Постанова № 36449542, 10.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р. Справа №805/14947/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представника позивача Нечмирьової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови №000251 від 16.09.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови №000251 від 16.09.2013 року, визнання протиправними дії щодо накладення стягнень на товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор».

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 20.09.2013 року ним була отримана постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області №000251 від 16.09.2013 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до вказаної постанови до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 4179,04 грн. Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що ухвалена з порушенням вимог діючого законодавства.

Також позивач вказує на те, що товар, який зазначений у додатку № 7 до акту перевірки, перед тим як надійшов на реалізацію до позивача пройшов відповідний контроль, у тому числі на якість та безпечність продукції, за результатами якого відповідними органами видані документи, які засвідчують його якість та безпеку. Вказані документи були надані під час перевірки посадовим особам відповідача.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №000251 від 16.09.2013 року, визнати протиправними дії щодо накладення стягнень на товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор».

До початку розгляду справи по суті позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області №000251 від 16.09.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі та заперечення, згідно яких заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, та вказав, що перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» відповідачем було проведено у відповідності до ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», під час якої було виявлено: відсутність документів щодо якості та безпеки на рюкзаки, сумки для взуття та мішки для речей. Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» на товари, що ввозяться на територію України, повинен бути передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну якість. Окрім того, згідно п. 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (у встановлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 04 червня 2003 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 32516492, що зазначено в інформації з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, доступ до якого впроваджено на підставі наказу Міністерства юстиції України від 19.08.2011 року №2009/5 «Про організацію доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України від 12.05.1991 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи.

Згідно п.1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №465/2011, Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області винесено направлення на проведення перевірки № 000618 від 19 серпня 2013 року, відповідно до якого посадовим особам відповідача доручено здійснити державний контроль за додержанням вимог законодавства про захист прав споживачів у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства у формі планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів. Строк проведення перевірки з 19.08.2013 року по 23.08.2013 року.

На підставі вищевказаного направлення посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області було проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», на підставі якої складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000400 від 22.08.2013 року.

На підставі акту перевірки № 000400 від 22 вересня 2013 року відповідачем прийнята постанова про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 000251 від 16.09.2013 року, відповідно до якої застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» штраф у розмірі 4179,04 грн.

Відповідно до п.2 «Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів» Держспоживінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Основними завданнями Держспоживінспекції України, зокрема є реалізація державної політики у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право у тому числі: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання копії необхідних документів; відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Згідно з п. 2, п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що порядок накладення та стягнення штрафів визначено Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17.08.2002 року (далі - Положення).

Відповідно до п. 3 Положення накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Положення, мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (п. 4 Положення).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були застосовані до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» штрафні санкції у загальному розмірі 4179,04 грн. за наступні порушення:

виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, розрахунки штрафних санкцій у розмірі 4179,04 грн. відповідачем не були приєднані до акту перевірки № 000400 від 22.08.2013 року.

Ухвалою суду від 11 листопада 2013 року були витребувані у Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області розрахунки штрафних санкцій, які застосовані до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» відповідно до постанови №000251 від 16.09.2013 року про накладення стягнень, а також письмові пояснення щодо порядку розрахунку штрафних санкцій.

Відповідачем розрахунки штрафних санкцій та письмові пояснення щодо порядку розрахунку штрафних санкцій також не були надані до суду, у зв'язку з чим неможливо перевірити законність нарахування суми штрафних санкцій та розмір штрафних санкцій за кожне окреме порушення.

Крім того, як вже було зазначено, на підставі направлення № 000618 від 19 серпня 2013 року посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області було проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», за результатами якої складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000400 від 22.08.2013 року.

Однак, як вбачається з оскаржуваної постанови №000251 від 16.09.2013 року, вона винесена на підставі акту перевірки від 22.09.2013 року №000400.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про обґрунтованість позову товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови №000251 від 16.09.2013 року, у зв'язку із чим задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови №000251 від 16.09.2013 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області №000251 від 16.09.2013 року.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 10.12.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 13.12.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.