Рішення № 36453815, 25.11.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8490/13-ц

2/569/1639/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2013 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі - ОСОБА_1

при секретарі - Швець А.Л.

за участю представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» в особі Рівненської філії до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення із квартири після звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки із послідуючим зняттям із реєстрації,

в с т а н о в и в :

В травні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось в Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_4 про виселення. Зазначило, що публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_4 (надалі Відповідач) 15.07.2005 р. уклали кредитний договір №ROH0GF00000487 (надалі Кредитний договір). Відповідно до п. 1.1. кредитного договору Банк зобовязався надати Відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 38016.00 [Долар США] строком до 15.07.2025 р., а Відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і Відповідач 15.07.2005 р. уклали договір іпотеки № ROH0GF00000487 (надалі договір іпотеки). Згідно з п. 6 договору іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартира загальною площею 48.60, житловою площею 30.40 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі Договору купівлі - продажу. Копія договору іпотеки № ROH0GF00000487 від 15.07.2005 р.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення зазначених норм закону та умов договору, Відповідач зобов`язання за Кредитним договором не виконав. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 06.07.2009 року Рівненський міський суд Рівненської області ухвалив рішення звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартира загальною площею 48.60, житловою площею 30.40 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570). Відповідно до ст. 40 ЗУ Про іпотеку та с. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Таким чином, Відповідач та усі інші мешканці підлягають виселенню з квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

В судовому засіданні представником позивача заявлене клопотання про забезпечення доказів, а саме витребуванням судом довідки про склад сім'ї та реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки.

Судом було задоволено заявлене клопотання. На виконання ухвали суду Рівненським міським відділом управління державної міграційної служби України в Рівненській області надано інформацію про реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки. За адресою АДРЕСА_3 значаться зареєстрованими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. За клопотанням позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 були залучені до справи в якості співвідповідачів.

Згідно письмових заперечень відповідачів на позовну заяву, позовні вимоги вважаються безпідставними, такими що підлягають до закриття або до відмови в позові.

Представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги. Заперечив доводи відповідачів, пояснивши, що однією з підстав заявленого позову є невиконання ОСОБА_4 вимоги про виселення, якої не було у позові заявленим ПАТ КБ ПриватБанк у 2009 році. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач і Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали, вважають доцільним закриття провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 205 ЦПК України та рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 6 липня 2009 року за позовом ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_4 про звернення стягнення та виселення. Посилається на те, що підстави та предмет позову щодо виселення є однаковими. Крім того, вважає вимоги безпідставними, оскільки відповідачем не було одержане попередження про добровільне виселення із іпотечної квартири, яке направлене на іншу адресу, отже банк передчасно звернувся із вимогою до суду. Крім того, вважає пропущеними строки давності звернення із позовом із часу ухвалення судового рішення про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки. Просять в позові відмовити.

Оцінюючи пояснення сторін, дослідженні надані в справі докази, встановленні обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06.07.2009 року в справі 2-5170/2009 позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 задоволені, звернуте стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки, а саме квартира загальною площею 48.60, житловою площею 30.40 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570). В задоволенні позовних вимог про виселення відповідача в порядку ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» судом відмовлено.

Згідно повідомлення міського відділу управління державної міграційної служби України в Рівненській області надано інформацію про реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки. За адресою АДРЕСА_3 значаться зареєстрованими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

На підставі пояснень відповідача встановлено, що фактично в квартирі проживає ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5, ОСОБА_7 із неповнолітнім сином ОСОБА_8 зареєстровані в якості піднаймачів, в квартирі ніколи не проживали і не проживають, а ОСОБА_6 навчається і проживає в м. Львові.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» визначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

За змістом ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК України після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя (кредитора) або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У п. 43 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

10 Вересня 2013 року позивач направив ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 письмові вимоги від 10 вересня 2013 року про добровільне звільнення квартири, що є предметом іпотеки разом з усіма членами сім'ї та іншими мешканцями в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги. Вказані письмові вимоги за адресою постійного зареєстрованого місця проживання не були одержані адресатами, а повернуто позивачу по закінченню терміну зберігання поштового відправлення у поштовому відділенні «Укрпошти», що суд оцінює як належне повідомлення відповідачів про виселення та невиконання останніми вимоги про виселення в 30-денний термін.

Таким чином, підставою виселення відповідачів із іпотечної квартири, на яку звернуте стягнення заборгованості по кредитному договору, є вищенаведені норми чинного законодавства, які є відмінними від зазначених рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06.07.2009 року в справі 2-5170/2009 підстав.

В судових дебатах представником ОСОБА_4 було заявлено клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності у порядку ч. 4 ст. 267 ЦК України. Посилається на те, що рішення Рівненського міського суду за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки було ухвалено 6 липня 2009 року, а позовна заява про виселення датується 15.04.2013 року, а тому позивачем пропущено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволені заявленого клопотання виходячи з наступного:Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Вимоги про виселення, на які позивач посилається, як на одну з підстав позовних вимог, містять строк виконання тривалістю 30 календарних днів. Перебіг строку давності за вимогою про виселення починається зі спилом тридцятиденного строку наданого адресатам на добровільне її виконання.

З огляду на викладене, доводи сторони відповідача оцінюються критично, не можуть бути прийняті до уваги при ухваленні рішення, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Рівненської філії до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення із квартири після звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки із послідуючим зняттям із реєстрації, вважаються доведеними, обґрунтованими,, підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, ст.ст. 39-40 ЗУ «Про іпотеку», керуючись ст. ст.10,11,57-60,208,209,212-215,218,223, 292,294 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» в особі Рівненської філії задовольнити.

Виселити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, із квартири АДРЕСА_4 із послідуючим зняттям їх із реєстраційного обліку у вказаній квартирі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через

місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Музичук Н.Ю.