Постанова № 36449550, 12.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 р. Справа №805/2778/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаш Г.П.

при секретарі Громоклицькому Є.О.

за участю

представників позивача Ластовецького В.В. за дов. від 22.01.2013 року

Полякова О.В. за дов. від 17.01.2013 року

представника відповідача Ваврічек О.В. за дов. від 20.11.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції про скасування рішення № 322862 від 11.02.2013 року та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції про скасування рішення № 322862 від 11.02.2013 року та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступне. 11.02.2013 року представником Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції подана заява про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю - будівлю газової служби, розташоване за адресою: м. Кіровське, вул. Асфальтна, б. 2а. Разом з заявою підприємством були надані всі необхідні для реєстрації документи.

11.02.2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції прийнято рішення № 322862 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, посилаючись на те, що заявником не надано документа, який підтверджує виникнення права власності на нерухоме майно.

Позивач зазначив, що нежитлова будівля - будівля газової служби, що розташована за адресою: м. Кіровське, вул. Асфальтна, б. 2а, увійшла до статутного фонду підприємства, що документально підтверджується Переліком об'єктів нерухомості, які увійшли до статутного фонду Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» під час корпоратизації. Даний Перелік об'єктів нерухомості узгоджений Міністерством палива та енергетики України 28.11.2002 року та підтверджує факт передачі такого майна до статутного фонду Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго».

Даний перелік був наданий із заявою державному реєстратору для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Позивач просив скасувати рішення Реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції № 322862 від 11.02.2013 року про відмову у державній реєстрації прав власності та зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції провести державну реєстрацію прав власності на об'єкт - нежитлову будівлю - будівлю газової служби, що розташована за адресою: м. Кіровське, вул. Асфальтна, б. 2а.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем не наданий правовстановлюючий документ на об'єкт нерухомості.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

11.02.2013 року представником Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції подана заява про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно - будівлю газової служби за адресою: м. Кіровське, вул. Асфальтна, 2а.

Разом із заявою представником подані наступні документи: технічний паспорт від 13.06.2012 року, рішення виконавчого комітету Кіровської міської ради депутатів №35 від 23.01.2013 року про упорядкування адреси нежитлових приміщень, довідка від 09.01.2013 року ВП «Харцизькі електричні мережі» ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про інвентарний номер об'єкту, інвентарна картка обліку основних засобів від 08.02.2013 року, перелік об'єктів нерухомості, які увійшли до Статутного фонду від 24.11.2002 року, наказ Міністерства енергетики та електрифікації України «Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Донецькобленерго» №153 від 18.08.1995 року, статут ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 30.03.2012 року, Положення про ВП «Харцизькі електричні мережі» від 18.05.2012 року.

Рішенням відповідача від 11.02.2013 року № 322862 позивачу відмовлено у державній реєстрації вищезазначеної будівлі. В обґрунтування своєї відмови, відповідач послався на положення ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703, а саме на те, що підприємством до заяви не наданий документ, що підтверджує виникнення права власності на це нерухоме майно.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952) державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 01.01.2013 проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусами як спеціальними суб'єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора.

На виконання зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 22.06.2011 № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», пункт 26 якого передбачає, що для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 27 Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача від 11.02.2013 року №322862, позивачем для реєстрації не наданий документ, що підтверджує виникнення права власності на нерухоме майно.

Разом з тим, за твердженням позивача, таким документом є Перелік об'єктів нерухомості, узгоджений Міністерством палива та енергетики України, які увійшли до Статутного фонду від 24.11.2002 року.

При вирішенні даної справи застосуванню підлягає Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затверджене наказом Фонду державного майна України від 25 листопада 2003 р. N 2097, оскільки нерухоме майно, яке має намір зареєструвати позивач, увійшло до його статутного фонду під час корпоратизації.

Це Положення регламентує організацію робіт з упорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 12 Закону України "Про господарські товариства" та Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Указу Президента України від 15.06.93 N 210/93 "Про корпоратизацію підприємств" та враховуючи Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за N 157/6445.

Положення визначає послідовність дій державних органів приватизації та органів, уповноважених управляти державним майном (далі - уповноважені особи), під час передачі об'єктів нерухомого майна до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), реорганізації; приватизації цілісних майнових комплексів шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом, здачі в оренду з викупом та передачі засновниками холдингових, державних акціонерних компаній (далі - компанії).

Згідно розділу 2 цього Положення, при створенні відкритого акціонерного товариства (при перетворенні підприємства у відкрите акціонерне товариство) у процесі приватизації (корпоратизації) передача об'єктів нерухомого майна проводиться на підставі наказів засновників відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) з актом приймання-передавання нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, який готується за окремою формою, що наведена в додатку 1. У разі перетворення у відкрите акціонерне товариство підприємства із змішаною формою власності нерухоме майно передається актом приймання-передавання нерухомого майна за формою, що наведена в додатку 2.

На письмовий запит відкритого акціонерного товариства або осіб, які відповідно до законодавства України є правонаступниками відкритих акціонерних товариств, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі порушення справи про банкрутство підприємства, засновник відкритого акціонерного товариства готує перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства за формою, що наведена в додатку 3.

Підтвердження права власності на нерухоме майно проводиться на підставі таких документів: дані інвентаризаційних описів основних фондів, складені на дату оцінки об'єкта; копія державного акта про право власності на землю або на право постійного користування земельною ділянкою; акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу або акт оцінки вартості майна; акти державних комісій про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (у разі наявності); перелік нерухомого майна, що є власністю орендаря (для орендних підприємств за станом на дату оцінки), із зазначенням вартості, інвентарного номера та місцезнаходження; завірені копії установчих документів, які підтверджують правонаступництво приватизованого акціонерного товариства; аудиторський висновок (у разі відсутності документів, що стосуються бухгалтерського обліку); затверджений план приватизації (план розміщення акцій) або нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Тобто необхідними документами для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно в даному випадку є рішення засновника про створення відкритого акціонерного товариства та перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду, який має відповідати вимогам вищенаведеного Положення.

Втім, суд зазначає, що відповідачем у своєму рішенні не зазначено відсутність якого саме правовстановлюючого документу відповідно до чинного законодавства є підставою для відмови позивачу в реєстрації, з огляду на те, що пункт 27 Порядку передбачає можливість подачі іншого документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 1952 у разі, якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Тобто, відсутність правовстановлюючого документу під час подання заяви для реєстрації права власності не є підставою для відмови у цій реєстрації, які визначені ст. 24 Закону, відповідач повинен був прийняти рішення про зупинення розгляду заяви та повідомити про це заявника з наданням строку для виконання вимоги державного реєстратора.

Разом з цим, відповідачем в судовому засіданні зазначено, що при поданні документів для здійснення реєстрації права власності позивачем не був наданий оригінал переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду, а лише його копія. Даний факт позивачем не заперечувався, та в судове засідання оригінал цього переліку також не був наданий в зв'язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на інший об'єкт з цього переліку.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції провести державну реєстрацію прав власності на будівлю газової служби, що розташована за адресою: м. Кіровське, вул. Асфальтна, б. 2а.

При цьому суд вважає, що при повторному розгляді заяви позивача державний реєстратор має приймати рішення, виходячи з Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" та Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, з дотриманням приписів ст. 22 Закону № 1952.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 36 грн., що підтверджується квитанцією.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 18 грн. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції про скасування рішення № 322862 від 11.02.2013 року та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності - задовольнити частково.

Скасувати рішення Реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції № 322862 від 11.02.2013 року про відмову у державні реєстрації прав та їх обтяжень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 12 грудня 2013 року, повний текст постанови виготовлений 17 грудня 2013 року.

Суддя Бабаш Г.П.