Постанова № 36465883, 09.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

ІНФОРМАЦІЯ_1

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 р. Справа №805/17048/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., при секретарі судового засідання Михайлюк Х.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Шахтарської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення № 0007782202 11249 від 6 листопада 2013 року про застосування фінансових санкцій в сумі 27302,00 гривень, -

за участю

від позивача: ОСОБА_2 (дов. від 11 січня 2013 року)

від відповідача: Басик Н.О. (дов. № 2864/10/10-013 від 6 грудня 2013 року)

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шахтарської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірним та анулювання податкового повідомлення-рішення № 0007782202 11249 від 6 листопада 2013 року та зобов'язання дочекатися відновлення документів та нарахувати штрафні санкції після перевірки згідно підтверджених фактів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржуване ним рішення прийнято на підставі акту перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій від 17 жовтня 2013 року. В пункті 4.3 наведеного акту зазначено, що для ознайомлення з матеріалами перевірки та надання вмотивованих пояснень та документів керівнику суб'єкта господарювання пропонується прибути до податкової інспекції протягом 5 днів від дня отримання акту. Позивач зазначив, що 21 жовтня 2013 року він прибув до податкової інспекції, проте в канцелярії інспекції йому запропонували дочекатися виклику від податкової, що ним й було зроблено.

3 листопада 2013 року в господарській одиниці магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" трапився прорив системи опалення, через що були пошкоджені всі документи, які витребовувалися податковою інспекцією. 6 листопада 2013 року позивач надав до податкової інспекції заяву про реєстрацію нової книги доходів та витрат. Лист від податкової інспекції про необхідність з'явитися до податкової інспекції для надання пояснень за результатами проведення перевірки до 5 листопада 2013 року позивач отримав 6 листопада 2013 року, втім через пошкодження витребуваних документів та несвоєчасне повідомлення про необхідність з'явитися до інспекції, позивач не мав можливості виконати вимоги податкової інспекції щодо надання документів, які б спростовували описані в акті обставини.

Посилаючись на пункт 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, позивач зауважував на неправомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, наполягав на тому, що воно має бути прийнятим після дослідження всіх поновлених позивачем документів, що були пошкоджені 3 листопада 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала викладене в позові, зазначила що під вимогою визнання неправомірним та анулювання податкового повідомлення-рішення слід розуміти визнання неправомірним та його скасування.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування незгоди із позовом представник відповідача зазначила невірно обраний спосіб захисту позивачем в частині вимоги про анулювання податкового повідомлення-рішення та зазначила про те, що приписи статті 44 Податкового кодексу України не поширюються на випадки пошкодження документів в період часу після складання акту перевірки до прийняття податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований як фізична особа-підприємець 27 січня 2010 року, номер запису про державну реєстрацію 2 263 000 0000 001381. Як платник податків позивач перебуває на обліку в Шахтарській об'єднаній державній податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

17 жовтня 2013 року посадовими особами Міндоходів проведено перевірку господарської одиниці - відділу магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, за наслідком проведення якої складений акт № 000034 (арк. справи 8-9). Згідно викладеного в акті в ході перевірки встановлено: 1) непроведення розрахункової операції з продажу горілки «Горілочка» однієї пляшки за ціною 25,00 грн. та пачки цигарок "Winston" вартістю 13,00 грн. за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій; 2) невидачу розрахункового документа; 3) невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі кошів згідно денного Х-звіту по РРО на 26,95 грн.; 4) неведення обліку товарно-матеріальних цінностей (товару), що зберігаються та реалізуються у відділі магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановленому законодавством порядку.

Як зазначено в акті, наведені обставини свідчать про порушення позивачем пунктів 1, 2, 12, 13 статті 3 Закону України "Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

6 листопада 2013 року на підставі висновків акту перевірки про неведення обліку товарно-матеріальних цінностей (товару), що зберігаються та реалізуються у відділі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" у встановленому законодавством порядку відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007782202 11249, яким до позивача на підставі статті 20 Закону України "Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 27 302,00 грн.

Правомірність зазначеного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування є спірним питанням цієї справи.

Протягом судового розгляду справи представником позивача не заперечувалась наявність в суб'єкта господарювання обов'язку вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснення продажу лише облікованих товарів, втім представник позивача наполягала на безпідставності висновків акту перевірки в частині виявлення відповідачем порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та порушення позивачем вимог пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України.

Пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті (первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством) платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Отже, в наведеному підпункті йдеться про можливість перенесення термінів проведення перевірок платника податків у випадках втрати чи пошкодження первинних документів, а не про можливість неприйняття податкового повідомлення-рішення за наслідком проведеної перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) (пункт 86.5 статті 86 Податкового кодексу України).

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України). Пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, передбачає, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

За змістом пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином вичерпний строк для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення 10 днів від дня отримання суб'єктом господарювання акту перевірки, будь яких строків для перенесення зазначеного терміну чинним законодавством не передбачено. Оскільки у передбачені законодавством терміни позивачем не було надано до податкової інспекції ані заперечень на акт перевірки, ані документів, які б спростовували встановлені актом обставини, суд вважає безпідставними посилання позивача на передчасність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне. За змістом статті 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Пунктом 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці , крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 1025 від 24 грудня 2010 року, що був чинним під час проведення перевірки, передбачено, що в Книзі обліку доходів та витрат щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Наведені норми кореспондують також із положеннями частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", якою визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, оприбуткуванням товару є облік надходження товару від постачальника, що здійснюється на підставі первинних документів: накладних, товарно-транспортних накладних тощо.

В наданому позові позивач посилається на втрату (пошкодження) ним книги обліку доходів та витрат, яка за своє сутністю є документом зведеного бухгалтерського обліку, водночас, будь-яких первинних документів, на підставі яких ним формувалися показники цієї книги позивач не надав.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно з статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством.

Статтею 20 цього закону передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно додатку до акту перевірки, що підписаний представниками позивача та відповідача, що були присутнім під час проведення перевірки під час перевірки виявлено за місцем реалізації необлікований товар загальною вартістю 13651,00 грн., описаний в додатках до акту перевірки (арк. справи 32-37). В ході судового розгляду справ позивачем не надано будь яких документів, якими б оформлювалося придбання зазначеного товару.

З огляду на відсутність в матеріалах справи документів, які б спростовували встановлені відповідачем під час проведення перевірки обставини стосовно неведення позивачем обліку товару за місцем реалізації, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0007782202 11249 від 6 листопада 2013 року та відсутність підстав для його скасування.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України "Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Шахтарської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірним та анулювання податкового повідомлення-рішення № 0007782202 11249 від 6 листопада 2013 року та зобов'язання дочекатися відновлення документів та нарахувати штрафні санкції після перевірки згідно підтверджених фактів, - відмовити повністю.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови у присутності представника відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 грудня 2013 року.

Суддя Михайлик А.С.