Рішення № 36465949, 19.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20798/13 19.12.13

за позовом державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях»

до публічного акціонерного товариства «Мостобуд» в особі структурного підрозділу (філії) Мостобудівельний загін № 2

про стягнення 24 971,21 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Мусієнко О.В. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство водних шляхів «Укрводшлях» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Мостобуд» в особі структурного підрозділу (філії) Мостозагін № 2 про стягнення 24 971,21 грн., а саме: 22 337,40 грн. основного боргу, 1 896,64 грн. пені та 737,17 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти оплати послуг, наданих позивачем за договором № 65п від 28.03.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/20798/13, розгляд справи призначено на 28.11.2013 р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

27.11.2013 р. через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові документи по справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні представником позивача надано суду додаткові документи по справі, надано усні пояснення по суті спору та підтримано заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом задоволено, розгляд справи відкладено на 19.12.2013 р.

17.12.2013 р. через канцелярію суду від відповідача надійшли клопотання: про заміну первісного відповідача публічного акціонерного товариства «Мостобуд» в особі структурного підрозділу (філії) Мостозагін № 2 на публічне акціонерне товариство «Мостобуд», про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені та про відкладення розгляду справи.

З наданих відповідачем документів, суд встановив, що правильна назва структурного підрозділу публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (філії) Мостобудівельний загін № 2 замість Мостозагін № 2. Судом було виправлено вказану описку, допущену позивачем, ухвалою суду від 19.12.2013 р.

Судом розглянуто та відхилено клопотання про заміну відповідача з наступних підстав.

Вимога про заміну відповідача обґрунтована відсутністю у відокремленого підрозділу цивільної правоздатності. Проте, позов подано саме до юридичної особи, але в особі її підрозділу, який за дорученням укладав спірний договір.

Згідно з п. 20.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Господарським судам слід також враховувати, що, оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності. У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу, позовні матеріали або справа надсилаються за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Враховуючи вищевикладене та повторне нез'явлення представника відповідача у судове засідання, що не перешкоджає розгляду справи по суті, судом відхилено клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав витребувані судом докази часткової оплати наданих послуг на суму 54 999,40 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

28.03.2011 р. між державним підприємством водних шляхів «Укрводшлях» (виконавцем) та структурним підрозділом (філією) Мостозагін № 2 публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (замовником) було укладено договір № 65п (далі - Договір), п. 1.1 якого виконавець зобов'язується з відкриття навігації і до закриття навігації 2011 року на Канівській дільниці водних шляхів надавати послуги теплоходами "Шляховий-151", "Шляховик-3" по виставленню, обслуговуванню та зняттю освітлювальних знаків навігаційного обладнання в районі монтажних тимчасових опор в прогоні МО-2, МО-3 Подільсько-Воскресенського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві (далі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги за ціною та в терміни на умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.2 Договору надання послуг виконавцем підтверджується відповідними актами приймання-передачі послуг, що оформлюються належним чином та підписуються уповноваженими на те особами сторін не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Підписи сторін в актах розшифровуються та скріпляються печатками.

Відповідно до п. 3.1 Договору всього за виконання наданих послуг замовник сплачує виконавцю 77 336,80 грн.

Згідно з п. 3.2. виконавець приступає до надання зазначених в п. 1.1 послуг через 5 діб після надходження передплати в розмірі 27 865,00 грн., що являється платою за підготовку і комплектацію навігаційного обладнання, вартістю витратних матеріалів для освітлені буїв, виставлення буїв на штатні місця, згідно схеми та обслуговування навігаційної обладнання за квітень місяць. Щомісячно до 1-го числа розрахункового (поточного) місяця за обслуговування навігаційного обладнання замовник сплачує виконавцю передплату в розмірі 6 067,20 грн., разом за травень - жовтень 36 403,20 грн., за листопад 13 068,60 грн.

Відповідно до підписаних сторонами актів виконаних робіт виконавець надав, а замовник прийняв роботи на загальну суму 77 336,80 грн.

Покупець свої обов'язки по оплаті за поставлений товар виконав частково на суму 54 999,40 грн., залишивши за собою заборгованість в розмірі 22 337,40 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 22 337,40 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата товару, а претензія від 22.07.2013 р. № Пр/10-07/22 направлена відповідачу 23.07.2013 р. залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завдання другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 22 337,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 1 896,64 грн. пені та 737,17 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 5.2 Договору за прострочення платежів замовник сплачує виконавцю пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного зобов'язання.

Позивачем пред'явлено вимоги про стягнення пені за період з 01.07.2011 р. (дата порушення зобов'язання за першим за періодом актом) по 30.04.2012 р.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як зазначено вище, строк оплати послуг встановлений Договором до 1-го числа поточного місяця (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, пеня підлягає нарахуванню тільки протягом шести місяців з дня прострочення зобов'язання. Послуги, за якими існує борг, були надані у період квітень - листопад 2011 року і річна позовна давність за цими вимогами сплила.

Виходячи з того, що сплив строк позовної давності, вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом здійснено перерахунок, відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню 681,06 грн. трьох процентів річних, та встановлено, що за актом № 246 від 30.09.2011 р. на суму 3 201,60 грн. невірно визначено період заборгованості.

У задоволенні вимог про стягнення 56,11 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 22 337,40 грн. основного боргу та 681,06 грн. трьох процентів.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 1585,96 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5, код 01386326) в особі відокремленого підрозділу Мостобудівельний загін № 2 публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (01013, м. Київ, вул. Баренбойна, 8, код 01386303) на користь державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях» (04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, код 03150102) 22 337 (двадцять дві тисячі триста тридцять сім) грн. 40 коп. основного боргу, 681 (шістсот вісімдесят одну) грн. 06 коп. трьох процентів річних та 1 585 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 96 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 27.12.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова