Постанова № 36449475, 04.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 р. Справа №805/14180/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Козаченка А. В.

при секретарі Широбокові І. В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_4

представника відповідача 1 Прийменко І. Л.

представника відповідача 2 не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області, 19-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі-позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області, 19-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС Головного управління ДСНС України у Донецькій області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 22.02.1999р. був прийнятий на роботу водієм у 62 державну пожежно-рятувальну чистину 19-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області і працював там до 2013 року.

26.04.2011р. між позивачем та МНС України в особі начальника Головного управління ДСНС України у Донецькій області був укладений контракт № 2238/11 про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.

Наказом Головного управління ДСНС України у Донецькій області (по особовому складу) від 20.09.2013р. № 169 позивач був звільнений зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за п.п. 182, 173, 176 підпунктом «6» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593.

Позивач вважає вищезазначений наказ незаконним, так як, на його думку, порушень умов контракту, а тим більше систематичних, він не допускав.

Також позивач зазначає, що відповідач 2 не роз'яснював про строк внесення подання щодо звільнення, тим самим були порушені права позивача, передбачені п. 175 Положення, а саме: не були роз'яснені права та обов'язки щодо соціального і правового статусу особи; під час проведення другої співбесіди позивач був позбавлений права задавати питання пов'язані з звільненням та права користуватися допомогою фахівців юридичної служби.

Разом з тим позивач вказує, що він намагався самостійно дізнатися у відповідача 2 на якій підставі і за які саме систематичні порушення умов контракту було його звільнено, однак у наданні інформації позивачу було відмовлено. Також позивачем була направлена заява до відповідача 1 з проханням надати таку інформацію, однак відповіді отримано не було.

З вищевказаним позивач не погоджується та вказує, що він не здав призначені іспити та показав незадовільний рівень знань норм Настанови з експлуатації транспортних засобів в органах та підрозділах ДСНС України, затвердженої наказом ДСНС України 27.06.2013р. № 432, так як ознайомлений з настановою був тільки 25.08.2013р. та мав мало часу на підготовку до іспиту.

Посилаючись на п. 12 розділу 4 Настанови, в якому зазначено, якщо водій на повторному іспиті одержав незадовільну оцінку, тоді він до подальшої роботи на транспортному засобі не допускається, а у разі його незгоди працювати на інших посадах, звільняється у встановленому порядку, позивач зазначає, що пропозицій працювати на інших посадах до нього не надходило та вказує, що він не відмовляється від підвищення своєї кваліфікації та має бажання підвищувати рівень професійних знань та удосконалювати свою майстерність.

Разом з іншим позивач вказує, що під час проведення службового розслідування було порушено його права подавати заперечення, заяви та клопотання, а тому звільнення відбулося з порушенням встановленого порядку.

На підставі викладеного позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ від 20.09.2013р. в частині звільнення у відставку (із зняттям з військового обліку) ОСОБА_3; поновити його на посаді водія 62 державної пожежно-рятувальної частини 19-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області, стягнути з відповідача 1 грошове забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків з дня звільнення по дату ухвалення рішення суду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, надав суду письмові заперечення відповідно до яких зазначив, що звільнення позивача було здійснено законно, просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 59-62).

Представник відповідача 2 до судового засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв щодо відкладення розгляду справи до суду не надавав.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу з 22.02.1999 р. по 20.09.2013р. в ОВС та органах і підрозділах цивільного захисту, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 7-8).

22.07.2008р. ОСОБА_3 прийняв Присягу особового складу органів і підрозділів цивільного захисту (а.с. 82), про що свідчить відповідний підпис.

26.04.2011р. між ОСОБА_3 та МНС України в особі начальника Головного управління ДСНС України у Донецькій області був укладений контракт № 2238/11 (а.с. 15-17) про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту строком на 3 роки.

Пунктом 5 вищевказаного контракту передбачено, що контракт може бути припинено (розірвано) достроково з ініціативи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи , а особа рядового та начальницького, яка проходить службу за контрактом, звільняється зі служби разом з іншим у зв'язку із систематичним невиконанням умов Контракту особою рядового і начальницького складу.

З посадовою інструкцією командира відділення-водія, водія 19 державного пожежно- рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області позивач відмовився ознайомлюватися, про що свідчить відповідний акт від 29.08.2013р. (а.с. 135).

Витягом з наказу (по особовому складу) від 27.06.2012р. № 16 (а.с. 93), з 01.07.2012р. старшину служби цивільного захисту ОСОБА_3 призначено на посаду водія 62 державної пожежно-рятувальної частини 19 пожежно-рятувального загону Головного територіального управління МВС.

Наказом від 13.11.2012р. № 15 (а.с. 29-30) за скоєння грубого дисциплінарного проступку, який виразився у перебуванні на службі у нетверезому стані на ОСОБА_3 було накладене дисциплінарне стягнення в виді суворої догани; попереджено, що при допущенні подібного порушення службової дисципліни, буде розглянуто питання щодо подальшого проходження служби в МНС позивачем. Суд звертає увагу, що, незважаючи на на наявність Результату токсикологічного дослідження (а.с. 31), в якому зазначено, що етанолу в концентрації не виявлено, на час розгляду даної справи сторонами не надано доказів щодо оскарження або скасування вищевказаного наказу, тобто на момент прийняття спірного наказу №169 від 20.09.2013р. він був дійсним і дисциплінарне стягнення не було зняте у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з листа Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 13.09.2013р. № 12/07/4053 (а.с. 100) на ім'я начальника Добропільського районного відділу ГУ ДСНС України в Донецькій області, 17.08.2013р. під час проведення перевірки оперативної групи Головного управління 62-ї ДПРЧ 19 державного пожежно-рятувального загону (м. Добропілля) було виявлено ряд грубих порушень з боку старшини служби цивільного захисту ОСОБА_3 А саме: позивач порушив вимоги правил Дорожнього руху в Україні, п. 2.1., 2.3., 19.1» та «Настанови з експлуатації транспортних засобів у підрозділах ДСНС», яка затверджена наказом ДСНС України від 27.06.2013р. № 432 (розділ I п. 3.8., розділ II п. 5.7.), за що у даного водія було вилучено свідоцтво на право роботи на ТЗ спеціального призначення стройової групи та призначено 23.08.2013р. прибути на кваліфікаційну комісію для здачі відповідного іспиту. 23.08.2013р.ОСОБА_3 не склав іспит. Повторний іспит було призначено на 29.08.2013р. де водій знову не склав іспит, після чого було призначено контрольний іспит на 09.09.2013р. який ОСОБА_3 знов не склав, що, відповідно до «Настанови з експлуатації транспортних засобів у підрозділах ДСНС», яка затверджена наказом ДСНС України від 27.06.2013р. № 432, є грубим порушенням (розділ IV п. 12). На підставі вищевикладеного ГУ ДСНС України у Донецькій області повідомило начальника Добропільського РВ ГУ ДСНС України у Донецькій області про необхідність проведення службового розслідування за фактом незадовільного ставлення позивача до службових обов'язків.

17.08.2013р. з позивачем проведено бесіду, про що свідчить відповідний аркуш-бесіди (а.с. 105).

Відповідно до витягу з протоколу атестаційної комісії ГУ ДСНС України в Донецькій області від 19.08.2013р. № 29 (а.с. 116-118) комісією було ухвалено разом з іншим клопотати про попередження про неповну службову відповідальність позивача згідно Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.

Наказом Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 22.08.2013р. № 137 (а.с. 32-34) за скоєння грубого дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні статутних правил несення служби, відсутність необхідного рівня знань основних вимог Тимчасового порядку організації гарнізонної, внутрішньої та караульної служб МНС України, старшина служби цивільного захисту ОСОБА_3 попереджений про неповну службову відповідність.

23.08.2013р. та 29.08.2013р. позивач не склав залік з перевірки знань водійського складу, про що свідчить відповідний лист (а.с. 104, 103 відповідно).

При цьому, суд зазначає, що атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок. Однією із правових гарантій захисту громадян від незаконного звільнення з роботи є встановлений законами України вичерпний перелік підстав для звільнення працівників. Результати проведення атестації не є безумовною підставою для звільнення державного службовця, про що також зазначено у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992р., відповідно до якого висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі. За результатами атестації остаточне рішення приймає керівник державного органу.

Наказом від 10.09.2013р. №31 (а.с. 122) було призначено комісію з проведення службового розслідування для з'ясування причин та обставин низького рівня професійної підготовки старшини служби цивільного захисту ОСОБА_3

Із змісту рапорту від 18.09.2013р. вбачається, що з позивачем було проведено заняття з вивченню «Настанови з експлуатації транспортних засобів у підрозділах ДСНС» та «Правил дорожнього руху в Україні». Під час перевірки отриманих знань позивач показав слабкий рівень знань.

Зі змісту акту службового розслідування від 18.09.2013р. (а.с. 107-109) вбачається, що за незадовільний рівень професійної підготовки, не бажання підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність та скоєння грубих порушень службової дисципліни, ОСОБА_3 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності. Також, відповідно до змісту вищевказаного акту, 09.09.2013р. ОСОБА_3 було призначено контрольний іспит, який позивач не склав.

Щодо виявлених під час проходження служби порушень позивач надав письмові пояснення (а.с. 38, 39, 40-41).

Відповідно до змісту подання (а.с. 83-84), старшина служби цивільного захисту ОСОБА_3 підлягає звільненню зі служби за пунктами 173, 176, підпунктом «6», 182 (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) у відставку.

Наказом по особовому складу від 18.09.2013р. №30 (а.с. 112-113) за незадовільний рівень професійної підготовки, не бажання підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність та скоєння грубих порушень службової дисципліни, порушено клопотання перед керівництвом ГУ ДСНС України в Донецькій області про звільнення з ДСНС України водія 62 державної пожежно-рятувальної частини 19 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Донецькій області старшину служби цивільного захисту ОСОБА_3 за пунктами 176 підпункту «6», 182, (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту особами рядового та начальницького складу). Тієї ж дати позивач був ознайомлений з вищезазначеним наказом, про що свідчить відповідний підпис.

Наказом Головного управління від 19.09.2013р. № 167 «Про порушення дисципліни та покарання винних» (а.с. 35-37) позивач звільнений з ДСНС України за п.п. 182, 173, 176 підпунктом «6» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) за незадовільний рівень професійної підготовки, не бажання підвищувати рівень професійних знань.

Відповідно до наказу (по особовому складу) від 20.09.2013р. № 169 (а.с. 13) звільнено зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за пунктом 183, 173, 176 підпунктом «6» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) старшину служби цивільного захисту ОСОБА_3, водія 62 державної пожежно-рятувальної частини 19-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області.

Суд зауважує, що з листопада 2011 року до подання позову до суду, питань щодо невідповідності інструкції вимогам законодавства або інших скарг пов'язаних з виконанням заходів передбачених інструкцією або присягою, від ОСОБА_3 не надходило.

Згідно службової характеристики старшини служби цивільного захисту Терновського Володимира Віталійовича (а.с. 106), позивач зарекомендував себе як не дисциплінований співробітник. Неодноразово мав нарікання та зауваження з боку керівництва під час виконання функціональних обов'язків. Врівноважений, в колективі повагою не користується; з колегами по роботі доброзичливий, у роботі енергійний; над підвищенням освітнього культурного та професійного рівня не працює; контролює власні емоції; добре володіє державною мовою; відданий справі служіння українському народові.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з публічної служби регулюються Кодексом Цивільного захисту України від 02.10.2012р. N 5403-VI, Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993р., Постановою КМ України №593 від 11.07.2013р. «Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», Кодексом законів про працю України, Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009р. №1068-VI та іншими нормативно-правовими актами.

За Конституцією України державна служба є єдиною за своїми основами (пункт 12 частини першої статті 92). Закон України "Про державну службу", визначаючи загальні засади діяльності та статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, спрямований на підвищення ефективності державної служби, добір компетентних і відданих справі кадрів, що досягається у тому числі і окремими заходами, а саме - встановленням додаткових, крім передбачених законами, процедур відбору громадян на державну службу (стаття 4), шляхів просування по службі (стаття 27), умов оплати праці державних службовців (стаття 33), затвердження порядку проведення конкурсу для вступу на державну службу (стаття 15) тощо.

Відповідно до вимог Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013р. № 20/2013, державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. (далі - Положення № 20/2013).

Згідно п. 1 Положення № 20/2013, ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 6 Положення № 473, ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2013р. N 593 "Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (далі-Положення № 593), у цьому Положенні визначається порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов'язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту.

Згідно з Положенням № 593, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Відповідно до п. 45 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.

Згідно з п. 31 Положення №593, особи рядового і начальницького складу разом з іншим зобов'язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки; додержуватися норм професійної та службової етики; берегти та підтримувати у належному стані передані їм у користування майно і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; сприяти підтриманню порядку і дисципліни.

Відповідно до п. 126 Положення № 593, особи рядового і начальницького складу зобов'язані у своїй службовій діяльності дотримуватися рекомендацій атестаційної комісії.

Згідно п. 173 Положення № 593, звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється: у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) - якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", і за станом здоров'я придатні до військової служби; у відставку - якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку.

У відповідальності до п. 175 Положення № 593, перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею не менше двох індивідуальних бесід. У ході першої бесіди роз'яснюються підстави звільнення і строк внесення подання щодо звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування у резерві служби цивільного захисту, визначається військовий комісаріат, до якого буде направлено особу після звільнення для постановки на військовий облік. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань проходження служби. У разі потреби зазначеній особі видається направлення на обстеження до лікарсько-експертної комісії.

Під час другої бесіди безпосередній або прямий керівник (начальник) дає відповіді на запитання, поставлені особою рядового і начальницького складу у першій бесіді, уточнює підстави звільнення з урахуванням висновку лікарсько-експертної комісії, прохання особи, а також інші питання, пов'язані із звільненням. До участі у бесідах у разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи позивачем не надано доказів, які б обґрунтовували потребу залучення фахівця кадрової, юридичної, фінансової та інших служб до участі в бесіді.

Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуші бесід долучаються до матеріалів звільнення та зберігаються в особовій справі.

Беручи до уваги вищевказане положення, зміст аркушу-бесіди, аргументи позивача щодо неправомірності наказу про звільнення, суд вважає, що позивач мав можливість письмово викласти свої питання або зауваження у аркуші-бесіди. Натомість відповідний аркуш не містить будь яких написів від імені позивача, окрім підпису.

У відповідальності до п. 176 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту разом з іншим: у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту.

Згідно п. 182 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту може бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбачених підпунктами 2 - 4, 6 і 8 - 11 пункту 176 і абзацом першим пункту 178 цього Положення.

Відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно порушення особами рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту службової дисципліни, затвердженого Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 14.12.2009 N 838 (далі-Порядок № 838), цей порядок визначає підстави призначення, процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів сфери управління МНС (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення. Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається та проводиться з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення особами рядового і начальницького складу дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня його тяжкості та розміру заподіяної шкоди. Підставами для призначення службового розслідування у тому числі можуть бути факти: невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань. Підставою для призначення службового розслідування може бути інформація, викладена у рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників МНС, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян України, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.

Службове розслідування проводиться обов'язково попередньо перед звільненням особи рядового чи начальницького складу зі служби у порядку застосування дисциплінарного стягнення за систематичне невиконання умов контракту та/або за службовою невідповідністю. Рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарні стягнення. За результатами службового розслідування складається акт, у якому зазначаються: посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін проходження служби та строк перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави призначення службового розслідування; заходи, здійснені в процесі службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт правопорушення, за яким призначено службове розслідування; обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу правопорушення, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу на виконання покладених завдань; вимоги чинного законодавства, які було порушено; відомості про попередню поведінку особи рядового чи начальницького складу та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації; заперечення, заяви та клопотання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; висновок щодо наявності чи відсутності в діянні особи рядового чи начальницького складу дисциплінарного правопорушення (за наявності - у чому воно полягало) з обов'язковим посиланням на отримані матеріали (документи) службового розслідування; пропозиції щодо притягнення особи рядового чи начальницького складу, яка вчинила правопорушення, до відповідальності без зазначення конкретного виду дисциплінарного стягнення або зняття з неї безпідставних звинувачень чи підозр; вжиті або запропоновані заходи для усунення негативних наслідків скоєного правопорушення та умов, що до нього призвели.

Акт про результати службового розслідування підписує посадова особа (члени комісії), яка (які) його проводила(и). Кожен член комісії має право викласти свою окрему думку в письмовому рапорті на ім'я начальника, який призначив службове розслідування. Такий рапорт долучається до акта про результати службового розслідування і є його невід'ємною частиною. Перед поданням акта про результати службового розслідування разом з матеріалами службового розслідування на розгляд та затвердження особа (голова комісії), яка проводила службове розслідування, ознайомлює особу рядового чи начальницького складу, стосовно якої воно проводилося, під підпис.

Відповідно до 7.1. Порядку № 838, начальник, який призначив службове розслідування, у строк, що залишився до закінчення розслідування, розглядає акт про результати службового розслідування та матеріали службового розслідування і проводить бесіду з особою рядового чи начальницького складу, стосовно якої воно проводилося. Проведення бесіди може бути доручено начальником своєму заступнику. За результатами бесіди у довільній формі складається аркуш бесіди, в якому зазначаються дата проведення бесіди, заперечення, заява, клопотання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується посадовою особою, яка проводила бесіду, присутніми посадовими особами та особою рядового чи начальницького складу, з якою проводилася бесіда. Аркуш бесіди долучається до матеріалів службового розслідування.

Згідно з п. 7.3 та п. 7.4 Порядку № 838, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто начальником, який призначив службове розслідування, на акті про результати службового розслідування. Накладення дисциплінарного стягнення на особу рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, здійснюється у порядку, встановленому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

Відповідно до преамбули, Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Статут) затверджений 05.03.2011р. N 1068-VI, визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Згідно з п. 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну і службову таємницю; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.

Відповідно до п. 57, 58 Дисциплінарного статут служби цивільного захисту, дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни. Грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме разом з іншим: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння; порушення статутних правил несення служби; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту" N 1068-VI від 05.03.2009р., на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Згідно з п.7 Тимчасового порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України, затвердженого Наказом від 31.10.2008р. N 794 (далі-Тимчасове положення № 794), особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту повинен бути відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим, з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги Присяги, статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність, всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту, мужньо і рішуче захищати життя та здоров'я громадян, національне багатство України, її довкілля від надзвичайних ситуацій.

Згідно з п. 9 Тимчасового положення № 794, Особовий склад МНС зобов'язаний досконало знати, вміло і сумлінно виконувати вимоги статутів, настанов та інших нормативно-правових актів, службові обов'язки; постійно удосконалювати свої професійні навички в сфері запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру; знати, вміло застосовувати та берегти державне майно, ввірену техніку, засоби зв'язку і обладнання; беззаперечно виконувати накази та розпорядження начальників (командирів), проявляти самовідданість і розумну ініціативу при виконанні службових завдань; стійко переносити обмеження, які виникають під час проходження служби; проявляти взаємовиручку.

Особи рядового і начальницького складу МНС при виявленні пожежі або будь-якої іншої надзвичайної ситуації (події) в робочий та позаслужбовий час зобов'язані негайно доповісти про неї до оперативно-диспетчерської служби та до прибуття підрозділів або відповідних керівників взяти на себе керівництво гасінням пожежі й рятуванням людей, а при необхідності і можливості - викликати медичну службу для надання невідкладної медичної допомоги постраждалим.

Кожна особа рядового чи начальницького складу МНС повинна проявляти повагу до керівництва та старших, сприяти у підтриманні готовності техніки й обладнання, порядку і дисципліни в підрозділі, суворо дотримуватись правил службового етикету й виконання вітання, знаходитися на службі у встановленій формі одягу, що має бути підігнаною і утримуватися в бездоганному стані.

Суд зазначає, що з аналізу вищевказаних нормативно-правових актів, акту перевірки, наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, пояснювальних позивача, що надавалися керівництву під час проходження служби, неодноразових невдалих спроб позивача скласти атестацію тощо, вбачається неодноразове порушення позивачем п.7, 9 Тимчасового порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України, п. 57, 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, п. 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що атестаційною комісією на підставі фактичних вищезазначених даних цілком обґрунтовано прийняте рішення про невідповідність позивача займаної посаді, при цьому висновок засідання атестаційної комісії є додатковим підтвердженням правомірності прийнятого спірного наказу відповідача 1 про звільнення ОСОБА_3 із займаної посади.

Суд не приймає доводів позивача, щодо відсутності систематичності в порушеннях, адже на протязі 2012-2013рр. відносно позивача було застосовано два дисциплінарних стягнення.

Суд зазначає, що внаслідок систематичного невиконання умов контракту або через службову невідповідність, звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту. Відповідно до встановлених в судовому засіданні фактів, позивач двічі притягувався до дисциплінарного впливу, але, незважаючи на те, що перше дисциплінарне стягнення (сувора догана) було замінено більш суворішим (попередження про неповну посадову відповідальність), накладені заходи дисциплінарного впливу були неефективними.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем 1 правомірно застосоване до позивача більш суворе дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, ніж раніше застосовані наказом від 13.11.2012р. № 15 (сувора догана) та наказом від 22.08.2013р. № 137 (попередження про неповну посадову відповідальність), які на час звільнення з посади скасовані не були.

Суд також відмовляє у задоволені позовних вимог щодо поновлення на посаді та стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків, оскільки вони є похідними і наслідком вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу №169 від 20.09.2013р.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що відповідачем 1 в судовому засіданні доведений факт правомірності прийняття спірного наказу №169 від 20.09.2013р., у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області, 19-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини 04.12.2013р.

Постанова в повному обсязі виготовлена 09.12.2013р.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Козаченко А.В.