то судова колегія доходить висновку, що вона задоволенню не підлягає, оскільки зазначені обставини не існували на час постановлення судових рішень та підлягають вирішенню в процесі виконання судового рішення.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.10.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.В.Муравйов

Н.Г.Пилипчук