Постанова № 36465894, 20.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2013 р. Справа № 805/17475/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб

в сумі 695,50 гривень та 2328,34 гривень

Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 695,50 гривень та 2328,34 гривень.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач - ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області. У відповідача виникла податкова заборгованість в сумі 695,50 гривень та 2328,34 гривень, яка досі не сплачена, на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000741702 від 12.06.2013 та самостійно поданої декларації платника про майновий стан і доходи. На адресу відповідача була направлена податкова вимога № 1/1 06.08.2013 року, проте податкова заборгованість погашена не була. Тому просить суд стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Через канцелярію суду представник позивача надав заяву від 20 грудня 2013 року про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 4-6) відповідач зареєстрований за адресою, зазначеною у позові, проте конверт повернувся на адресу Донецького окружного адміністративного суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». З огляду на зазначене, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі належним чином.

З урахуванням викладеного, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований як фізична особа - підприємець 16 травня 2006 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(а.с. 4-6, 7). Як платник податків відповідач перебуває на обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 17 травня 2006 року за № 4659, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 17 травня 2006 року № 413 та свідоцтвом серії НОМЕР_3 (а. с. 8, 9).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

12 червня 2013 року на підставі акту перевірки № 423/17-2/НОМЕР_2 від 29 травня 2013 року позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000741702 (а.с. 13), яким нараховано штрафні санкції в сумі 695,50 гривень, яке отримано відповідачем 12 червня 2013 року, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення (а.с. 13).

Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем штрафних санкцій, нарахованих зазначеним податковим повідомленням-рішенням в матеріалах справи відсутні.

За відповідачем обліковується недоїмка за податковим повідомленням-рішенням № 0000741702 в сумі 695,50 гривень, що підтверджується відомостями особового рахунку відповідача станом на 03 грудня 2013 року (а.с. 23).

Відповідачем до Маріупольської ОДПІ надані уточнююча податкова декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік (а.с. 14-16) та розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, за 2012 рік (а.с. 17).

Згідно з розрахунком податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, відповідач визначив до сплати розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році, у сумі 1346,03 гривень (а.с. 17).

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Згідно з пунктом 177.5.1 статті 177 Податкового кодексу України авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

З урахуванням переплати у розмірі 363,72 гривень, що була наявна станом на 15 серпня 2013 року, за відповідачем обліковується недоїмка з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, станом на 03 грудня 2013 року у розмірі 2328,34 (а.с. 24).

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

06 серпня 2013 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу № 1/1, яку направлено відповідачу поштою рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся на адресу податкової інспекції із зазначенням причини невручення: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 25).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня направлення податкового вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу, в рахунок погашення якого заявлені вимоги про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 695,50 гривень та 2328,34 гривень.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на зазначене, позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 695,50 гривень та 2328,34 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі:

- 695 (шістсот дев'яносто п'ять) гривень 50 копійок перед місцевим бюджетом Орджонікідзевського району м. Маріуполя на користь Орджонікідзевського бюджету м. Маріуполя рахунок № 33215800700054, ЗКПО 37989721, ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач Маріупольське управління казначейства Орджонікідзевський район, код платежу - 11010100;

- 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім) гривень 34 копійки перед місцевим бюджетом Орджонікідзевського району м. Маріуполя на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району м. Маріуполя рахунок № 33214801700054, ЗКПО 37989721, ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач Маріупольське управління казначейства Орджонікідзевський район, код платежу - 11010500.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 20 грудня 2013 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.