Справа № 764/9449/13-ц
Провадження № 2/764/4250/2013
Категорія 26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" листопада 2013 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого судді Рубан М.В.
за участю секретаря Бурчуладзе С.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся 12 вересня 2013 року з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 25432,84 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8982,77 грн., заборгованості з нарахованих процентів в сумі 9737,82 грн., пені за період з 12.06.2007 року по 12.08.2010 року в розмірі 6712,25 грн. Свої вимоги мотивує тим, що між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано суму кредитних коштів в розмірі 10000,00 грн. на строк до 11.12.2009 року з виплатою 4 % на місяць за користування кредитними коштами. Проте відповідач свої зобов'язання не виконала належним чином, що призвело до утворення заборгованості. 13 серпня 2010 року між позивачем та ПАТ «Сведбанк» був укладений договір факторингу, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, сповіщена про дату та місце судового засідання належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд вважає за можливе розглянути справу по суті та постановити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.12.2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1103/1206/50-501, (далі - кредитний договір) відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано суму кредитних коштів в розмірі 10000,00 грн. на строк до 11.12.2009 року з виплатою 4 % на місяць за користування кредитними коштами.
АКБ «ТАС-Комерцбанк» виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 10000,00 грн., що підтверджується заяви на видачу готівки № 320459/0221 від 11.12.2006 року.
13 серпня 2010 року між позивачем та ПАТ «Сведбанк» був укладений договір факторингу № 4, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги грошових коштів за кредитним договором № 1103/1206/50-501 від відповідача.
ПАТ «Сведбанк» є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», що підтверджується п.1.1. 1.2. статуту ПАТ «Сведбанк» та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01 № 457511).
Відповідач не виконала свої зобов'язання за укладенним кредитним договором, порушила умови цього договору, своєчасно не повернула кредит та не сплатила проценти за користування кредитними коштами. Сума заборгованості з наданого кредиту та заборгованість за процентами за його користування станом на 13.08.2010 року складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8982,77 грн., заборгованості з нарахованих процентів в сумі 9737,82 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 18-19).
З метою вирішення питання про повернення відповідачем в добровільному порядку суми кредиту, нарахованих процентів, позивачем 20.08.2010 року та 27.08.2010 року на адресу відповідача направлялися листи з вимогою погашення заборгованості за кредитним договором. Проте вказані вимоги відповідачем були проігноровані, погашення зобов'язань за кредитним договором не здійснено.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України редитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України не представила суду доказів повної та своєчасної сплати заборгованості за кредитом та процентів. За таких обставин матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати заборгованості за тілом кредиту в сумі 8982,77 грн. та процентами в сумі 12087,82 грн.
Однак строк дії кредитного договору встановлено сторонами у п.1.3 кредитного договору до 11.12.2009 року.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
З розрахунку заборгованості (а.с. 18-19) вбачається, що фактично заборгованість за процентами нарховується позивачем за період з 11.12.2006 року по 13.08.2010 року. Однак, враховуючи, що строк дії договору припинено 11.12.2009 року у зв'язку із закінченням його дії, суд доходить висновку, що нарахування та стягнення заборгованості за процентами за період з 12.12.2009 року по 13.08.2010 року в сумі 2597,49 грн. на підставі умов припиненого договору кредиту є безпідставним.
В інший частині розрахунки щодо заборгованості за тілом кредиту та процентами в суду сумнівів не викликають, відповідачем не спростовані, тому вимога позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 8982,77 грн. та заборгованості з процентів за період з 11.12.2006 року по 11.12.2009 року в сумі 9490,33 грн. підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вкзані суми заборгованості за кредитним договором.
Щодо вимог позивача про стягнення пені суд зазначає наступне.
Згідно з п.7.1. кредитного договору за порушення позичальником терміну здійснення Ануїтетних платежів, передбачених цим Договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового забов'язання за кожний день прострочення.
Згідно із ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
На підставі ч.1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі наведеного, враховуючи, що відповідач не виконала належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, своєчасно не повернула кредит, не сплатила проценти за користування кредитними коштами, вимога позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою.
Враховуючи, що з 12.12.2009 року договір кредиту припинено, отже, припинено дію його умов, зокрема, п.7.1 такого договору щодо сплати пені, суд доходить висновку, що нарахування пені за період з 12.12.2009 року по 13.08.2010 року в сумі 1955,14 грн. на підставі умов припиненого договору є безпідставним.
В інший частині розрахунок щодо нарахуівання пені в суду сумнівів не викликає, відповідачем не спростовані, тому вимога позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення пені за період з 12.06.2007 року по 11.12.2009 року в сумі 4757,11 грн. підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вкзана суми пені.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 232,30 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 169, 179, 212-215, 223, 224, 228, 232 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 1103/1206/50-501 від 11.12.2006 року, укладеним між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8982,77 грн., заборгованості з нарахованих процентів в сумі 9490,33 грн., пеню в розмірі 4757,11 грн., судовий збір в сумі 232,30 грн., а всього 23462,51 грн.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в Апеляційний суд м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно
Суддя Ленінського районного суду
м.Севастополя М.В. Рубан
Судове рішення № 36465322, Ленінський районний суд міста Севастополя було прийнято 14.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 764/9449/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: