Постанова № 36465990, 17.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р. Справа № 805/16390/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Державної науково - дослідної установи «Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України» про стягнення фактичних витрат з фінансування різниці між сумою пенсій, призначених як науковим працівникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 23 887,61 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної науково - дослідної установи «Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України» про стягнення фактичних витрат з фінансування різниці між сумою пенсій, призначених як науковим працівникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 23 887,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог управлінням зазначено про те, що Державна науково - дослідна установа «Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України» зареєстрована платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За період з липня 2013 року по жовтень 2013 року підприємство має заборгованість перед Пенсійним фондом з сум витрат на виплату пенсій, яка складає різницю між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 23 887,61 грн. Підприємства і організації щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду кошти для виплати різниці у розмірі пенсії, призначеної в минулому та поточному роках. Повідомлення про сплату різниці між сумою пенсії, призначеної як науковому працівнику, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, були направлені на адресу відповідача у зазначені терміни.

У судове засідання сторони не з'явились.

03.12.2013 р. до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Проте, від відповідача до суду повернувся поштовий конверт з відміткою про причину повернення поштового відправлення «Нет такой организации».

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі, направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його місцезнаходження, а саме: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Рум'янцева, 4а, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи виходячи з того, що частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Відповідач - Державна науково - дослідна установа «Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України» є юридичною особою (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Рум'янцева, 4а, код ЄДРПОУ 04601883) та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Відповідно до п. 2.1.1 Інструкції є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що на підприємстві відповідача працювали працівники, яким призначено пенсію згідно із Законом України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність».

На виконання вимог пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області були надіслані відповідачу відповідні повідомлення, якими визначено суму витрат що відшкодовується, а саме:

- повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за липень 2013 р. (№ 15812/02 від 08.07.2013 р.);

- повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів , за серпень 2013 р. (№ 18374/02 від 06.08.2013 р.);

- повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за вересень 2013 р. (№ 22759/02 від 05.09.2013 р.);

- повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за жовтень 2013 р. (№ 25155 від 03.10.2013 р.);

Судом встановлено, що вказані повідомлення отримані відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень. Проте, суму витрат на фінансування вказаної різниці відповідачем Пенсійному фонду не відшкодовано.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» визначені правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створення умов для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Відповідно до статті 2 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю, та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку усіх сфер суспільного життя.

Основними завданнями цього Закону є визначення: правового статусу суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності, матеріальних та моральних стимулів забезпечення престижності та зумовленої суспільними потребами пріоритетності цієї сфери людської діяльності, залучення до неї інтелектуального потенціалу нації; економічних, соціальних та правових гарантій наукової і науково-технічної діяльності, свободи наукової творчості; основних цілей, напрямів та принципів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності; повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові організації) (стаття 4 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

Згідно із вимогами статті 24 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом, недержавних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що діють відповідно до Закону України «Про вищу освіту», міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.

Пунктом 1 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 24 березня 2004 року за № 372 (надалі - Порядок або Порядок від 24 березня 2004 року № 372), визначено механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).

Пунктом 2 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 визначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно із пунктом 4 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Відповідно до пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством (пункт 8 Порядку від 24 березня 2004 року № 372).

Відповідно до пункту 9 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

Згідно розрахунку суми позову та повідомлень про суму витрат, різниця між сумою пенсії, призначеної як науковому працівнику, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, відносно пенсіонерів, що мають науковий стаж роботи за спірний період, а саме: з липня 2013 року по жовтень 2013 року складає 23 887,61 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наданих відповідачем розпоряджень про призначення пенсії пенсіонерам, стосовно яких існує спір, отримують пенсію як наукові працівники.

На час розгляду справи в суді заборгованість з відшкодування зазначеної різниці пенсії у сумі 23 887,61 грн. відповідачем не погашена.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача фактичних витрат з фінансування різниці між сумою пенсій, призначених як науковим працівникам та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 23 887,61 грн. у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-15, 69-71, 94, 98, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Державної науково - дослідної установи «Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України» про стягнення фактичних витрат з фінансування різниці між сумою пенсій, призначених як науковим працівникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 23 887,61 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державної науково - дослідної установи «Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України» (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Рум'янцева, 4а, код ЄДРПОУ 04601883) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, р/р 256033012026 у ДОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 335106, код ЄДРПОУ 23346787) суму витрат з фінансування різниці між сумою пенсій, призначених як науковим працівникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 23 887 (двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 61 коп.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 17 грудня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.