Вирок № 36454416, 11.12.2013, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 1802/121/2012

Провадження № 1/574/3/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Буринський районний суд Сумської області

в складі :

головуючого - судді Куцан В.М.

при - секретарі Кошелєвій Н.В.

з участю - прокурорів Бауліна О.І., Бокатової С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Буринь справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Путивль, Сумської області, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів передбачених ст.ст. 368 ч.3,15 ч.2, 368 ч.3,364 ч.3,366 ч.1 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Першотравневе, Лебединського району, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів передбачених ст.ст. 368 ч.3,15 ч.2, 368 ч.3,364 ч.3 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, працюючи на посаді слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого Управління МВС України в Сумській області, на яку був призначений наказом №183 о/с від 12.08.2011 року та ОСОБА_2, який відповідно до наказу УМВС України в Сумській області №56 від 06.04.2007 року, працював на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з кіберзлочинністю і торгівлею людьми (далі ВБКТЛ) УМВС України в Сумській області, а також відповідно до вимог Закону України «Про міліцію», кримінально-процесуального кодексу України (в ред.1960р.), Положень: Про слідче управління УМВС України в Сумській області, затверджене наказом УМВС України в Сумській області та Про відділ боротьби з кіберзлочинністю і торгівлею людьми (далі ВБКТЛ) УМВС України в Сумській області, постійно здійснювали функції представників влади, відповідно до яких, у межах своєї компетенції мали право пред'являти вимоги та приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності, застосовувати примусові заходи, складати юридично значимі документи, тобто були службовими особами правоохоронного органу.

Проте, діючи всупереч нормам Законів, Дисциплінарного статуту МВС України, своїм функціональним обов'язкам, використовуючи своє службове становище та владні повноваження всупереч інтересам служби, діючи з корисливих мотивів, в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, вступивши між собою у злочинну змову, маючи на меті спільні особисті для кожного корисливі інтереси, при розслідуванні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3, скоїли ряд умисних злочинів при наступних обставинах:

1. 12.08.2011 року слідчий СУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_1 прийняв до провадження кримінальну справу №10040341, порушену стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст.300 ч.2 КК України за фактом розповсюдження ним творів, що пропагують культ насильства та жорстокості.

Вивчивши матеріали кримінальної справи ОСОБА_1 дійшов висновку про недостатність у справі доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину.

З метою можливого одержання доказів вини ОСОБА_3 шляхом проведення оперативно-розшукових заходів, ОСОБА_1 15.08.2011 року у відповідності до вимог ст.114 КПК України (в ред.1960р.) виготовив та спрямував до ВБКТЛ УМВС України в Сумській області доручення, за №5/4018, яким зобов'язав провести зазначені заходи з метою встановлення місця виготовлення ОСОБА_3 дисків з інформацією, що пропагує культ насильства та жорстокості. На вказане доручення слідчого, ОСОБА_2, як співробітник ВБКТЛ УМВС України в Сумській області, у провадженні якого перебувала оперативно-розшукова справа стосовно ОСОБА_3, надав слідчому ОСОБА_1 рапорт про виконання його доручення, в якому зазначив, що при проведенні оперативно-розшукових заходів встановлено, що ОСОБА_3 диски з творами, які пропагують культ насильства та жорстокості, виготовляє за місцем свого мешкання АДРЕСА_3.

З метою перевірки вказаної інформації та можливого одержання доказів вини ОСОБА_3 у скоєні злочину, передбаченого ст.300 ч.2 КК України, 23.08.2011 з 8-ї години до 9-ї години 30 хвилин ОСОБА_1 з участю оперуповноваженого ВБКТЛ ОСОБА_2, на підставі постанови Зарічного районного суду м. Суми від 22.08.2011 провели обшук за місцем проживання ОСОБА_3 АДРЕСА_3.

Під час проведення обшуку за місцем мешкання останнього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в сейфі, що знаходився в спальній кімнаті будинку, виявили належні йому грошові кошти.

Дізнавшись у такий спосіб про наявність у ОСОБА_3 грошей, у співробітників міліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник злочинний намір на одержання хабара.

При цьому підсудні, розуміючи, що діючи за попередньою домовленістю між собою як службові особи правоохоронного органу, зловживаючи владою і службовим становищем - використовуючи владні повноваження, авторитет працівника правоохоронного органу для досягнення спільної злочинної мети, діючи умисно, всупереч встановленого Конституцією та Законами України порядку діяльності посадових осіб органів державної влади, всупереч інтересам служби, використовуючи необізнаність ОСОБА_3 у правових питаннях, можуть схилити ОСОБА_3 на передачу їм грошових коштів за припинення обшуку у будинку, повного визнання вини у подальшому і таким чином, вийшли з будинку на подвір'я, де обговоривши спільну мету вступили у злочинну змову, спрямовану на вимагання та отримання хабара у останнього.

Після обговорення спільної мети, реалізуючи свій спільний злочинний намір на отримання хабара від ОСОБА_3 за припинення обшуку у його будинку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запросили ОСОБА_3 на подвір'я де висунули ОСОБА_3 вимогу у передачі їм 1000 доларів США.

Водночас, з метою доведення свого спільного злочинного умислу до кінця, виникнення у ОСОБА_3 переконливості у необхідності передачі їм вказаних грошових коштів, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за вищевикладених обставин і умов зазначили, що у разі відмови ОСОБА_3 у сплаті 1000 доларів США і визнання вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.300 КК України, останні обшук будуть проводити тривалий час під час якого обов'язково виявлять і вилучать заборонені речі та предмети, крім того затримають ОСОБА_3 і його сина, а у подальшому притягнуть останнього до кримінальної відповідальності.

Таким чином ОСОБА_1 і ОСОБА_4, 23.08.2011 року реалізуючи спільний злочинний намір довели до відома ОСОБА_3 вимогу у необхідності передачі хабара, застосувавши психологічний тиск, висловивиши погрози, що у випадку відмови в передачі хабара і невизнання вини у скоєнні злочину, вчинять з використанням владних повноважень дії, які можуть заподіяти шкоди його правам і законним інтересам, а також правам і законним інтересам сина ОСОБА_3.

ОСОБА_3, не маючи юридичної освіти, будучи переконаний, що у разі несплати працівникам УМВС України в Сумській області ОСОБА_1 і ОСОБА_4 1000 доларів США у якості хабара та не визнання вини у вчиненні злочину, останні реалізують свої погрози, а тому, з метою уникнення зазначених негативних для нього та сина наслідків, останній погодився на передачу хабара працівникам міліції за не виконання ними вказаних погроз та повідомив, що надасть покази у справі, відповідно до яких визнає вину у вчиненні інкримінованого злочину.

Отримавши згоду ОСОБА_3 на передачу за їх вимогою 1000 доларів США, підсудні, з метою маскування власних злочинних дій від понятих та інших учасників обшуку, наказали ОСОБА_3 повернутися до будинку, де взяти 1000 дол. США, які винести на подвір'я та покласти до автомобіля, на якому вони приїхали.

За таких обставин і умов ОСОБА_3 у проміжку часу з 8-ї години по 9- годину 30 хвилин 23.08.2011 року, у супроводі слідчого СУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_1, повернулися до будинку АДРЕСА_3, де ОСОБА_3 у спальній кімнаті будинку, із сейфу, взяв 1000 доларів США, з якими вийшов на подвір'я, де за вказівкою оперуповноваженого ВБКТЛ УМВС України в Сумській області ОСОБА_4 поклав їх до автомобіля.

У такий спосіб слідчий СУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_1 і оперуповноважений ВБКТЛ УМВС України в Сумській області ОСОБА_4, будучи службовими особами правоохоронного органу, діючи умисно за попередньою змовою між собою, використовуючи владу і службове становище, 23.08.2011 року у проміжку часу з 8 год. по 9 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_3, шляхом вимагання, одержали від ОСОБА_3 хабар у розмірі 1000 дол. США, який відповідно до офіційного курсу НБУ України становить 7971,5 грн., що є значним розміром, за припинення проведення обшуку в його будинку.

Після одержання від ОСОБА_3 шляхом вимагання хабара в сумі 1000 доларів США ОСОБА_1 і ОСОБА_2, діючи узгоджено, використовуючи владу і службове становище проведення обшуку закінчили.

2. Крім цього, ОСОБА_1 і ОСОБА_4, діючи умисно, за попередньою змовою між собою, продовжили свою злочинну діяльність, направлену на повторне вимагання від ОСОБА_3 хабара, з метою його одержання.

Так, 30.08.2011 року ОСОБА_3 за викликом ОСОБА_1 і ОСОБА_4 з'явився до УМВС України в Сумській області для проведення слідчих дій. В зазначений день у проміжок часу з 13 год. 00 хв. до 14 год. 50 хв. в кабінеті №707 УМВС України в Сумській області за адресою м. Суми, вул. Кірова, 23, ОСОБА_1 і ОСОБА_4, достовірно знаючи, що під час проведення 23.08.2011 року за місцем проживання ОСОБА_3 ними вилучений належний останньому системний блок, переконавшись у потребі ОСОБА_3 в його поверненні, як службові особи правоохоронного органу, використовуючи владу і службове становище, авторитет займаних посад та органів внутрішніх справ, діючи повторно, умисно за передньою змовою між собою, з особистих корисливих мотивів, запропонували ОСОБА_3 його повернути за незаконну винагороду у розмірі 700 доларів США.

Отримавши згоду ОСОБА_3 на сплату зазначеного розміру грошових коштів в якості хабара повторно, ОСОБА_1, як слідчий СУ УМВС України в Сумській області, у провадженні якого перебувала кримінальна справа №10040341 по якій в ході обшуку і був вилучений у ОСОБА_3 системний блок, діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_4, з метою одержання від ОСОБА_3 хабара у розмірі 700 дол. США, проведення з ним слідчих дій зупинив, таким чином надавши час ОСОБА_3 на передачу зазначеного розміру грошових коштів.

У вказаний час ОСОБА_4 висловив ОСОБА_3 вимогу щодо негайної сплати 700 доларів США та необхідність разом із ним вирушити за грошовими коштами за місцем проживання останнього до м. Білопілля. Враховуючи пояснення ОСОБА_3 щодо того, що у вказаний час до м. Суми останній приїхав разом із рідними по сімейним справам, які невирішені, з метою усунення можливості розголошення ОСОБА_3 відомостей щодо сплати працівникам УМВС України в Сумській області хабара у розмірі 700 доларів США за повернення вилученого під час обшуку системного блоку, ОСОБА_4 направився разом із ОСОБА_3 до Сумського Національного аграрного університету, де своєю присутністю і діями заборонив відлучатися від нього, звідки мав намір разом із ОСОБА_3 їхати до м. Білопілля для одержання хабара. У ході розмови на території Сумського національного аграрного університету ОСОБА_3, незважаючи на вимоги ОСОБА_4, від надання хабара відмовився.

Таким чином, ОСОБА_1 і ОСОБА_4, повторно, за попередньою змовою між собою, за вказаних умов і обставин, будучи службовими особами правоохоронного органу, використовуючи владу і службове становище виконали усі дії, які вважали за необхідні для одержання від ОСОБА_3 хабара поєднаного з вимаганням у розмірі 700 доларів США, які відповідно до офіційного курсу НБУ України становлять 5579,49 грн., але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

3. Після отримання відмови ОСОБА_3 сплатити ОСОБА_4 і ОСОБА_1 хабар у розмірі 700 дол. США, останні вилучений системний блок не повернули, а навпаки у розмові з ОСОБА_3 зазначили, що за таких обставин вилучений системний блок буде направлений для проведення технічної експертизи, і що для доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 300 ч.3 КК України будуть проведені очні ставки з особами, які при проведення контрольних закупок придбавали оптичні диски, які містили твори, що пропагують культ насильства і жорстокості.

У подальшому 02.09.2011 року слідчий СУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_1 по кримінальній справі №10040341 з участю захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 провів очну ставку між обвинуваченим ОСОБА_3 і свідком ОСОБА_7 06.09.2011 року з участю захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 провів очну ставку між обвинуваченим ОСОБА_3 і свідком ОСОБА_9 Під час проведення очних ставок ОСОБА_3 у присутності вказаних захисників заперечив проти своєї винуватості, відмовився від раніше наданих показів зазначивши, що останні надані під тиском з боку слідчого у вигляді погроз.

За результатами проведених очних ставок слідчому ОСОБА_1 стало зрозуміло, що у матеріалах кримінальної справи №10040341 відсутні докази, достатні для направлення кримінальної справи до суду з обвинувальним висновком за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ст. 300 ч.3 КК України.

Приймаючи до уваги вказані обставини і розуміючи, що рішення про закриття кримінальної справи по якій особі пред'являлося обвинувачення є вкрай поганим показником роботи слідчого, діючи в особистих інтересах, ОСОБА_1 вирішив спрямувати кримінальну справу до суду для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

Будучи достатньо добре обізнаним у вимогах ст. 45 КК України і ст. ст. 7-1, 7-2 КПК України, відповідно до яких звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям підлягає особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, якщо вона після вчинених злочину щиро покаялася і активно сприяла розкриттю злочину, що до направлення кримінальної справи до суду особі повинно бути роз'яснено сутність обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави, що направлення кримінальної справи до суду з вказаних підстав не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує, слідчий ОСОБА_1 вирішив використовуючи своє службове становище, як працівника правоохоронного органу схилити ОСОБА_3 до надання згоди про направлення справи до суду для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та сфальсифікувати матеріали кримінальної справи №10040341.

Враховуючи зазначені вимоги Закону, ОСОБА_1 достовірно розумів, що відповідно до зібраних матеріалів кримінальної справи №10040341 ОСОБА_3 не підлягав звільненню від кримінальної відповідальності з вказаних підстав.

За таких обставин, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на направлення кримінальної справи №10040341 стосовно ОСОБА_3 за фактом виготовлення, зберігання та збуту творів, що пропагують культ насильства та жорстокості до суду для її закриття у зв'язку з дійовим каяттям обвинуваченого ОСОБА_3, за умови відсутності законних підстав для прийняття зазначеного рішення, ОСОБА_1 вирішив особисто сфальсифікувати матеріали кримінальної справи та створити умови, за яких ОСОБА_3 надасть згоду для направлення справи до суду з вказаних підстав.

Таким чином ОСОБА_1 будучи службовою особою правоохоронного органу, зловживаючи владою і службовим становищем - використовуючи владні повноваження, як слідчий ОВС, діючи умисно в особистих інтересах, на підставі санкціонованої 11.03.2011 року прокурором Білопільського району постанови старшого слідчого СВ Білопільського РВ УМВС України в Сумській області на проведення обшуку в магазині ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_4, вирішив провести обшук з метою вилучення належного ОСОБА_3 майна, яке у подальшому повернути лише за умови надання ОСОБА_3 згоди до направлення кримінальної справи №10040341 до суду для вирішення питання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з його дійовим каяттям.

За таких обставин і умов, незважаючи на те, що з часу проведення контрольних закупок у ОСОБА_3 минув майже рік, що 17.11.2010 року під час огляду місця події - магазину ОСОБА_3 слідчим вже вилучені предмети, необхідні для встановлення істини по справі, тобто за відсутності достатніх підстав у проведенні обшуку в магазині ОСОБА_3, діючи з порушення вимог ст. ст. 177, 186 КПК України, 13.09.2011 року ОСОБА_1 з участю ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_4 провели обшук, під час якого вилучили ряд належних ОСОБА_3 предметів, які не мають жодного значення для встановлення істини по кримінальній справі, зокрема: 6 моніторів, до них установочні диски та кабелі, 27 цифрових супутникових тюнера, 17 USB накопичувачі, Card Reader, 15 дисководів, принтер, 4 DVD програвачі, 3 мобільні телефони, фотокамеру.

Після проведення обшуку та вилучення належного ОСОБА_3 майна, переслідуючи мету схилити ОСОБА_3 до надання згоди на направлення кримінальної справи №10040341 до суду для її закриття з підстав дієвого каяття обвинуваченого, 14.09.2011 року ОСОБА_1 займаючи посаду слідчого СУ УМВС України в Сумській області протиправно, зловживаючи владою і службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи умисно в інших особистих інтересах, в службовому приміщенні №707 УМВС України в Сумській області за адресою м. Суми вул. Кірова, 23, у проміжку часу з 14 год. 30 хв. до 16 год. 10 хв. висловив на адресу ОСОБА_3 вимогу у необхідності визнання вини у вчиненні злочину та надання згоди на направлення кримінальної справи до суду для її закриття з підстав дієвого каяття.

У той же час ОСОБА_1 з метою доведення до кінця свого злочинного наміру у частині схилення ОСОБА_3 до визнання вини і надання згоди до направлення кримінальної справи до суду для її закриття, завірив ОСОБА_3 в тому, що у разі надання згоди відразу поверне все вилучене майно, в іншому разі майно не поверне, а навпаки проведення обшуків за місцем його проживання та роботи продовжить, під час яких обов'язково будуть виявлені заборонені предмети, постійно та систематично буде викликати до м. Суми для проведення слідчих дій, що призведе до додаткових матеріальних витрат, позбавить можливості займатися підприємницькою діяльністю за рахунок якої утримується його сім'я, будуть вжиті заходи до притягнення сина ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності. Після висловлення зазначених погроз, ОСОБА_3 відпустив, надавши час для роздуму.

21.09.2011 року ОСОБА_3 за викликом ОСОБА_1 о 10 год. прибув до УМВС України в Сумській області, де у службовому приміщенні під тиском вищезазначених погроз ОСОБА_1 надав свою згоду на направлення кримінальної справи №10040341 до суду для його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

Одержавши письмову згоду ОСОБА_3 про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям обвинуваченого, ОСОБА_1 достовірно знаючи, що ОСОБА_3 по кримінальній справі №10040341 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.3 ст.300 КК України, що позбавляє його можливості направити справу з до суду у порядку ст.7-2 КПК України, зловживаючи службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи умисно в інших особистих інтересах, з метою доведення власного злочинного наміру до кінця, вирішив підробити ряд офіційних процесуальних документів, які б свідчили про виконання ним, як слідчим, вимог КПК України.

За таких умов і обставин ОСОБА_1 будучи службовою особою правоохоронного органу, використовуючи владу і службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно в інших особистих інтересах, 21.09.2011 року у службовому приміщенні №707 УМВС України в Сумській області за адресою л. Суми, вул. Кірова, 23, для одержання формальних підстав до зміни кваліфікації дій ОСОБА_3 по кримінальній справі виключивши ознаку - повторність, тобто із ч.3 на ч.2 ст. 300 КК України, який є злочин невеликої тяжкості, фактично не допитуючи ОСОБА_3, діючи в порушення вимог ст. ст. 85, 145 КПК України склав протокол додаткового допиту обвинуваченого ОСОБА_3, який датував 02.09.2011 року та в якому самостійно зазначив, що ОСОБА_3 під час допиту пояснив, що оптичні диски з творами, що пропагують культ насильства та жорстокості записував в магазині за адресою АДРЕСА_4, що у обох випадках продажу зазначених дисків мав єдиний намір на продаж.

Використовуючи створений завідомо неправдивий протокол допиту ОСОБА_3 від 02.09.2011 року, зокрема зміст показів обвинуваченого, достовірно знаючи, що його допит того дня не проводився і що останній не надавав зазначених в протоколі показів, ОСОБА_1 21.09.2011 року склав завідомо неправдиву постанову від 02.09.2011 року про закриття матеріалів кримінальної справи в частині пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ст. 300 ч.3 КК України, а також постанову від 19.09.2011 року про уточнення місця вчинення злочину АДРЕСА_4, в яких, обґрунтовуючи прийняті рішення послався на протокол додаткового допиту обвинуваченого ОСОБА_3 від 02.09.2011, виготовлений ним особисто з неправдивими даними, а саме про те, що під час продажу оптичних дисків останній мав єдиний намір, що оптичні диски виготовлені ним в магазині за вищевказаною адресою тощо.

Надалі, переслідуючи мету створення по кримінальній справі №10040341 ряду завідомо неправдивих документів для штучного одержання формальних правових підстав до направлення справи до суду для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям обвинуваченого ОСОБА_3 та закриття справи судом, ОСОБА_1 для досягнення зазначеної мети, після складення завідомо неправдивої постанови про закриття матеріалів справи у частині пред'явленого обвинувачення, для приєднання до матеріалів справи документів, відповідно до яких ОСОБА_3 обвинувачувався б у вчиненні злочину невеликої тяжкості, що є необхідним для її закриття з вказаних підстав судом, а також для створення уявлення дотримання вимог ст.142 КПК України, діючи умисно, в порушення вимог ст. ст. 85, 133, 140, 143, 145 КПК України, склав ряд завідомо неправдивих документів, які датував 14.09.2011 року, а саме протокол роз'яснення прав та обов'язків обвинуваченому ОСОБА_3; постанову про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ст. 300 ч.2 КК України; протокол оголошення постанови про пред'явлення обвинувачення, роз'яснення його суті та вручення копії постанови; протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_3; протокол роз'яснення обвинуваченому його прав у зв'язку з закриттям стосовно нього матеріалів кримінальної справи у зв'язку з дійовим каяттям.

У той же час ОСОБА_1 зазначені слідчі дії з ОСОБА_3 14.09.2011 року не проводив, не роз'ясняв йому прав як обвинуваченому, не пред'являв обвинувачення за ст.300 ч.2 КК України, не роз'ясняв його суті, не вручав копії зазначеної постанови та не проводив допит ОСОБА_3.

В подальшому ОСОБА_1, будучи службовою особою правоохоронного органу, зловживаючи владою і службовим становищем - використовуючи владні повноваження, авторитет та фактичні можливості посади слідчого СУ УМВС України в Сумській області, діючи всупереч інтересам служби та в інших особистих інтересах, 21.09.2011 надав для підпису ОСОБА_3 вищезазначені завідомо неправдиві документи про проведення слідчих дій, датовані 2 і 14 вересня 2011 року, які останній, враховуючи, що ОСОБА_1 є слідчим СУ УМВС України в Сумській області, у провадженні якого перебуває кримінальна справа стосовно нього, що від рішень слідчого залежить його подальша доля, приймаючи до уваги повноваження та авторитет займаної ОСОБА_1 посади, а також висловлені погрози щодо необхідності діяти у відповідності до вимог працівників міліції, не ознайомлюючись із змістом складених ОСОБА_1 процесуальних документів, за його вказівкою підписав останні і повернув слідчому.

Крім того, у вказаний час з метою показу забезпечення дотримання права на захист обвинуваченого ОСОБА_3, слідчий ОСОБА_1 достовірно знаючи, що адвокат ОСОБА_11 фактично до участі у справі у якості захисника ОСОБА_3 вступив лише 21.09.2011 року, склав і виніс завідомо недостовірну постанову про допуск захисника до участі в кримінальній справі, відповідно до якої адвокат ОСОБА_11, як захисник ОСОБА_3 допущений до справи з 02.09.2011 року.

Складені вищезазначені завідомо неправдиві процесуальні документи ОСОБА_1 долучив до матеріалів кримінальної справи №10040341.

За таких обставин ОСОБА_1, будучи слідчим СУ УМВС України в Сумській області, створюючи 21.09.2011 року по кримінальній справі №10040341 ряд офіційних процесуальних документів, зміст яких не відповідає дійсності, усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

4. Крім цього, підробивши ряд офіційних процесуальних документів у кримінальній справі №10040341 та отримавши можливість направити вказану справу до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та її закриття судом у порядку ст.7-2 КПК України у ОСОБА_1 виник злочинний намір на вимагання і одержання від ОСОБА_3 хабара за повернення вилучених під час обшуків і належних йому предметів і речей, за виконані дії щодо зміни кваліфікації злочину по кримінальній справі і направлення останньої до суду для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та її закриття, а також намір на приховування спільної з ОСОБА_4 злочинної діяльності з приводу вимагання і одержання від ОСОБА_3 хабара, примушування останнього до давання показів.

З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_1 вступив у попередньо злочинну змову з оперуповноваженим ВБКТЛ УМВС України в Сумській області ОСОБА_4, з яким неодноразово за попередньою змовою вимагали від ОСОБА_3 хабарі, на що ОСОБА_2 надав свою згоду.

Відповідно до умов попередньої домовленості на ОСОБА_1 покладалися обов'язки довести до відому ОСОБА_3 вимогу у необхідності передачі хабара, а ОСОБА_4 у свою чергу за межами приміщення УМВС України в Сумській області повинен одержати від ОСОБА_3 хабар та наявні документи з приводу проведення 23.08.2011 року за місцем його проживання та 13.09.2011 року у магазині обшуків.

За таких обставин і умов ОСОБА_1, як слідчий СУ УМВС України Сумській області, будучи службовою особою правоохоронного органу, яка займає відповідальне становище, умисно, за попередньою змовою з оперуповноваженим ВБКТЛ УМВС України в Сумській області ОСОБА_12 та в його присутності, повторно, використовуючи владу і службове становище, 21.09.2011 року у період з 18 год. 10 хв. до 18 год. 13 хв. у коридорі на 7-му поверсі адміністративної будівлі УМВС України в Сумській області, що розташована за адресою м. Суми, вул.Кірова,23, висунув вимогу про передачу хабара у розмірі 1500 грн. за повернення вилучених під час обшуків предметів та речей, а також за виконані нібито в інтересах ОСОБА_3 дії по зміні його кваліфікації у кримінальній справі №10040341 із ч.3 на ч.2 ст.300 КК України і направлення її до суду з постановою про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з його дійовим каяттям, а також вимогу у необхідності передачі ОСОБА_4 наявних протоколів обшуків.

ОСОБА_3 будучи особою, стосовно якої неодноразово ОСОБА_1 і ОСОБА_4 висловлювалися погрози вчинення дій, що можуть спричинити шкоду його особистим правам та інтересам, а також правам та інтересам його рідних у разі невиконання вимог зазначених працівників міліції, будучи переконаним у реальності висловлених погроз, і що у разі відмови від сплати 1500 грн. погрози правоохоронців будуть реалізовані, з метою уникнення більш негативних наслідків чим втрата грошових коштів, погодився на сплату ОСОБА_1 і ОСОБА_4 хабара у вказаній сумі.

Після одержання згоди на передачу хабара у розмірі 1500 грн., ОСОБА_1 і ОСОБА_4 відібрали від ОСОБА_3 розписки про одержання вилученого під час обшуків майна та повернули його.

У подальшому ОСОБА_4 як оперуповноважений ВБКТЛ УМВС України в Сумській області, будучи службовою особою правоохоронного органу, діючи повторно, умисно, за попередньою змовою із слідчим СУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_1, зловживаючи владою і службовим становищем - використовуючи владні повноваження, діючи всупереч встановленого Конституцією та законами України порядку діяльності посадових осіб органів державної влади, всупереч завдань і принципам діяльності працівників міліції, а також інтересам служби - покладених чинним законодавством обов'язків по захисту прав, свобод, інтересів та власності громадян, діючи в особистих корисливих інтересах та інтересах ОСОБА_1, 21.09.2011 року, близько 20-ї години, в районі залізничного переїзду на виїзді із м. Суми по вул. Білопільській, одержав від ОСОБА_3 хабара у розмірі 1500 грн. поєднаного з вимаганням за повернення вилучених під час обшуків предметів і речей, за виконані співучасником ОСОБА_1 нібито в інтересах ОСОБА_3 дій по зміні правової кваліфікації злочину у кримінальній справі №10040341 із ч.3 на ч.2 ст. 300 КК України, направлення її до суду з постановою про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з його дійовим каяттям, а також з метою маскування спільної з ОСОБА_1 попередньої злочинної діяльності, вилучив в ОСОБА_3 наявні документи з приводу проведення 23 серпня та 13 вересня 2011 року обшуків за місцем його проживання та роботи.

5. Крім цього, під час розслідування кримінальної справи стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_1, діючи спільно з ОСОБА_2 з метою реалізації спільного злочинного наміру, спрямованого між іншим на схилення ОСОБА_3 до визнання вини і надання згоди до направлення кримінальної справи до суду для її закриття, неодноразово висловлювали погрози щодо неповернення вилученого майна, продовження проведення обшуків та можливості виявлення під час їх проведення заборонених предметів, постійними та систематичними викликами до м. Суми для проведення слідчих дій, що призведе до додаткових матеріальних витрат, позбавить можливості займатися підприємницькою діяльністю за рахунок якої утримується його сім'я, вжиття заходів до притягнення сина ОСОБА_3 - ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності тощо, чим створили у ОСОБА_3 переконання в дійсності і реальності висловлених погроз.

Реалізуючи свій спільний з ОСОБА_2 злочинний намір, ОСОБА_1 після проведення обшуку 23.08.2011 року за місцем мешкання ОСОБА_3, наказали останньому їхати в м. Суми до УМВС разом з сином ОСОБА_10 для допиту.

Прибувши до УМВС України в Сумській області за адресою м. Суми, вул. Кірова, 23, ОСОБА_3 завели до кабінету слідчого ОСОБА_1 за №707. У вказаному службовому приміщенні УМВС України в Сумській області, ОСОБА_1 і ОСОБА_4, будучи службовими особами правоохоронного органу, зловживаючи владою і службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи умисно в інших особистих інтересах та за попередньою змовою між собою, з метою одержання зізнання ОСОБА_3 у вчиненні злочину, одержання у такий спосіб додаткових доказів його вини, а отже отримання можливості до прийняття кінцевого рішення по кримінальній справі, а у подальшому по оперативно-розшуковій справі, знову застосували до ОСОБА_3 психологічний тиск у вигляді висловлених погроз щодо його затримання та затримання ОСОБА_10, який перебував в автомобілі біля приміщення УМВС України в Сумській області, у разі відмови від надання показів, відповідно до змісту яких ОСОБА_3 повинен визнати вину у вчиненні злочину.

За таких умов і обставин ОСОБА_3, враховуючи займані посади ОСОБА_1 та ОСОБА_4, реально сприймаючи їх погрози щодо затримання його та сина ОСОБА_10 і подальшого притягнення останнього до кримінальної відповідальності у разі відмови у зізнанні у вчинені злочину, з метою уникнення вказаних наслідків, під психологічним тиском зазначених працівників УМВС України в Сумській області, 23.08.2011 року у службовому приміщенні №707 УМВС України в Сумській області за адресою м. Суми, вул. Кірова, 23, у проміжок часу з 13 год. 00 хв. по 18 год. 05 хв., під час допиту в якості підозрюваного надав покази про те, що дійсно вчинив злочин, передбачений ст. 300 КК України.

Після одержання від ОСОБА_3 внаслідок його примушування показань щодо вчинення злочину. ОСОБА_4 і ОСОБА_1 його відпустили.

У подальшому ОСОБА_1 діючи як слідчий СУ УМВС України в Сумській області, будучи службовою особою правоохоронного органу, зловживаючи владою і службовим становищем - використовуючи владні повноваження, авторитет та фактичні можливості займаної посади, діючи всупереч встановленого Конституцією та законами України порядку діяльності посадових осіб органів державної влади, всупереч завдань і принципам діяльності працівників міліції, а також інтересам служби - покладених чинним законодавством обов'язків по захисту прав, свобод, інтересів та власності громадян, діючи в особистих інтересах та інтересах ОСОБА_4, 21.09.2011 року у службовому приміщенні №707 УМВС України в Сумській області особисто вилучив з матеріалів кримінальної справи ряд процесуальних документів, які могли бути підтвердженням спільної з ОСОБА_13 злочинної діяльності.

Зокрема ОСОБА_1, за вищевказаних умов і обставин, з метою приховання факту одержання спільно з ОСОБА_4 23.08.2011 року від ОСОБА_3 хабара в розмірі 1000 дол. США, вилучив з матеріалів кримінальної справи документи щодо проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3, а саме супровідний лист до Зарічного районного суду м Суми №218 від 22.08.2011 року, погоджене із заступником прокурора Сумської області подання від 19.08.2011 року про проведення обшуку, постанову Зарічного районного суду м Суми від 22.08.2011 року по справі №4-1106/11, протокол обшуку від 23.08.2011 року тощо.

Для приховання факту примушування ОСОБА_3 до давання показів, вимагання хабарів під приводом не повернення вилученого належного майна, можливого притягнення сина обвинуваченого - ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 вилучив з матеріалів справи документи щодо проведення 13.09.2011 року обшуку за місцем роботи ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_4, а саме санкціоновану 11.03.2011 року прокурором Білопільського району постанову старшого слідчого Білопільського РВ УМВС України в Сумській області про проведення обшуку в магазині ОСОБА_3 та протокол обшуку від 13.09.2011 року, а також документи з приводу вилучення 13.09.2011 року в Білопільський загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 підсумкової атестаційної роботи ОСОБА_10, яка слугувала одним із засобів тиску на ОСОБА_3 щодо можливого шляхом проведення почеркознавчої експертизи притягнення його сина до кримінальної відповідальності за співучасть у вчиненні злочину, а саме вилучив протокол виїмки від 13.09.2011 року та роботу учня 11 класу ОСОБА_10 з державної підсумкової атестації з української мови.

З метою приховування проведених обшуків, повернення ОСОБА_3 вилученого майна, ОСОБА_1 вилучив з матеріалів кримінальної справи №10040341 документи щодо проведення по вилученим у ході обшуків речам судових експертиз, а саме супровідний лист №204 від 25.08.2011 року про направлення до НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області постанови та вилученого під час обшуку 23.08.2011 року системного блоку ОСОБА_3, постанову про признання комп'ютерно-технічної експертизи від 25.08.2011 року, протокол від 30.08.2011 року про ознайомлення ОСОБА_3 з постановою про признання експертизи, супровідний лист №10436 від 06.09.2011 року НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, висновок експерта №96 від 25.08.2011 року, супровідний лист №210 від 25.08.2011 року про направлення до НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області постанови про признання експертизи та вилучені 23.08.2011 року під час обшуку 137 оптичних дисків ОСОБА_3, постанову від 25.08.2011 року про признання мистецтвознавчої експертизи, а також документи з приводу повернення вилученого під час обшуку у ОСОБА_3 майна, а саме його розписки від 21.09.2011 року про одержання зазначених речей.

Крім того ОСОБА_1, достовірно знаючи, що у матеріалах кримінальної справи знаходяться документи з приводу проведених за участі ОСОБА_3 слідчих дій, під час яких останній заперечував вчинення злочинів, що у свою чергу виключає факт дієвого каяття з боку ОСОБА_3, а отже унеможливлює доведення до кінця злочинного наміру, направленого на спрямування кримінальної справи №10040341 до суду в порядку ст.7-2 КПК України, за умовами якої обвинувачений ОСОБА_3 повинен сприяти розкриттю злочину, вирішив вилучити з кримінальної справи всі наявні документи з приводу проведення зазначених слідчих дій. З цією метою ОСОБА_1 як службова особа правоохоронного органу, зловживаючи владою і службовим становищем всупереч інтересам служби, умисно в інших особистих інтересах, вилучив з матеріалів кримінальної справи протоколи очних ставок від 2 і 6 вересня 2011 року, проведені між ОСОБА_3, ОСОБА_14 і ОСОБА_9, а також документи щодо участі при проведенні зазначених слідчих дій адвокатів ОСОБА_6 і ОСОБА_8, а саме копії їх свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, ордери Сумської обласної колегії адвокатури на ведення кримінальної справи №10040341, договори, укладені з ОСОБА_3 про надання йому правової допомоги та власні постанови від 2 і 6 вересня 2011 року про допуск зазначених захисників до участі у кримінальній справі.

Своїми умисними діями, які виразилися у зловживанні службовим становищем всупереч інтересам служби, використанні авторитету і можливостей посади слідчого СУ УМВС України в Сумській області при висловлюванні упродовж 23.08.2011 року на адресу ОСОБА_3 погроз щодо можливого затримання сина ОСОБА_10 і притягнення його до кримінальної відповідальності у разі відмови від надання показів про вчинений злочину, вилученні з матеріалів кримінальної справи №10040341 ряду офіційних документів з приводу проведення слідчих дій та прийнятих рішень по справі, вилучені спільно з оперуповноваженим ВБКТЛ УМВС України в Сумській області ОСОБА_4 у ОСОБА_3 наявних протоколів обшуків за місцем його проживання та роботи з метою приховання факту проведення зазначених слідчих дій, примушування ОСОБА_3 до давання показів по справі, до надання згоди на направлення кримінальної справи до суду в порядку ст. 7-2 КПК України, до підписання 21.09.2011 року датованих 2 і 14 вересня 2011 року ряду завідомо для ОСОБА_1 неправдивих процесуальних документів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдали істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету правоохоронних органів, створивши у сторонніх осіб уявлення, що службові особи правоохоронних органів не спроможні гідно та сумлінно виконувати свої обов'язки, що норми чинного законодавства не мають для них законної сили і можуть не виконуватися, а також завдали істотної шкоди охоронюваним законом інтересам ОСОБА_3 у вигляді грубого порушення його конституційних прав.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю по всіх інкримінованих йому злочинах, підтвердив, що діяли разом за попередньою змовою з ОСОБА_2 висловив жаль з приводу вчиненого та вибачився перед потерпілим. Покази які він давав раніше просив не брати до уваги, у скоєному щиро розкаявся та посилаючись на те, що йому соромно за вчинене, від надання подальших показів відмовився.

Підсудний ОСОБА_2 також вину свою визнав та дав аналогічні покази, в яких свою вину визнав повністю по всіх інкримінованих йому злочинах. Висловив жаль з приводу вчиненого та вибачився перед потерпілим. Покази які він давав раніше просив не брати до уваги, у скоєному щиро розкаявся та посилаючись на те, що йому соромно за вчинене, від надання подальших показів відмовився.

Крім визнання своєї вини самими підсудними, їх винність у вчиненні злочинів за вищевказаних обставин повністю доведена зібраними по справі і перевіреними в судовому засіданні доказами.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_3 показав, що на протязі 2010-2011р.р. року займався підприємницькою діяльністю, як фізична особа-підприємець, здійснюючі роздрібну торгівлю комп'ютерної техніки, дисків, т.п., надавав фото послуги. В листопаді 2010 р. відносно нього була порушена кримінальна справа за фактом продажу оптичних дисків, які пропагували культ насильства і жорстокості, однак в подальшому вона була закрита.23.08.2011 р. в нього дома було проведено обшук, в ході якого підсудні оглянули сейф, в якому він зберігав свої заощадження, в тому числі грошові кошти. Помітивши їх, підсудні запропонували йому вийти на вулицю, де попередньо обшукавши його, сказали, щоб він передав їм 1000 доларів США, тоді вони закінчать обшук, вилучивши лише невелику кількість дисків та один комп'ютер. Він запропонував їм 100 доларів, але вони сказали, що це мало та настояли на сумі в 1000 доларів. Зайшовши до будинку він взяв із сейфу 1000 доларів США та вийшовши знову на вулицю, положив їх в машину. Після цього обшук закінчився, в нього вилучили лише 137 дисків та системний блок комп'ютера. При цьому ОСОБА_1 повідомив йому, про необхідність його поїздки з ними в УМВС України в Сумській області для надання показів. Будучи в кабінеті ОСОБА_1, він змушений був визнати свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.300 КК України, оскільки слідчий разом з ОСОБА_2 йому погрожували його та чинили психологічний тиск. Відпустили його вже у вечері. На 30.08.2011 року ОСОБА_1 знову його викликав до себе, надав можливість ознайомлюватися з матеріалами справи. Через деякий час до кабінету зайшов ОСОБА_2, який в присутності ОСОБА_1 запропонував за винагороду повернути вилучений у нього в ході обшуку системний блок. ОСОБА_3 написав суму 500 доларів, однак ОСОБА_2 дописав ще 200 доларів. Гроші треба була передати як найшвидше, однак із собою їх не було, а йому необхідно було відвезти родичів, які чекали його в машині на вулиці, до аграрного університету. ОСОБА_2 повідомив, що поїде з ним, і весь час дивився, щоб він не спілкувався з родичами, а потім вони разом поїдуть до м. Білопілля за грошима. Біля університету він відмовився від дачі хабара, про що повідомив ОСОБА_2 і вони знову повернулися до кабінету ОСОБА_1, а йому повідомили, що тепер вони будуть проводити інші слідчі дії. 02.09.2011 року він знову з'явився за викликом до ОСОБА_1, але тепер вже з адвокатом ОСОБА_6, де була проведена очна ставка між ним та одним із закупників дисків, а 06.09.2011 року з участю адвоката ОСОБА_8 була проведена друга очна ставка із другим закупником. При цих слідчих діях він заперечив свою винність. Потім 13.09.2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знову провели обшук, але цього разу його в магазині, де було вилучено оргтехніку, яка зовсім немала відношення до справи. Наступного дня 14.09.2011 року він знову, за викликом ОСОБА_1, з'явився до нього, де перебуваючи в кабінеті, той, разом з ОСОБА_2, почав вказувати на необхідність визнання своєї вини, щоб можна було направити справу до суду для закриття, бо вони продовжать небажані для останнього дії. Він поросив час для роздумів, а потім його вже викликали на 21.09.2013 року. Однак вранці цього числі, приїхавши до м. Суми, він пішов до Управління СБУ в Сумській області, де повідомив про ті незаконні дії, що чинять вказані працівники міліції. При цьому він написав відповідну заяву, та передав їм записи, які були здійснені його мобільним телефоном та диктофоном, в яких були зафіксовані викладені в заяві обставини. Також він погодився прийняти участі в оперативних заходах СБУ. В подальшому його дії були під контролем СБУ, він знову зустрівся з підсудним у службовому кабінеті ОСОБА_1, почав визнавати свою вину. ОСОБА_1 запропонував йому знайомого адвоката ОСОБА_15. В цей же день підійшов і вказаний адвокат. ОСОБА_1 дав підписати йому ряд документів, деякі з них були задніми числами. Також останній сказав, що вилучить деякі документи із справи, в тому числі експертизу, щоб справу можливо було направити до суду. Потім знову зайшов ОСОБА_2 і вони запропонували йому вийти до коридору. Там ОСОБА_1 сказав, що за їх послуги, щодо перекваліфікації його дій, а також повернення раніше вилученого майна , йому необхідно було передати їм ще 1500 грн.. При цьому ОСОБА_2 повинен забрати копії протоколів обшуку. Потім вони повернулися до кабінету і через деякий час, після оформлення відповідних документів, вони поїхали забирати його речі. Того ж дня 21.09.2013 року, вони знову зустрілися з ОСОБА_2 біля ж.д. переїзду, де він передав йому хабар в сумі 1500 грн., а також повернув копії протоколів обшуку. Просив задовольнити його цивільний позов в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_16 показала, що в ході обшуку у них дома був оглянутий сейф, після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли на вулицю. Потім повернувся ОСОБА_2 та запросив , її чоловіка ОСОБА_3 вийти на вулицю їх не було близько 10 хвилин. Перший повернувся ОСОБА_1. та сказав учасникам обшуку, що хватить рахувати диски. В цей час зайшов ОСОБА_3 пішов до сейфу, порахував гроші, а їй сказав, що це їм «штука» та знову вийшов на вулицю. Після цього обшук закінчився, а чоловік разом із сином поїхала до в м. Суми до УМВС. Повернулися вони вже у вечері, ОСОБА_3 розповів їй, що йому погрожували, щоб останній визнав свою вину. Пізніше він неодноразово їздив за викликом до слідчого. З його слів знає, що від нього знову вимагали хабар 700 доларів за повернення системного блоку вилученого при обшуку, але він відмовився їх передати. Пізніше він також розповів їй, що він дав на вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 хабара в сумі 1 500 гривень. Після всіх цих подій ОСОБА_3 став знервований і взагалі змінився, схуд та замкнувся у собі.

Свідок ОСОБА_18 підтвердив, що ОСОБА_3 йому розповів про вимагання та дачу хабара в сумі 1000 доларів підсудними при проведенні обшуку 23.08.2011 року. Потім 30.08.2011 року він разом з братом та дітьми поїхали до м. Суми, оскільки їм необхідно було відвезти дітей на навчання до університету, а ОСОБА_3 викликав ОСОБА_1. Коли він пішов до слідчого, вони з дітьми залишилися в машині. Через деякий час ОСОБА_3 повернувся і з ним прийшов ОСОБА_2, і вони всі разом поїхали до університету. По приїзду на місце, ОСОБА_3 залишився з ОСОБА_2, а він поселив дітей. Потім вони знову повернулися до УМВС. Коли вже їхали додому ОСОБА_3 розповів, що вони знову вимагали хабара в сумі 700 доларів США за повернення вилученого в ході обшуку системного блоку, однак він відмовився. Коли ОСОБА_3 знову викликав слідчий на 21.09.2011 року, приїхавши в м. Суми ОСОБА_3 повідомив йому, що не може більше цього терпіти та піде із заявою до СБУ, що в подальшому він і зробив. У вечері 21.09.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за пропозицією останнього, відбулася зустріч відбулась біля залізничного переїзду при виїзді з міста Суми в напрямку Білопілля, де ОСОБА_3 передав в машині, на якій вони з ним приїхали, передав ОСОБА_2 1500 гривень за отримання вилученої під час обшуків техніки та дисків.

Свідок ОСОБА_19 показав, що колись працював в органах МВС України разом з ОСОБА_2. 23.08.2011 року він також приймав участь у проведенні обшуку в будинку, де проживає ОСОБА_3. Крім нього з працівників міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який особисто їх інструктував щодо порядку проведення обшуку та сам керував його проведенням, а потім склав відповідний протокол. Нічого підозрілого в діях останнього та ОСОБА_2 він не помітив.

Свідок ОСОБА_20 підтвердив, що підсудні здійснили виїмку зошиту контрольних робіт з української мови, який належить сину ОСОБА_3 ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_10 підтвердив покази потерпілого в частині обставин, які мали місце 30.08.2011 року, доповнивши, що спочатку не зрозумів, чому з ними до університету поїхав і ОСОБА_2. Однак коли вони вже поверталися додому батько говорив, що в нього вимагали 700 доларів США. Крім того додав, що при проведення обшуку 23.08.2011 року він також був вдома. При цьому коли він виходив на вулицю, бачив, що батько про щось розмовляв з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. В подальшому, коли вони з ним поверталися із м. Суми у вечері 23.08.2011 року, той розповів про дачу хабара в сумі 1000 доларів підсудним на їх вимогу.

Свідок ОСОБА_21 показав, що 23.08.2011 року він був присутнім при проведенні обшуку в господарстві ОСОБА_3 в якості понятого. В ході обшуку бачив, що оглядали сейф, в якому були газовий пістолет та гроші. Дозвільні документи на пістолет ОСОБА_3 пред'явив, скільки було грошей - не знає. В будинку було багато дисків, декілька комп'ютерів, ОСОБА_1 говорив, що все це будуть вилучати. Підтвердив, що ОСОБА_3 виходив на вулицю, а потім обшук закінчили і вилучили лише частину дисків та один комп'ютер.

Свідок ОСОБА_22 дав аналогічні покази, уточнивши, що коли саме ОСОБА_3 виходив з підсудними на вулицю не бачив, однак при огляді працівниками міліції сейфу, він також помітив грошові кошти в доларах США.

З показів свідка ОСОБА_6 наданих в ході досудового слідства, які були оголошені та досліджені в судовому засіданні (т.4 а.с.269-272) вбачається, що остання являючись адвокатом, надавала правову допомогу ОСОБА_3 в ході розслідування кримінальної справи відносно нього за ч.3 ст.300 КК України. З її участю 02.09.2011 року проводилась очна ставка між ним та ОСОБА_14. На посвідчення своїх повноважень вона надала слідчому ордер Сумської обласної колегії адвокатів та договір укладений з ОСОБА_3.

Аналогічні покази в ході досудового розслідування надала і свідок ОСОБА_8 (т.4 а.с.265- 268) доповнивши, що вона будучи адвокатом, в якості захисника ОСОБА_3 була присутньою при проведенні 06.09.2011 року очної ставки між ним та свідком ОСОБА_9, в ході якої ОСОБА_3 не заперечував факт продажу дисків, але не визнав, що йому було відомо, що записи на них пропагують культ насильства і жорстокості. Після закінчення цієї слідчої дії ОСОБА_1 запропонував їй поговорити з ОСОБА_3, щоб він надав згоду на направлення справи до суду для звільнення його від кримінальної відповідальності. Одна знаючи його позицію по справі, вона відмовилася.

Свідок ОСОБА_11 підтвердив надання ним юридичних послуг ОСОБА_3 в кримінальній справі, що розслідувалась слідчим ОСОБА_1. Зустрілись вони з ним у вказаного слідчого 21.09.2011 року. На той момент документи по справі вже були ОСОБА_1 підготовлені, однак яка на них дата стояла не звернув уваги підписуючи їх. Також пояснив, що по справі було проведено декілька експертиз, витрати по яких становили близько п'яти тисяч гривень. Але ОСОБА_1 вони не просили ці експертизи видалити із справи. Коли виходили потерпілий та підсудні з кабінету не пам'ятає, так як сам також виходив по своїм справам.

Свідок ОСОБА_24 в ході досудового слідства показав (а.с.т4 а.с.232-236), що в один з днів листопада 2010 року, коли він перебував у складі слідчо-оперативної групи, до чергової частини Білопільського РВ УМВС надійшло повідомлення про виявлення факту торгівлі ОСОБА_3 оптичними дисками, що містять заборонені фільми, які пропагують культ насильства і жорстокості. Коли вони виїхали на місце пригоди, біля магазину ОСОБА_3 знаходилися працівники ВБЗПТЛ УМВС України в Сумській області, в тому числі і ОСОБА_2, які повідомили, що ними була проведена оперативна закупка. В подальшому матеріали перевірки щодо дій ОСОБА_3 надійшли до райвідділу і були передані йому на розгляд для прийняття процесуального рішення. В подальшому на підставі цих матеріалів їм було прийняте рішення про порушення відносно ОСОБА_3 кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст.300 ч.2 КК України. В ході розслідування він 11.03.2011 року виніс постанову про проведення обшуку в магазині ОСОБА_3, яка була санкціонована прокурором Білопільської області, і яку було направлено на виконання до ВБЗПТЛ УМВС України в Сумській області, однак з невідомих причин вона виконана тоді не була. В подальшому за наслідками розслідування він прийняв рішення про матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_3, яка пізніше була скасована, а справа передана слідчому ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_25 показав, що він працює заступником начальника СУ УМВС України в Сумській області. Підтвердив, що у провадженні слідчого ОСОБА_1 була кримінальна справа відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.300 КК України. Наскільки йому відомо, то останній спочатку визнавав свою вину, а в подальшому змінив свою позицію на протилежну. Рішення про можливість закриття справи у зв'язку з дійовим каяттям обвинуваченого було узгоджено ним з органами прокуратури. Однак в теперішній час ця кримінальна справа взагалі закрита за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину передбаченого ст..300 КК України. Зауважив, що слідчий не мав права видаляти з матеріалів кримінальної справи документи, які були напрацьовані в ході досудового слідства. Охарактеризував ОСОБА_23 виключно з позитивного боку, але про факти вимагання та отримання хабара останнім разом з ОСОБА_2 йому було невідомо.

З показів свідків ОСОБА_26 (т.3 а.с.201-202) та ОСОБА_27 (т.3 а.с.203-204), наданих в ході досудового слідства, які були оголошені та досліджені в судовому засіданні вбачається, що вони, кожний окремо, підтвердили факт проведення обшуку в приміщенні магазину ОСОБА_3 13.09.2011 року.

Свідок ОСОБА_28 показав, що він працює начальником відділу в управлінні СБУ в Сумській області. Саме очолюваний ним відділ проводив оперативно-технічні заходи, в ході яких було задокументовано злочинну діяльність ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Ці заходи проводилися без дозволу апеляційного суду Сумської області, відповідно до існуючої Інструкції та ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» та з дозволу начальника УСБУ. Отримання відповідного дозволу суду не потрібно, так як вказані міроприємства відбувалися в громадських місцях, до яких відноситься і службовий кабінет слідчого ОСОБА_1, і при цьому конституційні права підсудних, не порушувалися.

Свідок ОСОБА_5 дав аналогічні покази, доповнивши, що 21.09.2011 року до УСБУ в Сумській області звернувся ОСОБА_3 та повідомив про незаконні дії співробітників УМВС України в Сумській області в ході досудового слідства по кримінальній справі відносно нього. При цьому він надав в підтвердження своїх слів записи, зроблені ним особисто його розмов з деяким працівниками міліції. На той час вже була справа відповідного оперативного обліку, оскільки ОСОБА_3 тільки підтвердив ту інформацію, що малась у них раніше. 21.09.2011 року було отримано дозвіл начальника УСБУ в Сумській області на проведення оперативно-технічних заходів відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Оскільки при цьому ці заходи проводилися в громадських місцях, конституційні права останніх не порушувалися, наявність дозволу суду на їх проведення була непотрібна. В подальшому 21.09.2011 року ними було задокументовано злочинні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а всі матеріали направлено до прокуратури Сумської області для прийняття відповідного рішення.

Вказані покази свідків, разом з визнанням своєї вини самими підсудними суд вважає за необхідне покласти в основу вироку, оскільки вони є послідовними, логічними і об'єктивно підтверджуються іншими перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, із заяви ОСОБА_3 від 21.09.2011 року до УСБУ України в Сумській області вбачається, що останній повідомив про вимагання хабара підсудними за сприяння у розслідування кримінальної справи щодо нього, отримання ними хабара в сумі 1000 доларів США під час проведення останніми обшуку у нього вдома та вимагання хабара за повернення вилученої у нього за місцем роботи комп'ютерної техніки (т.1 а.с.24).

Вказані обставини ОСОБА_3 були підтверджені не тільки в судовому засіданні, а й при проведенні очних ставок між ним та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в ході досудового слідства (т.4 а.с.212-231).

При цьому потерпілим також були видані копії протоколів обшуку від 23.08.2011 року за місцем його проживання та від 13.09.2011 року в приміщенні магазину, оригінали яких були вилучені підсудними та не містились в матеріалах кримінальної справи №10040341, з метою приховування злочинних дій останніх ( т.1 а.с. 29-33).

Факт звернення ОСОБА_3 до УСБУ України в Сумській області зафіксовано і в Журналі №49 реєстрації заяв та повідомлень про вчинені або такі, що готуються злочини, копія якого була надана на вимогу суду Управлінням Служби Безпеки України в Сумській області (т.7а.с.148-151).

З протоколу огляду матеріалів кримінальної справи №10040341 та копії матеріалів самої кримінальної справи, що перебувала у провадженні ОСОБА_1, та які були дослідженні в судовому засіданні (т.2 а.с.1-246, т.3 а.с. ) вбачається, що оригінали вищевказаних протоколів обшуку, очні ставки між ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_14, документи з приводу прийняття участі в ході досудового розслідування адвокатами ОСОБА_6, ОСОБА_8, супровідні листи та постанови про призначення судових експертиз по оптичних дисках, системного блоку, висновком експертизи по ним та розписки ОСОБА_3 про одержання вилучених речей в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим вказані документи були частково вилучені при обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_1, а частково видані керівництвом СВ УМВС України в Сумській області як випадково виявлені в приміщенні цього ж кабінету, та які не були приєднані до матеріалів кримінальної справи №10040341 по обвинуваченню ОСОБА_3. Під час обшуку також було вилучено ноутбук ОСОБА_1 Lenovo S/N:CBG 3460090.( т.1 а.с.128-132, 144, 210-213, т.3 а.с.81-101).

З протоколу огляду зазначеного ноутбуку вбачається, що в його пам'яті виявлено документи, які ОСОБА_1 зловживаючи владою і службовим становищем вилучив з кримінальної справи №10040341 по обвинуваченню ОСОБА_3, для одержання можливості направлення її до суду з постановою про звільнення останнього від кримінальної відповідальності, а саме: протоколи очних ставок від 02.09.2011 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_14, від 06.09.2011 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_9, постанова від 06.09.2011 р. про допуск адвоката ОСОБА_8, останова про призначення мистецькознавчої експертизи від 25.05.2011 року щодо 137 оптичних дисків, постанова про призначення комп'ютерно -технічної експертизи від 25.08.2011 р. системного блоку вилученого у ОСОБА_3, супровідні листи до НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області про направлення вказаних експертиз для виконання, супровідний лист до Зарічного райсуду м. Суми про направлення матеріалів подання про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3. Також в ході огляду виявлені документи, які доводять вчинення ОСОБА_1 службового підроблення, зокрема: постанова про допуск до участі у справі захисника ОСОБА_15, із властивостей якої вбачається, що вона виготовлена саме 21.09.2011 року, а не 02.09.2011 р., постанова про закриття матеріалів кримінальної справи, остання дата створення та корегування якої 21.09.2011 року, а не 02.09.2011 р.; протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_3 від 14.09.2011 р. та постанова про притягнення його в якості обвинуваченого за ч.3 ст.300 КК України, постанова про уточнення місця вчинення злочину від 19.09.2011 р., протокол про роз'яснення прав та обов'язків обвинуваченого від 14.09.2011 р., протокол про оголошення постанови про пред'явлення обвинувачення від 14.09.2011 р., протокол про роз'яснення обвинуваченому прав від 14.09.2011 р., за властивостями яких ці документи фактично були створені 21.09.2011 р. (т.1 а.с.216- 221).

Протоколом огляду журналу обліку осіб, що перебувають у службових приміщеннях УМВС України в Сумській області встановлено, записи: за №1621 від 23.08.2011 р. про перебування ОСОБА_3 у працівників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в період часу з 13-ї год. до 18.05 год., №1658 від 30.08.2011 р. про перебування ОСОБА_3 у ОСОБА_1 в період часу з 13-ї год. до 14.50 год., а з 14.50 год. до 15.16 год. - у ОСОБА_2, за №№1682, 1683 від 02.09.2011 р. про перебування ОСОБА_3 і адвоката ОСОБА_6 у ОСОБА_1 з 15.10 год. до 17.35 год., №№1716,1717 від 06.09.2011 р. про перебування ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_8 у ОСОБА_1 з 17.00 год. до 18.30 год., №1768 від 14.09.2011 р. про перебування ОСОБА_3 у ОСОБА_1 з 14.30 год. до 16.10. год., №1809 від 21.09.2011 р. про перебування ОСОБА_3 у ОСОБА_1 з 10.35 год. до 12.00 год. (т.3 а.с.182-183,185).

З протоколу огляду вилучених у ОСОБА_3 носіїв записів розмов, зроблених ним особисто за допомогою належних йому мобільного телефону «Sony Ericsson» та диктофону «Wokster» в ході якого була зроблена також роздруківка цих розмов, (т.4 а.с.9-55), встановлені наявність розмов між ним, ОСОБА_29 та ОСОБА_2 з приводу вимагання та отримання хабара останніми (запис розмов від 30.08.2011 року). 06.09.2013 року міститься запис проведення очної ставки за участю адвоката ОСОБА_8, який підтверджує факт проведення цієї слідчої дії, однак документи по якій ОСОБА_1 були вилучені з матеріалів кримінальної справи №10040341 з метою одержання можливості направлення її до суду для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям відповідно до положень ст.7-2 КПК України. 30.08.2011 року міститься запис коли ОСОБА_1 ознайомлює ОСОБА_3 з постановами та висновками проведених судових експертиз, які в матеріалах кримінальної справи №10040341 відсутні. Записом від цього ж числа підтверджено і наявність замаху на вимагання підсудними хабара в сумі 700 доларів США за повернення системного блоку вилученого вході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 та отримання ними хабара в сумі 1000 доларів США 23.08.2011 року.

Підтверджуються ці обставини і висновками судових криміналістичних експертизи матеріалів і засобів відео-, звукозапису №9782/11760 від 17.12.2012 року (т.7а.с.) та №11763/11764 від 08.05.2013 року (т.8 а.с.142-152), з яких вбачається, що на мобільному телефоні «Sony Ericsson», який належить потерпілому ОСОБА_3, наявні записи фонограм розмов №№1-10, кожна з фонограм складається з одного фрагменту запису, які проводилися безперервно, ознак їх монтажу не встановлено. Ці тексти розмов та фонограми №11-20 зафіксовані на флеш-карті «Good drive Fresh» співпадають по семантичному змісту відповідно.

З протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу (т.4 а.с.59-88) по оперативно-розшуковій справі №1332 від 31.10.2011 року вбачається, що 21.09.2011 року працівниками УСБУ в Сумській області зафіксовано злочинні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині зловживання влади і службовим становищем останніми, складання та видача ОСОБА_1 завідомо неправдивих документів по кримінальній справі щодо ОСОБА_3, вимагання та отримання хабара підсудними.

Ці оперативно-розшукові заходи були проведені відповідно до вимог чинного законодавства без порушень конституційних прав підсудних з боку працівників УСБУ в Сумській області, що також вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 27.09.2013 року прийнятої прокурором Сумської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_30 (т.8 а.с.251-256). Суд вважає, вказана постанова була винесена на підставі ретельної перевірки викладених доводів зі сторони захисту підсудних, а тому її об'єктивність сумнівів не викликає.

Судом також досліджені, шляхом прослуховування аудіо - та перегляду відео- фонограми, отримані в ході вищезазначеного оперативно-технічного заходу, що містяться на оптичному диску DVD+RW Verbatium, з аналізу яких суд робить висновок про обґрунтованість інкримінованих підсудним злочинів.

Це узгоджується і з висновком судової криміналістичної експертизи матеріалів і засобів відео-, звукозапису №11761/11762 від 04.03.2013 року (т.8 а.с.52-171), з якого вбачається, що ознак монтажу фонограм №№1-3 та відеофонограм №№1-3, зафіксованих на оптичному диску DVD+RW Verbatium, не встановлено.

Зокрема в них зафіксовано, в тому числі, розмови щодо передачі хабара 21.09.2011 року в сумі 1500 грн. наступного змісту:

Фонограма №3 у файлі « 110921_1938337_003517..wav»(запис проводився у закритому акустичному просторі, ймовірно у автомобілі)

- Невід.1 - Ось дивись, вони оказались в бар дачку лежали.

- Невід.4 - Так анну давай гляну все це.

- Невід.1 - Копія, це двадцять третє ноль восьме.

- Невід.4 - Так це получається у нас (нрзб).

- Невід.1 - Це копії, да. (Нрзб).

- Невід.4 - Ага [Підожди протокол обшуку] двадцять третє, двадцять третє. Старший лейтенант - ОСОБА_1.

- Невід.1 - Воно ж?

- 00:22-00:37 (Шуми, ймовірно схожі з шелестом паперу.)

- Невід.4 - Так, поняті (нрзб.)… Єсть одне.

- Невід.1 - Так. Це подивись, транадцяте ноль дев'яте. Це ж наверно, те, що в магазині, так?

- Невід.4 - Да, це магазин. Да, всьо, всьо. Оце нам надо так.

- Невід.1 - Так тепер, дєнгі тоже тоді. Ну чуєш більше ж ніяких претензій не буде? Що там як в мене?

- Невід.4 - Ні,ні,ні…[Та ну…].

- Невід.1 - Ну а потом діло возбуждаться не буде?

- Невід.4 - Всьо ОСОБА_3, всьо.

- Невід.1 - [Счас] Счітаю

- 01:04-01:41 - (Шуми, ймовірно схожі з шелестом паперу)

- Невід.4 - ОСОБА_3, чуєш, просьба, ато начальник просив - в тебе можна пару флешей взять? Пслі можна?

- Невід.1 - І отак начинається каждий місяць, да?

- Невід.4 - Нє,нє,нє,нє…Всьо ОСОБА_3.

- Невід.1 - Потом через неділю, ще раз. Всьо.

- Невід.4 - ОСОБА_3, я тобі кажу: «Нє, всьо», Ніхто на тебе всьо, роби, знімайся своїм дєлом. Всьо. Дєло ж тобі сказали, дєло закрито, всьо.

Факт наявності таких розмов підтверджено також в судовому засіданні як самим потерпілим так і свідком ОСОБА_5. При цьому аналізуючи їх та співставляючи з показами вказаних осіб наданих як в судовому засіданні так і в ході досудового слідства, суд приходить до висновку, що слова (фрази, репліки) позначені у цих текстах розмов як: «Невід.1» - належать потерпілому ОСОБА_3, «Невід.4» - належать підсудному ОСОБА_2.

Крім цього, вказані обставини підтверджуються і протоколом вручення грошових коштів з фотокопіями вручених купюр ( т.8 а.с.218-228).

Також, відповідно до роздруківки вхідних, вихідних дзвінків з телефонів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період з 22.08.2011 року по 21.09.2011 року, вбачається, що підсудні неодноразово, в тому числі в проміжок часу вчинення інкримінованих їм злочинів, не одноразово спілкувалися як між собою, так і телефонували потерпілому (т.4 а.с.95-161).

Відповідно до довідки Управління НБУ в Сумській області (т. 3 а.с.74), офіційний курс української гривні до долара США станом на 30.08.2011 року становить за 100 доларів США - 797-0700 грн.

З послужного списку до особової справи ОСОБА_32 (т.5 а.с. 195-203) вбачаться, що останній наказом ГУМВС України в Сумській області №59 о/с від 09.04.2010 року був призначений на посаду оперуповноваженого сектору боротьби зі злочинами у сфері працевлаштування за кордоном ВБЗПТЛ ГУМВС України в Сумській області, а 01.09.2011 року відповідно до наказу №167 о/с -працював на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з кіберзлочинністю і торгівлею людьми УМВС України в Сумській області.

Згідно послужного списку до особової справи ОСОБА_1 (т.5 а.с.206-214), останній, відповідно до наказу УМВС України в Сумській області №183 о/с від 12.08.2011 року, працював на посаді слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління УМВС України в Сумській області.

Саме ці приведені вище докази, суд вважає також за необхідне покласти в основу вироку, так як вони є об'єктивними, узгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином, давши аналіз всіх досліджених доказів, суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли злочини за обставин зазначених в описовій частині вироку і їх злочинні дії кваліфікує:

1. ОСОБА_1:

- за ч.3 ст. 368 КК України, так як він, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, одержав хабар у вигляді грошей за виконання в інтересах того, хто дає хабар, а також в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої влади і службового становища, поєднаного з вимаганням хабара, а щодо хабара одержаного від ОСОБА_3 21.09.2011 року, ще й повторно.

- за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 368 КК України так як він, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив замах на одержання хабара у вигляді грошей за виконання в інтересах того, хто дає хабар, а також в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої влади і службового становища, вважаючи при цьому, що виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі;

- за ч.1 ст.366 КК України, так як він будучи службовою особою, склав і видав завідомо неправдиві офіційні документи;

- за ч.3 ст.364 КК України, так як він, будучи працівником правоохоронного органу, вчинив зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, в інших особистих інтересах та інтересах третіх осіб використання службовою особою влади і службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян і інтересам держави.

2. ОСОБА_2:

- за ч.3 ст. 368 КК України, так як він, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, одержав хабар у вигляді грошей за виконання в інтересах того, хто дає хабар, а також в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої влади і службового становища, поєднаного з вимаганням хабара, а щодо хабара одержаного від ОСОБА_3 21.09.2011 року, ще й повторно.

- за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 368 КК України так як він, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив замах на одержання хабара у вигляді грошей за виконання в інтересах того, хто дає хабар, а також в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої влади і службового становища, вважаючи при цьому, що виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі;

- за ч.3 ст.364 КК України, так як він, будучи працівником правоохоронного органу, вчинив зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, в інших особистих інтересах та інтересах третіх осіб використання службовою особою влади і службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян і інтересам держави.

При призначенні покарання для підсудних суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, їх особи, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 характеризується позитивно, одружений, раніше не судимий.

Як обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину суд визнає: щире каяття підсудного, виключно позитивні характеризуючи данні, те, що він раніше не судимий, його молодий вік та наявність батьків пенсійного віку.

Обставин, що обтяжує покарання, суд не вбачає.

При таких обставинах, враховуючи особу підсудного, тяжкість вчинених злочинів, думку потерпілого, суд, призначаючи основне покарання, вважає за можливим застосувати ст. 69 КК України і призначити інший, більш м'який вид покарання не зазначеного в санкції цієї статті (ст.ст.364,368 КК) у виді обмеження волі, за ст.366 ч.1 КК також у виді обмеження волі, з позбавленням права займати посади в органах внутрішніх справ пов'язані з виконанням функцій представника влади, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи фактичні обставини справи та мотиви вчинення злочинів, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 засуджується за вчинення, втому числі, і тяжких злочинів, суд вважає, що відповідно до ст.54 КК України його необхідно позбавити спеціального звання старший лейтенант міліції.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити раніше встановлений - застава.

Строк відбування покарання для підсудного необхідно обчислювати з моменту прибуття останнього до виправного центру.

При цьому час знаходження ОСОБА_1 під вартою з 04.10.2011 року до 19.03.2013 року, у відповідності до ст.72 КК України, необхідно обраховувати в співвідношенні: одному дню вказаного строку відповідають два дні обмеження волі, зарахувавши цей строк у строк відбуття покарання.

ОСОБА_2 характеризується позитивно, раніше не судимий.

Як обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину суд визнає: щире каяття підсудного, виключно позитивні характеризуючи данні, те, що він раніше не судимий, його молодий вік, перебування на його утриманні неповнолітньої дитини.

Обставин, що обтяжує покарання, суд не вбачає.

При таких обставинах, враховуючи особу підсудного, тяжкість вчинених злочинів, думку потерпілого, суд, призначаючи основне покарання, вважає за можливим застосувати ст. 69 КК України і призначити інший, більш м'який вид покарання не зазначеного в санкції цієї статті (ст.ст.364,368 КК) у виді обмеження волі, за ст.366 ч.1 КК також у виді обмеження волі,з позбавленням права займати посади в органах внутрішніх справ пов'язані з виконанням функцій представника влади, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи фактичні обставини справи та мотиви вчинення злочинів, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 засуджується за вчинення тяжких злочинів, суд вважає, що відповідно до ст.54 КК України його необхідно позбавити спеціального звання старший лейтенант міліції.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити рані встановлений - застава.

Строк відбування покарання для підсудного необхідно обчислювати з моменту прибуття останнього до виправного центру.

При цьому час знаходження ОСОБА_2 під вартою з 04.10.2011 року до 19.03.2013 року, у відповідності до ст.72 КК України, необхідно обраховувати в співвідношенні: одному дню вказаного строку відповідають два дні обмеження волі, зарахувавши цей строк у строк відбуття покарання.

Крім цього, враховуючи, що підсудні вчинили злочин з корисливих мотивів, який законодавцем віднесено до тяжких та приймачі до уваги положення ч.2 ст. 59 КК України, суд вважає за необхідне призначити також додаткове покарання передбачене в санкціями ч.3 ст.364 та ч.3 ст.368 КК України у виді конфіскації всього майна належного їм на праві власності.

Потерпілим ОСОБА_3 був заявлений цивільний позов, в якому просив стягнути з підсудних 15000 моральної шкоди. Крім того зазначив, що в наслідок проведеного обшуку в його магазині в нього було вилучено майже всю оргтехніку, яка не мала значення для розслідування кримінальної справи, в наслідок чого він не міг реалізувати передбачене право законом право на використання свого майна для здійснення підприємницької діяльності, у зв'язку з чим був змушений припинити торгівлю та закрити магазин, за приміщення якого необхідно було сплачувати оренду плату та плату за охорону приміщення, телефон, Інтернет, пенсійний та єдиний податок. Вважав, що такими діями підсудних також спричинена матеріальна шкода, яка складається з 9471 грн. 50 коп. - кошти які він передав в якості хабара, 1617 грн. 19 коп. - оренда приміщення магазину , 968 грн. 20 коп. - плата за охорону приміщення магазину, 666 грн. 24 коп. пенсійний збір, 129 грн. - єдиний податок, 25000 грн. - не отриманий прибуток, 828 грн. - витрати на пальне на проїзд автомобілем до м. Суми, 2900 грн. - послуги адвокатів, а всього - 41540 грн. 13 коп.

Підсудні позов визнали частково, визнали необхідність сплати потерпілому моральної шкоди та повернення коштів отриманих ними в якості хабара. Щодо інших вимог вважали їх необґрунтованими, оскільки жодного відношення до припинення потерпілим підприємницької діяльності не мають.

Вирішуючи цивільний позов суд виходить з наступного.

Як вбачається з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст.1190 ЦК України, особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Таку ж позицію висловив і Пленум Верховного Суду України в Постанові №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, в п.10 якої зазначено, що на осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємними, сукупними діями або діями з єдиним наміром) покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.

По справі достовірно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили ряд умисних злочинів у сфері службової діяльності, які завдали шкоди в тому числі і інтересам потерпілого, за що вони і засуджуються. Оскільки їх вина доведена, то у відповідності до ст.ст. 1166,1167 ЦК України вони повинні відшкодувати завдану шкоду.

Моральна шкода потерпілому ОСОБА_3 заподіяна у зв'язку з незаконним діями підсудних, які зловживаючи владою та службовим становищем погрожували підсудному негативними наслідками в разі не визнання своєї вини у скоєнні інкримінованого йому злочину та вимагали і отримали хабар від останнього. При цьому ОСОБА_3 втратив спокій, переживав глибокі моральні страждання, в цей період у нього змінився спосіб життя, були порушені нормальні життєві та родинні стосунки, погіршився стан здоров'я.

Таким чином, суд, виходячи із заявлених позовних вимог, враховуючи при цьому характер та обсяг страждань які зазнав позивач, фактичні обставини справи, ступінь вини підсудних, їх матеріальний стан, вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен становити 15 000 грн., задовольнивши позовні вимоги потерпілого в цій частині повністю.

Погоджується суд із доводами потерпілого щодо стягнення з підсудних грошових коштів в сумі 9471 грн. 50 коп., отриманих ними в результаті вимагання хабара. Крім цього також суд вважає, що підсудні, здійснивши з корисливих злочинних мотивів обшук в магазині потерпілого, та вилучивши майже всі оргтехніку, яку останній використовував у процесі підприємницької діяльності і яка жодного відношення до кримінальної справи порушеної щодо ОСОБА_3 немає, спричинили збитки останньому у вигляді не отриманих доходів, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено (упущена вигода). Однак визначаючи розмір таких збитків, суд аналізуючи доходи, які були отримані потерпілим в попередні періоди відповідно до його книги обліку та витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (т.7 а.с.62-101) суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в ці частині, а саме в розмірі 15000 грн.

Однак в іншій частині суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтовані, оскільки суд розглядає справу в межах пред'явленого обвинувачення, при цьому досудовим слідством не доведено наявність причинно зв'язку між витратами, що поніс потерпілий у вигляді оплати охорони приміщенні в сумі 968 грн. 20 коп. та його оренди в сумі 1617 грн. 19 коп., сплати внесків до пенсійного Фонду в сумі 666 грн.24 коп. та єдиного податку в сумі 129 грн. та протиправними діями підсудних. Також документально не були підтверджені і витрати понесені ним в сумі 828 грн. пов'язані з приїздом за викликами до УВМС України в Сумській області, а тому ці вимоги також задоволенню не підлягають.

Крім цього, на думку суду, в межах цієї кримінальної справи не можуть бути вирішені і вимоги потерпілого щодо відшкодування вартості послуг адвокатів, що надавалися в межах іншої кримінальної справи порушеної відносно ОСОБА_3, провадження по якій в подальшому було закрито, оскільки підсудні не були ініціаторами порушення відносно потерпілого кримінальної справи, а він при цьому не звертався з позовом про відшкодування шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснював досудове розслідування до належного відповідача після закриття справи щодо нього за ч.2 ст.300 КК України, якщо вважає, що така шкода була спричинена та стягнення якої проводиться у визначеному законом порядку. Не позбавлений він такої можливості і тепер, подавши відповідний позов в порядку цивільного судочинства.

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність стягнення з підсудних на користь потерпілого в рахунок відшкодування матеріальної шкоди витрат в сумі 24471 грн. 50 коп..

Враховуючи позицію підсудних та заставодавців, суд вважає, що після набрання вироком законної сили заставу необхідно звернути на виконання вироку в частині стягнення по цивільному позову потерпілого.

По справі Харківським НДІСЕ ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса проведено за рахунок державного бюджету ряд судових експертиз загальною вартістю 36691 грн. які відповідно ст. 93 КПК України, підлягають стягненню з підсудних на користь державного бюджету по 18345 грн. 50 коп. з кожного.

Питання речових доказів по справі підлягає вирішенню у відповідності до ст.81 КПК України, зокрема:

- мобільний телефон «Sony Ericsson», флеш-карту «Good drive Fresh» 8Gb, диктофон «Wokster», які належать потерпілому ОСОБА_3 необхідно повернути останньому;

- оптичний диск DVD+RW Verbatium «№4/172», оптичні диски зі зразками усного мовлення, що використовувалися при проведенні експертиз, 4 відеокасети MiniDV із записами слідчих та оперативно- розшукових дій, необхідно залишити при справі;

- на ноутбук Lenovo G550 та мобільний телефон Nokia 6303i, які належать ОСОБА_1 , необхідно звернути стягнення на користь держави в частині виконання вироку щодо конфіскації майна підсудного;

Керуючись ст. ст. 321-324 КПК 1960 року України, суд -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.15, ч.3 ст. 368, ч.3 ст.364, ч.1 ст.366 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - у виді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на три роки, з конфіскацією всього належного майна;

- за ч.2 ст.15, ч.3 ст.368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - у виді обмеження волі строком на два роки з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на три роки, з конфіскацією всього належного майна;

- за ч.3 ст.364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - у виді обмеження волі строком на два роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на три роки, з конфіскацією всього належного майна;

- за ч.1 ст.366 КК України - у виді обмеження волі строком на один рік з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на три роки;

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - у виді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на три роки та конфіскацією всього майна, що перебуває у його власності.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили залишити - застава, а після набрання вироком законної сили звернути її на виконання вироку в частині стягнення по цивільному позову потерпілого.

Строк відбування покарання для засудженого необхідно обчислювати з моменту прибуття останнього до виправного центру.

Час перебування ОСОБА_1 під вартою з 04.10.2011 року до 19.03.2013 року, у відповідності до ст.72 КК України, необхідно обраховувати в співвідношенні: одному дню вказаного строку відповідають два дні обмеження волі, зарахувавши цей строк у строк відбуття покарання.

Відповідно до положень ст.54 КК України, ОСОБА_1 позбавити спеціального звання - старший лейтенант міліції.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.15, ч.3 ст. 368, ч.3 ст.364 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - у виді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на три роки та конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч.2 ст.15, ч.3 ст.368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - у виді обмеження волі строком на два роки з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на три роки та конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч.3 ст.364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - у виді обмеження волі строком на два роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на три роки та конфіскацією всього належного йому майна;

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - у виді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на три роки та конфіскацією всього майна, що перебуває у його власності.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили залишити - застава, а після набрання вироком законної сили звернути її на виконання вироку в частині стягнення по цивільному позову потерпілого.

Строк відбування покарання для засудженого необхідно обчислювати з моменту прибуття останнього до виправного центру.

Час перебування ОСОБА_2 під вартою з 04.10.2011 року до 19.03.2013 року, у відповідності до ст.72 КК України, необхідно обраховувати в співвідношенні: одному дню вказаного строку відповідають два дні обмеження волі, зарахувавши цей строк у строк відбуття покарання.

Відповідно до положень ст.54 КК України, ОСОБА_2 позбавити спеціального звання - старший лейтенант міліції.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в солідарному порядку, на користь ОСОБА_3 15000 гривень - в рахунок відшкодування моральної шкоди та 24471 грн. 50 коп. - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави по 18345 грн. 50 коп., з кожного, за проведення експертиз матеріалів та засобів відео-,звуко- запису.

Речові докази по справі :

- мобільний телефон «Sony Ericsson», флеш-карту «Good drive Fresh» 8Gb, диктофон «Wokster», які належать потерпілому ОСОБА_3 - повернути останньому;

- оптичний диск DVD+RW Verbatium «№4/172», оптичні диски зі зразками усного мовлення, що використовувалися при проведенні експертиз, 4 відеокасети MiniDV із записами слідчих та оперативно- розшукових дій - залишити при справі;

- на ноутбук Lenovo G550 та мобільний телефон Nokia 6303i, які належать ОСОБА_1 - звернути стягнення на користь держави в частині виконання вироку щодо конфіскації майна засудженого.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: