Рішення № 36445177, 30.12.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

2/359/3813/2013

359/12000/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

24.12.2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кабанячий Ю.В.

при секретарі Тоцькій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» про стягнення матеріальних збитків спричинених порушенням прав смпоживача,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, яким просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія "Аеросвіт"» на її користь 1601 грн. вартості невикористаного квитка; 2700 грн. компенсацію за відмову від перевезення проти волі позивача; 4052,46 грн. за придбання повторного квитка.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 28 листопада 2012 року позивачем було придбано два електронних квитка на рейси: VV 4400 V від 16.12.2012 року Рига-Київ та VV 4405 V від 09.01.2013 року Київ-Рига. За обидва квитка було сплачено 3202 грн.

16 грудня 2012 року вона здійснила переліт за рейсом VV 4400 V від 16.12.2012 року Рига-Київ, що підтверджується копією закордонного паспорту та посадочним талоном. Проте, 09.01.2013 року прибувши в аеропорт Бориспіль, з метою вильоту до м. Рига на рейс VV 4405 V, працівники ТОВ «Свіспорт Україна» не допустили її на посадку посилаючись на те, що перевізник - аіrВаltiс заборонило пропускати пасажирів, які придбали квитки ПАТ «Авіакомпанія АЄРОСВІТ» з посиланням на внутрішній лист аіrВаltiс. Стало відомо, що ПАТ «Авіакомпанія АЄРОСВІТ» відмінила рейс VV 4405 V від 09.01.2013 року Київ-Рига. Адміністрацією авіаперевізника було відмовлено у здійсненні перельоту.

У зв'язку з чим позивач змушена повторно придбати квиток на рейс Київ-Рига авіакомпанії аіrВаltiс. Достовірність цих обставин підтверджується копією квитка та копією квитанції про оплату квитка у сумі 4052,46 грн.

Позивач звернулася письмово до ТОВ «Свіспорт Україна» з метою документального встановлення причини не допуску його працівниками ОСОБА_1. до посадки. ТОВ «Свіспорт Україна» надало відповідь від 20.02.2013 року за вих.№ 01-19-119 в якій повідомило, що рішення про відмову у допуску до повітряного перевезення було надано ним авіакомпанією, тому необхідно звертатися за поясненнями безпосередньо до авіакомпанії.

12 січня 2013 року направила до ПАТ «Авіакомпанія Аєросвіт» запит, в якому просила повідомити підставу не допуску на посадку на рейс Київ-Рига від 09.01.2013 року та інші обставини. Жодної інформації та відповіді по суті не надходило.

Таким чином, внаслідок не виконання відповідачем правил перевезення пасажирів позивачу завдана матеріальна шкода в розмірі вартості невикористаного квитка 1601 грн.

Крім цього просить стягнути компенсацію за відмову від перевезення проти волі позивача на відстань до 1500 км., що визначена в 250 євро, що відповідно до курсу НБУ на 03.10.2013 р. складає 2700 грн.

В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, проте направили до суду письмову заяву з проханням розглянути позов за їх відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечують.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить його письмова заява з проханням розглядати справу за його відсутності. Думку щодо позову не висловив.

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників судового процесу, суд відповідно до ст.197 ЦПК України не здійснював фіксування судового процесу.

Суд дослідив та проаналізував всі зібрані по справі докази і прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 р., споживачі під час придбання замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України для задоволення особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Порядок авіаперевезень регулюється такими основними правовими документами: Конвенцією для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень укладеною у Варшаві 12 жовтня 1929 року із змінами і доповненнями, внесеними протоколом від 28 вересня 1955 року (надалі -Варшавська конвенція) ратифікована Радянським Союзом, Цивільним кодексом України, тощо.

У відповідності до абз.2 ст.908 ЦК України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Таким нормативно-правовим актом є Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №735 від 30 листопада 2012 року.

Відповідно до ст.910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а пасажир зобовязується сплатити встановлену плату за проїзд (ч.1). Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Згідно п.4.2.3. Правил 187, правила застосовуються до пасажира, який подорожує рейсом (рейсами) згідно з квитком. Визначення авіакомпанії як перевізника на такий рейс є підтвердженням існування договору перевезення на такий рейс між цим перевізником і пасажиром, який зазначений у квитку.

Судом встановлено, що 28 листопада 2012 року позивачем було придбано два електронних квитка на рейси: VV 4400 V від 16.12.2012 року Рига-Київ та VV 4405 V від 09.01.2013 року Київ-Рига. За обидва квитка було сплачено 3202 грн. (а.с.5-6).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.911 ЦК України пасажир має право отримувати повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу за вказаним у транспортному документі (квитку) маршрутом.

Згідно ст.919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити пасажира до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), а в разі відсутності таких у розумний строк.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що сторонами договору перевезення є пасажир та перевізник, між якими виникають права і обов'язки з приводу укладеного договору перевезення, в тому числі відповідальність у разі порушення зобов'язань за договором перевезення несуть сторони договору, а не інші особи (ст.920 ЦК України).

В даному спорі сторонами договору перевезення, між якими виникли права і обов'язки згідно ст.910 ЦК України, є позивач як пасажир та ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» як перевізник, що підтверджується виданими позивачу квитками на повітряне перевезення.

Відповідно до листа авіаперевізника аіrВаltiс, анульовані угоди про спільне користування авіалінії аіrВаltiс та«Авіакомпанія "Аеросвіт"» VV (а.с.10,13).

Враховуючи, що стороною договору перевезення є відповідач ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», суд вважає, що відповідальність за завдану позивачам шкоду, пов'язану із невиконанням договору, несе авіакомпанія.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема і обов'язок відшкодування збитків.

У ст.920 ЦК України вказано, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

В матеріалах справи наявні докази, з яких вбачається порушення відповідачем Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу зважаючи на наступне.

Відповідно до п.22.1.1 Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14 березня 2006 року № 187 та зареєстрованих у МЮ України 13.06.2007 р. за № 706/12580, відповідальність перевізника при перевезеннях пасажира і багажу, обмежена нормами, що встановлені у цих Правилах, і за будь-яких обставин не може перевищувати суми доведених збитків. Перевізник не несе відповідальності за непрямі, побічні, опосередковані збитки, неодержану вигоду (прибутки). Відповідно до п 22.3. Правил перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну в разі затримки у перевезенні пасажира і багажу.

Згідно з п.1, п.3 Глави 3 розділу XVI цих Правил у разі скасування рейсу на вибір пасажира перевізник зобов'язаний: відшкодувати повну вартість квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка, а також забезпечити за потреби зворотній рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості або зміну маршруту.

Відповідно до Гл.1 «Загальна процедура повернення коштів» Розділу XXI «Повернення коштів» Правил повітряних перевезень пасажирів та багажу № 216: повернення коштів за невикористаний квиток (його частину) здійснюється за місцем придбання квитка або в головному офісі авіакомпанії (офісі з продажу перевезень перевізника) і в тій валюті, у якій квиток було оплачено; повернення коштів перевізником в Україні здійснюється у національній валюті України. Повернення коштів у представництвах перевізника здійснюється відповідно до чинних законів держави перебування; У разі якщо оплата була здійснена електронними засобами переказу коштів (банківською карткою), кошти повертаються на платіжну картку, з якої було здійснено платіж за квиток; розмір сум коштів, що повертаються за невикористаний квиток (його частину), залежить від використаного тарифу і тарифних нормативів перевізника та виду відмови від перевезення (добровільна чи примусова); повернення коштів здійснюється на підставі невикористаного (частково не використаного) перевізного документа, ордера різних зборів, квитанції про оплату наднормового багажу.

Повернення коштів здійснюється: особі, що зазначена у квитку, - у випадку сплати за перевезення готівкою або банківським переказом; на рахунок підприємства, установи тощо - у випадку сплати за безготівковим розрахунком; на рахунок власника кредитної картки, якою оплачено перевезення; спонсору, що сплатив за перевезення, - у випадку оформлення квитка за повідомленням про попередню оплату (РТА). Повернення коштів здійснюється за умови пред'явлення документів, що посвідчують особу, та документа, що підтверджує право на отримання грошових сум.

Згідно п. 1 Розділу XXX «Претензії та позови» Правил повітряних перевезень пасажирів та багажу № 216 «Під час перевезення пасажирів, багажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди, незалежно від його підстави, чи то на підставі Монреальської або Варшавської конвенції (залежно від того, яка з них застосовується), або договору, у зв'язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цими Правилами, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їх відповідних прав. У разі будь-якого такого позову штрафи, штрафні санкції чи будь - які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню».

Відповідно до Правил повітряних перевезень пасажирів та багажу ч. 4 Розділ XV Розклад руху «Час відправлення рейсу і тип повітряного судна, що зазначені в розкладі руху або інших опублікованих графіках рейсів перевізника, не гарантуються і не є обов'язковою умовою договору перевезення».

До правовідносин, що виникають при будь-якому міжнародному перевезенні людей, багажу чи вантажу, в тому числі й щодо відшкодування шкоди, застосовуються положення Конвенції для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, підписаної у Варшаві 12 жовтня 1929 року, зі змінами, внесеними Гаазьким Протоколом, підписаним у Гаазі 28 вересня 1955 року (далі - Варшавська конвенція).

Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14 березня 2006 року № 187, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 червня 2006 року за № 706/12580, затверджено Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу. Ці Правила розроблені з урахуванням положень Варшавської конвенції та Загальних умов перевезень пасажирів і багажу, встановлених Міжнародною асоціацією повітряного транспорту ("General Conditions of Carriage (passenger and baggage)", IATA).

Таким чином суд приходить до переконання, що позивачем доведені заподіяні прямі збитки відповідачем щодо придбання квитків та не використаних з вени перевізника на суму 1601грн.

Відповідно до ч.4 ст.104 Повітряного Кодексу України, якщо пасажиру відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, Перевізник має виплатити компенсацію у розмірі 250 євро - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів, що є відстанню між містами рейсу. Таким чином судовому захисту підлягає лише вимога щодо стягнення на користь позивача 250 євро, що відповідно до курсу НБУ України станом на 03.10.2013 р. становить 2700,00 грн.

Таким чином задоволенню підлягають вимоги щодо стягнення вартості придбаного але не використаного квитка вартістю 1601 грн. та компенсацію за відмову у перевезенні поза волею позивача на суму 2700 грн., на загальну суму 4301 грн. 00 коп.

Відшкодування повторно придбаного квитка не підлягає задоволенню за відсутності правової підстави, передбаченого вищевказаним законодавством.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь держави, відповідно до ст.88 ЦПК України, необхідно стягнути суму судового збору в розмірі 214,60 грн., так як позов задоволено лише на 51%. Позивач, яка подала позов в зв'язку із захистом прав споживачів, звільнена від сплати судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,10,11,60, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанії «Аеросвіт» (08324, Україна, Київська область, Бориспільський район, с.Гора, код ЄДРПОУ 20048090) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) компенсацію за завдані прямі матеріальні збитки в розмірі 4301 (чотири тисячі триста одну) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанії «Аеросвіт» (08324, Україна, Київська область, Бориспільський район, с.Гора, код ЄДРПОУ 20048090) на користь Держави Україна (р/р. 31216206700004, Одержувач платежу: Бориспільське УДКСУ(м.Бориспіль), Код отримувача ЄДРПОУ: 38007070, Банк отримувача: ГУДКСУ у м.Києві та Київській області, МФО: 821018, КБК 22030001) суму судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом

подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з часу оголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.В.Кабанячий