Рішення № 36456398, 11.09.2013, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/290/13-ц

Провадження №2/603/109/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого суддіГудкової Ю. Г.

за участю секретаря Б»єлі Д.С.

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника третьої особи ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастириська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк» про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» про стягнення в її користь матеріальної шкоди в розмірі 2869,38 грн., посилаючись на те, що 11.08.2006 року між нею та ПАТ «Дельта Банк» було укладено кредитний договір №001-19033-110806, у відповідності до якого одержала кредит в сумі 2316,30 грн. на придбання певного товару, на умовах, визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних виплат не пізніше 10.08.2009 року. Зазначила, що кредит погашений нею достроково, а саме 24.04.2007 року, про що їй було повідомлено працівником ОСОБА_7. Однак, рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 22.05.2012 року задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до неї, стягнуто з ОСОБА_2 (змінила прізвище на ОСОБА_1 після одруження) Д.І. 2749,38 грн. заборгованості по кредитному договору, а також судові витрати. У розрахунку ціни позову зазначалось, що за платіжний період з 12.08.2006 року по 11.09.2006 року не було сплачено жодного платежу, однак вказане не відповідає дійсності, оскільки 06.09.2006 року здійснила відповідний платіж на суму 205 грн. в Монастириському відділенні Ощадного банку України. У ході розгляду цивільної справи нею з»ясовано, що дані кошти в сумі 205 грн. поступили на невірний рахунок, по причині зазначеного у неї виникла заборгованість перед ПАТ «Дельта Банк» у розмірі 2869,38 грн. Вважає, що так як помилка при переказі коштів допущена саме працівником Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк», необхідно стягнути із відповідача в її користь грошові кошти в сумі 2869,38 грн., які вона змушена сплачувати ПАТ «Дельта Банк» в рахунок погашення боргу згідно кредитного договору.

Позивач та її представники ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позові. Просять позов задовольнити.

Представники відповідача - Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» - ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали повністю з мотивів, викладених у письмових запереченнях, наявних у матеріалах справи. Вважають, що таким чином позивач намагається уникнути від сплати заборгованості по кредитному договору. Просять суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю вимог.

Згідно письмових заперечень Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» на позов, у відповідності до вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ПАТ «ДельтаБанк», який обслуговував ОСОБА_1 і є одночасно кредитором згідно кредитного договору №001-19033-110806 від 11.08.2006 року зобов»язаний був затримати суму помилкового переказу та вчинити дії щодо встановлення належного отримувача або повернути кошти у випадку неможливості встановлення такого. Оскільки перераховані кошти в АТ «Ощадбанк» не повертались та запит щодо уточнення номера рахунку отримувача АТ «Одащбанк» не отримував, вважають, що ПАТ «Дельта Банк» недотримано процедури перерахунку належному отримувачу помилково переказаних коштів чи їх повернення банку обслуговуючому платника, тому, відповідальність за завдану позивачу шкоду АТ «Ощадбанк» не несе.

Згодом представником відповідача ОСОБА_4 подано суду доповнення до заперечень АТ «Ощадбанк» на позов ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, у відповідності до яких посилається на те, що так як позивач систематично не здійснювала погашення заборгованості, відсотків та комісії згідно кредитного договору з травня 2007 року, вказане призвело до виникнення заборгованості як по основному боргу в сумі 699,83 грн., так і по відсотках за користування кредитом та комісії за обслуговування кредиту в сумі 2035,94 грн. Крім цього, працівником ОСОБА_8, з вини якої кошти по одноразовому платежу ОСОБА_1 не потрапили на вірний рахунок, сплачені в розмірі 219 грн. в рахунок погашення боргу позивача ОСОБА_1 перед ПАТ «Дельта Банк», про що свідчить квитанція №1 від 06.09.2013 року.

Представник залученого до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_6 у судовому засіданні вважає, що позов ОСОБА_1 є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення. Суду пояснила, що заборгованість в сумі 2749,38 грн. виникла у боржника ОСОБА_1 внаслідок систематичного невиконання нею умов кредитного договору, починаючи з лютого 2007 року.

Згідно письмових заперечень, вважають, що так як в заявці на перерахування коштів ініціатором переказу ОСОБА_9І. було вірно зазначено всі необхідні реквізити для перерахування коштів в сумі 205 грн., то помилка в зазначенні номера рахунку, на який слід було переказати кошти, допущена саме касиром відділення Ощадбанку, що підтверджується постановою прокуратури Монастириського району про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.08.2012 року.

Відповідно до п.32.3.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов»язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувача. Одночасно банк-порушник зобов»язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих дів від дня надходження такого повідомлення. З офіційним запитом до АТ «Дельта Банк» щодо помилково перерахованих коштів в сумі 205 грн. АТ «Ощадбанк» не звертався.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши та дослідивши докази по справі, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1087 ЦК України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Положеннями ст.1089 ЦК України передбачено, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно ч.1 ст.1091 ЦК України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Положення цього параграфа застосовуються також до відносин, пов'язаних із перерахуванням грошових коштів через банк особою, яка не має рахунка у цьому банку, якщо інше не встановлено законом, банківськими правилами або не випливає із суті відносин.

Статтею 1092 ЦК України передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання платіжного доручення.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом установлено, що рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 22.05.2012 року, яке набрало законної сили, є чинним, задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 (після одруження змінила прізвище на ОСОБА_9) Д.І. про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з неї в користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість по кредитному договору в сумі 2749,38 грн., а також судові витрати в розмірі 188,20 грн.

Згідно даного рішення суду, посилання представника відповідача, відповідача про те, що ОСОБА_10 було сплачено кошти в сумі 205 грн. свого підтвердження у суді не знайшло, так як дані кошти були сплачені на невірно вказані в квитанції банку відправника реквізити.

Постановою старшого оперуповноваженого СДСБЕЗ Монастириського РВ УМВС України в Тернопільській області від 18.08.2012 року в порушенні кримінальної справи по ст..ст.190, 191 КК України відносно головного бухгалтера «Ощадбанк» гр. ОСОБА_8 відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України.

Як убачається із вищевказаної постанови, у ході проведення додаткової перевірки встановлено, що працівником Ощадбанку ОСОБА_8 у набраному платіжному дорученні №2 на ім»я ОСОБА_10, у якому вірно зазначено призначення платежу НОМЕР_1 по кредитному договору 001-19033-110806 від 11.08.2006 року, проте невірно зазначено рахунок замість вірного - 20906000066550 (ксерокопія квитанції від 06.09.2006 року наявна у матеріалах справи).

11.08.2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», укладено кредитний договір №001-19033-110806, у відповідності до якого позичальник отримала кредит в сумі 2316,30 грн. для придбання побутової техніки, терміном повернення не пізніше ніж 10.08.2009 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 5% річних, які нараховуються на залишок заборгованості (п.2.3 договору).

Пунктом 2.5 кредитного договору передбачено, що за ведення кредитної справи позичальник сплачує банку комісію в розмірі 2,99% в місяць, яка нараховується на повну суму отриманих кредитних коштів (становить 69,29 грн. щомісяця).

Як убачається із пояснень представника третьої особи, із врахуванням частки повернення кредитних коштів, розміру відсотків та комісії за користування кредитним коштами, щомісячний мінімальний платіж, які ОСОБА_1 повинна була сплачувати банку не пізніше 10 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після отримання кредиту, становив 140 грн. (п.2.8 договору).

У відповідності до п.2.12 кредитного договору позичальник має право здійснювати дострокове погашення заборгованості, в тому числі і часткове, шляхом сплати платежів в більшому розмірі. У цьому випадку здійснюється перерахунок розміру платежу. Проте черговий платіж, що слідує після отримання кредитором коштів в якості дострокового погашення, залишається незмінним і повинен сплачуватися позичальником в строки та розмірі, встановлені в п.2.8 договору 140 грн. не пізніше 10 числа кожного місяця до повного погашення заборгованості за цим договором.

Згідно виписки із особового рахунку ОСОБА_10, наданої ПАТ «Дельта Банк», вперше прострочка згідно вищевказаного кредитного договору виникла з 12.02.2007 року, наступне прострочення платежу, допущене позивачем мало місце в квітні 2007 року.

Як слідує із пояснень представника третьої особи у судовому засіданні, оскільки в лютому місці 2007 року боржник не здійснила сплачу чергового платежу, сплачені в березні 2007 року кошти в сумі 166 грн. та в квітні 2007 року в сумі 195 грн., не перекрили заборгованість, що утворилась. З травня 2007 року позичальник не здійснювала погашення заборгованості по кредитному договору, сплаті відсотків та комісії, у результаті чого станом на 21.10.2011 року перед ОСОБА_7 у ОСОБА_1 утворився борг у сумі 2749,38 грн., з яких: 699,83 грн. заборгованість за сумою кредиту, 13,61 грн. заборгованість по відсоткам, 2035,94 грн. заборгованість по комісії.

Дані кошти стягнуті із позивача в користь ПАТ «Дельта Банк» рішенням Монастириського районного суду від 22.05.2012 року, яке є чинне.

На момент розгляду справи в суді ОСОБА_8 добровільно сплатила 205 грн. боргу та 14 грн. процентів в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Дельта Банк» за кредитним договором 001-19033-110806 від 11.08.2006 року. Кошти перераховані на рахунок АТ «Дельта Банк» №29096000066550, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, вказаний в рішенні Монастириського районного суду Тернопільської області від 22.05.2012 року, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 06.09.2013 року, ксерокопія якого наявна у матеріалах справи.

Таким чином, сума помилкового переказу в розмірі 205 грн., що мало місце в листопаді 2006 року, сплачена в рахунок погашення боргу згідно кредитного договору ОСОБА_1

При ухваленні рішення суд не приймає до уваги посилання позивача та її представників у судовому засіданні про те, що саме у зв»язку з не поступленням у листопаді 2006 року на вірний рахунок грошових коштів у сумі 205 грн. у неї перед ПАТ «Дельта Банк» виникла заборгованість в розмірі 2749,38 грн. по кредитному договору №001-19033-110806 від 11.08.2006 року, як такі, що не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і спростовані дослідженими доказами. Судом з»ясовано, що на суму 205 грн., які внаслідок помилково здійсненого переказу не потрапили на належний рахунок, будь-які штрафні санкції кредитором ПАТ «Дельта Банк» не нараховувались, що ствердила представник ПАТ «Дельта Банк» у судовому засіданні.

Зокрема, як убачається із особового рахунку боржника, представленого суду ПАТ «Дельта Банк», розмір основного боргу по кредиту, що виник по причині систематичної несплати заборгованості по кредиту з травня 2007 року, станом на момент звернення до суду із первісним позовом про стягнення боргу становить 699,83 грн., що за мінусом помилково переказаних коштів в сумі 205 грн. становить 494,83 грн.

Також судом з»ясовано, що, виходячи з умов кредитного договору (п.2.3), укладеного 11.08.2006 року між ОСОБА_10 та ТОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», невірно здійснений переказ у листопаді 2006 року у розмірі 205 грн. на розмір заборгованості по відсоткам в сумі 13,61 грн., не вплинув, так як відсотки в розмірі 5% річних (на залишок заборгованості), нараховувались у зв»язку з несплатою чергових платежів, що почало мати місце з лютого 2007 року.

Що є стосується нарахованої заборгованості по комісії в розмірі 2035,94 грн., то у відповідності до п.2.5 кредитного договору, розмір комісії визначено у сталому розмірі 2,99%, а тому помилка працівника банку щодо невірно здійсненого переказу у листопаді 2006 року при виникненні заборгованості позивача по сплаті чергових платежів лише з лютого 2007 року, не вплинула на розмір боргу по комісії.

Доводи позивача та її представника ОСОБА_1 про те, що нею виконано усі боргові зобов»язання згідно кредитного договору 001-19033-110806 від 11.08.2006 року суд вважає безпідставними та необґрунтованими, такими, що не підтверджуються будь-якими доказами, тоді як рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 22.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_10 у користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості згідно кредитного договору в сумі 2749, 38 грн. вступило в законну силу, є чинним.

Таким чином, оскільки у ході розгляду справи платіж в розмірі 205 грн. згідно платіжного доручення №1 від 06.09.2013 року внесено в рахунок оплати заборгованості позивача ОСОБА_1 по кредитному договору 001-19033-110806 від 11.08.2006 року, а в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження спричинення позивачу матеріальної шкоди з вини ПАТ «Ощадбанк» в розмірі 2664,38 грн. (2869,38 грн. 205 грн.), у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 59, 60, 213, 215, 294 ЦПК України, ст.ст.1089, 1091, 1092, 1166 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариства «Дельта-Банк» про відшкодування шкоди, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_11