Ухвала суду № 36465144, 23.12.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/7839/13-ц Провадження № 22-ц/795/2583/2013 Головуючий у I інстанції - Овсієнко Ю. К. Доповідач - Лакіза Г. П.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛакізи Г.П.,суддів:Скрипки А.А., Шевченка В.М., при секретарі:Мартиновій А.В., Руденко О.М., за участю:представника позивача Ігнатенко Н.В., відповідача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 жовтня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ТехНова" в інтересах Комунального енергогенеруючого підрозділу „Чернігівська теплоелектроцентраль" до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за теплопостачання, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить оскаржуване рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 жовтня 2013 року позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ТехНова" в інтересах Комунального енергогенеруючого підрозділу „Чернігівська теплоелектроцентраль" 930 грн. 08 коп. заборгованості за теплопостачання та 229 грн. 40 коп. судових витрат.

За доводами апеляційної скарги ОСОБА_7, рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема, розрахунки позивача ґрунтуються на помилкових сумах, які значно відрізняються від наявних у нього квитанцій, за якими він здійснював оплату послуг з теплопостачання. Також апелянт зазначає, що йому незрозуміло, чому позивач спочатку заявив до нього вимоги на 964,16 грн., а потім надав інший розрахунок на 930 грн. 08 коп. Крім того, квитанції про виставлені рахунки надсилалися йому невчасно.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача Ігнатенко Н.В., відповідача ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2013 року відмовлено в прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ТехНова" в інтересах Комунального енергогенеруючого підрозділу „Чернігівська теплоелектроцентраль" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості за теплопостачання в сумі 972,74 грн (а.с.6-7). Після цього в серпні 2013 року ТОВ „ТехНова" в інтересах Комунального енергогенеруючого підрозділу „Чернігівська теплоелектроцентраль" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 1 липня 2010 року по 1 липня 2013 року в сумі 964 грн. 16 коп., мотивуючи тим, що з боржником укладено договір про надання послуг з теплопостачання, однак в порушення умов договору ОСОБА_7 за вказаний період проводив оплату наданих послуг в меншому розмірі, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 964 грн. 16 коп. Після уточнення позовних вимог станом на серпень 2013 року позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості 930 грн. 08 коп.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.5) і є користувачем послуг з теплопостачання, що надає ТОВ фірма „ТехНова". Наявність заборгованості за надані послуги з теплопостачання квартири відповідача в АДРЕСА_1 за період з 01.07.2010 р по 01.07.2013 р. підтверджується розрахунками заборгованості за вказаний період станом на червень та серпень 2013 року (а.с.4, 21).

Відповідно до ч.2 ст. 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими у встановленому порядку.

Вартість наданих послуг визначена відповідно до тарифів, встановлених рішенням Чернігівської міської ради № 301 від 20 грудня 2010 року ( а.с. 9, 10).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності та обгрунтованості позовних вимог.

Апеляційний суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши докази по справі та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку про те, що доводи апеляційної сарги ОСОБА_7 не дають підстав для скасування рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 жовтня 2013 року, зважаючи на наступне.

Так, доводи щодо неправильного нарахування заборгованості, про що свідчать різні суми заявлених позовних вимог: 964 грн. 16 коп. і 930 грн. 08 коп. - є необгрунтованими, оскільки уточнена сума заборгованості 930 грн. 08 коп. визначена позивачем станом на серпень 2013 року, за період з 01.07.2010 р. по 01.07.2013 р. (а.с.21).

Твердження апелянта про порушення його прав несвоєчасним наданням позивачем квитанцій на оплату послуг з теплопостачання та відсутністю розрахунку боргу в самій позовній заяві, не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції та відмови в позові. Сума боргу не залежить від часу отримання відповідачем квитанцій, а в матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, наданий в додатку до позовної заяви (а.с.4), та наявний уточнений розрахунок з врахуванням сплачених платежів станом на серпень 2013 року, який на час ухвалення рішення склав 930 грн. 08 коп. (а.с.21).

Доводи відповідача про те, що позивач не зарахував йому суми переплат, які мали місце за деякі місяці спірного періоду, також не можуть бути підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки такі суми переплат були зараховані позивачем на погашення наявного у відповідача попереднього боргу, який на 01.07.2010 року складав 1686,63 грн. Зазначена обставина підтверджується розрахунком, та не суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки сам відповідач не зазначав періоду, за який погашає заборгованість.

З метою всебічного, об"єктивного та повного з"ясування обставин справи апеляційний суд запропонував сторонам провести звірку сплачених сум та правильності розрнахунку боргу, для чого в розгляді справи оголошувалася перерва на 12 днів, проте відповідач у наданий апеляційним судом період від проведення звірки здійснених ним платежів відмовився, пояснивши причину відмови своєю незгодою з визначенням позивачем відправної точки розрахунку та методології його проведення.

Зважаючи на наведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи відповідача щодо неправильності розрахуноку заборгованості не можна визнати обгрунтованими, а розрахунок був проведений позивачем згідно вимог законодавстава та затверджених тарифів.

Тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: