Рішення № 364393, 04.01.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.07 Справа № 15/324.

Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора Антрацитівського району в інтересах держави в особі Антрацитівської районної державної адміністрації, м. Антрацит Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький машинобудівний завод», м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 22776 грн. 27 коп.

За участю:

прокурора –не прибув;

представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –Грігор’єв Р.М., представник за довіреністю № б/н від 21.03.05.;

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: прокурором заявлена вимога про стягнення з відповідача боргу по орендній платі в сумі 20 235 грн. 06 коп., що утворився за період з березня 2002р. по березень 2005р. та пені у сумі 2 541 грн. 21 коп. за договором оренди земельної ділянки від 27.02.02.

Відповідач проти позову заперечував з підстав наведених у відзиві без дати та номера, що зданий у судовому засіданні 23.08.2005р. Зокрема відповідач вказує, що земельна ділянка, яка є об’єктом по договору оренди на підставі якого заявлено позовні вимоги, раніше знаходилася у користуванні шахти "Запорізька №106", розташована не на територій Микитівської сільської ради Антрацитівського району, а на території Петровської міської ради в районі сел. Вергулевка.

Ухвалою від 02.09.2005р. судом задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею справи №13/35пд за позовом Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький машинобудівний завод»до Антрацитівської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27.02.02р., на підставі якого прокурором у даній справі заявлено позов про стягнення боргу та пені.

У зв’язку з вирішенням по суті спору у справі №13/35пд провадження у даній справі №15/324 було поновлено.

Прокурор та представник позивача в судове засідання не прибули.

Разом з тим неявка прокурора та представника відповідача не заважає розгляду справи по суті та прийняттю рішення у даному судовому засіданні з огляду на представлення усіх документів до зупинення провадження та вирішенням у судовому порядку підстав, що зумовили зупинення провадження у справі, що не потребує додаткових пояснень прокурора та позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора та представників сторін, суд, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи прокурора і сторін та надані ними докази дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Між Антрацитівською районною державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством «Краснолуцький машинобудівний завод»27.02.2002р. укладено договір оренди земельної ділянки.

Згідно розділу 1 даного договору орендодавець –Антрацитівська районна державна адміністрація передала орендарю –відповідачу у справі земельну ділянку загальною площею 17,2811га в Антрацитівському районі.

Земельна ділянка передана в оренду строком на 10 років для експлуатації будівель та споруд орендаря, що наведено у п. 1.3 договору.

Відповідно до п.2.1. договору визначено розмір щорічної орендної плати у сумі 6707 грн. 00 коп. та передбачено, що орендна плати повинна сплачуватися щомісячно в розмірі 559 грн. 00 коп. протягом 30 днів, наступних за останнім днем звітного місяця.

Відповідач грошові зобов’язання зі сплати орендної плати не виконував за період з березня 2002 р. по березень 2005р. допустивши заборгованість у сумі 20235 грн. 06 коп.

У зв’язку з цим прокурором заявлено позов, що розглядається у даній справі.

Ухвалою від 02.09.2005р. зупинено провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею справи №13/35пд за позовом Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький машинобудівний завод»до Антрацитівської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27.02.02р., на підставі якого прокурором у даній справі заявлено позов про стягнення боргу та пені.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.12.2005р. у справі №13/35пд у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди відмовлено.

Вказане рішення суду не було оскаржено та набрало законної сили.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо він не визнаний судом недійсним.

Тому, договір оренди земельної ділянки, на підставі якого заявлено вимоги у даній справі, є правомірним та відповідно таким, що є підставою виникнення у сторін зобов’язань.

Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР, а також ст. 526 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р. та застосовується до тих прав та обов’язків що виникли та продовжують існувати після набрання законної сили, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

У зв’язку з тим, що зобов’язання відповідача за вказаними правовідносинами по сплаті грошових коштів за заявлений прокурором період виникли як до так і після 01.01.2004р., але продовжують (в певній частині) існувати на даний час до наведених правовідносин застосовуються правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що набули чинності з 01.01.2004р., відповідно до п.4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п.4 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п.п. «в»п.1. ст. 96 Земельного кодексу України та положень розділу 6 договору, орендар зобов’язаний своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Договором оренди на підставі якого заявлено вимоги у даній справі інше не передбачено.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не довів виконання зобов’язань з оплати орендної плати за заявлений період.

Разом з тим, не всі зобов’язання, за якими заявлено позовні вимоги, є чинними на даний час.

Так, ухвалою господарського суду Луганської області від 13.05.2003р. порушено провадження у справі №9/75б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький машинобудівний завод», про що відповідно до п.5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" опубліковано оголошення у газеті Голос України від 14.06.2003р. №110.

Згідно п. 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Згідно п.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Позивач у поясненні, наданому суду 23.08.2005р., зазначив, що не звертався до відповідача з вимогами про сплату боргу за оренду землі у справі про банкрутство у встановлений Законом строк.

Такі ж пояснення надано і представником відповідача.

В ухвалі господарського суду Луганської області від 11.11.2003р. по справі №9/75б зазначається про звернення конкурсних кредиторів у 30-денний строк після публікації та внесення до реєстру вимог кредиторів безспірних грошових вимог певних кредиторів, серед яких найменування позивача відсутнє.

Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, у зв’язку з тим, що позивач, як конкурсний кредитор за вимогами по договору оренди земельної ділянки від 27.02.2002р., які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, не звернувся з ними відповідно до п.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", то на підставі п.2 ст.14 даного Закону такі вимоги є погашеними, а тому у стягненні боргу в цій частині слід відмовити.

До порушення провадження у справі про банкрутство відповідача - 13.05.2003р., виходячи з положень п. 2.1 договору оренди, виникли вимоги з оплати орендарем орендної плати за період по березень 2003р. (включно).

Таким чином, підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача боргу з орендної плати за період оренди з квітня 2003р. по березень 2005р. у сумі 13 527 грн. 45 коп. У задоволенні решти вимог по стягненню боргу з орендної плати, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство слід відмовити.

Вимоги по стягненню пені задоволенню не підлягають з наступних підстав. Вимоги по стягненню пені, нарахованої за період до порушення провадження у справі про банкрутство є припиненими з вищенаведених підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тому, вимоги по стягненню пені, нарахованої за період після порушення провадження у справі про банкрутство також не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню борг з орендної плати за період оренди з квітня 2003р. по березень 2005р. у сумі 13 527 грн. 45 коп. У задоволенні решти вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача до держбюджету України підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 135 грн. 27 коп. державного мита, а також 70 грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, із змінами внесеними Законом України від 22 вересня 2005 року N 2900-IV, накази про стягнення державного мита надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький машинобудівний завод», м. Красний Луч Луганської області, Заводський проїзд, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00165646, на користь:

- Антрацитівської районної державної адміністрації, м. Антрацит Луганської області, вул. Совєтська, б. 5, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04052011 заборгованість з орендної плати за землю у сумі 13 527 грн. 45 коп. Наказ видати позивачу у справі (стягувачу).

- державного бюджету України рахунок 31111095600006, банк УДК у Луганській області, одержувач ВДК Ленінського району м. Луганська, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 135 грн. 27 коп. видати наказ Антрацитівській об’єднаній державній податковій інспекції;

- Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707 ЄДРПОУ 30045370 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 70 грн. 08 коп., наказ видати.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 09.01.2007р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко