Рішення № 36465214, 21.11.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 764/7869/13-ц

Провадження № 2/764/3894/2013

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" листопада 2013 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді Рубан М.В.

за участю секретаря Бурчуладзе С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся 06 серпня 2013 року з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором станом на 22.07.2013 року в розмірі 880,83 доларів США та 15013,78 грн., а всього 22054,25 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом становить 862,26 доларів США, прострочена заборгованість за процентами з кредиту становить 18,57 доларів США, прострочена заборгованість за платою за обслуговування кредиту становить 1185,39 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості в сумі 12168,98 грн., три процента річних від суми простроченої кредитної заборгованості в сумі 1659,41 грн. Свої вимоги мотивує тим, що між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останньому були надані кредитні кошти в розмірі 263600,00 доларів США на строк до 17.09.2012 року з виплатою 09,00 % річних за користування кредитними коштами. П.1.1 Додаткової угоди, укладеної 05.11.2008 року між позивачем та ОСОБА_2, процентна ставка за кредитом встановлена в розмірі 11,00 процентів річних. Проте відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав належним чином, що призвело до утворення заборгованості.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, надіслала до суду телеграму, в якій вимоги підтримала, просила їх задовольнити та пояснила розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, просив зменшити розмір пені вдвічі, тому що фактично кредит сплачено.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.09.2007 р. між ВАТ Родовід Банк та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 36.3/АК-006.07.2, відповідно до умов якого останньому були надані кредитні кошти в розмірі 263600,00 доларів США на строк до 17.09.2012 року з виплатою 09,00 % річних за користування кредитними коштами.

ПАТ «Родовід Банк» є правонаступником ВАТ «Родовід Банк», що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01 № 219900).

05.11.2008 року між ВАТ Родовід Банк та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до якої процентна ставка за кредитом встановлена в розмірі 11,00 процентів річних.

Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору щомісячна плата за обслуговування кредиту встановлена в розмірі 0,2 процентів від суми виданого кредиту.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним кредитним договором, порушив умови цього договору, своєчасно не повернув кредит, не сплатив проценти за користування кредитними коштами та плату за обслуговування кредиту. Сума простроченої заборгованості за кредитом становить 862,26 доларів США, прострочена заборгованість за процентами з кредиту становить 18,57 доларів США, прострочена заборгованість за платою за обслуговування кредиту становить 1185,39 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості з карткового рахунку від 06.03.2013 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Виходячи з приписів ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі наведеного, враховуючи визнання представником відповідача позову в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 6892,05 грн., простроченої заборгованості за процентами з кредиту в розмірі 148,43 грн., простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту в розмірі 1185,39 грн., суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення вказаних сум заборгованості за договором кредиту є обґрунтованою, тому підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені та трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене та визнання представником відповідача позову в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 1659,41 грн., вимога позивача є обґрунтованою, тому підлягає задоволенню.

Згідно з п.3.9. кредитного договору за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, чи плати за обслуговування кредиту, позичальник зобов'язався сплачувати банку за кожний день пеню в розмірі подвійної процентної ставки, встановленої в п.1.5 (09,00%, з 05.11.2008 року 11,00%) цього договору, від суми простроченого платежу.

Згідно із ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

На підставі ч.1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З розрахунку заборгованості (а.с. 28-30) вбачається, що фактично сума пені за прострочене тіло кредиту нараховується позивачем за період з 13.04.2010 року по 22.07.2013 року, і складає 1238,31 доларів США, сума пені за прострочені проценти за кредитом нараховується позивачем за період з 11.06.2009 року по 22.07.2013 року, і складає 43,83 доларів США, сума пені за прострочену заборгованість за платою за обслуговування кредиту нараховується позивачем за період з 11.02.2010 року по 22.07.2013 року, і складає 1238,31 доларів США.

Враховуючи, що договір кредиту укладено до 17.09.2012 року, отже, припинено дію його умов з 18.09.2012 року, зокрема, п.3.9 такого договору щодо сплати пені, суд доходить висновку, що нарахування пені за прострочене тіло кредиту за період з 19.09.2012 року по 22.07.2013 року в сумі 159,92 доларів США, пені за прострочені проценти за кредитом за період з 18.09.2012 року по 22.07.2013 року в сумі 3,44 доларів США, пені за прострочену заборгованість за платою за обслуговування кредиту за період з 18.09.2012 року по 22.07.2013 року в сумі 219,86 грн. на підставі умов припиненого договору є безпідставним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені за прострочене тіло кредиту, яка нарахована за період з 13.04.2010 року по 17.09.2012 року в сумі 1078,39 доларів США (1238,31 - 159,92), що за курсом НБУ на час розгляду справи (799,30 грн. за 100 доларів США) складає 8619,57 грн., суми пені за прострочені проценти за кредитом, яка нарахована за період з 11.06.2009 року по 17.09.2012 року, в сумі 40,39 доларів США (43,83 -3,44), що складає 322,84 грн., суми пені за прострочену заборгованість за платою за обслуговування кредиту, яка нарахована за період з 11.02.2010 року по 17.09.2012 року, в сумі 1700,97 грн. (1920,83 - 219,86) є обґрунтованою.

Однак представником відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру пені вдвічі.

Так, ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В п. 27 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5 надано роз'яснення, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання).

На підставі наведеного, враховуючи, що відповідач сплатив майже всю суму кредиту та процентів, залишилася незначна сума заборгованості, враховуючи також, що позивачем не завдано збитків позивачу, що свідчить в цілому про належний ступень виконання відповідачем обов'язків зі сплати кредиту, враховуючи також, що неустойка є заходом впливу на позичальника щодо забезпечення виконання зобов'язання, а не заходом матеріального збагачення сторони договору, і що розмір неустойки значно перевищує заборгованість за кредитним договором, суд вважає за можливе зменшити розмір пені майже у двічі, тобто до 5000,00 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 229,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 10, 11, 57-61, 88, 179, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ «Банк «ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 14349442) заборгованість за кредитним договором № 36.3/АК-006.07.2, укладеним 17.09.2007 року між ВАТ Родовід Банк та ОСОБА_2, що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 6892,05 грн., що еквівалентно 862,26 доларам США, простроченої заборгованості за процентами з кредиту в розмірі 148,43 грн., що еквівалентно 18,57 доларам США, простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту в розмірі 1185,39 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості в сумі 5000,00 грн., три процента річних від суми простроченої кредитної заборгованості в сумі 1659,41 грн., судовий збір в сумі 229,40 грн., а всього 15114,68 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги до Ленінського районного суду м.Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно

Суддя Ленінського районного суду

м.Севастополя М.В. Рубан