Рішення № 36460611, 19.12.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23949/13-ц

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

19 грудня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Гладун Х.А.,

при секретарі - Дідик М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Науково-дослідний інститут «Буран» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

у листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 18.08.2011 р. по 05.06.2013 року працював у відповідача на посаді заступника Головного конструктора - вченого секретаря. Проте, за період з грудня 2011 року по день звільнення відповідач не виплатив належну йому заробітну плату. Тому, позивач звернувся з даним позовом до суду, який в ході розгляду справи уточнив, та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 49807,48 грн., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку та 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди, що проявилась у порушенні нормального життєвого спілкування з родичами та близькими.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час, місце розгляду справи повідомлявся за адресою, зазначеною в реєстраційних документах. Згідно відміток працівників поштового відділення МСП-680 на конвертах, що повернулися на адресу суду, адресат по повідомленню за поштовим відправленням не з'являється.

Отже, в силу ч. 5 ст. 74 ЦПК України, відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Як встановлено в ході судового розгляду справи сторони перебували в трудових правовідносинах з 18.08.2011 р. по 05.06.2013 року (а.с. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Однак, у день звільнення відповідач не здійснив виплату позивачу всіх належних йому сум.

Згідно довідки відповідача загальна сума заборгованості по заробітній платі позивача за період з грудня 2011 року по червень 2013 року становить 49807,48 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову у цій частині та стягнення з відповідача н користь позивача заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2011 року по червень 2013 року у розмірі 49807,48 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу (в день звільнення), при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Заробітна плата позивача за фактично відпрацьовані протягом двох місяців (травень та червень 2013 року) робочі дні (39) становить 3978,33 грн., а середньоденна - 102 грн. 01 коп.

В зв'язку з цим, відповідно середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (з 05 червня 2013 року по 19 грудня 2013 року) становить 14281,00 грн. (102 грн. 01 коп. х 140 робочих днів).

Оскільки відповідач не провів з позивачем повний розрахунок в день звільнення, то відповідно до умов ст. 117 КЗпП України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток з дня звільнення - 05 червня 2013 року по день фактичного розрахунку, 19 грудня 2013 року, що становить 14281,00 грн грн.

Також, суд дійшов висновку про необхідність допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць (квітень 2013 року) в розмірі 2558,81 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд під час судового розгляду встановив тривалість непроведення відповідачем остаточного розрахунку при звільненні позивачу, з урахуванням глибини та характеру душевних страждань позивача та виходячи з засад розумності та справедливості дійшов висновку про стягнення у відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу в розмірі 2000 грн.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Оскільки при подачі позову до суду позивач був звільнений від оплати судового збору, то відповідно до ст. 88 ЦПК України його слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 115-117, ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215, 224-228, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Науково-дослідний інститут «Буран» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний інститут «Буран» (код ЄДРПОУ 14315150) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі у розмірі 49807 (сорок дев'ять тисяч вісімсот сім) грн. 48 коп., компенсацію за затримку виплати заробітної плати в розмірі 14281 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 40 коп. та у відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) грн.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць (квітень 2013 року) в розмірі 2558 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн.. 81 коп. допустити до негайного виконання.

Стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний інститут «Буран» (код ЄДРПОУ 14315150) на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн. 88 коп. за вимоги майнового характеру та 229 грн. 40 коп. за вимоги щодо морального відшкодування.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Х.А. Гладун