Постанова № 36467020, 12.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 р. Справа №805/15591/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 15 грн.

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Бєломєстнова О.Ю. розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МІКСТРАНС” до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “МІКСТРАНС” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Податковий орган, відповідач) про визнання неправомірними дій у вигляді проведення зустрічної звірки, за наслідками якої складено акти від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617; про визнання неправомірними дій у вигляді оформлення висновків зустрічної звірки, викладених у актах від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617; про визнання неправомірними дій у вигляді внесення інформації та змін (коригування) до інформаційних баз контролюючих органів на підставі актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617; про визнання неправомірними дій у вигляді внесення до облікової картки платника податків змін коригування на підставі актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617; про визнання неправомірними дій у вигляді направлення актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 до інших контролюючих органів; про зобов’язання вилучити з усіх інформаційних баз контролюючих органів коригування, внесені на підставі актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617; про зобов’язання вилучити з облікової картки платника податків зміни (коригування), внесені на підставі актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617; про зобов’язання утриматися від використання у своїй діяльності актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 у тому числі від направлення їх до інших контролюючих органів.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати неправомірними дії у вигляді оформлення висновків зустрічної звірки щодо нереальності здійснення господарських операцій ТОВ «МІКСТРАНС» з контрагентами, викладених у актах від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617; визнати неправомірними дії у вигляді внесення інформації та змін (коригування) до АІС «Податковий блок» на підставі актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617; визнати неправомірними дії у вигляді направлення актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 на адресу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, Макіївської ОДПІ (Кіровське відділення), ДПІ у Ленінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області неправомірними; зобов’язати вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію та коригування, внесені на підставі актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «МІКСТРАНС».

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст. 72, 73 Податкового кодексу України, Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджені наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року N 236. Зазначає, що відповідач не мав законних підстав проводити зустрічну звірку. Також позивач вважає, що під виглядом зустрічної звірки фактично була проведена позапланова перевірка. Також позивач вважає, що акти про результати зустрічної звірки від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 містять недостовірні дані, на підставі яких відповідачем було здійснено коригування показників податкової звітності позивача за зазначені періоди та внесені зміни (коригування) до інформаційних баз контролюючих органів.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на наступне. Відповідачем було направлено запит про надання інформації та її документальне підтвердження від 16.07.2013 року № 116/10/5-15-013 за юридичною адресою позивача. Відповідь отримано не було. Згідно довідки ГОВ Макіївської ОДПІ від 23.07.2013 року № 248/7/05-52-07-04-13 позивач не знаходиться за юридичною адресою. Макіївською ОДПІ був складений акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УМІБ» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань по взаємовідносинам з ТОВ «Ю-С» за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року від 19.07.2013 року № 44/05-93-15-11/36479486. Згідно цього акту у ПП «УМІБ» відсутні основні фонди, численність працюючих 1 особа ТОВ «Ю-С» ліквідовано. У листі ТОВ «Ю-С» зазначено, що за травень 2013 року підприємство не укладало договорів постачання ТМЦ та не здійснювало розрахунків з ПП «УМІБ». Макіївською ОДПІ був складений акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УМІБ» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань по взаємовідносинам з ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «МІКСТРАНС» за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року від 14.08.2013 року № 609/05-93-15-11/36479486. Згідно цього акту відносно ТОВ «Шоковіта» порушено провадження у справі про банкрутство. Оскільки підприємство не знаходиться з юридичною адресою, не надає відповіді на запити податкового органу, та позивачем сформований податковий кредит за травень 2013 року по взаємовідносинам з ПП «УМІБ», у відповідача винили сумніви щодо факту здійснення господарських операцій. У зв’язку з цим відповідачем були складені акти про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «МІКСТРАНС» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «УМІБ» за період червень 2013 року від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 та про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з ПП «УМІБ» за період травень 2013 року від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617. Виходячи з наведених актів відповідач дійшов висновку, що позивачем безпідставно сформований податковий кредит за травень 2013 року на суму 100307,84 грн. та податкове зобов’язання за травень 2013 року на суму 101067,84 грн. взаємовідносинам з ПП «ВКФ «ТОТУС» по ланцюгу постачання та безпідставно сформований податковий кредит за червень 2013 року на суму 1745744,92 грн. та податкове зобов’язання за червень 2013 року на суму 1703987,72 грн. взаємовідносинам з ПП «ВКФ «ТОТУС» та ТОВ «ТК Хімтрейд» по ланцюгу постачання. На підставі викладеного відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважуючи на неприбуття у судове засідання представника позивача, від якого надійшло клопотання про розгляд спарив у його відсутності, справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКСТРАНС» зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської міської ради, 26.11.2007р., код ЄДРПОУ 35552617.

Макіївською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області був складений акт від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «УМІБ» за період травень 2013 року (далі – Акт перевірки № 1). У ньому зазначено, що згідно довідки ГОВ Макіївської ОДПІ від 23.07.2013 року № 248/7/05-52-07-04-13 позивач не знаходиться за юридичною адресою. Також Макіївською ОДПІ був складений акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УМІБ» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань по взаємовідносинам з ТОВ «Ю-С» за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року від 19.07.2013 року № 44/05-93-15-11/36479486. Згідно цього акту у ПП «УМІБ» відсутні основні фонди, численність працюючих 1 особа, ТОВ «Ю-С» ліквідовано, листом ТОВ «Ю-С» зазначило, що за травень 2013 року не укладало договорів постачання ТМЦ та не здійснювало розрахунків з ПП «УМІБ».

Виходячи з наведеного, відповідач дійшов висновку, що позивачем безпідставно сформований податковий кредит за травень 2013 року на суму 100307,84 грн. та податкове зобов’язання за травень 2013 року на суму 101067,84 грн. по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «ТОТУС» по ланцюгу постачання.

У зв’язку з цим, відповідачем було внесено до АІС «Податковий блок» коригування податкового кредиту та податкового зобов’язання ТОВ «МІКСТРАНС» за травень 2013 року по взаємовідносинам з ПП «УМІБ» та ПП ВКФ «ТОТУС» та направлено акт до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька для відпрацювання по ланцюгу постачання ТМЦ.

Макіївською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області також був складений акт від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «УМІБ» за період червень 2013 року (далі – Акт перевірки № 2). У ньому зазначено, що згідно довідки ГОВ Макіївської ОДПІ від 23.07.2013 року № 248/7/05-52-07-04-13 позивач не знаходиться за юридичною адресою. Також Макіївською ОДПІ був складений акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УМІБ» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань по взаємовідносинам з ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «МІКСТРАНС» за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року від 14.08.2013 року № 609/05-93-15-11/36479486. Згідно цього акту у ПП «УМІБ» відсутні основні фонди, численність працюючих 1 особа та відносно ТОВ «Шоковіта» порушено провадження у справі про банкрутство. Виходячи з наведеного відповідач дійшов висновку, що позивачем безпідставно сформований податковий кредит за червень 2013 року на суму 1745744,92 грн. та податкове зобов’язання за червень 2013 року на суму 1703987,72 грн. по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «ТОТУС» та ТОВ «ТК Хімтрейд» по ланцюгу постачання.

У зв’язку з цим, відповідачем було внесено АІС «Податковий блок» коригування податкового кредиту та податкового зобов’язання ТОВ «МІКСТРАНС» за червень 2013 року по взаємовідносинам з ПП «УМІБ», ПП ВКФ «ТОТУС», ТОВ «ТК Хімтрейд» та направлено акт до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька для відпрацювання по ланцюгу постачання ТМЦ.

За результатами зазначених звірок відповідачем податкові повідомлення-рішення не приймались.

Основним завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Порушення законного інтересу позивача полягає у необхідності встановлення конкретних фактів відсутності у його діяльності порушень податкового або будь-якого іншого законодавства через формування своєї бухгалтерської та податкової звітності з урахуванням нікчемних правочинів, а також спростуванням висновків вищевказаних актів звірки, який є службовим документом і є носієм доказової інформації щодо зафіксованих порушень та може бути використаний для аналогічних коригувань податкової звітності його постійних контрагентів, що потягне негативні наслідки для позивача у вигляді відмови з боку цих контрагентів від подальшої співпраці.

Як вбачається з пояснень відповідача, ним було внесено АІС «Податковий блок» коригування податкового кредиту та податкових зобов’язань ТОВ «МІКСТРАНС» за травень 2013 року по взаємовідносинам з ПП «УМІБ» та ПП ВКФ «ТОТУС», за червень 2013 року по взаємовідносинам з ПП «УМІБ», ПП ВКФ «ТОТУС», ТОВ «ТК Хімтрейд» та направлено до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька для відпрацювання по ланцюгу постачання ТМЦ по контрагентам ПП ВКФ «ТОТУС» та ТОВ «ТК Хімтрейд».

У зв’язку з вищенаведеними діями податкового органу, ПП ВКФ «ТОТУС» припинило господарські відносини з позивачем щодо постачання йому дизельного палива, що підтверджується листом від 30.08.2013 року.

З огляду на викладене, суд визнає інтерес позивача законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту. Виходячи з цього, суд оцінює дії відповідача з точки зору наявності чи відсутності порушення такими діями прав та законних інтересів позивача.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних встановлених обставин.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІКСТРАНС» (Покупець) та ПП «УМІБ» (Постачальник) був укладений договір поставки № 27/06 від 27.05.2013 року (надалі – Договір) (т. 1 а.с. 53-57).

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов’язується передати у власність покупцеві товар – дизельне паливо, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар. Асортимент, кількість та ціна товару визначена у рахунках та видаткових накладних, що виписуються Постачальником, за фактом відпустку товару. Право власності на товар переходить Покупцю від Постачальника в момент отримання товару Покупцем або уповноваженим ним представником. Товар передається Постачальником на складі Покупця. Доставка товару Покупцю здійснюється транспортом Постачальника за рахунок Покупця.

На підтвердження виконання Договору позивач надав копії наступних документів за період травень, червень 2013 року: податкові накладні від 28.05.2013 року № 75, від 29.05.2013 року № 81, від 01.06.2013 року № 1, № 2 від 03.06.2013 року № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, від 05.06.2013 року № 8, № 9, від 06.06.2013 року № 10, від 10.06.2013 року № 11, № 12 № 13, від 11.06.2013 року № 14, № 15, від 12.06.2013 року № 16, від 13.06.2013 року № 17, № 18, № 19, від 14.06.2013 року № 20, від 17.06.2013 року № 38, № 39, № 40, № 41, № 42, від 18.06.2013 року № 44, № 43, № 45, № 46, № 47, № 48, від 19.06.2013 року № 49, від 20.06.2013 року № 50, від 25.06.2013 року № 51, видаткові накладні від 28.05.2013 року № 1, від 29.05.2013 року № 2, від 01.06.2013 року № 3, № 4 від 03.06.2013 року № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, від 05.06.2013 року № 10, № 11, від 06.06.2013 року № 12, від 10.06.2013 року № 13, № 14 № 15, від 11.06.2013 року № 16, № 17, від 12.06.2013 року № 18, від 13.06.2013 року № 19, № 20, № 21, від 14.06.2013 року № 22, від 17.06.2013 року № 23, № 24, № 25, № 26, № 27, від 18.06.2013 року № 28, № 29, № 30, № 31, № 32, № 33, від 19.06.2013 року № 34, від 20.06.2013 року № 35, від 25.06.2013 року № 36, товарно-транспортні накладні від 28.05.2013 року № 01/06/13, від 29.05.2013 року № 02/06/13, від 01.06.2013 року № 03/06/13, 04/06/13 від 03.06.2013 року № 05/06/13, № 09/06/13, № 07/06/13, № 06/06/13, № 03/06-009, від 05.06.2013 року № 10/06/13, № 11/06/13, від 06.06.2013 року № 12/06/13, від 10.06.2013 року № 13/06/13, № 14-06/13, № 15/06/13, від 11.06.2013 року № 16/06/13, № 17/06/13, від 12.06.2013 року № 18/06/13, від 13.06.2013 року № 19/06/13, № 20/06/13, № 21/06/13 від 14.06.2013 року № 22/06/13, від 17.06.2013 року № 23/06/13, № 24/06/13, № 27/06/13, № 27/06/13, № 26/06/13, від 18.06.2013 року № 18-06/28, № 29/06/13, № 30/18/13, № 31/06/13, № 32/18/13, № 33/18/13, від 19.06.2013 року № 34/06/13, від 20.06.2013 року № 35/20/13, від 25.06.2013 року № 36/06/13 (т. 1 а.с. 59-161).

Суми податку на додану вартість, які зазначені у податкових накладних, були включені до складу податкового кредиту, що підтверджується деклараціями з відповідного податку, додатку 5-ого до них, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит – це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати (отримання) в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлена наявність у позивача податкових накладних, що підтверджує його право на формування податкового кредиту за проведеною господарською операцією.

Відповідачем під час перевірки не було встановлено, що на час здійснення спірної операції ТОВ «УМІБ» не мав статусу платника ПДВ.

З урахуванням цього наведене підприємство правомірно видало податкову накладну, на підставі якої позивачем були включені до складу податкового кредиту відповідні суми податку.

Причиною виникнення даного спору є у тому числі ненадання документів, які б підтверджували право позивача на податковий кредит з ПДВ до перевірки та незнаходження позивача за юридичною адресою. З цих підстав відповідач вважає, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по операціях з ТОВ «УМІБ» у зв’язку з встановленням нереальності здійснення господарських операцій. Як наслідок, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит та податкові зобов’язання по взаємовідносинах з ПП «ВКФ «Тотус» та ТОВ «ТК Хімтрейд» по ланцюгу постачання.

З аналізу Актів звірки та заперечень відповідача проти позову вбачаються наступні обставини, які на думку відповідача свідчать про нереальність здійснення господарських операцій:

відсутність позивача за юридичною адресою;

ненадання позивачем документів до звірки, які підтверджують факт придбання ТМЦ за травень, червень 2013 року;

акт Макіївської ОДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УМІБ» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань по взаємовідносинам з ТОВ «Ю-С» за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року від 19.07.2013 року № 44/05-93-15-11/36479486. Згідно цього акту у ПП «УМІБ» відсутні основні фонди, численність працюючих 1 особа. Його постачальник - ТОВ «Ю-С» ліквідовано, листом ТОВ «Ю-С» зазначило, що за травень 2013 року не укладало договорів постачання ТМЦ та не здійснювало розрахунків з ПП «УМІБ»;

акт Макіївської ОДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УМІБ» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань по взаємовідносинам з ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «МІКСТРАНС» за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року від 14.08.2013 року № 609/05-93-15-11/36479486. Згідно цього акту у ПП «УМІБ» відсутні основні фонди, численність працюючих 1 особа. Відносно його постачальника - ТОВ «Шоковіта» порушено провадження у справі про банкрутство.

При оцінці даних доводів відповідача суд виходить з наступного:

Що стосується посилання відповідача на незнаходження позивача за юридичною адресою суд зазначає, що відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У матеріалах справи наявна виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.10.13 серія АВ №555089, який містить відомості щодо ТОВ «МІКСТРАНС». З нього вбачається, що на момент проведення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості, на підставі яких можливо було б ставити під сумнів цивільну правоздатність вказаного підприємства.

Тому посилання відповідача на незнаходження ТОВ «МІКСТРАНС» за юридичною адресою, як доказ здійснення безтоварних операцій є безпідставним, оскільки незнаходження за юридичною адресою не впливає на його цивільні права та обов’язки.

Що стосується відсутності у ПП «УМІБ» основних засобів та виробничих потужностей суд зазначає, що спірним договором не передбачено, що придбаний товар мав бути виготовлений саме на виробничих потужностях цього підприємства. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від контрагента позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів.

Так само відповідачем не доведено, що виконання спірних господарських операцій вимагало наявності більшої кількості працівників, ніж було у штаті контрагента позивача. Відповідачем не встановлювалася відсутність укладених цим підприємством цивільно-правових договорів з фізичними особами на постачання товарів або виконання робіт, пов’язаних зі спірними операціями. Таким чином відповідачем не доведено, що кількість працюючих на ПП «УМІБ» є недостатньою для здійснення господарських операцій з позивачем.

Оскільки підставою для висновку про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем ПП «ВКФ «Тотус» та ТОВ «ТК Хімтрейд» було безпідставне формування податкового кредиту та податкових зобов’язань між позивачем та ПП «УМІБ», встановлення судом здійснення господарської діяльності між останніми підтверджує подальший рух ТМЦ до ПП «ВКФ «Тотус» та ТОВ «ТК Хімтрейд».

Крім того, суд зазначає, що у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд України та Європейський Суд з прав людини.

Так, у рішеннях від 19.11.2010 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, та від 21.01.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов’язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи.

Суд також враховує, що у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідачем не доведена можливість позивача бути обізнаним про ймовірні порушення у діяльності його контрагента, а тому він не може нести відповідальність у вигляді донарахування податкових зобов’язань з ПДВ.

Як зазначалося вище, позивачем надані договори, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на підтвердження виникнення у нього права на податковий кредит за господарськими операціями з ПП «УМІБ».

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Згідно частини 5 п.9 цього Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

За приписами п. 2.1 Положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З огляду на викладене, аналіз господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Таким чином, зібраними у справі первинними документами, спростовуються твердження відповідача щодо неправомірного формування податкового кредиту та податкового зобов’язання по взаємовідносинам з ПП «УМІБ».

Що стосується не надання відповідачем до звірки документів, які підтверджують факт придбання ТМЦ суд зазначає наступне.

Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року N 236 (дала – Наказ № 236) впроваджують єдиний порядок направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби.

Так відповідно до п. 4.4 Наказу № 236 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Разом з цим пункт 4.6 Наказу № 236 передбачає, що за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки (далі - Довідка) (додаток 5).

Додатком № 3 Наказу № 236 чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким взагалі не передбачено можливості робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків, робити висновок про неправомірність формування платником податку свого податкового кредиту у відповідному звітному періоді та порушення останнім приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Тобто складення акту за наслідками проведення саме зустрічної звірки не передбачено податковим законодавством (окрім акту про неможливість її проведення). Результати такої звірки можуть бути оформлені виключно у формі довідки.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведення зустрічної звірки відповідачем складені саме акти про результати зустрічної звірки про неможливість проведення зустрічної звірки з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань по взаємовідносинам з контрагентами позивача.

В порушення вищенаведених норм відповідач у цих актах зробив висновки, що позивачем безпідставно сформований податковий кредит за та податкове зобов’язання у зв’язку з здійсненням безтоварних операцій.

З огляду на викладене, у спірних правовідносинах відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, а також порядок оформлення її результатів, передбачені п. 73.5 ст.73 Податкового кодексу України та Наказом № 236.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про визнання неправомірними дії у вигляді оформлення висновків зустрічної звірки щодо нереальності здійснення господарських операцій ТОВ «МІКТРАНС» з контрагентами, викладених у актах від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 підлягають задоволенню.

На підставі неправомірно складених вищенаведених актів, відповідачем було здійснено коригування у АІС «Податковий блок» показників податкової звітності позивача за травень, червень 2013 року та зазначені акти звірок направлені до інших податкових органів.

З урахуванням попередніх висновків про неправомірність та необґрунтованість актів, похідні від них вимоги про визнання неправомірними дії у вигляді направлення актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 на адресу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, Макіївської ОДПІ (Кіровське відділення), ДПІ у Ленінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області неправомірними та про зобов’язання вилучення з АІС «Податковий блок» інформації та коригування, внесені на підставі актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «МІКСТРАНС» є належним засобом поновлення порушеного права.

Таким чином суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікстранс” до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними дії у вигляді оформлення висновків зустрічної звірки щодо нереальності здійснення господарських операцій ТОВ «МІКТРАНС» з контрагентами, викладених у актах від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617; про визнання дій неправомірними у вигляді внесення інформації та змін (коригування) до АІС «Податковий блок» на підставі актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617; про визнання дій неправомірними у вигляді направлення актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 на адресу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, Макіївської ОДПІ (Кіровське відділення), ДПІ у Ленінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області неправомірними; про зобов’язання вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію та коригування, внесені на підставі актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «МІКСТРАНС», задовольнити.

Визнати дії Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо оформлення висновків зустрічної звірки нереальності здійснення господарських операцій ТОВ «МІКСТРАНС» з контрагентами, викладених у актах від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 неправомірними.

Визнати дії Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо внесення інформації та змін (коригування) до АІС «Податковий блок» на підставі актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 неправомірним.

Визнати дії Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо направлення актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 на адресу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, Макіївської ОДПІ (Кіровське відділення), ДПІ у Ленінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області неправомірними.

Зобов’язати Макіївську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію та коригування, внесені на підставі актів від 26.07.2013 року № 67/05-18/22-02/35552617, від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «МІКСТРАНС».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікстранс” (86115, м. Макіївка, вул. Магістральна, 3, ЄДРПОУ 35552617) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім гривень 82 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.