Рішення № 36442868, 23.12.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 2/463/2007/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого суддіГирич С. В.

при секретарі судових засіданьОСОБА_1

з участю представника позивачаОСОБА_2

представника відповідачаОСОБА_3

та представника третьої особиОСОБА_4

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-ФУДЗ» ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третьої особи публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про розірвання договору купівлі-продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння, суд,

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор ТзОВ «ВК-ФУДЗ» звернувся із позовом до відповідача, третьої особи про розірвання договору купівлі-продажу адміністративного приміщення від 16.11.2011 року, укладеного між ТзОВ «ВК-ФУДЗ» та ОСОБА_5, витребування із незаконного володіння ОСОБА_5 на користь ТзОВ «ВК-ФУДЗ» адміністративне приміщення загальною площею 153,6 м.кв., позначене на плані цифрами « 8» по « 22», розташоване на другому поверсі будинку №14 по вул. Чернігівська в м. Львові, яке було передано відповідачу на підставі договору купівлі-продажу адміністративного приміщення від 16.11.2011 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в процесі здійснення ним ліквідаційної процедури ТзОВ «ВК-ФУДЗ» на підставі постанови господарського суду Львівської області від 10.01.2013 року, ним було встановлено факт укладення договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 16.11.2011 року між ТзОВ «ВК-ФУДЗ» та ОСОБА_5 При цьому, ним було виявлено, що відповідачем не виконано умов договору, зокрема не проведено розрахунку за купівлю адміністративних приміщень, чим порушено права та охоронювані законом інтереси товариства, а також кредиторів у справі про банкрутство.

Так, зазначив, що у відповідності до умов п.4 укладеного договору, сторонами домовлено про здійснення продажу спірних приміщень за ціною в розмірі 206577,20 грн. Розрахунок за придбане майно, покупець зобовязався здійснити протягом 180 календарних днів з моменту підписання договору, шляхом внесення коштів в касу товариства або шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Однак, станом на сьогоднішній день відповідачем не проведено оплати за придбане нерухоме майно, умови договору не виконані, а відтак вважає, що є підстави для розірвання договору купівлі-продажу та витребування майна із чужого незаконного володіння.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з аналогічних мотивів, доповнив, що відповідач будучи одним із засновників товариства із часткою у статутному капіталі в розмірі 92,9% уклав із товариством спірний договір купівлі-продажу в період виникнення фінансових проблем з метою виведення активів підприємства та неможливості погашення кредиторської заборгованості товариством. Крім цього вважає, що представлені відповідачем прибуткові ордери, а також довідка ТзОВ «ВК-ФУДЗ» від 26.01.2013 року не можуть бути належними доказами факту виконання відповідачем умов договору в частині внесення оплати за придбане майно, оскільки прибуткові ордери не містять даних про платника та призначення платежу, а довідка не являється первинним фінансовим документом. Також висловив сумніви щодо оригінальності відтиску печатки на прибуткових касових ордерах за період з 17.11.2011 року по 28.12.2001 року, оскільки такий є цілісним, в той час як сама печатка товариства була частково пошкоджена. А тому просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні відносно позовних вимог заперечив, суду пояснив, що підстав для розірвання договору купівлі-продажу від 16.11.2011 року не має, оскільки усі умови договору, в тому числі в частині оплати вартості майна, сторонами були виконані. Даний факт підтверджується прибутковими касовими ордерами за період з 17.11.2011 року по 28.12.2011 року, листом директора ТзОВ «ВК-ФУДЗ» та довідкою товариства від 26.01.2012 року про підтвердження проведення розрахунку. Крім цього зазначив, що на даний час спірне майно передане в іпотеку ПАТ «Укргазбанк», у відповідача існують кредитні зобовязання перед банком, які забезпечені спірним майном, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні відносно позову заперечила, суду показала, що 27.01.2012 року між банком та відповідачем було укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач забезпечив свої кредитні зобовязання на суму вартості спірного нерухомого майна. Перед укладенням договору, банком проводився ретельний аналіз правовстановлюючих документів відповідача на вказані приміщення, в результаті якого вони дійшли висновку про те, що це майно іпотекодавцю належить легітимно. Крім цього вважає безпідставними посилання позивача на порушення прав та законних інтересів ТзОВ «ВК-ФУДЗ» внаслідок укладення оспорюваного договору, так як товариство було безпосереднім учасником договору, уклало його на існуючих умовах, і в подальшому жодних претензій до відповідача не висувало з приводу не оплати у визначений договором строк вартості майна. А тому просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, показання свідка, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог з таких підстав.

У відповідності до ч.2,3 ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Аналогічно ч.1 ст.60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 16.11.2011 року між ТзОВ «ВК-ФУДЗ» в особі його директора ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу адміністративного приміщення загальною площею 153,6 м.кв., позначеного на плані цифрами « 8» по « 22», розташованого на другому поверсі будинку №14 по вул. Чернігівська в м. Львові.

Постановою господарського суду Львівської області від 10.01.2013 року (а.с.5) ТзОВ «ВК-ФУДЗ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого ОСОБА_2

Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вважає підставою для розірвання договору купівлі-продажу від 16.11.2011 року ту обставину, що, на його думку, в процесі здійснення ним ліквідаційної процедури товариства ним було встановлено не виконання покупцем умов договору в частині оплати вартості придбаного нерухомого майна, оскільки у встановлений договором строк кошти по договору на підприємство не поступили.

Дійсно, відповідно до умов п.4 договору купівлі-продажу від 16.11.2011 року сторонами угоди було визначено, що продаж предмету договору було вчинено за погодженням сторін за ціною 206577,20 грн., в т.ч. ПДВ 34429,53 грн. Розрахунок за цим договором здійснюється покупцем готівкою через касу підприємства або шляхом перерахування ним зазначеної суми на поточний рахунок продавця протягом 180 календарних днів з моменту підписання цього договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 та 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У відповідності до ч.2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, правильним убачається висновок позивача про те, що у випадку не внесення відповідачем оплати вартості предмету договору купівлі-продажу від 16.11.2011 року протягом 180 календарних днів з моменту підписання договору у будь-який із способів передбачених договором, відбулося би істотне порушення умов договору покупцем. Товариству, як продавцю за договором, було би заподіяно значної шкоди, що давало би йому підстави вимагати розірвання договору та повернення майна із чужого незаконного володіння.

В той же час, як вбачається із представлених відповідачем прибуткових касових ордерів (а.с.29-48) за період з 17.11.2011 року по 28.12.2011року відповідачем ОСОБА_5 внесено в касу ТзОВ «ВК-ФУДЗ» 21 платежем коштів на загальну суму 206577,20 грн.

Позивач вважає представлені документи неналежним доказом у справі, оскільки такі не відповідають вимогам п.3.3 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті України» за яким, у випадку внесення коштів у касу підприємства відповідачу підлягала видачі відривна квитанція засвідчена підписами уповноважених осіб та відбитком печатки товариства. Крім цього, на його вимогу відповідачем не подано оригіналів зазначених прибуткових касових ордерів, що на його переконання, ставить під сумнів факт внесення відповідачем коштів в касу підприємства.

В підтвердження своєї позиції, надав суду виписки по особовому рахунку ТзОВ «ВК ФУДЗ» за період з 01.11.2011 року по 29.02.2013 року (а.с.107-127), де відсутні записи про поступлення коштів на рахунок товариства від відповідача з призначенням платежу оплата за договором купівлі-продажу від 16.11.2011 року.

Проте з такими доводами відповідача суд не може погодитися виходячи із наступного.

Як вбачається із прибуткових касових ордерів (а.с.29-48), такі містять підписи головного бухгалтера товариства, на той час, ОСОБА_6, а також відтиск печатки товариства.

Згідно витягу із касової книги ТзОВ «ВК-ФУДЗ» за період з 16.11.2011 року по 31.12.2011 року підтверджується факт внесення відповідачем ОСОБА_5 коштів різними сумами в касу підприємства в рахунок оплати за договором купівлі-продажу від 16.11.2011 року. При цьому суд звертає увагу, що суми та дати їх внесення згідно прибуткових касових ордерів співпадають із сумами та датами їх внесення зазначеними у витязі із касової книги.

Крім цього, допитана в судовому в якості свідка, головний бухгалтер ТзОВ «ВК-ФУДЗ» ОСОБА_6 суду підтвердила факт повного внесення відповідачем в касу підприємства, різними сумами, за період з 17.11.2011 року по 28.12.2011 року, повної вартості предмета договору купівлі-продажу від 16.11.2011 року. При цьому показала, що на той час виникало питання про можливість внесення відповідачем коштів з даним призначенням готівкою через касу підприємства, однак на її запит податковий орган не заперечив проти здійснення розрахунків за договором у такий спосіб. Зазначила, що прийняті у відповідача кошти були скеровані на господарські потреби товариства, а при внесенні коштів в банк на рахунок товариства нею не зазначалося, що ці кошти поступали від ОСОБА_5 на виконання умов договору, а як виручка підприємства від господарської діяльності.

За таких обставин суд приходить до переконання про те, що позивачем, в силу ст.61 ЦПК України не доведено перед судом факту не виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 16.11.2011 року в частині здійснення оплати вартості предмету договору, оскільки встановлені в судовому засіданні обставини навпаки підтверджують факт повної оплати відповідачем вартості придбаного за договором майна.

Не приймає до уваги суд і посилання позивача на ті обставини, що відповідач будучи засновником товариства з найбільшою часткою в статутному капіталі шляхом укладення договору умисно вивів активи підприємства з метою недопущення погашення кредиторської заборгованості товариства, а також в частині не оригінальності відтисків печаток ТзОВ «ВК-ФУДЗ» на прибуткових касових ордерах, оскільки такі не доведені позивачем жодними доказами.

З врахуванням наведеного суд вважає, що в судовому засіданні не здобуто доказів істотного порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу від 16.11.2011 року, а відтак підстав для його розірвання та витребування від відповідача майна, набутого за договором, у суду немає. У звязку із цим слід відмовити в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Одночасно відмовляючи у задоволенні позову, оскільки ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 13.09.2013 року було відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення по справі, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, слід судові витрати по справі покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.10,60, 209, 88, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-ФУДЗ» ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третьої особи публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про розірвання договору купівлі-продажу адміністративного приміщення від 16.11.2011 року, укладеного між ТзОВ «ВК-ФУДЗ» та ОСОБА_5, витребування із незаконного володіння ОСОБА_5 на користь ТзОВ «ВК-ФУДЗ» адміністративне приміщення загальною площею 153,6 м.кв., позначене на плані цифрами « 8» по « 22», розташоване на другому поверсі будинку №14 по вул. Чернігівська в м. Львові, яке було передано відповідачу на підставі договору купівлі-продажу адміністративного приміщення від 16.11.2011 року відмовити за безпідставністю вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-ФУДЗ», ідентифікаційний код 32819038 в користь держави судовий збір в розмірі 2065 грн. 77 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя:Гирич С. В.