Рішення № 36453424, 27.09.2013, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2528/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" вересня 2013 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Мичка І.М.

при секретарі Прадош О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Сведбанк про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним.

В поданій до суду заяві зазначають, що 03 грудня 2007 року між позивачем та акціонерним комерційним банком ТАС-Комерцбанк, правонаступником котрого є Відкритий акціонерний товариство Сведбанк (ОСОБА_2), укладено Кредитний договір № 1701/1207/71-082 та іпотечний договір №1701/1207/71-082-Z-1.

Вважають, що існують всі правові та фактичні підстави для визнання вказаних раніше договорів недійсними. Зазначає, що оспорювані договори суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а саме, ст. 61 Конституції України, ст.ст. 25-27, 95, 203, 207, 215, 233, 257, 525, 549, 590, 1056, 1076 ЦК України, ст.15 ЦПК України, ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст. ст.11, 18 Закону України „Про захист прав споживачів. Вказує, що договори укладено під впливом тяжких для неї обставин і на вкрай невигідних умовах. Збігом тяжких для неї обставин є те, що вона змушена була отримати кредит на споживчі цілі на невигідних умовах. Про вкрай невигідні умови свідчить, зокрема, те, що оспорювані договори є односторонніми, передбачають лише права Банку та обовязки і відповідальність Позичальника. В той же час відповідальність Банку за невиконання умов договору не передбачена.

Просить суд кредитний та іпотечний договори визнати недійсними.

Позивач подала в суд заяву, в якій позов підтримала, просила справу розглянути в за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи. Від нього повернулася розписка з підписом про те, що він повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Заява про розгляд справи без його участі не надійшла. А тому суд розглядає справу в порядку, передбаченому главою 8 ЦПК України (заочний розгляд справи).

Відповідач не надав суду витребувані документи, необхідні для вирішення справи, а саме: оригінали кредитного договору та іпотечного договору, положення про відділення (філії банку), оригінал та належно завірену копію довіреності на особу, що має право укладати договори від імені банку, відомості про те, яка інформація повідомлялася позичальнику перед укладанням договору про надання споживчого кредиту, докази такого повідомлення, інформацію про те, які відомості вимагалися від позивача перед укладанням договору про надання споживчого кредиту, інформацію про те, чи надавалися отримані від позивача персональні відомості третім особам, якщо так, то кому саме і які відомості, докази передавання одного з примірників договору про надання споживчого кредиту позичальнику, інформацію про інші кредитні програми, котрі існували на момент укладання кредитного договору, детальний розрахунок належних до сплати платежів за кредитним договором, детальний розрахунок нарахованих штрафних санкцій за кредитним договором, акти обстеження та оцінки предмета іпотеки за договором іпотеки, відомості щодо закриття відділень ПАТ Сведбанк в Рівненській області, оригінали документів, що підтверджують право власності на майно, що передається в іпотеку, генеральну ті індивідуальну ліцензію Банку на здійснення валютних операцій щодо надання кредиту в іноземній валюті та отримання від позичальника коштів в іноземній валюті, відомості щодо уступки права вимоги за кредитним договором третім особам.

А тому суд розглядає справу по наявних в справі доказах.

Дослідивши наявні докази по справі суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі , виходячи із наступних мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що 03 грудня 2007 року між позивачем та акціонерним комерційним банком ТАС-Комерцбанк, правонаступником котрого є Відкритий акціонерний товариство Сведбанк (ОСОБА_2), укладено Кредитний договір № 1701/1207/71-082 та іпотечний договір №1701/1207/71-082-Z-1.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору ОСОБА_2 зобовязується надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 37 000,00 (тридцять сім тисяч) доларів США (кредит), на строк по 02 грудня 2037 року включно та на умовах, передбачених у цьому ОСОБА_2, а Позичальник зобовязується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені цим ОСОБА_2.

Згідно п.1.3 того ж ОСОБА_2 Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 9,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Кредит надано на споживчі цілі.

У відповідності до п.2.1 ОСОБА_2 забезпеченням за договором виступає іпотека Обєкта нерухомості, що придбавається Позичальником за ОСОБА_2 купівлі-продажу, зазначених в п.1.4 цього ОСОБА_2, а саме двокімнатна квартира за №2, в будинку №7, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів вул. Уласа Кармелюка.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У відповідності до ч.1 ст. 215 того ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобовязана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у звязку з вчиненням цього правочину.

Зміст кредитного договору має відповідати вимогам, встановленим ст.11 Закону України Про захист прав споживачів (в редакції, що діяла на момент укладення договору)

Положення статті 18 того ж Закону передбачають визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Суд прийшов до висновку, що оспорювані кредитний та іпотечний договори суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а саме, ст. 61 Конституції України, ст.ст. 25-27, 95, 203, 207, 215, 233, 257, 525, 549, 590, 1056, 1076 ЦК України, ст.15 ЦПК України, ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст. ст.11, 18 Закону України „Про захист прав споживачів.

Суд вважає, що зазначені позивачем договори укладено під впливом тяжких для неї обставини і на вкрай невигідних умовах. Збігом тяжких для неї обставин є те, що вона була змушена отримати кредит на споживчі цілі на невигідних умовах. Про вкрай невигідні умови договору свідчить, зокрема, те, що оспорювані договори є односторонніми, передбачають лише права Банку та обовязки і відповідальність Позичальника. В той же час відповідальність Банку за невиконання умов договору не передбачена.

Кредитний договір передбачає надто широкий перелік підстав для дострокового повернення кредиту та сплати процентів позичальником (п.п. 3.7., 3.9., 5.1.4., 5.1.5., 6.1.2.2.)

Відповідно до п. 3.7 ОСОБА_2 сторони за взаємною згодою домовились без укладання будь-якої додаткової угоди до цього договору встановити наступний порядок змін умов цього договору з відповідною зміною зобовязань Позичальника щодо строку виконання Позичальником зобовязань за цим договором та відповідних прав Банку вимагати від Позичальника виконання зобовязань за цим договором при настанні наступних обставин:

- якщо Позичальник порушує строки платежів, встановлені п.3.3. та при невиконанні зобовязань Позичальника, передбачених п.п. 5.1.7. та/або 5.1.11. цього ОСОБА_2 та/або у випадках незгоди Позичальника укласти додаткову угоду до цього ОСОБА_2 при настанні обставин, передбачених п.9.2. цього ОСОБА_2;

- якщо у відношенні Позичальника, його майна є рішення чи вчинена дія з боку будь-яких державних органів або органів, що мають аналогічні повноваження, які істотно ускладнюють чи роблять неможливим розпорядження майном Позичальника;

При настанні зазначених вище обставин, строк виконання Позичальником зобовязань (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним) за взаємною згодою Сторін, вважається таким, що настав, на 10 календарний день з дня направлення Банком Позичальнику повідомлення про зміну умов цього ОСОБА_2. Сторони досягли згоди, що датою з якої починається відлік, зазначеного вище десятиденного строку вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням звязку при відправленні листа з повідомленням про вручення. У випадку невиконання Позичальником своїх зобовязань по поверненні кредиту, сплати процентів за користування ним, в строки, змінені за згодою Сторін цим пунктом цього договору,ОСОБА_2 має право вимагати виконання таких зобовязань у порядку, передбаченому п.3.10 цього договору.

До направлення Банком Позичальнику зазначеного вище повідомлення про зміну умов цього договору, зазначені у другому та третьому абзацах цього пункту цього договору обставини вважаються такими, що не настали.

При порушенні умов, передбачених п.5.1.8 п.5.1 цього договору, та/або у випадках, в яких чинним законодавством України передбачено право дострокової вимоги виконання зобовязань, забезпечених іпотекою, та/або якщо позичальник порушує термін здійснення Ануїтетних платежів, встановлений п.3.1.1 п.3.1 цього ОСОБА_2, внаслідок чого виникла заборгованість з погашення кредиту, ОСОБА_2 має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплатити процентів, а Позичальник зобовязаний виконати зазначені зобовязання в порядку, передбаченому цим пунктом цього ОСОБА_2.

Вимога про дострокове повернення кредиту та сплати процентів за користування ним направляється Позичальнику в порядку, передбаченому п.3.9 цього ОСОБА_2.

Відповідно до п.3.9 у випадках порушення умов п.п. 3.7. та/або 3.8. та/або п.6.1.1. п.6.1 цього договору та/або умов іпотечного договору , що укладається між Банком та Позичальником у відповідності до п.2.1. цього договору, вимога про виконання порушеного зобовязання направляється Банком Позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання Банком за адресою Позичальника, зазначеною в реквізитах цього ОСОБА_2, або повідомленою відповідно до умов п.5.1.6 п.5.1 цього ОСОБА_2. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням звязку при відправленні листа з повідомленням про вручення.

Згідно п.5.1.4. при незгоді з новим розміром процентної ставки, установленої згідно п.6.1.2 даного договору, позичальник має погасити заборгованість за кредитом та сплатити належні до сплати проценти у порядку, передбаченому п.6.1.2 цього договору.

Відповідно до п.6.1.2 договору у випадку зміни економічних умов та вартості на ринку ресурсів позикового капіталу Сторони досягли згоди вважати настання таких обставин істотною зміною обставин, якими Сторони керувались при визначенні розміру процентної ставки (п.1.3.) при укладанні цього договору. У цьому випадку Сторони досягли взаємної згоди без укладання будь-якої додаткової угоди до цього договору встановити наступний порядок змін умов цього договору з відповідною зміною зобовязань Позичальника та прав Банку за цим ОСОБА_2 щодо розміру процентної ставки (п.6.1.2.1.).

У відповідності з п. 6.1.2.2 протягом зазначеного вище десятиденного строку Позичальник має право подати до Банку заперечення щодо нового розміру процентної ставки. При наявності таких заперечень строк виконання Позичальником своїх зобовязань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування ним за взаємною згодою Сторін, вважається таким, що настав, в день звернення Позичальника до Банку з зазначеними вище запереченнями. Факт звернення Позичальника до Банку підтверджується поставленням вхідного штампу Банком із зазначенням номера та дати реєстрації звернення Позичальника. У випадку невиконання Позичальником своїх зобовязань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування ним, в строки, змінені за угодою сторін цим підпунктом 6.1.2.2 пункту 6.1.2. цього ОСОБА_2, Банк має право вимагати виконання таких зобовязань у порядку, передбаченому п.3.8 цього ОСОБА_2.

Вказані раніше пункти договору суперечать чинному законодавству ст.ст.525,ч.ч. 2,3 ст. 1056-1 ЦК України.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 1056-1 того ж Кодексу передбачає, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку; умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

5. Згідно п.5.1.6 договору при зміні свого імя, прізвища, по-батькові, місця проживання (реєстрації), сімейного стану, про народження/усиновлення дітей, про участь в судових процесах, що загрожує майновому положенню Позичальника, Позичальник зобовязаний повідомити ОСОБА_2 протягом 3-х днів про цю зміну, у письмовій формі.

Згідно п.5.1.10 договору Позичальник зобовязується без попередньої письмової згоди Банку не укладати договорів по одержанню нових позик кредитів, а також не укладати договорів щодо розпорядження будь-яким рухомим та/або нерухомим майном.

Вказані пункти договору безпідставно обмежують цивільну правоздатність сторони договору позичальника, передбачену ст.ст.25-27 ЦК України, суперечать положенням ст.18 Закону України Про захист прав споживачів.

Відповідно до п.5.1.5 договору при настанні подій, зазначених у п.3.7, 3.8, 3.9. цього договору, позичальник зобовязаний погасити заборгованість за кредитом та сплатити проценти у повному обсязі, а також сплатити пеню і штраф, згідно п.8.1. даного договору.

П.8.1 ОСОБА_2 передбачає, що за порушення терміну сплати Ануїтетних платежів та/або комісій за цим ОСОБА_2 Позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості. При розрахунку суми пені за кількість днів у році приймається 360 (триста шістдесят). На сьогоднішній день це 5 400 % річних.

Відповідно до п.8.2. цього ОСОБА_2 за неповідомлення Банку про зміну свого місця проживання, а також умов зазначених у п.п. 5.1.6.- 5.1.12., п.9.3., 9.4 даного договору, Позичальник сплачує штраф у розмірі 2% від суми, зазначеної в п.1.1. даного ОСОБА_2 за кожен випадок.

Вказані вище положення договору про відповідальність за невиконання його умов суперечать ст.18 Закону України Про захист прав споживачів, так як передбачають лишень відповідальність позичальника і не передбачають будь-якої відповідальності позикодавця.

Окрім того, ці положення договору суперечать ст. ст.192, 524, 533, 549-551 ЦК України, оскільки передбачають можливість нарахування пені виходячи з того, що кредит надано в іноземній валюті доларах США. Між тим, нарахування штрафних санкцій, в т.ч. пені, в іноземній валюті не допускається. Пеня може нараховуватися тільки в гривнях.

Згідно статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 524 того ж Кодексу :

1. Зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні.

2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Згідно статті 533 ЦК України:

1. Грошове зобовязання має бути виконане у гривнях.

2. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно статті 549 ЦК України:

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 551 ЦК України :

1. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

3. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В ОСОБА_2 відсутні п.3.8, п.3.10, п.5.1.3, п.5.1.6, п.6.1.2.1 п.6.1.2, хоча в інших пунтках ОСОБА_2 є посилання на ці пункти.

Відповідно до п.5.1.11. ОСОБА_2 Позичальник зобовязується оплатити послуги Банку, повязані з видачею кредиту відповідно до тарифів Банку, а також оплатити інші витрати, повязані із супроводом і реалізацією даного договору.

Відповідно до п.6.1.6 ОСОБА_2 має право стягувати плату за надані послуги, повязані з оформленням і видачею кредиту відповідно до тарифів Банку.

Вказані пункти договорів передбачають право позикодавця стягувати з позичальника кошти всупереч положенням, що містяться в ст.ст.11,18 Закону України Про захист прав споживачів.

Банк не надав суду доказів того, що інформував Позичальника про тарифи Банку (їх зміну).

Згідно з п.5.1.8 вказаного договору на момент передачі зазначеного в п.2.1 майна в іпотеку, Позичпальник зобовязаний застрахувати Обєкт нерухомості.

Положення даного пункту договору суперечать ст.6 ЦК України про свободу в укладенні договорів, ст.999 цього ж Кодексу, яка передбачає обовязкове страхування лиш у випадках, прямо передбачених законом.

Положення даного пункту договору суперечать ст.6 ЦК України про свободу в

П.5.1.9 ОСОБА_2 передбачає, що Позичальник і члени його родини, у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки (квартира) зобовязуються звільнити займану квартиру протягом одного місяця з дня отримання вимоги Банку про звільнення.

Положення цього пункту договору прямо суперечать ст.47 Конституції України, ст.109 Житлового кодексу України, котрі передбачають можливість виселення з квартири або іншого житла тільки на підставах, передбачених законом, і тільки згідно рішення суду.

Згідно п.6.1.5 ОСОБА_2 має право одержати відшкодування з іншого майна Позичальника, що не виступає предметом іпотеки за цим договором.

Положення цього пункту договору прямо суперечать іншим положенням цього договору, договору іпотеки. Адже вартість майна, переданого в іпотеку є більшою за отриманий кредит з врахуванням суми відсотків.

Згідно п.9.4 ОСОБА_2 оригінали документів, що підтверджують право власності на майно, що передається в іпотеку, зберігаються в Банку під час дії даного ОСОБА_2. Такий пункт договору порушує права власника документів на знаходження цих документів саме в нього. Передача документів на зберігання, в заставу законодавством не передбачене.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 548 ЦК України недійсне зобовязання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Цивільним кодексом України у параграфі 6 глави 49 не передбачено інших негативних наслідків визнання недійсним основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, як визнання недійсним і додаткового зобов'язання. А тому в звязку з визнанням недійсним кредитного договору має бути визнаний недійсним іпотечний договір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, на підставі ст.61 Конституції України, ст.ст. 192, 203, 215, 216, 233, 525, 548, 651 ЦК України, ст.11, 18 Закону України Про захист прав споживачів, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсними :

кредитний договір №1701/1207/71-082 від 03 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 (Позичальником) та Акціонерним комерційним банком ТАС-Комерцбанк, правонаступником котрого є Відкрите акціонерне товариство Сведбанк (ОСОБА_2);

іпотечний договір №1701/1207/71-082-Z-1 від 03 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 (Позичальником) та Акціонерним комерційним банком ТАС-Комерцбанк, правонаступником котрого є Відкрите акціонерне товариство Сведбанк (ОСОБА_2);

Стягнути з ПАТ Сведбанк судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскарженим позивачем в апеляційний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Здолбунівський районний суд.

Суддя