Постанова № 36466150, 30.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 грудня 2013 року № 826/20509/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмово провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києвіпрозобов'язання вчинити дії щодо звільнення майна з-під арештуТретя особа: ОСОБА_2;

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив: «Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві звільнити з-під арешту майно, власником якого є ОСОБА_2: транспортний засіб марки DACIA LOGAN 90L, рік випуску 2006, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 22.01.2007 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії РСА 915941, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 22.01.2007 року, з подальшим вилученням запису про арешт з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 січня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/2563/73/51704 про надання кредиту в сумі 12535,00 дол. США за програмою «Споживчий кредит з забезпеченням». В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 24 січня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до п. 1.2 якого заставодавцем передано в заставу належний йому транспортний засіб марки DACIA LOGAN 90L, рік випуску 2006, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 22.01.2007 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії РСА 915941, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 22.01.2007 року. На даний час ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором у сумі 2872,65 дол. США, що в еквіваленті до національної грошової одиниці становить 22 961,09 грн., заборгованість за відсотками у сумі 1 974,00 дол. США, що в еквіваленті до національної грошової одиниці становить 85052,07 грн. Загальна сума заборгованості становить 18864,58 дол. США, що в еквіваленті до національної грошової одиниці становить 150 784,58 грн. В зв'язку з чим позивачем із позичальником проводиться робота щодо врегулювання заборгованості за вищевикладеним кредитним договором. Проте, згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 06.12.2013 року, відповідачем ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві 18 вересня 2012 року винесено постанову про арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження та накладено обтяження на все рухоме майно гр. ОСОБА_2 по виконавчому провадженню ВП №34331152, яка, відповідно, зареєстрована реєстратором: Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Оскільки відповідачем накладено арешт на заставне майно, позивач не може вирішити питання щодо врегулювання заборгованості за кредитним договором №014/2563/73/51704, чим порушено право позивача. За таких обставин, позивач звернувся до суду з заявленими позовними вимогами, які просив задовольнити.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позові та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач заперечував проти позовних вимог в частині вилучення запису про арешт з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна. Щодо решти позовних вимог не заперечував проти їх задоволення.

Третя особа свого відношення до позову не висловила.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом, між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (в подальшому публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 24 січня 2007 року укладено Кредитний договір №014/2563/73/51704 про надання кредиту в сумі 12535,00 дол. США за програмою «Споживчий кредит з забезпеченням». В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 24 січня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до п. 1.2 якого заставодавцем передано в заставу належний йому транспортний засіб марки DACIA LOGAN 90L, рік випуску 2006, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 22.01.2007 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії РСА 915941, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 22.01.2007 року. Договір застави посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24 січня 2007 року.

Відповідно до п. 1.3 Договору застави предмет застави оцінений сторонами в сумі 63481,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору застави право застави виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору застави заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку, якщо кредит, що забезпечений заставою не буде погашений у встановлені кредитним договором строки.

Згідно з п. 2.11 Договору застави у випадку невиконання заставодавцем зобов'язань по кредитному договору, зазначеному у п.п. 1.1 цього договору Заставодержатель на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно, реалізує його самостійно у спосіб за власним розсудом.

Позивач стверджував, що заставодавець має заборгованість за кредитним договором на загальну суму 18864,58 дол. США, що в еквіваленті до національної грошової одиниці становить 150 784,58 грн., в зв'язку з чим, позивач має намір врегулювати питання щодо стягнення заборгованості з заставодавця ОСОБА_2.

Проте, відповідачем, постановою ВП №34331152 від 18 вересня 2012 року накладено арешт на все рухоме майно ОСОБА_2 та оголошено заборону на його відчуження, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна, що унеможливлює вирішення позивачем питань щодо стягнення боргу з ОСОБА_2 за кредитним договором №014/2563/73/51704, забезпеченим заставою.

Вважаючи своє право порушеним, позивач звернувся до суду за його захистом із заявленими позовними вимогами, які просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У разі самостійного невиконання боржником рішення у строк, встановлений державним виконавцем та ненадання документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове його виконання ( ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 32 Закону визначені заходи примусового виконання рішень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 32 даного Закону одним із заходів примусовго виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Зокрема, ст. 54 цього Закону встановлені норми щодо звернення стягнення на заставлене майно.

Так, звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: - виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; - якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Як вже було зазначено вище, право застави виникло у позивача 24 січня 2007 року, тобто з моменту нотаріального посвідчення договору застави.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про заставу рухомого майна вчинений 31.01.2012 року, в той час, як запис про арешт всього рухомого майна та заборона на його відчуження внесений до реєстру 20.09.2012 року.

Предмет застави оцінений в суму 63481,00 грн., в той час як борг заставодавця за кредитним договором становить 150 784,58 грн..

Таки чином, суд погоджується з позивачем, що накладенням арешту на заставлене майно та забороною відчуження заставленого майна порушується право позивача на задоволення своїх вимог за рахунок такого майна.

Водночас суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача вчинити дії щодо звільнення з-під арешту заставленого майна - транспортного засобу марки DACIA LOGAN 90L, рік випуску 2006, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 22.01.2007 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії РСА 915941, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 22.01.2007 року, належного на праві власності ОСОБА_2, та зобов'язати вчинити дії щодо вилучення з Державного реєстру обтяжень рухового майна запису щодо арешту та заборони відчуження транспортного засобу марки DACIA LOGAN 90L, рік випуску 2006, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 22.01.2007 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії РСА 915941, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 22.01.2007 року, належного на праві власності ОСОБА_2.

Щодо решти вимог суд відмовляє у їх задоволенні, оскільки накладенням арешту та заборони відчуження щодо іншого рухомого майна, що на праві власності може належати ОСОБА_2 і, відповідно, наявністю запису в Державному реєстрі обтяжень стосовно іншого рухомого майна, - жодним чином не зачіпаються права позивача. Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволити частково.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії щодо звільнення з-під арешту заставленого майна - транспортного засобу марки DACIA LOGAN 90L, рік випуску 2006, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 22.01.2007 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії РСА 915941, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 22.01.2007 року, належного на праві власності ОСОБА_2, та зобов'язати вчинити дії щодо вилучення з Державного реєстру обтяжень рухового майна запису щодо арешту та заборони відчуження транспортного засобу марки DACIA LOGAN 90L, рік випуску 2006, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 22.01.2007 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії РСА 915941, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 22.01.2007 року, належного на праві власності ОСОБА_2.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України через відповідний підрозділ Державної казначейської служби України на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 34,41 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.