Ухвала суду № 3645288, 15.04.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-14271\08 р. Головуючий у першій інстанції: Мельник-Томенко Ж.М.

Доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Малініна В.В., Усенка В.Г.,

при секретарі: Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2007 року у справі за позовом Державного підприємства «Літинський автобусний парк» до Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У Х В А Л И Л А :

ДП «Літинський автобусний парк» звернулися до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000052301/0 від 26.01.2007 року, №0000232301/1 від 27.02.2007 року, №0000052301/2 від 23.05.2007 року, № 0000052301/3 від 08.08.2007 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2007 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою Вінницького окружного адміністративного суду, Хмільницька ОДПІ подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, що мають істотне значення для справи, що є безумовною підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками планової документальної перевірки (акт від 19.01.2007 року № 2-23-14349640) відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000052301/0 від 26.01.2007 року, відповідно до якого ДП «Літинський автобусний парк» визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 42420,00 грн., в т.ч. основний платіж 28 2080,00 грн., штрафні санкції 14140,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, в порядку процедури адміністративного узгодження позивач оскаржив вищезазначене податкове повідомлення-рішення.

Оскаржене ДП «Літинський автобусний парк» податкове повідомлення-рішення в порядку процедури адміністративного узгодження залишено без розгляду рішеннями Хмільницької ОДШ від 26.02.2007 року № 805, ДПА у Вінницькій області від 23.05.2007 року № 5118/10/25-009, ДПА України від 01.08.2007 року № 15247/7/25-0115.

За наслідками даних рішень Хмільницькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.02.2007 року № 0000232301/1, від 23.05.2007 року № 0000052301/2 та від 08.08.2007 року № 0000052301/3.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі, а апеляційна інстанція погоджується з такими висновками Вінницького окружного адміністративного суду з огляду на наступне:

Підставою прийняття податкових повідомлень-рішень слугувало те, що позивач нібито надає послуги населенню за рахунок бюджетних коштів, а тому, на думку Хмільницької ОДПІ, позивач повинен формувати обєкт оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «про податок на додану вартість» під поставкою послуг розуміються будь-які операції ці вільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до ст. 10 Бюджетного кодексу України. Ч. 4 ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевізникам компенсуються за рахунок відповідних бюджетів збитки від перевезень пільгових категорій пасажирів за регульованими тарифами.

Покриття збитків ДП «Літинський автобусний парк» здійснювалося за кодом бюджетної класифікації КЕКВ-1310.

З розяснення ДКУ від 04.11.2004 року № 194 «Про затвердження Розяснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Розяснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету» КЕКВ-1310 включає, зокрема субсидії на покриття збитків підприємств.

Згідно з п.п. 3.2.7 п. 3.2 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Таким чином, податкові зобовязання з податку на додану вартість не повинні нараховуватися при одержанні виручки від наданих послуг, отриманні дотацій (субсидій) з бюджету.

В матеріалах справи мається розяснення ДПА України від 15.09.2006 року № 6983/10/16-217, в якому зазначено, що згідно п.п.3.2.7 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Згідно п.п. «д» п.п. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не може бути притягнутий до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції правомірно було встановлено, що відповідач діяв всупереч законодавству України. Заперечення та документи, які маються в матеріалах справи, не містять доказів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2007 року у справі за позовом Державного підприємства «Літинський автобусний парк» до Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції відмовити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: