Постанова № 3645365, 05.03.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-11507/09   

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              05 березня2009 року                                                                                  м. Полтава

              Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді – Єресько Л.О.

При секретарі –  Мушук В.В.

            За участю:

            представника позивача – Порубльова С.В.

            представника відповідача -  Рябкової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Атом» до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення про невизнання звітної декларації з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В :

03 грудня 2008 року Закрите акціонерне товариство «Атом»  (надалі - Позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції ( надалі – Відповідач) про визнання недійсним рішення від 20.11.2008 року про невизнання звітної декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відмова відповідача від прийняття декларації позивача у зв’язку з тим, що не подано додаток № 5  (розшифрування податкового кредиту та податкових зобов’язань в розрізі контрагентів)  прийнята з перевищенням службових повноважень, оскільки обов’язковість подання такого додатку не встановлена вимогами до заповнення та подання податкової декларації, форма податкової декларації не узгоджена з комітетом Верховної Ради України. Також позивач посилається на те, що інформація про контрагентів є конфіденційною згідно із Положенням про комерційну таємницю ЗАТ «Атом», тому вона може бути надана органу податкової служби лише за умови дозволу на проведення перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини,  викладені в позовній заяві.

 Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що форма податкової декларації затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.199р № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.2008 р. за № 250/2054, тому є обов’язковою для всіх суб’єктів господарювання, а інформація про контрагентів позивача, яка повинна зазначатися у додатку № 5 до податкової декларації, не може вважатися конфіденційною, оскільки підлягає внесенню до державної звітності.

            Суд, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

       Судом встановлено, щопозивач - Закрите  акціонерне товариство «Атом» (код ЄДРПОУ 25163708) зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом  № 23707019, виданим Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією  14.12.2004 року.

        18.11.2008 р. позивачем надіслано поштою до Кременчуцької об’єднаної податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, яка податковою інспекцією не була визнана як податкова звітність, у зв’язку з відсутністю  додатку № 5 до декларації (розшифрування податкового кредиту та податкових зобов’язань в розрізі контрагентів), про що повідомлено позивача листом від 20.11.2008 року № 31659/10.

          Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000  № 2181-III  у пп. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

        Відповідно до пп. 7.8.1. п. 7.8. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР податковим періодом для ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, форми декларації та податкових розрахунків з цього податку згідно із п. 10.6 ст. 10  встановлюються відповідно до закону. 

         Пп. «ї» пп. 4.4.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»    визначено, що форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

         Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 було затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання. Зазначений наказ було зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за № 250/2054, узгоджено рішенням Комітету Верховної ради з питань податкової та митної політики від 14.03.2008 р. № 3. Таким чином,  форму податкової декларації з податку на додану вартість встановлено згідно вимог  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

           Згідно Наказу ДПА від 30.05.1997 року № 166 ( в редакції від 17.03.2008 р.) затверджено форму податкової декларація з податку на додану вартість та додатків до неї: додатку № 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість», додатку № 2 «Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», додатку № 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», додатку № 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування», додатку № 5 « Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». 

          Обов’язковість подання разом з декларацією додатків до неї визначено  п. 4.2. Порядку заповнення та подання декларації  з податку на додану вартість, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також: у разі наявності експортних операцій - оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням "3/8"); при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування - копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

     Таким чином, позивач ЗАТ «Атом» при поданні декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року зобов’язаний був подати усі передбачені Наказом ДПА від 30.05.1997 року № 166 додатки, зокрема, додаток № 5 « Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

        Посилання позивача на те, що інформація про його контрагентів є конфіденційною, спростовується Постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 1993 року № 611, якою визначено перелік інформації, яка не є комерційною таємницею, зокрема, інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів. А Положення про комерційну таємницю ЗАТ «Атом», затверджене 20.04.2004 генеральним директором ЗАТ «Атом», на яке також вказує позивач, може застосовуватися в частині, яка не суперечить постанові Кабінету Міністрів України.

       Згідно із абз. 5 пп. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

     З огляду на викладене та враховуючи те, що позивачем не було подано обов’язковий додаток № 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2008 року, відповідач правомірно не визнав зазначену декларацію як податкову декларацію, про що надіслав лист від 20.11.2008 року № 31659/10.

         Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним рішення відповідача про невизнання звітної декларації з податку на додану вартість не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та не підлягають задоволенню.

            Керуючись пп. 4.1.1., 4.1.2. п. 4.1., пп. ї пп. 4.4.2. п.4.2.  ст. 4  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, п. 4.2. Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166,  ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:          

             В адміністративному позові Закритого акціонерного товариства «Атом» до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення про невизнання звітної декларації з податку на додану вартість  відмовити.

            Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

           Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду   через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.

          Повний текст постанови   виготовлено «11» березня 2009 року.

           Суддя                                                                                                           Л.О. Єресько