Ухвала суду № 36466274, 05.12.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 121/5927/13-а

05.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Кисельова В. В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарсан-2000"- Хоменко Віталій Олексійович, довіреність № 12/12 від 10.06.13

представник відповідача, Лівадійської селищної ради - Трофіменко Наталя Олегівна, довіреність № 02-14/914 від 08.04.13

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівадійської селищної ради на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Прищепа О.І. ) від 02.08.13 у справі № 121/5927/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарсан-2000" (вул. Набережна імені Леніна, 13 прим. № 8, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Лівадійської селищної ради (вул. Батуріна 8, м.Ялта с.Лівадія, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02.08.13 у справі № 121/5927/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарсан-2000" задоволено.

Рішення 23 сесії 6 скликання Лівадійської селищної ради №8 від 26 грудня 2012 року "Про прийняття об'єкту в комунальну власність Лівадійської селищної ради" - визнано протиправним та скасовано.

Рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради №366 від 24 грудня 2009року "Про скасування рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради №174 від 28 липня 2006 року "Про оформлення права власності на кліматопавільйон на Лівадійському пляжі, б/н в смт. Лівадія та видачі свідоцтва про право власності" - визнано протиправним та скасовано.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02.08.13 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин по справі.

У судовому засіданні представник апелянта скаргу підтримала, просила задовольнити, постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02.08.13 скасувати.

Представник позивача заперечував у задоволенні апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на засіданні виконавчого комітету Лівадійської селищної ради 28 липня 2006 року було прийнято рішення №174, відповідно до якого привласнено поштову адресу кліматопавільйону літ.М загальною площею 360.8 кв.м. смт. Лівадія вул.Виноградна 12Б, оформлено право власності на кліматопавільйон літ.М загальної площею 360.8 кв.м. смт.Лівадія вул.Виноградна 12Б за TOB «Дарсан 2000» та видано свідоцтво про право власності.

На виконання зазначеного рішення TOB «Дарсан 2000» отримало 02 серпня 2006 року свідоцтво про право власності серії САА №696461.

На підставі рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради №366 від 24 грудня 2009 року скасовано рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради №174 від 28 липня 2006 року «Про оформлення права власності на кліматопавільйон на Лівадійському пляжі, б\н в смт.Лівадія та наданні свідоцтва про право власності» та запропоновано КП ЯМР БТІ скасувати свідоцтво про право власності на кліматопавільйон літ.М площею 360.8 км.м. по вул. Виноградна 12Б в смт.Лівадія, на ім'я TOB «Дарсан 2000» та внести відповідні зміни до державного реєстру прав власності на нерухоме майно, зареєструвати право власності на кліматопавільйон літ.М площею 360.8 км.м. по вул. Виноградна 12Б в смт. Лівадія за виконавчим комітетом Лівадійської селищної Ради.

На пленарному засіданні 23 сесії 6 скликання Лівадійською селищною радою 26 грудня 2012 року прийнято рішення №8 відповідно до якого прийнято в комунальну власність Лівадійської селищної ради кліматопавільйон (між пляжем санаторію «Лівадія» та пляжем санаторію «Чорномор'є») загальною площею 360.8 кв.м. та КП ЯМР БТІ запропоновано внести відповідні зміни до держаного реєстру прав власності на нерухоме майно та зареєструвати право власності за виконавчим комітетом Лівадійської селищної Ради.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення, які оскаржує позивач, прийняті відповідачем поза межами його повноважень, не у спосіб передбачений законом, суперечать актам цивільного законодавства та порушують право власності позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та переглядаючи постанову в межах доводів апеляційної скарги, зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.20 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Відповідно до вимог ч.3 ст.24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до вимог п.15 ч. 1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання про скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень регулювання земельних відносин.

Приписами ст.ст.27-41 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» законодавець чітко закріпив повноваження виконавчого комітету селищної ради та вказав про його власні (основні) та делеговані повноваження у різних напрямках.

Відповідно до вимог ч.ч. 6, 9 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради та рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Відповідно до рішення Конституційного суду України (справа №1-6/2009 від 16 квітня 2009 р. №7-рп/2009) «органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання».

З огляду на вищевказане, колегія суддів зазначає, що при прийнятті виконавчим комітетом Лівадійської селищної ради 24 грудня 2009 року рішення №366 "Про скасування рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради № 174 від 28 липня 2006 року "Про оформлення права власності на кліматопавільйон на Лівадійському пляжі, б/н в смт. Лівадія та видачі свідоцтва про право власності" відповідач вийшов за межі своїх повноважень, оскільки, зазначене рішення можливо було скасувати, змінити тільки при розгляді цього питання на відповідній сесії селищної ради або в судовому порядку, так як воно вже вичерпало свою дію фактом його виконання - отриманням свідоцтва про право власності на майно.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.60 «Про місцеве самоврядування в Україні» підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Колегією суддів безперечно встановлено, що позивач не передавав належне йому майно - кліматопавільйон (між пляжем санаторія «Лівадія» та пляжем санаторію «Чорномор'є») загальною площею 360.8 кв.м. до комунальної власності. Доказів зворотного не добуто.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 6 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства та держава не втручається у здійснення власником права власності.

Право власності, відповідно до вимог ч.ч.1 - 3 ст.321 ЦК України, є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Аналізуючи вищезазначене, слід визнати, що рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради № 366 від 24 грудня 2009 року "Про скасування рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради № 174 від 28 липня 2006 року "Про оформлення права власності на кліматопавільйон на Лівадійському пляжі, б/н в смт. Лівадія та видачі свідоцтва про право власності" та рішення 23 сесії 6 скликання Лівадійської селищної ради №8 від 26 грудня 2012 року "Про прийняття об'єкту в комунальну власність Лівадійської селищної ради" суперечить законодавству, оскільки законодавець чітко визначив у діючих нормативно-правових актах порядок та підстави позбавлення та набуття права власності, проте дотримано їх не було та у своїх рішеннях відповідачем не зазначено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач добровільно відмовився від власності на користь відповідача, надавши заяву про скасування рішення.

Такі доводи колегія суддів вважає неспроможними та вказує таке.

В матеріалах справи наявний лист директора ТОВ "Дарсан 2000" (а.с.17) адресований голові Лівадійської селищної ради з проханням скасувати рішення виконкому №174 від 28.07.2006 р.

Проте з цього листа не вбачається що позивач відмовився від права власності на майно або висловив бажання передати його до комунальної власності.

Ні судом першої інстанції ні при апеляційному перегляді не встановлено, що позивач не користувався належним йому майном, або вчиняв бездіяльність чи дії щодо цього майна, які б свідчили про відсутність до нього інтересу у позивача та про відмову від нього.

Сам по собі лист не є підставою для висновку про відмову позивача від власності, як і підставою для самостійного скасування виконкомом свого рішення, тобто за межами власних повноважень. Колегія суддів зазначає, що навіть при наявності такого листа, орган місцевого самоврядування зобов'язаний діяти відповідно до приписів ч.2 ст.19 Конституції України

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що приймаючи оскаржувані рішення, відповідач не дотримався основних принципів адміністративної процедури, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, що і було встановлено судом першої інстанції та при апеляційному перегляді справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівадійської селищної ради залишити без задоволення.

Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02.08.13 у справі № 121/5927/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна