Рішення № 36442521, 13.12.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15081/13-ц

Провадження № 2/344/5497/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

11 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-суддіХоростіля Р.В.,

секретаря Басюк С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з цивільним позовом до відповідача про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав. В обґрунтування своїх вимог покликалася на те, що 23.01.2012р. Івано-Франківським міським судом винесено рішення, яким розірвано шлюб між нею та ОСОБА_2 Вказаним рішенням також залишено проживати разом із матір'ю малолітню дитину ОСОБА_3, 07.02.2005р.н. , яка надалі зареєстрована та проживає з позивачем. Вона неодноразово зверталась до ОСОБА_2 з проханням матеріально підтримувати малолітню доньку, сплачуючи аліменти, так як вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства. Відповідач давав усні обіцянки щодо сплати аліментів, однак вже більше як півроку перестав спілкуватись із ними, змінив номер телефону та не надав жодних коштів. Їй відомо, що відповідач офіційно не працює, інших дітей на утриманні в нього немає, як і немає непрацездатних батьків, а отже аліментів він нікому не платить. Крім того відповідач участі у вихованні дитини не бере, ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків, не цікавиться життям своєї дочки, що підтверджується характеристикою зі школи, де вказано, що тільки мати дитини бере активну участь у її вихованні та цікавиться навчальним процесом і розвитком дочки, а батько взагалі не займається її вихованням, та на протязі навчального року жодного разу не з'явився до школи, не відвідує батьківських зборів та не приймає участі у житті дитини. Тобто відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обовязками, не спілкуючись з малолітньою дочкою та не турбуючись про її фізичний та духовний розвиток, а весь тягар виховання та матеріального утримання лежить на плечах позивача. Тому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав та стягувати з нього аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі по 1000 грн. щомісячно.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, покликаючись на викладені в заяві обставини, просили позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

В судовому засіданні представник прокуратури ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечила проти позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_3

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримав, покликаючись на висновок органу щодо позбавлення батьківських прав. Просив позов задоволити.

Заслухавши позивача та її представника, враховуючи думку прокурора та представника органу опіки та піклування, які підтримали позов, та які не заперечили проти вирішення справи за відсутності відповідача, та дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Івано-Франківського міського суду від 23.01.2012р. розірвано (а.с.7). У шлюбі в них народилася донька ОСОБА_3, 07.02.2005р.н., яка згідно вказаного вище рішення суду від 23.01.2012р. залишена на проживання з позивачем та перебуває на її утриманні (а.с.7,8.10).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Згідно ч. 3 ст. 181 цього ж Кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Ст.ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» зобовязано батьків забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України і розяснень, викладених в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З урахуванням наведених положень та враховуючи відсутність даних про те, що відповідач офіційно працює і отримує регулярний дохід, у суду немає, то суд вважає, що аліменти, які підлягають стягненню з нього на користь позивача на утримання дитини слід визначити в твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України враховує зазначені в ній обставини, а також розмір прожиткового мінімуму, який встановлений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік».

Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів слід задоволити повністю та стягувати щомісячно з відповідача аліменти в користь позивача на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі по 1000грн. щомісячно, до досягнення нею повноліття, починаючи з 18.09.2013р.

Щодо позовних вимог в частині позбавлення батьківських прав, то суд вважає наступне.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини; є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 навчається в школі протягом 2012-2013 навчального року, виявила себе здібною до знань, вміє логічно мислити, активно працює на уроках, у стосунках з товаришами спокійна, ввічлива уважна, мама бере активну участь у вихованні та навчанні доньки, батько не займається вихованням дитини, та на протязі навчального року жодного разу не прийшов до школи поцікавитися учнівським життям ОСОБА_3, не відвідує батьківських зборів не приймає участі у житті дочки, що вбачається з характеристики, виданої Івано-Франківською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 1 від 30.08.2013р. (а.с.14).

Відповідно до характеристики з місця роботи позивача від 23.08.2013р. (а.с.13), ОСОБА_1 працює начальником Відділення ПАТ «Банк Кіпру» у м. Івано-Франківськ з травня 2013 року. За короткий період роботи зарекомендувала себе як здібний керівник. До виконання обовязків та завдань керівництва ставиться сумлінно, вміє організувати свою роботу, постійно підвищує власну культуру планування, завдання та доручення виконує раціонально з постійним дотриманням термінів виконання, володіє системними знаннями. Здатна до розвязання творчих завдань професійного характеру, ініціативна, відповідальна, цілеспрямована. В колективі користується повагою та авторитетом.

Згідно акту обстеження житлових умов заявника від 09.09.2013р. (а.с.11) умови сімї позивача знаходяться в задовільному технічному стані.

Як вбачається з висновку органу опіки і піклування м. Івано-Франківська від 27.11.2013р. вих. № 641 (а.с.56-57), Орган опіки і піклування м. Івано-Франківська вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої дочки - ОСОБА_3, 07.02.2005р.н.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.07.2007р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» - ухилення батьків від виконання своїх обовязків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обовязками.

За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі Конвенції), ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Обєднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу, дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Відповідно до Статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належних та допустимих (жодних) доказів, які б спростували наведені позивачем та її представником обставини, а також ті, які встановлені в судовому засіданні, судом не здобуто.

Крім цього, згідно з ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини, а відповідно до ч. 3 ст. 166 цього Кодексу одночасно з позбавлення батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів.

Відтак, оцінюючи зібрані у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає позов і в цій частині обґрунтованим, тому необхідно, для якнайкращого забезпечення інтересів дитини, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки, своїй дитині відповідач ніякої уваги не приділяє, не займається її вихованням, не цікавиться учнівським життям та не бере взагалі ніякої участі у її житті.

Судові витрати суд розподілив відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», ст.ст. 164, 166, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_2, 30.12.1966р.н., батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3, 07.02.2005р.н.

Стягувати з ОСОБА_2, 30.12.1966р.н., зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, 10.01.1971р.н., зареєстрованої та проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, 07.02.2005р.н., в твердій грошовій сумі у розмірі по 1000 (одній тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 18.09.2013р і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, 30.12.1966р.н., зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693) судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий - суддяХоростіль Р.В.

Повне рішення складено 13 грудня 2013 року.