Постанова № 36467362, 20.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2013 р. Справа № 805/17266/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька

до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьонівському районі м. Донецька

про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пенсій

Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьонівському районі м. Донецька про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 3482,33 грн., у тому числі витрати на доставку - 8,15 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 1 квітня 2001 року, повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань. Відповідно до Порядку, затвердженому спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, органи Пенсійного фонду проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають відповідний акт звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Проте, відповідачем безпідставно не прийнято до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсій за жовтень 2013 року у розмірі 3482,33 грн., у т.ч. витрати на доставку в сумі 8,15 грн., у зв'язку з чим вказана сума має бути стягнутою в судовому порядку.

20 грудня 2013 року представником позивача надано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представником відповідача через канцелярію суду надано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження із доданими до неї запереченнями проти позову. В наданих до суду запереченнях в обґрунтування незгоди із позовом відповідач визначив що 25 особам, які отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника на момент смерті годувальника не було 55 років. Що стосується двох осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, то зазначені особи отримали травму за межами України і фонд відшкодовувати виплачену їм пенсію не повинен. В позові просив відмовити в повному обсязі.

Враховуючи наведене, на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька направлено до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьонівському районі м. Донецька акт щомісячної звірки витрат по особових справах пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за жовтень 2013 року. До складу пред'явлених до відшкодування витрат на виплачені пенсії за жовтень 2013 року, окрім інших, включено витрати на виплату пенсій по втраті годувальника ОСОБА_3 (номер особового рахунку НОМЕР_1), ОСОБА_4 (номер особового рахунку НОМЕР_2), ОСОБА_5 (номер особового рахункуНОМЕР_6), ОСОБА_6 (номер особового рахунку НОМЕР_3), ОСОБА_7 (номер особового рахунку НОМЕР_4), ОСОБА_8 (номер особового рахунку НОМЕР_5), ОСОБА_9 (номер особового рахунку НОМЕР_7), ОСОБА_10 (номер особового рахунку НОМЕР_8), ОСОБА_11 (номер особового рахунку НОМЕР_9), ОСОБА_12 (номер особового рахункуНОМЕР_10), ОСОБА_13 (номер особового рахунку НОМЕР_11), ОСОБА_14 (номер особового рахунку НОМЕР_12), ОСОБА_15 (номер особового рахунку НОМЕР_13), ОСОБА_16 (номер особового рахунку НОМЕР_14), ОСОБА_17 (номер особового рахунку НОМЕР_15), ОСОБА_18 (номер особового рахунку НОМЕР_16), ОСОБА_19 (номер особового рахунку НОМЕР_17), ОСОБА_20 (номер особового рахунку НОМЕР_18), ОСОБА_21 (номер особового рахунку НОМЕР_19), ОСОБА_22 (номер особового рахунку НОМЕР_20), ОСОБА_23 (номер особового рахунку НОМЕР_21), ОСОБА_24 (номер особового рахунку НОМЕР_22), ОСОБА_25 (номер особового рахунку НОМЕР_23), ОСОБА_26 (номер особового рахунку НОМЕР_24), ОСОБА_27 (номер особового рахунку НОМЕР_25) та пенсій по інвалідності ОСОБА_1 (номер особового рахунку НОМЕР_26) та ОСОБА_2 (номер особового рахунку НОМЕР_27). Втім, відповідач відмовився прийняти до відшкодування витрати позивача на виплату та доставку пенсії зазначеним особам в сумі 3482,33 грн., за весь заявлений період.

Спірним питанням в цій справі є наявність у відповідача обов'язку відшкодовувати пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій. Відповідно до положень статей 8, 10, 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05 листопада1991 року пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюються органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

З набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105 від 23 вересня 1999 року (далі - Закон №1105), обов'язок щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності та у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 24Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджений спільною постановою правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 376/7697 від 04 березня 2003 року.

Пункт 5 Порядку передбачає, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих. За її результатами складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, він подається відповідно Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до статті 21 Закону № 1105 та Порядку відповідач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, а саме суму пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суму пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога на поховання сім'ї померлого, суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вказаних пенсій. Наведений перелік відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я являється вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсії по втраті годувальника за спірний період, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Як вже було зазначено перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку визначений статтею 21 Закону № 1105-XIV.

Відповідно до ст. 28 Закону, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку та складаються з: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності; 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно зі ст. 33 Закону, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2013 року сума витрат на виплату та доставку пенсії наступним особам: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 складає 3 166,29 грн., у т.ч. витрати на доставку - 7,24 грн. Втім, з наявних в матеріалах справи документів (арк. справи 12-58, 68-103, 115-187) вбачається, що на день смерті чоловіків вказані вище особи не досягли 55 річного віку, а тому не були непрацездатними.

Оскільки на момент втрати годувальників вказані вище особи не досягли 55 річного віку, непрацездатними також не визнавались, суд вважає, відповідач не повинен відшкодовувати позивачу понесені ним витрати по виплаті пенсій таким особам.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

За змістом частини 2 статті 2 № 1105-ХІУ особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Статті 5 та 6 Угоди визначають, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян.

Призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Таким чином, відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв'язку з трудовим каліцтвом - це різні поняття, які регулюються різними нормативно-правовими актами.

З матеріалів справи також вбачається, що у жовтні 2013 року пенсійним органом було виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 в сумі 200,000 грн. та ОСОБА_2 в сумі 115,13 грн. (витрати на доставку 0,91 грн.). З наданих позивачем документів встановлено, що ОСОБА_1 отримав травму 10 листопада 1982 року на території Свердловської області, нинішньої Російської Федерації, у зв'язку з чим отримує пенсію по інвалідності (арк. справи 59-67). ОСОБА_2 отримав травму 25 грудня 1993 року на території Республіки Комі (Воркута, Російська Федерація), у зв'язку з чим отримує пенсію по інвалідності (арк. справи 104-114).

Таким чином, враховуючи наведені вимоги законодавства та докази, які підтверджують причинний зв'язок інвалідності з нещасним випадком на виробництві, суд дійшов висновку, що у випадку відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 призначеної в 1982 році, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Позовна вимога позивача про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату пенсій по трудовому каліцтву, призначеної ОСОБА_2 виплаченої у жовтні 2013 року задоволенню не підлягає, оскільки каліцтво отримано в 1993 році на території іноземної держави.

Отже, позов підлягає задоволенню в частині вимог про відшкодування позивачу понесених ним витрат по сплаті пенсії ОСОБА_1, який отримав травму за межами України у 1982 році, за жовтень 2013 року в сумі 116,04 грн., з яких основний розмір пенсії -115,13 грн. та витрати на доставку -0,91 грн.

З огляду на наведене та керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV, ст.ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 128, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьонівському районі м. Донецька про стягнення суми витрат з виплати та доставки пенсій за жовтень 2013 року у розмірі 3482,33 гривень - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьонівському районі м. Донецька (83030, м. Донецьк, вул. Октября, 17, код ЄДРПОУ 25968814) витрати на виплату та доставку пенсій за жовтень 2013 року у загальному розмірі 116,04 (сто шістнадцять гривень 4 копійки).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повний текст постанови складений та підписаний 20 грудня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Михайлик А.С.