Рішення № 36466316, 24.12.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2013 р.Справа № 924/1288/13Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" м. Київ

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Берегиня" с.Сутківці Ярмолинецького району Хмельницької області

про стягнення 113 494,60 грн., з яких 108 186,07 грн., заборгованості за лізинговими платежами, 4 348, 19 грн., пеня , 960, 34 грн., 3% річних

Представники сторін:

від позивача: Довженко М.О. - за довіреністю №14/20-143-13 від 21.10.2013р.

від відповідача: не з'явився

Рішення приймається 24.12.2013р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору:

Державне публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" м. Київ звернулось з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Берегиня" с.Сутківці Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення 113 494,60 грн., з яких 108 186,07 грн., заборгованості за лізинговими платежами, 4 348, 19 грн., пеня , 960, 34 грн., 3% річних..

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №22-12-159 стс-пл/570 від 04.12.2012р.

У судовому засіданні представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Просить суд стягнути з відповідача 222 626,08грн., з яких 213 760,75грн. заборгованості, 7 238,09грн. пені, 1 627,24грн. 3% річних.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

До зазначеної заяви позивачем долучено доказ про направлення її копії відповідачу (Опис вкладення та фінансовий чек).

Крім того, представник ознайомився зі змістом заяви у судовому засіданні 18.12.2013р.

Оскільки заява позивача подана відповідно до вимог чинного законодавства, вона судом приймається. Отже, предметом судового розгляду є стягнення з відповідача 222 626,08грн., з яких 213 760,75грн. заборгованості, 7 238,09грн. пені, 1 627,24грн. 3% річних.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що вважає, що за короткий проміжок часу протермінування лізингових платежів, розмір нарахованої пені та 3% річних є неспіврозмірний сумі простроченого зобов'язання.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України одним з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про надання відстрочки.

Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Просить суд врахувати скрутний матеріальний стан СТОВ „Берегиня" на даний час. Відповідач є сільськогосподарським товаровиробником та необхідною умовою для функціонування цього підприємства є проведення розрахунків із підприємством контрагентами. Підприємство в значній мірі залежить від формування цін на сільськогосподарську продукцію, що формується на ринку. Окрім того, значна сума видатків йде на виплату заробітної плати працівникам, орендну плату за користування землею, утримання приміщень господарства та техніки в належному виробничому стані.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Істотним є те, що виплата суми заборгованості по сплаті лізингових платежів згідно Договору фінансового лізингу №22-12-159 стс-пл/570 від 04.12.2012 року, що є предметом спору в даній справі, призведе до повної зупинки роботи підприємства, оскільки в найближчому майбутньому заплановані лізингові платежі як по вказаному договору, так і по іншим Договорам лізингу, що укладені між Сторонами по справі.

Тому, оптимальним шляхом вирішення питання щодо сплати протермінованих лізингових платежів є надання позивачем можливості відстрочити сплату заборгованості або погодження графіку сплати заборгованості між Сторонами.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити в позові в частині застосування до відповідача штрафних санкцій та надати час для мирного врегулювання спору між Сторонами по справі.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

04.12.2012р. між Відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (лізингодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Берегиня" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №22-12-159 стс-пл/570.

Пунктом 1 даного договору передбачено, що лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно із п.п. 2.1, 2.2, 2.3 лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовується на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходами за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003р. №1904. Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5 автентичних примірниках. Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкомтерс в редакції 2000р.

Лізингодавець зобов'язаний відповідно до самостійного вибору лізингоодержувача та визначеної ним специфікації укласти договір поставки предмета лізингу з відповідним постачальником і передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачеві згідно переліку, встановленому додатком договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Підписання сторонами акту свідчить про належне виконання лізингодавцем встановлених лізингоодержувачем умов та специфікацій предмета лізингу та прийняття лізингоодержувачем такого виконання. Зобов'язання лізингодавця щодо передачі предмета лізингу лізингоодержувачу вступають в дію з моменту надходження на рахунок лізингодавця попереднього платежу, визначеного пунктом 4.2 договору.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 передбачено, що за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10% його вартості (включаючи ПДВ), який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки предмета лізингу;

- комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7% (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість;

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі 7% річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Лізингоодержувач після укладення договору, на підставі виставленого лізингодавцем рахунку, який діє протягом трьох днів, перераховує на рахунок лізингодавця:

- попередній лізинговий в розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору.

Датою сплати попереднього платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.

З моменту підписання акту лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору;

- комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному п.4.1 даного договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів" наступним чином: рівними частинами у терміни сплати перших семи чергових лізингових платежів.

Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна 6 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні шість місяців.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до Договору „Графік сплати лізингових платежів".

Додатком №1 до договору сторони погодили найменування, кількість, ціну і вартість предмета лізингу.

Додатком №2 до договору сторони погодили графік сплати лізингових платежів.

Згідно акту №11 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 10.12.2012р. відповідач прийняв предмети лізингу, а саме, агрегат грунтоообробний комбінований АПК-7,5 „Партнер" №130,247 виробництва ПП „Українська аграрна техніка" загальною вартістю 829 012грн.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідач своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу належним чином та в повному обсязі не виконав, не сплатив лізингові платежі в сумі 213 760,75грн. (згідно графіку: 108 186,07грн. - 10.06.2013р., 105 574,68грн. - 10.12.2013р.)

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази добровільного погашення заборгованості відповідачем.

Отже, вимога позивача про стягнення 213 760,75грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Пунктом 7.1 договору від 04.12.2012р. передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно позивачем нараховано 7 238,09грн. пені за період з 11.06.2013р. по 10.12.2013р. на суму 108 186,07грн.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.7 договору сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Здійснивши перерахунок пені, суд прийшов до висновку, що правильним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 7 196,60грн. пені.

У частині стягнення 41,49грн. пені у позові належить відмовити.

Позивачем нараховано 1 627,24грн. 3% річних за період з 11.06.2013р. по 10.12.2013р. на суму 108 186,07грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 1 618,35грн. 3% річних.

У стягненні 8,89грн. 3% річних необхідно відмовити.

Стосовно клопотання відповідач про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Частиною третьою ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, пунктом 3 ст. 83 ГПК України розмір пені може бути зменшений за рішенням господарського суду.

Вирішуючи, питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок таким, що підпадає під дію відповідних норм, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання (в тому числі наявності чи відсутності збитків в інших учасників господарських відносин), невідповідності розміру стягуваної пені таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не подано належних та допустимих доказів про наявність вищезазначених підстав, в задоволенні клопотання про зменшення штрафних станцій належить відмовити.

Крім того, суд звертає увагу на те, що розгляд справи неодноразово за клопотанням відповідача відкладався для добровільного врегулювання спору.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судовий збір у справі належить покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" с. Сутківці Ярмолинецького району про стягнення 222 626,08грн., з яких 213 760,75грн. заборгованості, 7 238,09грн. пені, 1 627,24грн. 3% річних задоволити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" с.Сутківці Ярмолинецького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 03787503) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ, вул. Мечникова, 16-а (код ЄДРПОУ 30401456) - 213 760,75грн. (двісті тринадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 75коп.) заборгованості, 7 196,60грн. (сім тисяч сто дев'яносто шість гривень 60коп.) пені, 1 618,35грн. (одна тисяча шістсот вісімнадцять гривень 35коп.) 3% річних, 4 451,63грн. (чотири тисячі чотириста п'ятдесят одна гривня 63коп.) судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 41,49грн. пені, 8,89грн. 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 26.12.2013р.

Суддя В.О. Шпак

Віддруковано в 3 примірниках:

1. До справи;

2. Позивачу;

3. Відповідачу - с.Сутківці Ярмолинецького району Хмельницької області рекомендованим з повідомленням.