Постанова № 3644068, 19.02.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Справа №2а-6676/08/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2009 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Остап'юк С.В.

при секретарі Скора Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу:

за позовом: Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до відповідача: ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 3400 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2008 року територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення фінансових санкцій в сумі 3400 гривень.

Позивача в судове засідання не з'явився, суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Заявлений адміністративний позов про стягнення фінансових санкцій підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.03.2008 року позивачем виявлено та задокументовано в акті №058690 факт відсутності ліцензійної картки на транспортний засіб відповідача, при наданні ним послуг вантажного перевезення (вантаж - земля), що є порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивачем, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за виявлене порушення щодо відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700 гривень. Аналогічно, 29.05.2008 року позивачем виявлено та задокументовано в акті №074275 факт відсутності ліцензійної картки на транспортний засіб відповідача, при наданні ним послуг вантажного перевезення (вантаж - пісок), що є порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивачем, за виявлене порушення щодо відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700 гривень. Загальна сума фінансових санкцій, застосованих до відповідача за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» складає 3400 гривень. Добровільно відповідачем суми фінансових санкцій не сплачені.

Крім того, судом встановлено, що відповідач, взагалі, не отримував ліцензію на право провадження господарською діяльністю щодо надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.

Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає перелік документів, на підставі яких виконують вантажні перевезення, згідно положень якої:

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає, що ліцензійною карткою транспортного засобу є документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною 3 статті 60 вказаного Закону передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень фінансове стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання.

Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій громадянином відповідачем добровільно не сплачена. Постанови в порядку передбаченому пунктом 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувались.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення на користь Державного бюджету України з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 3400 гривень відповідально до постанов №048083 від 07.03.2008 року та №050441 від 03.06.2008 року є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, статей 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, 77442, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід Державного бюджету на №31110106700002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО-836014, код одержувача-20568100 штрафні фінансові санкції в сумі 3400 гривень за постановами про застосування фінансових санкцій за №048083 від 07.03.2008 року, за № 050441 від 03.06.2008 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Остап'юк

Постанова складена в повному обсязі 20.02.2009 року.