Постанова № 36467080, 25.12.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3636/13-а

25 грудня 2013 року 11год. 31хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача:представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Гридіна Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

доВиконавчої дирекції Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 (по тексту постанови - позивач) - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчої дирекції Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями суб'єкта владних повноважень.

Ухвалою (протокольно) суду від 28.11.2013 року за згодою представника позивача, судом відповідно до ст.52 КАС України здійснено заміну первісного відповідача - виконавчої дирекції Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на належного відповідача - Рівненське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просив суд стягнути на користь ФОП ОСОБА_3 заподіяну незаконними діями Рівненського обласного відділення Фонду недофінансовану суму в розмірі 9181, 86 грн. В обґрунтування позову зазначив, що 01.12 2011 року працівницею позивача ОСОБА_4 отримано листок непрацездатності серія АВУ № 569531 виданий їй у зв'язку із вагітністю та пологами. Позивачем подано до Сарненської міжрайонної виконавчої дирекції Рівненського обласного відділення Фонду заяву-розрахунок на фінансування допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_4 в сумі 15062,62 грн. згідно пункту 3 частини 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240).

Позивачем також зазначено, що згідно відомості на виплату грошей № 4 за грудень місяць 2011 року здійснено виплату нарахованих грошей в сумі 15062, 62 грн., проте, Фондом перераховано Позивачу лише 5880,76 грн. допомоги по вагітності та пологах, розрахунок якої здійснено із мінімальної заробітної плати, що на думку позивача суперечить пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 (далі - Порядок № 1266).

Зазначив, що розрахунок допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_4 ним було здійснено із заробітної плати ОСОБА_4 в розмірі 3000 грн., яка була їй встановлена в зв'язку із його від'їздом на сезонні роботи та в зв'язку із збільшенням у неї об'ємів робіт. Також представник позивача зазначив, що Позивачем було сплачено усі страхові внески із заробітної плати ОСОБА_4 При цьому, Позивач зазначив, що прокуратурою Сарненського району було проведено перевірку щодо порушення СПД ФОП ОСОБА_3 вимог законодавства про соціальне страхування, за результатами якої у порушенні кримінальної справи відмовлено.

Позивач вважає, що Фондом незаконно нараховано 5880,76 грн., отже різниця недофінансованої суми складає 9181,86 грн., яку необхідно стягнути з Відповідача.

У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог..

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав заперечення по суті справи, додаткові пояснення по справі вважаючи позов необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону Фонд здійснює фінансування страхувальників-роботодавців, які в подальшому відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону № 2240 використовують кошти Фонду на надання матеріального забезпечення (в тому числі, допомоги по вагітності і пологах) застрахованим особам. При цьому, частиною 2 ст. 53 Закону № 2240 визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Порядку № 1266 визначено, що середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи із нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно із нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" та підлягають обкладанню податком із доходів фізичних осіб, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В свою чергу, ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства на підставі укладеного трудового договору.

При цьому, представник відповідача зазначив, що розрахунок допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_4 в сумі 5880,76 грн. здійснено із заробітної плати, яка визначена трудовим договором між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01.10.2008 року на рівні мінімальної заробітної плати та надав відповідні докази.

Просив суд в задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240) ФОП ОСОБА_3 подав до Сарненської міжрайонної виконавчої дирекції Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заяву-розрахунок для здійснення фінансування допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_4 в сумі 15062,62 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 28 Закону № 2240 для з'ясування правдивості здійснених розрахунків, працівниками органу Фонду було запропоновано ФОП ОСОБА_3 надати копії документів на підставі яких ним здійснено розрахунок допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_4 в сумі 15062,62 грн. Так, згідно пояснень позивача, ФОП ОСОБА_3 до органів Фонду було надано копію трудового договору між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01.10.2008 року, копію листка непрацездатності серія АВУ № 569531 виданого ОСОБА_4 у зв'язку з вагітністю та пологами та довідку управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі від 14.12.2011 року про відсутність заборгованості по єдиному внеску. Враховуючи, що трудовим договором від 01.10.2008 року встановлено заробітну плату «заробітна плата мінімальна», працівниками органів Фонду було здійснено перерахунок допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_4 та 29.12.2011 року профінансовано ФОП ОСОБА_3 в сумі 5880,76 грн. При цьому, довідка про відсутність заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску витребувана в зв'язку з тим, що з 01.01.2011 року набув чинності Закон України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464). Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Закону № 2464 фізична особа підприємець та його найманий працівник є платниками єдиного внеску. Відповідно до частини 5 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, що діяла у 2011 році) сплата єдиного внеску здійснюється шляхом внесення сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування, тобто сплачені кошти не обліковуються Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Разом з тим, ФОП ОСОБА_3 додатково до органів Фонду було надано Угоди про внесення змін до трудового договору від 01.10.2008 року з різними текстами.

Судом досліджено копії Угод про зміну та доповнення до трудового договору № 17630800753 від 01.10.2008 року, які надано в судовому засіданні представником Відповідача. Так, досліджено Угоду від 13.09.2011 року, якою внесено зміни до пункту 3 Договору № 17630800753, а саме викладено в новій редакції «виплачувати заробітну плату у розмірі 1800 гр.», Угоду від 01.10.2011 року якою внесено зміни до пункту 3 Договору, а саме викладено в новій редакції «виплачувати заробітну плату у розмірі 3000 грн.», Угоду від 01.10.2011 року якою внесено зміни до пункту 3 Договору, а саме викладено в новій редакції «виплачувати з/п у розмірі не менше мін. з/п згідно чинного законодавства». Судом встановлено, що трудовий договір № 17630800753 від 01.10.2008 року підписано ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та містить підписи двох сторін.

Крім того, судом встановлено, що Угоди від 13.09.2011 року та два екземпляри Угоди від 01.10.2011 року з різним текстом не містять підписів двох сторін, якими скріплено трудовий договір від 01.10.2011 року. Крім того, листом Міністерства праці та соціальної політики України від 16.01.2009 року № 7/06/186-09 роз'яснено, що сторони повинні повідомляти центр зайнятості про внесення змін до договору та надавати їх у трьох примірниках. Відповідальна особа центру зайнятості повинна зробити відмітку в книзі реєстрації трудових договорів, про що засвідчити на усіх трьох екземплярах зміненого договору, два з яких повертаються сторонам.

Судом встановлено, що жоден із примірників Угод про зміни та доповнення до трудового договору від 01.10.2008 року № 17630800753 не містить позначки про його реєстрацію в органах зайнятості. Разом з тим, суду надано копію журналу реєстрації трудових договорів між працівником та фізичною особою, де навпроти запису про реєстрацію договору від 01.10.2008 року № 17630800753 міститься запис, «з 01.10.2011 року з/п в розмірі не менше мін. з/п згідно чинного законодавства».

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_3 30.12.2011 року звернувся від імені дружини до Міністерства соціальної політики України із заявою про сприяння у виплаті соціальної допомоги по лікарняному листу. Зазначене звернення було надіслано для розгляду за належністю до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка в свою чергу спрямувала розгляд звернення до виконавчої дирекції Рівненського обласного відділення Фонду. Листом виконавчої дирекції Рівненського обласного відділення Фонду від 17.01.2012 року направлено інформацію за результатами розгляду звернення до Виконавчої дирекції Фонду та Позивачу. У листі від 17.01.2012 року зазначено, що органи Фонду звернулися до Міністерства соціальної політики України за роз'ясненнями щодо фіксації у текстах Угод про зміни та доповнення до трудового договору від 01.10.2008 року розміру заробітної плати не у гривневому еквіваленті, а також про звернення до правоохоронних органів.

Представником позивача надано суду постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.02.2012 року та зазначено, що прокуратурою не встановлено порушень законодавства про соціальне страхування. Разом з тим, судом досліджено звернення Фонду до прокуратури Рівненської області щодо перевірки дій ФОП ОСОБА_3 на предмет вчинення замаху на привласнення коштів Фонду, постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та встановлено, що згідно матеріалів прокуратури Сарненського району не встановлено в діях ОСОБА_3 складу злочину по замаху на привласнення коштів Фонду, однак, жодних обставин щодо порушення законодавства про соціальне страхування не перевірялося. Не перевірялася відповідність укладених Угод про зміни та доповнення вимогам чинного законодавства, а також не досліджено яким чином ФОП ОСОБА_3 укладав Угоди про зміни і доповнення від 01.10.2011 року, в той час як перебував у від'їзді на сезонних роботах. Таким чином, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи є неналежним доказом по даній справі.

В свою чергу, представником відповідача в судовому засіданні подано лист Державної інспекції України з питань праці від 13.04.2012 року № 743-51-01-12, яким зазначено, що трудовий договір між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01.10.2008 року та Угода про зміни та доповнення від 01.10.2011 року укладено з порушенням пункту 3 форми трудового договору, затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260. У результаті перевірки фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 внесено припис на усунення виявлених порушень законодавства про працю. Суд зазначає, що позивачем не подано трудових договорів укладених відповідно до вимог чинного законодавства та не подано документа про усунення порушень законодавства про працю ФОП ОСОБА_3

На підтвердження того, що ФОП ОСОБА_3 правомірно нарахував допомогу по вагітності та пологах ОСОБА_4 в сумі 15062, 26 грн., представником надано копію Звіту суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за ІІІ та ІУ квартал 2011 року, якими підтверджує, що ФОП ОСОБА_3 мав фінансову спроможність виплачувати заробітну плату ОСОБА_4 в сумі 3000 грн. впродовж жовтня та листопада 2011 року. Крім того, представником Позивача надано Відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року ОСОБА_4, з яких вбачається, що із зазначених сум доходів ОСОБА_4 сплачено прибутковий податок.

Суд критично оцінює надану позивачем відомість на виплату грошей ОСОБА_4 № 4 від 15.12.2011 року в сумі 15062,62 грн., оскільки, частиною 2 ст. 21 Закону № 2240 передбачено, що матеріальне забезпечення виплачується застрахованій особі після надходження коштів Фонду на спеціально відкритий рахунок в банківській установі для зарахування коштів Фонду. Тобто виплата коштів до їх отримання від Фонду не передбачена чинним законодавством України.

Крім того, сторонами в судовому засідання надано, як доказ по справі постанову Сарненського районного суду від 27.03.2013 року, яка набрала законної сили, за позовом ОСОБА_4 до виконавчої дирекції Рівненського обласного відділення Фонду про відшкодування шкоди, а саме стягнення недоплаченої суми матеріального забезпечення ОСОБА_4 в сумі 9181,86 грн. Із зазначеної постанови слідує, що ОСОБА_4 отримала допомоги по вагітності та пологах від ФОП ОСОБА_3 лише 5880,76 грн. в зв'язку із чим звернулася з позовом до органів Фонду. При цьому, у постанові зазначено, що при розгляді у Сарненському районному суді факт отримання ОСОБА_4 від ФОП ОСОБА_3 суми 15062,62 грн. не було доведено. За результатами розгляду справи Сарненським районним судом дії Фонду з приводу нарахування допомоги по вагітності та пологах і перерахунку даного розміру допомоги виходячи із мінімальної заробітної плати не має підстав вважати неправомірними.

Суд зазначає, що у відності з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також суд критично оцінює і відомості на виплату грошей ОСОБА_4 за вересень місяць 2011 року № 1, за жовтень місяць 2011 року № 2 та за листопад місяць 2011 року № 3, оскільки, представником Відповідача суду надано копію заяви-розрахунку ФОП ОСОБА_3 від 01.04.2011 року, на підставі якої Фондом було профінансовано допомогу по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_4 в сумі 430,56 грн та допомогу по вагітності та пологах в сумі 5435,06 грн., які в свою чергу мали бути виплачені ОСОБА_4 та їх виплата мала бути оформлена платіжними відомостями. Крім того, за платіжними відомостями на виплату грошей має здійснюватися і виплата заробітної плати найманим працівникам впродовж року. Враховуючи, що Сарненському районному суду під час розгляду справи відомості про виплату грошей не надавалися, а надані відомості Рівненському окружному адміністративному суду не відповідають фактичним обставинам (відомості заповнені лише щодо випадку пов'язаного із отриманням матеріального забезпечення ОСОБА_4), то дані документи не можуть братись до уваги.

Пунктом 3 частини 2 статті 27 Закону № 2240 визначено обов'язок страхувальника надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення відповідно до цього Закону. В свою чергу, статтею 39 Закону України № 2240 передбачено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону і не залежить від трудового стажу.

Частиною 2 статті 53 Закону № 2240-ІІІ передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України. Таку ж вимогу містить ст. 21 Закону України «Про оплату праці».

Порядок обрахування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 26.09.2001 року № 1266 (із змінами та доповненнями).

При цьому, пунктом 7 Порядку № 1266 визначено, що середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи із нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно із нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" та підлягають обкладанню податком із доходів фізичних осіб, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Зазначеною нормою встановлено ознаки заробітної плати, яка враховується при здійсненні розрахунку матеріального забезпечення. В першу чергу, передбачено, що така заробітна плата визначається відповідно до Закону України "Про оплату праці". По-друге, заробітна плата визначена відповідно до Закону України "Про оплату праці" обкладається податком із доходів фізичних осіб. По-третє, із заробітної плати визначеної відповідно до Закону України "Про оплату праці", яку обкладено податком із доходів фізичних осіб сплачуються страхові внески.

Таким чином, сплата страхових внесків та прибуткового податку із сум заробітної плати, в разі якщо така заробітна плата встановлена з порушенням порядку встановленого законодавством не є підставою для включення даних сум до розрахунку допомог за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Враховуючи, що ст.1 та ст. 21 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, які отримує працівник на підставі укладеного трудового договору, то фінансування допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_4 розраховано із заробітної плати еквівалентної мінімальній заробітній платі встановленій на той момент - 985 грн., як це визначено п. 3 форми трудового договору укладеного між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженої Наказом № 260 відповідає вимогам чинного законодавства.

В силу вимог ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що доводи, якими Позивач обґрунтовував свої вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству України, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними в справі доказами. Натомість, Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність вчинених дій, отже підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.