Рішення № 36466193, 19.11.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 р. Справа №917/1868/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохім-Європа", вул.Свіштовська,11, м. Кременчук, Полтавська область,39600

про стягнення 25287,92грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дор. від 01.09.13

від відповідача: не з"явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором-доручення про надання послуг по декларуванню товарів №20 від 29.03.2012р. у розмірі 25287,92грн., у т.ч. 24500грн. - сума основного боргу та 787,92грн. - 3% річних.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов від 11.10.2013р. за вих. №108 суму боргу визнає частково, а саме 19950,00грн. - суму основного боргу та 642,77грн. - 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

29 березня 20121 року між Відповідачем та Позивачем був укладений договір-доручення про надання послуг по декларуванню товарів №20, відповідно до якого Позивач прийняв на себе зобов'язання надавати послуги з митного декларування товарів, майна, транспортних засобів Відповідача, які переміщуються через митний кордон України, а також інші послуги пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю, а Відповідач своєчасно оплатити виконані роботи.

Строк дії договору до 31 грудня 2012 року (п.9.1 Договору).

Відповідно до умов п.5.2. Договору №20 від 29 березня 2012р. Відповідач здійснює оплату на підставі рахунку та акту виконаних робіт з детальним зазначенням всіх фактично виконаних робіт.

Позивач свої зобов"язання за договором виконав на загальну суму 83409,70грн., що підтверджується актами виконаних робіт (копії в матеріалах справи), відповідач, в порушення взятих на себе зобов"язань за договором заборгував позивачу 32750грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків від 01.07.2012р.

Позивач направив відповідачу претензію з вимогою про сплату суми боргу. Відповідач дану претензію отримав 02.08.2012р. і в реагування сплатив суму боргу частково.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 24500грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Перевіривши заявлену позивачем до стягнення суму боргу у розмірі 24500грн., суд дійшов висновку про стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 19950,00грн., оскільки позивачем розрахована сума боргу з урахуванням актів виконаних робіт від 15.05.2012р. та 22.05.2012р. на суму 4550,00грн., які не підписані відповідачем. Крім того, відповідачем надано суду акт звірки розрахунків від 26.09.2013р. (акт складено після порушення провадження у справі), який підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками, згідно якого сума боргу відповідача перед позивачем становить 19950,00грн.

Виходячи з наведеного, стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 19950,00грн., в іншій частині вимоги позивача, відхиляються судом як необґрунтовані та не підтверджені матеріалами справи.

Крім того, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% у розмірі 787,92грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних, обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню є вимоги про сятгнення 3% річних у сумі 642,77грн., інші задоволенню не підлягають.

Судовий збір відповідно до частини п'ятої ст. 49 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохім-Європа", вул.Свіштовська,11, м. Кременчук, Полтавська область,39600 (код ЄДРПОУ 20259450) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) заборгованість за договором-доручення про надання послуг по декларуванню товарів №20 від 29.03.2012р. у розмірі 20592,77грн., у т.ч. 19950,00грн. - сума основного боргу та 642,77грн. - 3% річних, а також 1401,05грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - відмовити

Повний текст рішення складено: 25.11.2013р.

Суддя Кльопов І.Г.