Постанова № 36465717, 18.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 р. Справа №805/17504/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:54 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі : головуючого судді Аканова О.О., при секретарі Кушнерьовій К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Макіївська взуттєва фабрика “Аспект” до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання вимоги про сплату боргу № Ю-36 від 06.11.2013 року в частині 59014,62 грн. недійсною,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ “Макіївська взуттєва фабрика “Аспект” звернулась до суду з позовною заявою до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання вимоги про сплату боргу № Ю-36 від 06.11.2013 року в частині 59014,62 грн. недійсною.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідачем винесено вимогу № Ю-36 від 06.11.2013 року у сумі 894580,30 грн.

Але, позивач не згоден із сумою у розмірі 59014,62 грн., оскільки вказана сума виникла на підставі рішень УПФУ в Центрально-Міському районі м.Макіївки про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.02.2013 №363, від 12.03.2013 №571 відносно Макіївського відокремленого підрозділу взуттєва фабрика «Аспект» ТОВ «Донпроммаш».

А тому, просять суд визнати вимогу про сплату боргу № Ю-36 від 06.11.2013 в частині 59014,62 грн. недійсною.

Представник позивача наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

ТОВ “Макіївська взуттєва фабрика “Аспект” є юридичною особою, ідентифікаційний код 31297292, крім того, позивач знаходиться на обліку у відповідача як платник єдиного внеску, що не заперечувалось сторонами при розгляді справи у судовому засіданні.

06.11.2013 Макіївською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-36 у сумі 894580,30 грн.

Позивач частково не згоден із спірною вимогою відповідача, а саме у розмірі 59014,62 грн., оскільки вважає, що вказана сума виникла на підставі рішень УПФУ в Центрально-Міському районі м.Макіївки про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.02.2013 №363, від 12.03.2013 №571 які є неправомірними.

Представник відповідача надав до суду зворотній бок облікової картки з якого вбачається недоїмка станом на 30.09.2013 у сумі 782007,15 грн., а станом на 29.10.2013 у сумі 894580,30 грн.

Представником позивача надано до суду акт звірки між ним і УПФУ в Центрально-Міському районі м.Макіївки згідно якого вбачається, що заборгованість зі штрафу та пені у сумі 59014,62 грн. ліквідованого підприємства Макіївського відокремленого підрозділу взуттєва фабрика «Аспект» ТОВ «Донпроммаш» перенесено на особовий рахунок правонаступника ТОВ “Макіївська взуттєва фабрика “Аспект”.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідач – є суб’єктом владних повноважень органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.

Відповідно до ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Статтею 307 Податкового кодексу України передбачено, що податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Правовідносини які виникли при розгляді даної справи регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 - цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Пунктом 2 частини 1 Закону України № 2464 встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 пунктом 1 абзацом 1 статті 4 Закону України № 2464 передбачено, що Платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 8 статті 9 Закону України № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України № 2464 встановлено, що недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 12 статті 9 Закону України № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 1, 2, 4 статті 25 Закону України № 2464 встановлено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, суд вважає, що рішення УПФУ в Центрально-Міському районі м.Макіївки про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.02.2013 № 363, від 12.03.2013 № 571 прийняті органом Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання позивачу - платнику єдиного внеску, крім того, суд зазначає, що доказів оскарження вищевказаних рішень управління позивачем суду не надано.

А тому, відповідачем правомірно винесено спірну вимогу на підставі даних які відображені у звортньому боці облікової картки позивача, крім того, представник позивача саме факт пені і штрафу не спростовує.

Таким чином, позовна заява позивача не підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як вбачається із платіжного доручення № 1185 від 04.12.2013 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 172,05 грн.

Таким чином, з урахування положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з позивача підлягає стягненню сума у розмірі 1547,45 грн. = (1,5 розміру мінімальної заробітної плати 1720,50 грн. грн. – 172,05 грн. сплачено при поданні позову).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю “Макіївська взуттєва фабрика “Аспект” до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання вимоги про сплату боргу № Ю-36 від 06.11.2013 року в частині 59014,62 грн. недійсною – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Макіївська взуттєва фабрика “Аспект” судовий збір у розмірі 1547,45 грн. на користь Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 18.12.2013 року.

Постанова буде виготовлена в повному обсязі 23.12.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Аканов О.О.