Рішення № 36457344, 26.12.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5145/13-ц

Номер провадження 2/629/1490/13

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.12.2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судовим засіданням судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду 25 листопада 2013 року з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право власності від 1 серпня 1994 року, виконкомом Лозівської міської ради народних депутатів Харківської області посвідчено, що двокімнатна квартира № 22, яка знаходиться за адресою: м-н 1, буд. 8, належить ОСОБА_2. 01 листопада 2013 року з вини відповідача, яка проживає поверхом вище, було залито квартиру позивача. Працівники КП «ЖУК» склали акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого опалення, гарячого водопостачання власниками квартири № 25, відповідно до якого була встановлена причина затоплення квартири позивача, а саме самовільне відключення опалювального приладу на кухні, яке знаходиться в робочому стані. Внаслідок залиття, були пошкоджені стіни, стеля, підлога, розбухли меблі, відклеїлись шпалери, на стінах водні потьоки. В результаті залиття квартири позивачу завдана матеріальна шкода в сумі 14094,00 грн.. В зв»язку з викладеним, позивач вимушена звернутися до суду та просить стягнути з ОСОБА_3 суму матеріальної та моральної шкоди у розмірі 16 094,00 гривень.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та вказала, що того дня, 01.11.13 року, вона вийшла із своєї квартири у справах. Повертаючись додому, вона зустріла свою знайому ОСОБА_4, і зупинилася з нею поговорити. Раптом, на мобільний телефон, їй зателефонував сусід і повідомив, що до нього прийшли прохожі мимо їх будинку люди і повідомили, що її квартиру затопляє, що затоплення, видно вже навіть з вулиці, бо видно, що ллється вода. Почувши таке, вона разом із ОСОБА_4 .Н., яка також живе в цьому будинку в цьому під»їзді тільки на четвертому поверсі, швидко пішли додому. Зайшовши до під»їзду, ввійшовши в квартиру, побачила страшну квартиру всі кімнати в квартирі були затоплені водою, шпалери почали відпадати, із стелі де висіла люстра для світа, бігла вода, всі застілки в квартирі просто плавали у воді, так як квартира була заповнена водою майже до щиколотки ноги. Вода бігла з квартири, яка розташована на другому поверсі, яка належить відповідачу. Вода бігла як із стелі так і по стінам. Водою наповнилися і шафа і телевізор та інше майно і меблі, які повністю прийшли у непригодність. Побачивши все це. Вона просто не знала, що робити, вона просто стояла, бо в неї майже поніміли і руки і ноги. Вона стояла повністю ошелешеною, і не знала як це пережити знову, так як її вже неодноразово затоплювали мешканці квартири, що належи відповідачу. Її до тями намагалася привести ОСОБА_4, але вона не реагувала. Тоді ОСОБА_4, почала скручувати всі покриття коврові, які були на підлозі і зателефонували її доньці та сказали, про те що відбулося. Вода продовжувалася із квартири на другому поверсі із великою силою. Тоді знайома викликала електриків, як у квартирі пропало світло. Вона також викликала аварійну службу. Коли прийшла її донька, то вона також допомагала вибирати воду. Вона сказала що викликала телерадіокомпанію «Сігма», щоб це все зняти та відео, тому що вони знову не зможуть нічого довести відповідачам. Потім коли всі служби приїхали, то вони піднялися до квартири відповідача і побачили, що там ллється на кухні вода з великим напором. Аварійна служба перекрила воду. ТРК «Сігма» зняли всю подію затоплення на відео. Через деякий час вони, коли вони прийшли до квартири відповідача щоб з нею поговорити, то відповідач була дома з своїм чоловіком. Вона повідомила їй що вони її знову затопили і що треба щось робити і відшкодувати збитки. На що відповідач сказала, що це не вона винна, а її онук, який у неї викрав ключі від квартири. Чоловік відповідача сказав, що вони нічого, як раніше після затоплення їй не платили і цього разу також не будуть платити. Позивач також зазначила, що підтвердженням матеріальних збитків, які спричинені їй затопленням квартири, вказано у Кошторисі, які вона одала до позову. Крім того що їй спричинено матеріальних збитків, вона зазнала і моральної шкоди, яка виразилася в тому, що вона тяжко морально перенесла, майже втратила сон, стала роздратованою, постійно переживає за те, як далі жити у квартирі і за який кошт робитиме ремонт. Крім того, із-за цього затоплення, вона не могла жити у квартирі, так як все було мокре, навіть постіль на ліжку; в квартирі не було світла, і вона вимушена була жити у доньки, у якої своя сім»я і вона постійно переживала, щоб своєю присутністю, не створювати їм незручні у їх сімейному житті з чоловіком та дитиною. У звязку з такими подіями, в неї на грунті всіх цих переживань, почало боліти серце та підвищуватися тиск, що призвело до того, що вона, змушена вживати медичні ліки, щоб підтримувати свій стан здоров»я на належному рівні. Хоча і на даний час, вона себе й досі, погано почуває. Крім того, позивач зазначила, що вона а це так «болісно» відреагувала у зв»язку з тим, що мешканці квартири, яка належить відповідачу, і в якій раніше, проживала донька позивача із своєю родиною, вже її затопляли. А коли вона до них піднялася на поверх і подзвонила до квартири щоб повідомити, щоб вони перекрили воду, то чоловік доньки відповідача, її побив. Про те, вона ні до правоохоронних органів ні до медичної установи, з приводу цього не зверталася, бо боялася їх і не бажала з ним сваритися. Потім, коли вони виїхали, десь у вересні місяці, відповідач почала робити ремонт у цій квартирі і приходила перед затопленням до неї додому, щоб запитати про труби які йдуть по стояку, а саме, чи в доброму вони в неї стані. А коли вона їй сказала, що вона їх замінила і вони в неї у справному стані, то відповідач їй сказала: «Тобі добре, а в нас вони в такому поганому стані, що треба їх терміново міняти». Про затоплення квартири, ТРК «Сігма» у новинах по телебаченню транслювала даний відеоролик. Однак, навіть після такого, відповідач продовжує наполягати на тому, що вона не винувата в затопленні, і що ні яких збитків вона відшкодовувати не буде, навіть не дивлячись на те, що вона є власницею цієї квартири. Адже, це не її вина, а ті, хто там був у квартирі це троє невідомих осіб, які її пограбували. Моральну шкоду вона оцінила у дві тисячі гривень.

Інтереси третьої особи КП «ЖУК» Лозівської міської ради Харківської області за Довіреністю №5 від 02.01.2013 року, представляла ОСОБА_5, яка зазначила, що на підставі досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, доказів, які подано позивачем та заперечень відповідача, заслухавши свідчення свідків, вона знаходить позов позивача таким, що має бути задоволеним і з відповідача має бути стягнуто на корить позивача, як матеріальні збитки так і моральну шкоду так, як обставини, які викладені позивачем у позові вони знайшли своє підтвердження і обґрунтування в суді, тоді як відповідачем, не подано жодного доказу в обґрунтування її заперечень на позов, окрім її пояснень та припущень, що не є доказом по справі.

Відповідач у судовому засіданні вказала, що вона не визнає позовні вимоги, ні що до матеріальних збитків ні що до моральної шкоди, на що подала письмове заперечення в якому вказала, що позов позивача є безпідставним, так як позовна заява позивача не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України. Факти, які вказані позивачем у позові, ні нічим не підтверджено, оскільки, вона особисто не згодна із кошторисом на суму матеріальних збитків. В свою чергу, вона є також постраждалою в цій ситуації. Адже, 01.11.2013 року, їй хтось на телефон подзвонив і сказав, що з належної їй квартири на першому мікрорайоні, йде затоплення квартири позивача. Колив вона приїхала туди, то побачила, що в неї в квартирі відкриті двері, по квартирі ходять якісь люди, працює ТРК «Сігма», яка щось знімає. Потім з»ясувалося, що ці люди - це працівники газової служби та аварійної служби. Там дійсно було затоплення квартири позивача. Вона була в такому шоковому стані, що вже нічого не пам»ятає. Знає, що в неї щось запитували. Вона щось підписувала. Потім коли подзвонила до міліції, то їй сказали, що за цією адресою, вже виїхав наряд міліції, так як раніше було вже виклик здійснено. Отже, позов не підлягає задоволенню і в ньому треба позивачу відмовити, а дану справу передати до міліції для розгляду із кримінальною справою і всі витрати віднести на рахунок злодіїв.

У судовому засіданні відповідач пояснила, що їй дійсно шкода, що таке відбулося із квартирою позивача, проте вона в цьому не винна. Вона дійсно є власницею цієї квартири, яку їй було подаровано по договору дарування у вересні 2013 року, яку вона оформила на себе, про що подала до суду як Договір дарування так і витяг є реєстру прав на нерухоме майно. Однак, вона у цій квартирі не проживала, а тількино почала робити ремонт. До цього, дійсно, у цій квартирі проживала її донька із своєю сім»єю. Про те, це до справи не має ніякого відношення. І позивача ні хто не бив і їй ні хто не погрожував. Вона невинна в тому, що відбулося затоплення квартири, так як хтось сторонній проник до її квартири і викрав звідти все її майно - як меблі, предмети побуту так і ванну, газову піч і все останнє. Хто ці бандити вона не знає. І вона не сумнівається, що позивач про це все знає і може вона навіть у злочинній змові з цими злодюгами. Крім того, відповідач вказала, що коли до неї приходила позивач щоб повідомити про затоплення, то вона може їй і говорила, що це її онук міг зробити, але вона вже цього не памятає. Що стосується того, що коли позивач прийшла до неї із своєю знайомою, яку в суді було допитано як свідка і в неї в квартирі був дільничий інспектор, а вона попрохала їх піти з її квартири, бо вона хотіла залишитися з ним на одинці, щоб поговорити, так, це дійсно було. Однак, вона попрохала позивача і свідка піти з її квартири, так як не хотіла щоб вони чули про що вона з ним буде говорити. Вона сказала дільничому, що не виключає, що це міг зробити її рідний онук, оскільки в неї з ним напружені стосунки, він викрав в неї ключі від цієї квартири. Що вона з ним на даний час судиться у суді. Про те , оскільки це їх особиста справа, вона не вважала можливим, щоб про це знала позивач та свідок або ще хтось. Відповідач також вказала, що вона не згодна із кошторисом, який надала позивач, оскільки, матеріали деякі-можна купити і за меньші гроші ніж вказано у кошторисі. Крім того, відповідач вказала, що може вона за цивільним кодексом, як власник і винна в тому що сталося, проте вона не повинна відповідати за затоплення квартири, за це мають відповідати злодії. Про те, хто ці особи вона не знає. Доказу, про те, що є кримінальна справа, а цим фактом, вона надати не має можливості, оскільки їй в міліції ні яких документів їй не надають і жодного підтвердження про відмову також в неї не має. Не має і вироку по справі, за яким би було видно, що це не її вина, а тих злодіїв - навіть може і її онука. Крім того, вона не розуміє, чому позивач у своєму позові вказує, що в результаті затоплення квартири пошкоджено не тільки меблі а й побутову техніку наприклад телевізор, холодильник, а доказів про це не подає і не заявляє про їх відшкодування. Тобто, враховуючи навіть такі дрібниці, вона вважає, що вартість ремонту у квартирі позивачем, завищена за кошторисом і в реальності, якби вони самі купували матеріали, то ця б ціна була меншою.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом з»ясовано, що позивач по справі ОСОБА_6 є власником житлової квартири, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Лозова, мк-н-1АДРЕСА_1, що підтверджується ксерокопією Свідоцтва про право власності на житло від 01.08.1994 року (а.с.№10). Право власності на нерухоме майно зареєстровано у Лозівському БТІ, що підтверджено ксерокопією Витягу (а.с.№10).

Позивач зареєстрована та проживає в даній квартирі, що підтверджується довідкою від 20.11.2013 року. Згідно до Акту про залиття від 01.11.2013 року, складеного КП «ЖУК» Лозівської міської ради Харківської області (а.с.№13), зазначено, що дане затоплення відбулося в результаті самовільного відмикання паливних приборів на кухні в кв.№25, що знаходяться в робочому сані (під тиском). Даний акт складено присутності як позивача так і відповідача, про що маються їх особисті підписи (ас.№13). Отже, вищезазначена обставина стала підставою для звернення позивачем до суду зданим позовом про відшкодування відповідачем матеріальних збитків та моральної шкоди.

Оскільки, відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового та не майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Під час розгляду справи по суті та вивченням матеріалів справи, судом було досліджені ще вказаний Акт залиття квартири від 01.11.2013 року (а.с.№13), в якому описано наслідки затоплення квартири позивача. Про достовірність внесених в нього даних свідчать особисті підписи як позивача так і відповідача. До даного Акту, було складений і Дефектний акт на поточний ремонт кв.№22, буд.8, м-гн-1 (а.с.№14) від 15.11.2013 року.

Отже, на підставі викладеного, право позивача на подачу позову до суду, передбачено ст.11 ЦК України, в якій визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема є: завдання майнової (матеріальної) шкоди та моральної шкоди іншій особі.

Позивачем в обґрунтування заявлених вимог щодо відшкодування матеріальних збитків, надано складений ТОВ «Форпроект», згідно до Ліцензії серії АВ №559225 від 16.09.2010 року Міністерства регіонального розвитку та будівництва України Інспекцією державного архітектурно-будівничого контролю в Харківські області кошторисну документацію на ремонт квартири №22, житлового будинку-8, мк-н1, м. Лозова (а.с.№15-28). Згідно до якого, вартість робіт з ремонту квартири позивача склала 14 тис.94грн.00 коп. (а.с.№18).

Позивачем позов пред»явлено до відповідача з посиланням на те, що остання є власником квартири, яка і повинна відповідати за свою власність.

З приводу викладеного, судом було встановлено, що згідно до поданого відповідачем до свого заперечення на позов Договору дарування від 23.09.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 відповідачу по справі ОСОБА_3В.І. було подаровано житлову квартиру, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Лозова, мк-н-1АДРЕСА_2 (а.с.№52). Згідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.№43), вказане житло зареєстровано за відповідачем в цілому.

Відповідно до ст.319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні прав та виконанні своїх обов»язків, власник зобов»язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов»язує. Власник не може використовувати свою власність на шкоду правам, свободам та гідності громадян та інтересам суспільства. В свою чергу, згідно до ст.322 ЦК України визначено, що власник зобов»язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлено законом або договором.

Як було вищезазначено із документів наданих відповідачем, остання є власником квартири, в якій раніше проживала її донька зі своєю родиною. Як пояснила сама відповідач у судовому засіданні 25.12.2013 року та повторно пояснила і 26.12.2013 року, що можливо там без їх дозволу, на момент, коли відбулося затоплення квартири, проживав її онук, так як вона підозрює його у викраденні в неї ключів від даної квартири, так як між ним існують непорозуміння у відносинах і вона з ним вирішує спірні питання у суді. В даній квартирі вона особисто не проживала, так як ті умови, які в ній є, її не задовільняють і в ній поступово робиться ремонт .

З приводу вищевикладеного, необхідно зазначити, що ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири, має право використовувати своє помешкання для власного проживання, проживання членів своє сім»ї та інших осіб. Власник квартир може на власний розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому у використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир. У багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

У статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результат порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Збитками є: … витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Ст. 1166 ч.1 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України визначено, що особа звільняється від відповідальності, якщо доведено, що шкоди завдано не з її вини.

З приводу даного, необхідно зазначити, що відповідачем при поданні заперечення на позовну заяву. Після отримання ухвали суду про відкриття провадження по справі в якій останньому було роз»яснино його право на подання заперечення на позов з посиланням на докази якими вони обгрунтовуються, ні в судовому засіданні на протязі розгляду позову по суті, після роз»яснення його прав та обовязків не було подано доказів в обгрунтування її заперечень на те, що відсутня її вина у спричиненні позивачу збитків, від затоплення квартири. Судом з»ясовувалися відповідні відомості про наявні в неї окаина що остання зазначила, що письмових доказів неї не має, є лише її припущення, що це зміг зробити її онук із своїми знайомими, або взагалі невідомі особи з якими могла бути у змові і сама позивач, і що на даний час не має ні постанови про порушення кримінального провадження по справі ні Вироку суду, за ким певних осіб визнано винними у скоєнні відповідного діяння. В неї є лише усні відмови робітників міліції, що їй наруки нічого не дадуть,бо це тайна слідства, а якщо їй треба, о е хай вона прохає суд, щоб ці документи було у них витребувано судом.

З приводу даного, суд зазначає, що положенням ч. 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичний осіб, поданих відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доказів згідно вимог ст.ст. 58-60 ЦПК України, які б свідчили про обґрунтованість заперечень відповідача щодо заявленої вимоги з приводу відшкодування матеріальних збитків завданих позивачу затопленням квартири, до суду не надано.

У відповідності до положень ст. 10 ЦПК України суд сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснював відповідачу її права та обов'язки, вживав заходи для надання відповідачу можливості скористатися належними їм правами, зясовував наявність клопотань до суду. Крім того, суд роз»яснював відповідачу, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За клопотанням позивача, у судовому засіданні 25.12.2013 року в якості свідка, було допитано ОСОБА_4, яка зазначила, що вона була свідком цих подій 01.11.2013 року коли затопили квартиру позивача, бо вона саме була з нею в той момент, коли позивачу подзвонили по телефону і сказали, що її квартиру затопляє з квартири на другому поверсі. Коли вони з позивачем підійшли до будинку де вони мешкають, то побачили жахливу картину, вода з квартири відповідача, вже лилася на вулицю. Тобто, вода з квартири відповідача, вже пройшла через стіни будинку витікала по вулиці, Вся фасадна стіна будинку була залита водою. Коли вони зайшли до квартири позивача, то там було ще гірше, вся підлога була залита водою, плавали застілки, речі побуту та вжитку. Води на підлозі було більше ніж по щиколотку ноги. Вода бігла звідусіль зі стелі з отворів, де були електричні розетки, висіла люстра, шпалери повідпадали, вода бігла навіть зі шафи де був одяг позивача. На це було страшно дивитися. Коли це все побачила позивач, вона ні нащо не реагувала, а стояла як паралізована. Свідок вказала, що так як вона зрозуміла, що у позивача шокова реакція на побачене і від неї вона нічого не доб»ється, вона зателефонувала до газової служби, водяників, до електриків, аварійної бригади, та міліції, що приїхали на допомогу. Потім вони зателефонували доньці позивача, яка зі свого боку викликала ТРК «Сігма», що все це зняли на відеозапис. Свідок зазначила, що аварійники приїхали миттєво, ввійшли до квартири відповідача, перекрили воду, яка лилася фонтаном із труби опалення, яка розташована на кухні. Вона зі свого боку допомогла позивачу виносити з квартири речі, скручувала застілки, що були на підлозі та вибирала воду з підлоги. Після того, як вони трохи прибрали ці наслідки від затоплення, вони з позивачем пішли до квартири відповідача, в якій остання була зі своїм чоловіком та розмовляла з дільничим інспектором. Чоловік відповідача сказав позивачу, що вона від них ні чого не знає, бо вони ї не платили і платити не збираються. Він їх не впустив до свого мешкання, вони змогли ввійти лише у коридор квартири. Проте вже в коридорі було видно, що в квартирі повний безлад, що там скрізь все валяється, і таке відчуття, що робиться ремонт. Потім вийшла відповідач і прохала їх з позивачем покинути її квартиру, бо вона хоче залишилася з дільничим і поговорити. Про те коли їй позивач сказала, що ж ви наробили, ви знову мене затопили, то відповіач постіно повторювала, що це не вона , а це її онук. На запитання свідок зазначила, що вона особисто живе на четвертому поверсі даного п»ятиповерхового будинку. І оскільки в них ліфта не має, вона на вулицю виходить по сходах і кожного разу вона проходить мимо як квартири відповідача так і позивача. Буває, що і по кілька раз на день. Дійсно, раніше у квартирі відповідача. мешкала її донька із своєю родиною, які також затоплювали квартиру позивача. Про те вже деякий час, вони там не живуть. Останнім часом у квартирі відповідача не видно щоб хтось жив. Двері у квартирі стоять гарні, на них е має ні яких ушкоджень ні на замках і на ручці дверній, вони постійно закриті і відкритими ніколи не були. Тому стверджувати, що там проживали бомжі чи інші злодії не має підстав.

В якості свідка було допитано і ОСОБА_8, як зазначила, що вона є рідною донькою позивача, однак, вона не має зацікавленості в тому щоб свідчити на її користь і не має підстав, щоб обмовляти відповідача. Свідок засвідчила, що вона про затоплення квартири матері, дізналася від останньої. Так як це було вже не вперше, то вона вирішила викликати ТРК «Сігму» для того, щоб це все зняти та показати по телебаченню, як доказ того, що відбулося. Оскільки, коли перед цим квартиру позивача відповідачі також затопляли, коли в ній жила донька відповідача, і коли позивач підійшла їх просто попередити, щоб вони перекрили крани, то чоловік доньки відповідача, побив позивача, а чоловік самої відповідачки, постійно їй погрожував. В іншій частині своїх свідчень, свідок ОСОБА_8 дала свідчення, які за аналогією відповідають свідченням свідка ОСОБА_4 Крім того, свідок ОСОБА_8 .Н.Н, вказала, про те, що так як у результаті затоплення в квартирі позивача все прийшло у непригодний стан, там не було жодного сухого метра ні на підлозі, ні на стелі, не було світла, так як все було залито водою, всі речі як з одягу, побуту та інше, були мокрі від води, вона забрала позивача проживати до себе в квартиру. Весь цей час, позивач перебуває у стресовому стані від того що відбулося, постійно вживає лікарські засоби для того, щоб підтримувати тиск у нормі та забезпечити нормальну роботу серця. Вона має поганий стан самопочуття, майже не розмовляє і постійно плаче.

Даючи оцінку свідченням свідків, у суду не має підстав ставити їх під сумнів чи не довіряти їм, оскільки свідки принесли присягу свідка та були попереджені про кримінальну відповідальність від відмови давання показань та за дачу завідомо неправдивих свідчень Крім того, свідчення свідків не спростовані жодним учасником процесу, дані у присутності позивача, відповідача та представника третьої особи і відповідають обставинам і матеріалам справи.

За клопотанням позивача, з яким погодилися і представник третьої особи та відповідач, у судовому засіданні було оглянуто відеозапис який виготовлено в ТРК «Сігма» з приводу затоплення квартири позивача 01.11.2013 року та відеоролику, який було випущено в ефір місцевого телебачення. Даний відеозапис, було оглянуто у присутності всіх учасників процесу, і прокоментовано позивачем. На запитання відповідач вказала що вона цей відеозапис бачила і знає про нього, вона була присутня коли його знімали і вона ні яких заперечень з приводу його достовірності не має.

Отже, всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини, на які посилався позивач та представник позивача, як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, оцінивши докази в сукупності, заслухавши пояснення представника третьої особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині відшкодування їй відповідачем матеріальних збитків, є такими, що підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивачем заявлено про стягнення на її користь з відповідача моральної шкоди, яку вона оцінила в 2000 гривень. З приводу даної вимоги, необхідно зазначити, що вона також не визнана відповідачем, які судом викладено вище.

Відповідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю відшкодовується особою,яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування і враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд знаходить позовну вимогу позивача в цій частині, такою, що підлягає частковому задоволенню на суму в 500 гривень.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує на користь держави з відповідача судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп. за позовну вимогу не майнового характеру та на користь позивача судовий збір в розмірі 229 гривень 40 коп. за подання позову майнового характеру.

Керуючись ст.ст.7. 10,11, 27, 44, 57, 60, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки - м. Чита, Росія, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мк-н-5, буд.-34, кв.-44, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1 на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мк-н -1, буд.-8, кв.-22 - матеріальні збитки, спричинені затопленням квартири 01 листопада 2013 року, розташованої за адресою: Харківська область, м. Лозова, мк-н-1АДРЕСА_3 - на суму в 14 (чотирнадцять) тисяч 094 гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки - м. Чита, Росія, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мк-н-5, буд.-34, кв.-44, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мк-н-1, буд.-8, кв.-22, моральну шкоду на суму в 500 (п"ятсот ) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - позивачу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки - м. Чита, Росія, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мк-н-5, буд.-34, кв.-44, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мк-н-1, буд.-8, кв.-22, судовий збір на суму в 229 (двісті двадцять дев"ять) гривень 40 копійок, сплачений нею 22 листопада 2013 року у Публічному акціонерному товаристві "Фідобанк" м. Лозова, МФО 3000175 за квитанцією №ПН475.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки - м. Чита, Росія, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мк-н-5, буд.-34, кв.-44, ідентифікаційний номер-1811001806, судовий збір на суму в 229 (двісті двадцять дев"ять) гривень 40 копійок, перерахувавши (Одержувач коштів: Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області, Код ЄДРПОУ 38053090, Банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31219206700015, код бюджетної класифікації 22030001).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст Рішення суду виготовлено 27 грудня 2013 року.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд