Постанова № 36467025, 12.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 р. Справа №805/15417/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Дзюбі А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Білоусова С.В. (дов.)

відповідача: Нальотова А.О. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення -

рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амстор» (надалі - позивач, ТОВ «Амстор») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2013 №0002201504/597, винесеного Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Амстор» нараховано штрафні (фінансові) санкції з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 155 261,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 24.09.2013 №2165/16-03-15-04/32123041, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, як таке, що винесено без врахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні від 12.12.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити їх.

Кременчуцька ОДПІ надала до суду письмові заперечення (№36498/13 від 12.11.2013) на позов, згідно яких проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовує свою позицію висновками акту перевірки.

В судовому засіданні від 12.12.2013 представники відповідача проти позовної заяви заперечували.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амстор» зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 32123041, місцезнаходження: 83012, м.Донецьк, вул.Соколина, буд.38), про що видане відповідне свідоцтво серія А01 №433379.

Кременчуцькою ОДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), по закінченню якої складено акт від 24.09.2013 №2165/16-03-15-04/32123041.

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, а саме: підприємством не застосовано штраф на задекларовані суми орендної плати за землю за 2008-2010 роки та за січень-листопад 2011 року на суму заборгованості 3 105 232,96 грн. у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати, в тому числі:

- за 2008 рік - 190 034,32 грн.;

- за 2009 рік - 449 319,53 грн.;

- за 2010 рік - 475 829,38 грн.;

- за січень-листопад 2011 року - 1 990 049,73 грн.

На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.10.2013 №0002201504/597, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Амстор» нараховано штрафні (фінансові) санкції з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 155 261,65 грн.

Як вбачається із акту перевірки, ТОВ «Амстор» за перевіряємий період орендувало земельну ділянку, яка розташована в м.Кременчук, на підставі договору оренди, укладеного з виконкомом Кременчуцької міської ради та сплачувало орендну плату за землю до місцевого бюджету згідно поданих податкових декларацій за земельну ділянку державної та комунальної власності, а саме по вул.Олександра Халаменюка - землі комерційного та іншого використання загальною площею 40 151,00 кв.м., договір оренди зареєстрований в управлінні Держкомзему у м.Кременчук від 07.12.2011 за №531040004000449, плата за землю вноситься у розмірі 5% від грошової оцінки щорічно, нормативна грошова оцінка складає 1 665,15 грн. за 1 кв.м., термін дії договору оренди землі до 01.04.2013

Кременчуцька міська рада рішенням V сесії VI скликання 29 березня 2011 року «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду фізичним і юридичним особам в м.Кременчуці» вирішила передати ТОВ «Амстор» земельну ділянку на території м.Кременчука по вул.О.Халаменюка площею 40 151 кв.м. для експлуатації та обслуговування будівлі громадсько-торгового центру та будівництва розважального центру.

Згідно п.3.1 договору в місячний термін ТОВ «Амстор» повинно сплатити орендну плату за земельну ділянку:

- в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.12.2005 з урахуванням коефіцієнту індексації та з застосуванням коефіцієнту Кф=2,5 як за землі комерційного використання за період 01.01.2008 до 31.12.2010 в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2011 з 01.01.2011 до дня державної реєстрації документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою;

- у разі зміни орендної плати укласти додаткову угоду до договору оренди землі.

Листом від 04.01.2012 №01-19/15 повідомлено, що управлінням земельних ресурсів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради даний договір внесений в базу АКРП та надано розрахунки за кожний рік окремо, загальна сума заборгованості станом на 01.01.2012 складає 3 305 232,96 грн.:

- за 2008 рік - 390 034,32 грн.;

- за 2009 рік - 449 319,53 грн.;

- за 2010 рік - 475 829,38 грн.;

- за січень-листопад 2011 року - 1 990 049,73 грн.

Відповідно до п.31 договору, зазначену суму заборгованість з орендної плати необхідно сплатити до 07.01.2012.

ТОВ «Амстор» до Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію із плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік №143906 від 19.01.2012, в якій визначено податкове зобов'язання з орендної плати в сумі 390 034,32 грн. за земельну ділянку площею 29 359,00 кв.м. та податкове зобов'язання в сумі 181 899,04 грн. за земельну ділянку площею 40 151,00 кв.м.

Податковою декларацією на 2012 рік №428 від 19.01.2012 визначено податкові зобов'язання, а саме:

1. за земельну ділянку площею 29 359,00 кв.м.:

- 449 319,53 грн. (за 2009 рік);

- 475 829,38 грн. (за 2010 рік);

- 516 998,23 грн. (за період з 01.01.2011 по 28.03.2011);

2. за земельну ділянку площею 40 151,00 кв.м.:

- 1 473 051,50 грн. (за період з 29.03.2011 по 30.11.2011).

Як вбачається із пояснень відповідача, задекларовані суми необхідно було включити в податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, та сплатити до 07.01.2012.

Згідно картки особового рахунку платника підприємством фактично сплачено 200 000,00 грн.

Таким чином сума недоплати з орендної плати за земельну ділянку по вул.О.Халаменюка за 2008 рік, за 2099 рік, за 2010 рік, за 2011 рік (січень-листопад) відповідно до умов договору станом на 07.01.2012 складає 3 105 232,96 грн., суму недоплати необхідно було задекларувати в декларації по платі за землю на грудень 2011 року та відповідно до п.31 договору оренди сплатити до 07.01.2012.

Позивач надав податкову декларацію зі сплати за землю земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №428 від 19.01.2012 та уточнюючу №9040817784 від 16.07.2012, за змістом якої збільшив обсяг податкового зобов'язання з вказаного вище податку за: період:- 2008 рік - 390 034,32 грн., за 2009 рік - 449 319,53 грн., за 2010 рік - 475 829,38 грн., за січень-листопад 2011 року - 1 990 049,73 грн., проте не відобразив штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати.

Суд погоджується з висновками акту перевірки про порушення ТОВ «Амстор» п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, але вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до п.61.1 та п.61.2 ст.61 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

У пункті 41.1 ст.41 ПКУ зазначається, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 ПКУ податковий контроль здійснюється шляхом:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

- перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до п.75.1 ст.75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка.

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як було встановлено із матеріалів справи, позивач надав податкову декларацію з плати за землю земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №428 від 19.01.2012 та уточнюючу №9040817784 від 16.07.2012 та не відображено штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати, передбачений п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

У відповідності до п.120.2 ст.120 ПКУ невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Як вбачається із пояснень представника відповідача, та встановлено судом при дослідженні спірного податкового повідомлення- рішення штрафні (фінансові) санкції до ТОВ «Амстор» були застосовані в порядку п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладені нормативні приписи Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що за змістом п. 50.1 ст. 50 законодавець не наділяє податковий орган правом нараховувати штрафні (фінансові) санкції самостійно, оскільки зазначена норма закону встановлює виключно обов'язок платника податків визначити собі самостійно розмір штрафного зобов'язання.

Згідно з п.21.1 ст.21 ПКУ посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами;

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до частин 1 та 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у судовому засіданні не довів правомірність та обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій в порядку п.50.1 ст.50 ПКУ.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення від 14.10.2013 №0002201504/597 не може вважатися обґрунтованим та законним, відповідно підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0002201504/597 від 14.10.2013, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» застосовані штрафні санкції за платежем: оренда плата з юридичних осіб в розмірі 155 261,65 грн.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» (ЄДРПОУ 32123041, місцезнаходження: 83012, м.Донецьк, вул.Соколина, буд.38) судовий збір у розмірі 310 (триста десять) гривень 52 (п'ятдесят дві) копійки судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 12 грудня 2013 року, повний текст виготовлено 17 грудня 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.