Вирок № 36445318, 17.12.2013, Вишгородський районний суд Київської області

17.12.2013 1-29/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді Рудюка О.Д.,при секретарі Данько В.В., Мельник О.С., Карпенко О.І., Тлостюк В.М.,за участю прокурораШтогуна М.С., Кривошея С.В.,захисникаОСОБА_8,представників потерпілихОСОБА_9, ОСОБА_10розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу щодо

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичів Житомирської області, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого аналітиком у відділі товарної логістики в компанії «Фозі Груп», маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

встановив:

05.08.2006 року близько 11-ї год. 20 хв. ОСОБА_11, керуючи власним технічно-справним автомобілем «Хюндай-Матрікс» д.н.з. НОМЕР_1, разом з дружиною ОСОБА_12 та знайомою ОСОБА_13, рухався по автодорозі Київ-Десна в напрямку с. Новосілки Вишгородського району Київської області. Рухаючись автомобілем по указаній автодорозі ОСОБА_11 проїхав з'їзд (виїзд) з автодороги вправо на лісову дорогу, що веде до дачних будинків, які розташовані між с. Новосілки та с. Нижча Дубечня Вишгородського району. Проїхавши близько 300-500 метрів, ОСОБА_11 розвернув автомобіль у зворотному напрямку і рухався по вказаній автодорозі в напрямку м. Києва зі швидкістю 60-80 км/г. Наближаючись до з'їзду з автодороги, ОСОБА_11 з метою здійснити лівий поворот, включив показник лівого повороту і зменшив швидкість руху автомобіля до 15-20 км/г. У цей час за ним у попутному напрямку по правій смузі проїзної частини рухалися інші автомобілі, а по зустрічній смузі руху, здійснюючи обгін, рухався автомобіль «Міцубісі-Паджеро» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_14 зі швидкістю більше 100 км/г, в автомобілі перебувала його дружина ОСОБА_15 та малолітня дитина ОСОБА_16 В цей момент водій ОСОБА_11, в порушення вимог п.п. 1.5., 2.3 б, 9.4 ч. 2, 10.1, 14.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) в необхідному обсязі за дорожньою обстановкою не стежив, проявив неуважність та не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, став виконувати лівий поворот, виїхавши на смугу зустрічного руху, чим створив небезпеку для руху і допустив зіткнення з автомобілем «Міцубісі-Паджеро» д.н.з. НОМЕР_2, який після зіткнення втратив керованість, виїхав у кювет і дахом зіткнувся з деревом.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажирам автомобіля «Міцубісі-Паджеро» ОСОБА_15 та малолітній дитині ОСОБА_16 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть у Вишгородської ЦРЛ, а водію ОСОБА_14 заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Зіткнення транспортних засобів призвело до заподіяння потерпілій ОСОБА_15, 1978 року народження, тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння у виді рани обличчя праворуч з поверхневим ушкодженням лобової кістки забою головного мозку, крововиливів під його оболонки, переломів правої лопатки і ключиці. 2 - 6 ребер праворуч, 1 і 2 ліворуч, кісток тазу, закритих переломів правої великогомілкової кістки в області внутрішнього виростку, правої стегнової кістки в нижній третині, внутрішньої щиколотки зліва, лівої променевої кістки в нижній третині, кісток носу, ушкоджень капсул печінки, численних саден, синців і подряпин на тілі, смерть якої настала унаслідок сполученої травми тіла з численними переломами кісток скелету, що супроводжувалося шоком і аспірацією крові.

Потерпілій ОСОБА_16, 2005 року народження заподіяно тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у виді переломів кісток склепіння черепа праворуч та ушкодження швів між ними, субарахноідальних крововиливів, ушкоджень правої долі печінки, селезінки, діафрагми і м'яких тканин, 4-го міжребер'я праворуч, легеневої плеври крововиливів у заочеревну клітковину, плевральні і черевну порожнини, численні садна і подряпини на тілі, смерть якої настала внаслідок сполучної травми тіла з переломами кісток склепіння черепа, ушкодження внутрішніх органів.

Потерпілому ОСОБА_14, 1970 року народження, заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді поєднаної травми, ЗЧМТ, струсу головного мозку, ЗТГ, переломів 3-6 ребер праворуч, ускладненого ексудативного плевриту, підшкірної емфіземи правої легені, забитих ран обличчя, забиття правого плечового суглобу.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_11, не оспорюючи окремі обставини справи з фактичного боку (справний технічний стан свого автомобіля на момент дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), дорожню обстановку та умови її регулювання, обстановку після ДТП, яка зафіксована в Схемі ДТП та свою причетність до неї як водія автомобіля «Хюндай-Матрікс» д.н.з. НОМЕР_1, попутний характер руху свого автомобіля та автомобіля «Міцубісі-Паджеро» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_14, характер і локалізацію їх пошкоджень внаслідок ДТП), свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав частково, а саме, в тому що не переконався у безпеці повороту, і пояснив, що дійсно 05.08.2006 року близько 11 год., керуючи автомобілем «Хюндай-Матрікс» д.н.з. НОМЕР_1 в якому знаходилась його дружина ОСОБА_12 та знайома ОСОБА_13 і рухаючись по автодорозі Київ-Десна в напрямку м. Києва, наближаючись до з'їзду з автодороги вліво на лісову дорогу, що веде до дачних будинків, які розташовані між с. Новосілки та с. Нижча Дубечня Вишгородського району, зменшив швидкість, включив показник лівого повороту і почав виконувати маневр. Коли він виконував поворот, то в дзеркало заднього виду побачив джип, який здійснював обгін, проте вирішив закінчити маневр, оскільки вважав, що водій джипу рухається з безпечною швидкістю і бачить, що він повертає. Однак, сталося зіткнення автомобілів після якого автомобіль «Міцубісі-Паджеро» втратив керованість, виїхав у кювет і дахом зіткнувся з деревом. Вважає, що водій автомобіля «Міцубісі-Паджеро» рухався з перевищенням швидкості і обгін автомобілів здійснювався ним з порушенням ПДР.

Аналогічну версію стосовно механізму розвитку зазначеного ДТП ОСОБА_11 повідомляв і під час досудового розслідування.

Крім того, підсудний в суді зазначив, що при відтворенні обстановки і обставин події було лише два автомобіля, а ДТП сталося, коли водій «Міцубісі-Паджеро» здійснював обгін чотирьох автомобілів, вказав на невідповідність погодних умов при відтворенні та що замість автомобіля «Хюндай-Матрікс» використовувався автомобіль «Опель».

Не дивлячись на часткове визнання обвинуваченим своєї вини в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель двох осіб, та висунуті захисні версії, його вина у даному злочині за викладених вище обставин підтверджується крім часткове його власними показами, в яких не заперечуються окремі обставини з фактичного боку, усією сукупністю досліджених під час судового розгляду інших доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Зі змісту посвідчень водія потерпілого та підсудний, свідоцтв про реєстрацію автомобілів «Хюндай-Матрікс» д.н.з. НОМЕР_1 та «Міцубісі-Паджеро» д.н.з. НОМЕР_2, вбачається, що потерпілий та підсудний на момент ДТП на законних підставах, маючи право на керування транспортними засобами, керували вказаними автомобілями.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 2876 від 24.11.2006 року несправностей системи робочого гальма, рульового керування та ходової частини автомобіля «Мітсубісі-Паджеро» д.н.з. НОМЕР_2 перед подією не виявлено (а.с. 180-181, т. 1).

Висновком судової автотехнічної експертизи № 2877 від 24.11.2006 року встановлено, що система робочого гальма, рульове керування та ходова частина автомобіля «Хюндай Матрикс» д.н.з. НОМЕР_1 перед дорожньо-транспортною пригодою знаходилася в технічно справному стані (а.с. 171-174 т.1).

Дорожня обстановка та умови організації руху транспорту на місці ДТП перед нею самою характеризувалися такими даними.

Зі змісту протоколів огляду, в тому числі додаткового, місця ДТП від 05.08.2006 року та 06.10.2006 року, схеми ДТП та фотоматеріалів, як невід'ємних додатків до вказаних документів, вбачається, що ДТП сталося в світлий час доби, в ясну сонячну погоду, на сухому асфальтованому покритті на 38 км+800 м. автодороги «Київ-Десна».

Ширина смуги руху в напрямку м. Києва 3,5 м., ширина смуги руху в напрямку смт Десна 4,1 м. До проїзної части примикають узбіччя шириною 3,0 м.

Загальний стан видимості дороги 3000 м., оглядовість з місця водія і видимість конкретної перешкоди 2000 м.

Автомобіль «Міцубісі-Паджеро» д.н.з. НОМЕР_2, розташований в правому кюветі відносно напрямку на м. Київ, з лівої сторони від дерева. Задня частина автомобіля направлена в напрямку проїжджої частини.

Сліди юзу коліс автомобіля «Міцубісі» довжиною приблизно 77 м. починаються від правого краю проїжджої частини в напрямку смт Десна в районі передньої частини автомобіля «Хюндай» та ведуть до задньої частини автомобіля «Міцубісі» в місці кінцевої його зупинки.

Автомобіль «Хюндай» розташований поперек смуги руху в напрямку смт Десна. Відстань від заднього лівого колеса до узбіччя 1,2 м., від лівого переднього колеса до стовпчика лісового квадрату 82/86 становить 17,3 м.

Осип фарби та пластмасових частин від автомобілів знаходиться на смузі руху в напрямку смт Десна навпроти з'їзду в ліс. Відстань від дорожньої розмітки 1.5 до вказаного осипу становить 1,5 м.

Подряпини на дорожньому покритті загальною довжиною 17,3 м. розташовані на смузі руху в напрямку смт Десна. Початок цих подряпин знаходиться на відстані 17,3 м. від переднього лівого колеса автомобіля «Хюндай» та закінчується під цим автомобілем.

Місце зіткнення позначено на смузі руху в напрямку смт Десна в місці осипу фарби й початку слідів подряпин за 1,7 м. від дорожньої розмітки (осьової лінії).

До місця зіткнення слідів гальмування не виявлено. Зі схеми місця події вбачається, що відстань від місця зіткнення транспортних засобів до місця остаточної зупинки автомобіля «Міцубісі» становить близько 94,30 м. (а.с. 12-27 т. 1).

Як також видно з додаткового протоколу огляду місця ДТП від 06.10.2006 року, в місці ДТП мається з'їзд в ліс на ґрунтову дорогу, яка веде до дачних земельних ділянок. За 120 м. до даної ділянки дороги, по напрямку м. Києва будь-які дорожні знаки відсутні. Транспортні потоки протилежних напрямків поділено осьовою пунктирною лінією (а.с. 46-57 т. 1).

Вказані дані про обстановку та умови організації руху транспорту на місці ДТП учасниками процесу не оспорювалися, підсудний та потерпілий підтвердили, що саме за вказаної дорожньої обстановки та умов сталося ДТП за їх участю.

Окремо оцінюючи вказану Схему ДТП на предмет її допустимості як доказу, суд враховує те, що вона складалася за участю підсудного - учасника ДТП та двох понятих, які добровільність внесених з їх слів даних засвідчили своїми підписами, при цьому скарг на дії працівників ДАЇ не мали.

Таким чином, виходячи з дорожньої обстановки та умов організації руху транспорту на місці ДТП, ОСОБА_11 керуючи автомобілем «Хюндай-Матрікс» д.н.з. НОМЕР_1, при виконанні повороту повинен був на виконання п. 1.5., п. 2.3 б, п. 9.4 ч. 2, п. 10.1, п. 14.3 ПДР переконатися, що такі дії будуть безпечними і не створять перешкод іншим учасникам руху, проявляючи при цьому уважність з тим, щоб не створити перешкоду для руху іншим учасникам руху, які рухалися по автодорозі «Київ-Десна», не врахував, що подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від запобіжних заходів, а водієві транспортного засобу, якого обганяють, забороняється перешкоджати обгону будь якими діями.

Водій ОСОБА_14 керуючи автомобілем «Міцубісі-Паджеро» д.н.з. НОМЕР_2 повинен був на виконання вимог п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху, яку об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Вказані висновки суду крім того, що повністю ґрунтуються на результатах системного тлумачення вимог Правил та на показаннях підсудного з потерпілим, які визнали свої обов'язки як учасників руху на момент ДТП саме зазначеного змісту, також і даними, які містять з цього приводу висновки експерта, який проводив автотехнічну експертизу № 10328 від 14.12.2006 року зі змісту якої вбачається, що в заданій дорожній обстановці водій автомобіля «Хюндай-Матрікс» повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 9.4, 10.1, 10.4 та 14.3 Правил дорожнього руху України.

В заданій дорожній обстановці водій автомобіля «Міцубісі-Паджеро» ОСОБА_14 не мав технічної можливості, шляхом застосування своєчасного гальмування запобігти зіткненню з автомобілем «Хюндай-Матрікс», при цьому швидкість руху автомобіля «Міцубісі-Паджеро» експертам встановити не вдалося.

Технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобіля «Хюндай-Матрікс» ОСОБА_11 визначалась виконанням ним вимог п.п. 10.1 та 14.3 ПДР України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

Відтак дії водія ОСОБА_11 не відповідали п.п. 10.1 та 14.3 ПДР і знаходяться з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 207-211 т. 1).

Згідно висновку № 5200/5233 комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 30.09.2010 року первинний контакт автомобілів «Міцубісі» та «Хюндай» відбувся між правим закругленням переднього бамперу автомобіля «Міцубісі» та передньою частиною лівих передніх дверей автомобіля «Хюндай». В подальшому в процесі взаємного занурення відбулося контактування між правою частиною передньої панелі, переднім торцем правого переднього крила автомобіля «Міцубісі» і задньою частиною лівого переднього крила автомобіля «Хюндай». Після цього відбулося контактування між правим переднім колесом автомобіля «Міцубісі» і лівим переднім колесом та передньою частиною лівого переднього крила автомобіля «Міцубісі» і лівим переднім колесом та передньою частиною лівого переднього крила автомобіля «Міцубісі» і лівою частиною капоту автомобіля «Хюндай».

Характер пошкоджень лівої передньої бокової частини кузова автомобіля «Хюндай» вказує на те, що вони були утворені в результаті переміщення слідоутворюючого об'єкту відносно кузова автомобіля по напрямку ззаду наперед з діагональною складовою в напрямку зліва направо. В свою чергу, характер пошкоджень правої передньої і правої передньої бокової частини кузова автомобіля «Міцубісі» вказує на те, що вони були утворені в результаті переміщення слідоутворюючого об'єкту відносно кузова автомобіля по напрямку спереду назад і дещо справа наліво відносно кузова автомобіля.

Автомобіль «Міцубісі» контактував з деревом наступними чинами: дахом, задніми та передніми дверима і стійками. В результаті цього контакту утворились масивні деформації даху, задніх та передніх дверей і стійок, відбулося руйнування лобового скла, скла задніх та передніх дверей, а також скла багажного відсіку.

Згідно проведених розрахунків швидкість руху автомобіля «Міцубісі» безпосередньо перед зіткненням з автомобілем «Хюндай» складала не менше 108 км/год., а в момент зіткнення з деревом - не менше 46,4 км/год.

Встановити дійсну швидкість автомобіля «Міцубісі» перед ДТП, на етапі зближення з автомобілем «Хюндай» не можливо.

Місце зіткнення автомобілів «Міцубісі» та «Хюндай» не є перехрестям доріг, а являє собою місце в'їзду (виїзду) до прилеглої території.

Показання водіїв «Хюндай» ОСОБА_11 та «Міцубісі» ОСОБА_14 про розташування місця зіткнення автомобілів на стороні зустрічного напрямку та їх розташування в момент первинного контакту один відносно одного можуть вважатися технічно спроможними.

В даній дорожній обстановці водію автомобіля «Хюндай» ОСОБА_11 з технічної точки зору належало діяти у відповідності з вимогами п.п. 9.4, 10.1, 10.4 ч.1, 2 та 14.3 ПДР, а водію автомобіля «Міцубісі» ОСОБА_14 у відповідності з вимогами п.п. 12.6 г, 12.9 б, ч. 1, 12.3 ПДР (а.с. 2-18 т. 3).

Вказані висновки є належно мотивованими, науково обґрунтованими, складені висококваліфікованими експертами, що мають достатній фах (вища технічна освіта, експертні спеціальності з дослідження обставин і механізму ДТП, технічного стану транспортних засобів та транспортно-трасологічної експертизи), досвід і стаж експертної роботи, на підставі ретельного дослідження всіх матеріалів кримінальної справи, яким не суперечить, відповіді та висновки експертів повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення і суперечностей, які б потребували роз'яснення, а тому суд кладе їх в основу рішення по суті справи.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_14 пояснив, що 05.08.2006 року він разом зі своєю дружиною ОСОБА_15 та малолітньою дитиною ОСОБА_16 їхали по автодорозі Київ-Десна з бази «Авіатор» до Вишгорода. Не доїжджаючи до с. Новосілки він почав здійснювати обгін декількох автомобілів і при обгоні останнього побачив автомобіль «Хюндай», який повертав вліво. Він намагався уникнути зіткнення, проте це йому не вдалося. Після зіткнення його автомобіль переїхав проїзну частину дороги зліва направо і вдарився в дерево. У зв'язку з ДТП йому, а також його дружині та доньці заподіяно тілесні ушкодження, від яких останні померли. Стверджував, що обгін здійснював зі швидкістю 80-90 км/год.

Аналогічні показання він давав на досудовому слідстві та під час відтворення обстановки і обставин події.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що 05.08.2006 року зі своїм чоловіком підвозили їх знайому ОСОБА_13 на дачу. Коли чоловік з включеним сигналом повороту намагався здійснити лівий поворот, вони відчули удар і вона побачила, що автомобіль «Мітсубісі» після зіткнення вдарився в дерево. Після чого її чоловік разом з ОСОБА_13 відразу підбігли до згаданого автомобіля і її чоловік з іншим водієм витягали жінку й дитину з пошкодженого автомобіля.

Згідно оголошених та досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_13, остання під час досудового слідства пояснила, що 05.08.2006 року знаходилася в автомобілі «Хюндай» під керуванням ОСОБА_11 на якому вони рухалися в напрямку смт Десна по автодорозі Київ-Десна і проїхали поворот на право на дачу близько 1км. На автодорозі вони розвернулися і рухалися по автодорозі Київ-Десна в напрямку м. Києва, щоб потім повернути вліво на лісну дорогу яке веде до дачі. На вулиці була світло, опадів не було. Була ясна сонячна погода. Дорога асфальтна суха. Вини рухалися з малою швидкістю, щоб не проїхати поворот, оскільки знаків ніяких немає. Повертаючи вліво і пересікаючи зустрічну смугу руху, вона почула шум, звук проїзду автомобіля ліворуч він нашого автомобіля. Все сталося раптово, незрозуміла що відбувається. Після чого вийшовши з автомобіля, побачила, що автомобіль «Хюндай» в пошкодженому стані. З переді автомобіля «Хюндай» на відстані зліва на обочині, вдарився автомобіль «Мітсубісі-Педжеро». Зразу почали зупинятися інші автомобілі і почали люди допомагати потерпілим.

Свідок ОСОБА_18 - очевидець подій в судовому засіданні пояснив, що у 2006 році він рухався на автомобілі ВАЗ 2108 з причепом по автодорозі Київ-Десна в сторону Києва. Рухався зі швидкістю 90-100 км/год. і позаду нього зібралась автомобілі, які не могли його обігнати. В той час, коли автомобіль «Хюндай» увімкнувши сигнал повороту намагався здійснити поворот вліво, автомобіль «Мітсубісі» здійснював обгін автомобілів, які рухалися позаду нього, при цьому вказаний маневр водій автомобіля «Мітсубісі» виконував зі швидкістю приблизно 150 км/год. і зіткнувшись з автомобілем «Хюндай», «Мітсубісі» пролетів декілька метрів і дахом вдарився в дерево, водія викинуло з автомобіля, а пасажири залишилися в авто.

Згідно оголошених та досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_19, останній під час досудового слідства пояснив, що 05.08.2006 року на власному автомобілі разом з дружиною їхав автодорогою «Київ-Десна» в напрямку смт Десна. На вулиці було світло, ясна сонячна погода. Опадів не було. Дорога асфальтована суха. Проїхавши поворот в с. Новосілки та рухаючись по прямій дорозі. Виїхавши за повороту побачив ДТП і автомобіль «Мітсубісі-Педжеро» зіткнувся з деревом. Як відбулося зіткнення з автомобілем «Хюндай» він не бачив. Після чого він зупинився щоб надати допомогу, почав телефонувати в МНС і викликав швидку та міліцію.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 75/312 від 22.08.2006 року потерпілій ОСОБА_15 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у виді рани обличчя праворуч з поверхневим ушкодженням лобової кістки, забою головного мозку, крововиливів під його оболонки, переломів правої лопатки і ключиці, 2-6 ребер праворуч, 1і2 ліворуч, кісток тазу, закритих переломів правої великогомілкової кістки в області внутрішнього виростку, правої стегнової кістки в нижній третині, внутрішньої щиколотки зліва, лівої променевої кістки в нижній третині, кісток носу, ушкоджень капсул печінки, численних садин синців і подряпин на тілі, смерть якої настала унаслідок сполученої травми тіла з численними переломами кісток скелету, що супроводжувалися шоком і аспірацією крові (а.с. 139-140 т. 1).

З висновку судово-медичної експертизи № 76/313 від 08.08.2006 року вбачається, що потерпілій ОСОБА_16 заподіяно тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у виді переломів кісток склепіння черепа праворуч та ушкодження швів між ними, субарахноідальних крововиливів, ушкоджень правої долі печінки, селезінки, діафрагми і м'яких тканин, 4-го міжребер'я праворуч, легеневої плеври, крововиливів у заочеревну клітковину, плевральні і черевну порожнини, численні садна і подряпини на тілі, смерть якої настала внаслідок сполученої травми тіла з переломами кісток склепіння черепа, ушкодження внутрішніх органів (а.с. 146-147 т. 1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 159/Є від 07.11.2006 року вбачається, що потерпілому ОСОБА_14 заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді поєднаної травми, ЗЧМТ, струсу головного мозку, ЗТГ, переломів 3-6 ребер праворуч, ускладненого ексудативного плевриту, підшкірної емфіземи правої легені, забитих ран обличчя, забиття правого плечового суглобу (а.с. 152-154 т. 1).

Згідно вказаних вище судово-медичних висновків, а також відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 17/И від 12.03.2007 року всі виявлені у потерпілих тілесні ушкодження могли бути заподіяні під час даної дорожно-транспортної пригоди за встановлених у справі обставин.

Розмежувати пошкодження у потерпілих, за яких обставин їх заподіяно (чи то від зіткнення автомобілів «Міцубісі» і «Хюндай» або при ударі автомобіля «Міцубісі» об дерево) не представляється можливим (а.с. 24-25 т. 2).

Оцінюючи за таких обставин суперечливі версії захисту та обвинувачення на предмет їх достовірності, суд бере до уваги наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що водій ОСОБА_11 завчасно до початку маневру подав сигнал покажчиком повороту.

Дані обставини підтверджені показаннями самого підсудного, свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18

Таким чином ОСОБА_11 виконав вимоги п. 9.4 ч. 1 ПДР, а тому посилання на порушення цієї частини вказаного пункту з доведеного обвинувачення слід виключити.

Дані, які містяться у протоколах відтворення обстановки та обставин події суд не бере до уваги, як такі, що підтверджують винуватість ОСОБА_11, оскільки вказані слідчі дії проведені слідчим за умов, які не були максимально наближеними до подій 05.08.2006 року.

Зокрема, на невідповідність погодних умов, а саме (мокре асфальтне покриття, похмура погода) істотно відрізнялися від синоптичної ситуації при ДТП за участю ОСОБА_11, про що останній зазначав у протоколі відтворення обстановки та обставин події та під час судового засідання.

Окрім того, ОСОБА_11 вказував на суттєву відмінність у розташуванні сторонніх транспортних засобів під час ДТП.

Наведене породжує сумніви у достовірності результатів отриманих при відтворенні обстановки та обставин події, а тому на підставі ч. 3 ст. 62 Конституції України такі сумніви слід розтлумачити на користь підсудного.

Суд вважає, що використання всіма вказаними експертами даних, які отримані під час відтворення обстановки і обставин події, які викликали сумніви у суду і які були розтлумачені на користь підсудного, разом з тим не ставить під сумнів достовірність висновків експертів, оскільки такі висновки ґрунтуються на всебічній і повній оцінці інших об'єктивних даних справи, зокрема, слідовій інформації з місця ДТП, яку містять протоколи огляду місця ДТП, Схема ДТП та додані до них фотоматеріали, дані огляду транспортних засобів.

Крім того, об'єктивність результатів проведених експертних досліджень як раз і обумовлена тим, що в основу своїх висновків експерти поклали виключно безспірну слідову інформацію з місця ДТП, а не показання його учасників чи свідків, які лише перевірялися на предмет їх відповідності дійсності з технічної точки зору.

Як було зазначено вище у висновку № 5200/5233 комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 30.09.2010 року, що згідно проведених розрахунків швидкість руху автомобіля «Міцубісі» безпосередньо перед зіткненням з автомобілем «Хюндай» складала не менше 108 км/год. Дані висновки експертизи узгоджуються з показаннями підсудного ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_18 в тій частині, що автомобіль «Міцубісі» рухався зі швидкістю більшою ніж 100 км/год.

Таким чином наведеним спростовуються твердження ОСОБА_14 про те, що обгін він здійснював зі швидкістю 80-90 км/год.

Також суд вважає, що водій ОСОБА_14, розпочинаючи обгін чотирьох автомобілів, мав усвідомлювати його складність й відсутність повної (вичерпної) оглядовості автомобілів, що їхали попереду, параметрів їх руху, і в усякому разі не повинен був його здійснювати з перевищенням швидкості.

Разом з тим в матеріалах кримінальної справи не міститься даних про те, що дії водія ОСОБА_14 знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП з технічної точки зору, не здобуто таких даних і в судовому засіданні.

Крім того, порушення ПДР водієм ОСОБА_14 не свідчить про можливість не настання кримінальної відповідальності до підсудного, в той же час дана обставина може бути визнана такою, що пом'якшує покарання.

Зіткнення транспортних засобів шляхом в'їзду автомобіля «Міцубісі» в автомобіль «Хюндай» об'єктивно вказує на те, що саме ОСОБА_11 перед початком повороту вліво не переконався, що це буде безпечним, і створив перешкоду іншому учаснику руху.

На неуважність ОСОБА_11 при оцінці дорожньої обстановки вказує те, що він сам визнав, що коли виконував поворот, то в дзеркало заднього виду побачив джип, який здійснював обгін, проте вирішив закінчити маневр. Розрахунок ОСОБА_11 на те, що він встигне закінчити свій маневр був легковажним, а тому вказує на самовпевнений характер таких дій підсудного, оскільки на зустрічній смузі руху не було автомобілів, а за ним рухалось чотири автомобілі, що не виключало можливості здійснення обгону іншим автомобілем.

Таким чином проаналізувавши та оцінивши в сукупності зібрані у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_11, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «Хюндай-Матрікс» д.н.з. НОМЕР_1, порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме п.п. 1.5., 2.3 б, 9.4 ч. 2, 10.1, 14.3 ПДР, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_14, а тому кваліфікує ці його дії за ч. 3 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні були допитані всі особи, свідчення яких мали значення для правильного вирішення справи, досліджено всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, всім їм дана оцінка, при цьому доводи, викладені у заявах обвинуваченого про однобічність та неповноту досудового розслідування, свого підтвердження не знайшли.

Призначаючи підсудному ОСОБА_11 покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є необережним тяжким злочином, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, займається суспільно корисною працею, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем роботи і проживання характеризується виключно позитивно.

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, це знаходження на утриманні ОСОБА_11 чотирьох дітей, доньки ОСОБА_20 1995 року народження та синів ОСОБА_21 1997 року народження, ОСОБА_23 2004 року народження та ОСОБА_24 2010 року народження, а також самі обставини ДТП, яке сталося також при порушенні ПДР з боку водія ОСОБА_14

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за необхідне обрати підсудному покарання у виді позбавлення волі, оскільки з урахуванням ступеню тяжкості вчинення злочину та особи винного, його перевиховання та виправлення не можливі без ізоляції від суспільства. Одночасно, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання не в максимальних межах санкції статті інкримінованих йому злочину. Правових підстав для застосування ст.ст. 75, 69 КК України суд не вбачає.

Додаткове покарання, передбачене в санкції ч. 3 ст. 286 КК України як обов'язкове, суд призначає підсудному ОСОБА_11 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Відповідно до ст. 81 КПК України (1960 року) долю речових доказів вирішено.

Позовні вимоги потерпілих ОСОБА_20 і ОСОБА_14 в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 200 000 грн. кожний, суд вважає за можливе задовольнити частково в сумі 100 000 грн. кожний, розмір якої відповідає ступеню моральних страждань потерпілих ОСОБА_20 і ОСОБА_14, пов'язаних із втратою близьких осіб.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (1960 року) суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області, якого затримати в залі судового засідання.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_11 рахувати з часу фактичного затримання, а саме з 17.12.2013 року.

Зарахувати в строк відбування покарання перебування ОСОБА_11 під вартою з 08.11.2011 року по 14.02.2012 року.

Стягнути із засудженого ОСОБА_11 на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_22 100 000 грн. та на користь потерпілого ОСОБА_14 100 000 грн.

За проведення судових експертиз стягнути з ОСОБА_11:

- на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (р/р 35220100105021 УДК у Київській області МФО 821018 код 25574713) судові витрати в розмірі 565 грн. 06 коп., 176 грн. 52 коп., 258 грн. 92 коп., а всього на загальну суму 1000 грн. 05 коп.;

- на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені М.С. Бокаріуса судові витрати в розмірі 435 грн. 84 коп.;

- на користь Київського НДІ судових експертиз МЮ України судові витрати в розмірі 4 360 грн. та 6 460 грн., а всього на загальну суму 10 820 грн.

Речові докази, по справі:

- автомобіль «Міцубісі-Паджеро» д.н.з. НОМЕР_2 повернути законному володільцю ОСОБА_14;

- автомобіль «Хюндай-Матрікс» д.н.з. НОМЕР_1 повернути законному володільцю ОСОБА_11

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя О.Д. Рудюк