Постанова № 36466914, 11.12.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2732/13-а

11 грудня 2013 року 17год. 12хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача 1: представник не з'явився;

відповідача 2: представник не з'явився;

відповідача 3: представник не Максимов П.В.,

третьої особи відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

до Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини Лікаря-радіолога лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи ОСОБА_4, Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини в особі завідуючої Михальчук Лілії Пилипівни третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача КП "Ринок" Дубенської міської ради про захист порушених прав, визнання рішення та дій протиправними , -ВСТАНОВИВ :

31.07.2013 фізична особа підприємець ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини про захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів, визнання рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - завідуючої лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на КП "Ринок" Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини, Михальчук Л.П. - протиправними.

Ухвалою суду від 31.07.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд призначено на 09.08.2013.

До початку розгляду справи по суті, 15.08.2013 позивачем було подано заяву, якою уточнено позовні вимоги, крім того, у поданій заві позивачем було визначено, як відповідачем у справі - Дубенську міську державну лікарню ветеринарної медицини.

За таких обставин, в судовому засіданні, що відбулось 15.08.2013, під час розгляду справи по суті, ухвалою суду, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати, на підставі ст..52 КАС України було проведено заміну неналежного відповідача - Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини, на належного - Дубенську міську державну лікарню ветеринарної медицини.

29.08.2013, в судовому зсіданні під час розгляду справи, позивачем в черговий раз, подано заяву про уточнення змісту позовних вимог, виходячи з змісту яких, позивач просить суд:

- захистити його порушені права та охоронювані законом інтереси від протиправних посягань з боку посадових осіб Дубенської державної міської лікарні ветеринарної медицини;

- визнати рішення, дії та бездіяльність завідуючої Державної лабораторії ветсанмедекспертизи Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини, Михальчук Л.П. - протиправними;

- визнати рішення, дії та бездіяльність лікаря ветмедецини, ОСОБА_4 - протиправними;

- зобов'язати відповідача утриматись від вчинення протиправних дій та зобов'язати не чинити перешкод у здійсненні підприємницької діяльності.

18.09.2013 позивачем, через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду подано заяву, якою фактично збільшено позовні вимоги, а саме позивач додатково просить суд визнати дії та бездіяльність Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини протиправними.

27.09.2013 судом, на підставі статті 52 КАС України залучено до розгляду справи другого відповідача - Державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини в особі завідуючої - Михальчук Л.П..

19.11.2013 судом прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог від 08.11.2013 та залучено до розгляду справи в якості співвідповідача ОСОБА_4

11.12.2013 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд :

- визнати рішення Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини (в особі посадових осіб Михальчук Л.П. та ОСОБА_4) незаконними та протиправними.

- визнати дії Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини (в особі посадових осіб Михальчук Л.П. та ОСОБА_4) незаконними та протиправними.

- визнати бездіяльність Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини (в особі посадових осіб Михальчук Л.П. та ОСОБА_4) незаконними та протиправними.

В судовому засіданні, під час розгляду справи представники позивача заявлені вимоги підтримали. На обґрунтування своїх вимог навели обставини аналогічні викладеним у адміністративному позові та доданих суду заявах про уточнення та збільшення позовних вимог.

Представник відповідача 1, Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини проти позову заперечив.

На обґрунтування заявлених заперечень повідомив суду, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Обставини, що викладені ним у позовній заяві не відповідають дійсності. Крім того, додатково звернув увагу на те, що лікар-радіолог Лабораторії ОСОБА_4 не може бути відповідачем у даній справі, так як не є посадовою чи службовою особою в розумінні положень КАС України, і не наділена жодними владними чи управлінськими функціями.

Відповідач 2, - завідуюча Державної лабораторії ветсанмедекспертизи Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини, Михальчук Л.П. та представник відповідача 2, проти позову також заперечили.

На обґрунтування своїх заперечень вказали на те, що позовні вимоги є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства. Зазначили, що проведення лабораторного дослідження продукції, що реалізується позивачем на ринку, є неможливим, у зв'язку із відсутністю у останнього, завірених належним чином, висновків Державної санітарно-епідеміологічної експертизи та товаросупровідних документів на підтвердження місця придбання (походження) товару та його належної якості (в частині, що не може бути досліджена в умовах лабораторного дослідження Державної лабораторії ветсанмедекспертизи Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини), що зокрема стосується можливості виявлення пестицидів у реалізованій продукції. Просили в задоволенні позову відмовити.

Відповідач 3, - лікар-радіолог лабораторії ветсанмедекспертизи Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини, ОСОБА_4 проти позову заперечила. Повідомила суду, що обставини викладені у позовній заяві не відповідають дійсності. Плата за проведення лабораторного дослідження зразків продукції здійснювалась позивачем відповідно до ставок встановлених Наказом міністерства аграрної політики та продовольства України №96 від 13.02.2013.

Представник третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні проти позову заперечив.

Викликані у судове засідання в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили суду, що вони на прохання позивача продовж червня-липня 2013 року перебували на території ринку і були безпосередніми очевидцями подій, які пов'язані із вказаним позовом. Так, зокрема згідно показів вказаних свідків, посадовими особами Державної лабораторії ветсанмедекспертизи умисно не відбиралась для проведення дослідження продукція, що реалізувалась ФОП ОСОБА_3 на ринку.

Свідок ОСОБА_9, повідомила суду, що вона також реалізовує аналогічну продукцію на ринку в м.Дубно і підтвердила той факт, що спеціалістами Лабораторії щоразу відбираються зразки продукції, яка реалізується за умови наявності усіх необхідних документів на товар.

Покази свідків ОСОБА_10; ОСОБА_11 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 судом були також оцінені та взяті до уваги, проте надані ними свідчення, жодним чином не спростовували чи навпаки підтверджували наявні у справі матеріали і не висвітили жодних із фактичних обставин справи, що є предметом дослідження у даному судовому засіданні.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, взявши до уваги показання свідків, дослідивши та оцінивши подані в сукупності докази, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку, що підтверджується Випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Т.1, а.с.92).

Підприємницьку діяльність, що полягає у здійсненні роздрібної торгівлі продуктами харчування, зокрема фруктами та овочами, позивач проводить на ринку «Млинівський» у м.Дубно, де ним здійснюється попереднє бронювання торгового місця.

Проте, листом від 27.07.2011 вих.№79 Комунальним підприємством «Ринок» Дубенської міської ради позивача, на підставі п.п.35,36 Правил торгівлі на ринках, було повідомлено про відмову у бронюванні торгового місця на серпень 2013 року.

Як встановлено судом під час розгляду справи по суті, підставою прийняття такого рішення з боку адміністрації КП «Ринок» стало те, що у позивача були відсутні висновки Державної лабораторії ветсанмедекспертизи на ринку, щодо якості та безпеки реалізованої ним продукції.

Разом з тим, згідно обставин викладених позивачем у адміністративному позові та пояснень представників позивача, наданих ними під час розгляду справи по суті, відсутність у нього висновків Державної лабораторії ветсанмедекспертизи на ринку, щодо якості та безпеки реалізованої ним продукції зумовлена тим, що посадові особи Державної лабораторії ветсанмедекспертизи, що на ринку «Млинівський» безпідставно відмовляються приймати на лабораторні дослідження реалізовану ним продукцію.

Крім того, позивач вказує на те, що лікарем Лабораторії ОСОБА_4, під-час проведення експертного дослідження відібраної продукції у розрахункових квитанціях начебто завищено вартість послуг, шляхом відображення обсягу поставленої продукції у збільшеній вазі.

З врахуванням наведеного позивач звернувся до суду із вказаним позовом, та просить суд:

- захистити його порушені права та охоронювані законом інтереси від протиправних посягань з боку посадових осіб Дубенської державної міської лікарні ветеринарної медицини;

- визнати рішення, дії та бездіяльність завідуючої Державної лабораторії ветсанмедекспертизи Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини, Михальчук Л.П. - протиправними;

- визнати рішення, дії та бездіяльність лікаря ветмедецини, ОСОБА_4 - протиправними;

- зобов'язати відповідача утриматись від вчинення протиправних дій та зобов'язати не чинити перешкод у здійсненні підприємницької діяльності;

- визнати рішення Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини (в особі посадових осіб Михальчук Л.П. та ОСОБА_4) незаконними та протиправними.

- визнати дії Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини (в особі посадових осіб Михальчук Л.П. та ОСОБА_4) незаконними та протиправними.

- визнати бездіяльність Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини (в особі посадових осіб Михальчук Л.П. та ОСОБА_4) незаконними та протиправними.

Під час розгляду справи, судом неодноразово надавався позивачу строк для усунення недоліків позовної позовної заяви, зокрема в частині що стосується приведення у відповідність до вимог ст..105 - 106 КАС України змісту заявлених вимог та їх конкретизації щодо кожного із відповідачів.

Разом з тим, позивачем так і не було вказано які саме рішення відповідачів ним оскаржуються, в чому саме полягають активні дії суб'єктів владних повноважень, що зумовили порушення прав позивача.

В свою чергу, відповідно до ч.2 ст. 12 КАС України, суд в праві вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до частини першої статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справи.

Частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи із змісту заявлених позивачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що фактично, предметом спору є бездіяльність відповідача, Державної лабораторії ветсанмедекспертизи на КП «Ринок» Дубенської державної лікарні ветеринарної медицини, щодо неприйняття, для проведення експертного дослідження, зразків продукції, що реалізується позивачем.

Та дії лікаря-радіолога лабораторії, пов'язані із завищенням вартості проведеного лабораторного дослідження, які на переконання позивача полягали у неправильному відображенні ваги партії продукції, що підлягала реалізації на ринку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст..2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влад, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, втому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справи.

В свою чергу, згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень, з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямовано рішення; з урахуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст..55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових з та службових осіб.

Як вбачається з ст..124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Разом з тим, ч. 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Крім того, з наведених процесуальних норм Закону також випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право.

Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Таким чином, вимоги позивача «зобов'язати відповідача утриматись від вчинення протиправних дій та зобов'язати не чинити перешкод у здійсненні підприємницької діяльності» не підлягають до задоволення, оскільки прийняття рішення, що спрямоване на захист права позивача, яке може бути порушено в майбутньому в межах адміністративного судочинства не допускається.

В контексті наведених приписів КАС України підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

А тому дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України та, по-друге - є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Відповідно до Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, затвердженого Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини № 16 від 15.04.2002 року Державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи на ринку функціонує на ринках (зоологічних ринках), ринкових комплексах усіх типів, торгівельних майданчиках тощо незалежно від форми власності (далі - ринок), де організовано продаж тварин, продукції тваринного і рослинного походження, кормів тваринного і рослинного походження, кормових добавок та ін. і де є обов'язковим проведення ветеринарно-санітарної експертизи.

Функціонування ринку, на якому не організована ветеринарно-санітарна експертиза продукції, що є об'єктом державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, за відсутності лабораторії забороняється. Лабораторія є структурним підрозділом районної (міської) державної лабораторії ветеринарної медицини, в разі її відсутності - іншої державної установи ветеринарної медицини.

Відповідно до пн..1.5 Положення, Лабораторія здійснює обов'язковий державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпекою усієї підконтрольної продукції, що реалізується у т.ч. харчових продуктів тваринного походження, які призначаються для харчування людей та дотриманням ветеринарно-санітарних правил торгівлі на ринках.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи на ринку наділена владними управлінськими функціями, а відтак є суб'єктом владних повноважень.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що Державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи на №1 на ринку м. Дубно Рівненської області є структурним підрозділом Дубенської міської державної лікарні ветеринарної медицини.

Даний факт визнається сторонами та в суду не виникає сумніву щодо його достовірності в силу вимог ч.3 ст. 72 КАС України.

В свою чергу відповідно до Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи №1 м. Дубно, що затверджене начальником Дубенської міської лікарні ветеринарної медицини, Державна лабораторія ветсанмедекспертизи в особі завідуючого лабораторії несе відповідальність за свою діяльність.

Відповідно до пп.4.4 п.4 вказаного Положення Лабораторія здійснює обов'язковий державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпекою усієї підконтрольної продукції, що реалізується.

Пунктом 6 Положення лабораторії надано окремі права, де зазначено що спеціалісти лабораторії мають право відвідувати безперешкодно об'єкти торгівлі, розташовані на території ринку, у тому числі торгівельні павільйони, майданчики, холодильники, склади, торгівельно-закупівельні й оптові бази, палатки, магазини тощо та проводити огляд і відбір проб продукції тваринного і рослинного походження, отримувати від адміністрації (власника) ринку та осіб, які торгують, інформацію й необхідні документи для виконання поставлених завдань, забороняти надходження продукції тваринного і рослинного походження на склади й холодильники ринку та відпускання зі складу, а також допущення до місць торгівлі без відповідних документів та висновку лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, а також такої, що визнана недоброякісною. Також давати адміністрації (власнику) ринку обов'язкові для виконання пропозиції, письмові розпорядження тощо з питань ветеринарної медицини з метою забезпечення відповідних умов реалізації продукції й дотримання належного ветеринарно-санітарного та епізоотичного стану. Здійснювати контроль за роботою об'єктів ветеринарно-санітарного призначення, проведенням санітарних днів, дезінфекції, дезінсекції та дератизації.

Основними завданнями (обов'язками) лабораторії, серед іншого є:

державний санітарний контроль та нагляд за дотриманням ветеринарно-санітарних вимог при торгівлі на ринку;

державний ветеринарно-санітарний контроль за наявністю і правильністю оформлення ветеринарних та інших супровідних документів на тварин, продукцію тваринного і рослинного походження, що реалізується на ринку;

проведення огляду і ветеринарно-санітарної експертизи дозволеної до реалізації продукції рослинного і тваринного походження;

Відповідно до пп.9.4 п.9 Положення спеціалісти лабораторії зобов'язані своєчасно інформувати адміністрацію ринку про виявлені порушення для вжиття відповідних заходів.

Таким чином, вищезазначеними нормативно-правовими актами Державній лабораторії ветсанмедекспертизи надано законне право щодо проведення огляду продукції, що підлягає реалізації на ринку та зобов'язано своєчасно реагувати на виявлені порушення.

Державна лабораторія ветсанмедекспертизи, в особі завідуючого несе відповідальність за діяльність лабораторії у відповідності з вказаним положенням і Настановою з якості, об'єктивність і достовірність результатів вимірювання.

Відповідальність інших співробітників визначається посадовими інструкціями.

В свою чергу, рішенням Дубенської міської ради Рівненської області від 24.06.2011 затверджено «Правила торгівлі на ринку в м.Дубно».

Відповідно Розділу ІІ вказаного порядку, продаж продовольчих товарів на ринках здійснюється з додержанням Ветеринарно санітарних правил для ринків, Правил продажу продовольчих товарів, Правил роботи роздрібної торговельної мережі, інших нормативно правових актів, які регулюють торгівельну діяльність та захист прав споживачів.

Висновок державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку щодо якості та безпеки продукції у ветеринарному відношенні, наявність документів про сплату наданих послуг є підставою для зайняття продавцем місця на ринку за профілем торгівлі.

На ринках дозволяється продавати харчові продукти не заборонені для реалізації.

Картоплю, овочі і фрукти, у тому числі тропічні, ягоди, баштанні культури, сухофрукти, горіхи, сушені гриби окремо від солінь, можна реалізовувати виключно за наявності висновку Державної Лабораторії ветсанмедекспертизи на ринку.

Продукцію рослинного походження, яка доставлена для реалізації від власних чи фермерських тепличних господарств і має експертний висновок державної лабораторії ветеринарної медицини за місцем виходу продукції щодо якості та безпеки - за умови ветеринарного контролю (огляду), а за необхідності і лабораторного дослідження.

Відповідно до Ветеринарно-санітарних правил, затверджених Наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини України №23 від 04.06.1996 року до продажу на ринку допускається лише доброякісна продукція тваринного і рослинного походження, яка в установленому порядку пройшла контроль в лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи згідно з Положенням про лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринках, затвердженим Головним державним інспектором ветеринарної медицини України 9 березня 1993 року.

Механізм відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження, що підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю, згідно з додатком, для проведення ветеринарно-санітарної експертизи і досліджень з метою визначення показників її якості та безпеки визначений затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 р. N 833 Порядком відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень.

Разом з тим, як встановлено судом під час розгляду справи по суті, підставою для відмови у прийнятті для проведення лабораторного дослідження продукції, що реалізовувалась позивачем на ринку, була відсутність товаросупровідних документів, які б підтверджували походження товару та обсяг придбаної партії.

Відповідно до пп.3.2 п.3 Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, що затверджена Наказом Міністерства аграрної політики України №16 від 15.04.2002, Лабораторія здійснює обов'язків державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпекою усієї підконтрольної продукції, що реалізується.

Згідно пп.1.15 п.1 Положення - Лабораторії забороняється проведення ветеринарно-санітарної експертизи та реалізація тих видів продукції, для дослідження якої необхідне устаткування відсутнє.

Відповідно до пп.3.2 п.3 Положення, обов'язком спеціалістів лабораторії є державний ветеринарно-санітарний контроль за наявністю і правильністю оформлення ветеринарних та інших супровідних документів на тварин, продукцію тваринного і рослинного походження, що реалізується на ринку.

Поряд з тим, юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов'язана із торгівлею тваринами, а також з реалізацією та зберіганням продукції тваринного і рослинного походження, зобов'язані виконувати законні вимоги спеціалістів державної служби ветеринарної медицини щодо здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, надавати зразки продукції для проведення ветеренарно-санітарної експертизи. (пп.1.22 п.1 Положення)

Ветеринарно санітарний контроль за торгівлею тваринами та ветеринарно -санітарна експертиза усіх видів продукції тваринного і рослинного походження на ринках здійснюється за рахунок їхніх власників згідно з тарифами.

В свою чергу, надані позивачем та долучені до матеріалів справи копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи (висновки від 24.02.2010 №05.03.02-03/11369; від 10.01.2013 №05.03.02-03/396; від 21.05.2013 №05.03.02-03/40547; від 21.09.2013 №05.03.02-03/93165; від 26.09.2013 №05.03.02-03/87362; від 21.02.2013 №05.03.02-03/9311; від 21.02.2013 №05.03.02-03/9309; від 16.07.2013 №05.03.02-03/63112) видані Державною санітарно епідеміологічною службою України та карантинний дозвіл на імпорт №75/04329 від 14.05.2013, на переконання суду, жодним чином не можуть свідчити про протиправність дій чи бездіяльності відповідачів, так як не відображають факт приналежності (місце виходу) реалізованої позивачем продукції, оскільки видані на ім'я третіх осіб, що не є сторонами у справі.

Крім того вказані копії висновків не завірені належним чином, у зв'язку із чим не можуть бути належним доказом у справі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду, жодних документів на підтвердження факту придбання реалізованої ним продукції у осіб, на чиє ім'я були виписані вказані вище висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Показами свідків ОСОБА_7 ОСОБА_8та ОСОБА_10, які були допитані в судовому засіданні під-час розгляду справи за клопотанням представника позивача, жодним чином не були спростовані обставини, на які посилались відповідачі та їх представники у наданих суду запереченнях щодо позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи завдання та мету діяльності Лабораторії ветсанмед експертизи не ринку, суд приходить до висновку, що дії спеціалістів Державної лабораторії ветсанмедекспертизи № 1 на ринку м.Дубно в повній мірі відповідають критеріям правомірності, що визначені у статті 2 КАС України.

Таким чином, аналізуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані позивачем та його представником висновки не мають під собою жодного правового підґрунтя та спростовуються поданими суду матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні доведено правомірність вчинених ним дій в частині їх оскарження позивачем.

За таких обставин позов не підлягає до задоволення.

Судові витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.