Постанова № 36469716, 18.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 901/938/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)відповідачаПархомчук Р.Й. дов. від 05.04.2013 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг"на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 р.у справі № 901/938/13-г господарського суду Автономної Республіки Кримза позовомПриватного підприємства "Фаворит-ІІІ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг"простягнення 765 788, 49 грн.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року приватне підприємство "Фаворит-ІІІ" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" про стягнення 740 000, 00 грн. боргу та 25 788, 49 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" зобов'язань за договорами позики, укладеними з приватним підприємством "Фаворит-ІІІ".

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 р. (колегія суддів: головуючий Радвановська Ю.А., судді Лагутіна Н.М., Пукас А.Ю.), яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 р. (колегія суддів: головуючий Черткова І.В., судді Рибіна С.А., Голик В.С.), позов задоволено у повному обсязі; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" на користь приватного підприємства "Фаворит-ІІІ" 740 000, 00 грн. заборгованості та 25 788, 49 грн. 3 % річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 р., та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 28.01.2011 р., 15.03.2011 р., 18.03. 2011 р. та 15.04.2011 р. між приватним підприємством "Фаворит-ІІІ" (позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" (позичальник) укладено аналогічні за своїм змістом договори зворотної безвідсоткової фінансової допомоги, відповідно до пункту 1.1 яких позикодавець зобов'язався надати позичальнику зворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а останній зобов'язався повернути кошти у розмірі наданої допомоги у визначений договорами строк.

Згідно пункту 2.1 сума зворотної безвідсоткової фінансової допомоги за договорами становить 120 000, 00 грн., 550 000, 00 грн., 70 000, 00 грн., 3 000 000,00 грн. відповідно.

Пунктом 3.1 договорів сторони визначили, що зворотна безвідсоткова фінансова допомога надається в безготівковому вигляді шляхом перерахування необхідних коштів на розрахунковий рахунок позичальника.

Відповідно до пункту 4.1 зворотна безвідсоткова фінансова допомога позичальнику надається до 31.12.2011 р.

Пунктами 5.1 договорів сторони визначили, що після закінчення терміну, зазначеного в пункті 4.1 договорів позичальник зобов'язується протягом п'яти банківських днів повернути суму зворотної безвідсоткової фінансової допомоги позикодавцю.

За розділом 6 договори набувають чинності з моменту підписання їх сторонами та діють до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому разі до 31.12.2011 р.

Платіжними дорученнями № 81 від 28.01.2011 р., № 210 від 15.03.2011 р., № 239 від 18.03.2011 р., № 340 від 15.04.2011 р., № 341 від 15.04.2011 р. приватним підприємством "Фаворит-ІІІ" перераховано на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" 3 740 000, 00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, товариством з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" було повернуто безвідсоткову фінансову допомогу у сумі 3 000 000, 00 грн.

Звертаючись з позовом, приватне підприємство "Фаворит-ІІІ" вказало на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" неналежним чином виконало зобов'язання з повернення усієї суми безвідсоткової фінансової допомоги, а саме, в частині повернення 740 000, 00 грн., у зв'язку з чим приватне підприємство "Фаворит-ІІІ" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" з претензією № 01 від 03.01.2013 р. щодо погашення заборгованості в строк до 30.01.2013 р., яка була залишена останнім без відповіді.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, залишене без змін постановою апеляційного суду, суд першої інстанції виходив з того, що приватним підприємством "Фаворит-ІІІ" доведено, а товариством з обмеженою відповідальністю "Кримопттог" не спростовано наявність заборгованості за спірними договорами зворотної безвідсоткової фінансової допомоги у сумі 740 000, 00 грн., а отже - і наявність підстав для нарахування на вказану суму 3% річних у розмірі 25 788, 49 грн.

Разом з тим, судова колегія касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх передчасними та такими, що здійснені з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, з огляду на таке.

Так, судами вірно встановлено, що за своєю правовою природою зазначені договори, що є підставою позову, являються договорами позики.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 Цивільного кодексу України у випадках, зокрема, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми укладається в письмовій формі.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином, момент укладення договору позики закон визначає моментом фактичної передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При цьому, факт передачі грошей або інших речей, що визначені родовими ознаками, які предметом договору позики, є підставою визначення факту та моменту укладення такого договору.

Разом з цим, у відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між тим, судами попередніх інстанцій не перевірено та не надано правової оцінки доводам товариства з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" стосовно того, що приватним підприємством "Фаворит-ІІІ" не було перераховано кошти у розмірі, визначеному спірними договорами зворотної безвідсоткової фінансової допомоги, у зв'язку з чим є підстави вважати, що договори позики є неукладеними.

Крім того, приймаючи до уваги платіжні доручення, надані приватним підприємством "Фаворит-ІІІ", у якості належних доказів на перерахування коштів, суди попередніх інстанцій вказали на неспроможність доводів товариства з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" щодо відсутності на вказаних платіжних документах підпису уповноваженої на їх підписання особи, відмітки банківської установи про факт та дату виконання цих платіжних доручень, як того вимагають положення постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. "Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".

Так, відхиливши вказані доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг", суди попередніх інстанцій прийняли до уваги лише письмові пояснення приватного підприємства "Фаворит-ІІІ", згідно яких виконання перерахунку коштів до банківської установи за платіжними дорученнями спрямовувались у електронній формі через систему "Клієнт-банк" та були підписані електронним підписом.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування у господарському процесі покладено на сторони.

За вимогами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судами попередніх інстанцій не було прийнято до уваги зазначені у письмових поясненнях товариства з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" обставини, не перевірено їх та не надано цим обставинам належної правової оцінки, при тому, що з'ясування наявності факту передачі приватним підприємством "Фаворит-ІІІ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" грошових коштів на виконання зобов'язань, покладених на нього умовами спірних договорів зворотної безвідсоткової фінансової допомоги, а отже - правомочності вказаних договорів, а також з'ясування правомочності платіжних доручень, які стали підставою для стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" заборгованості за вказаними договорами, є істотним для правильного вирішення спору по суті заявлених вимог.

Таким чином, вбачається, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про наявність належних правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" на користь приватним підприємством "Фаворит-ІІІ" 740 000, 00 грн. боргу та 25 788, 49 грн. 3% річних за договорами позики від 28.01.2011 р., 15.03.2011 р., 18.03. 2011 р. та 15.04.2011 р.

Враховуючи викладене, суд вважає висновки місцевого та апеляційного господарських судів, покладені в основу прийнятих у справі судових рішень, передчасними, непереконливими та такими, які не можна вважати прийнятими за повного встановлення та оцінки усіх істотних обставин справи у їх сукупності.

Отже, не можна вважати, що судами попередніх інстанцій дотримано вимог, передбачених статтями 43, 84 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи на підставі встановлених обставин справи і доказів, які були предметом дослідження і оцінки судом, та повного і послідовного викладення рішення.

Відповідно до статті 1115 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки не встановлення вищезазначених обставин судами попередніх інстанцій є суттєвим порушенням норм процесуального права, які, з урахуванням меж перегляду справ в касаційній інстанції, встановлених статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, унеможливили висновок суду касаційної інстанції щодо правильності визначення і правової оцінки спірних правовідносин, підстав і предмета доказування у справі, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримоптторг" задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 р. у справі № 901/938/13-г та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 р. скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова