Рішення № 36438484, 25.12.2013, Токмацький районний суд Запорізької області

328/1855/13-ц

25.12.2013

2-п/328/10/13

РІШЕННЯ

Іменем України

25 грудня 2013 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Петренко Л.В.

при секретарі Фещенко Д.А.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник ПАТ КБ Приватбанк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ Приватбанк заборгованість по кредитному договору № ZPXRRX03270500 від 09.08.2007 року на загальну суму 36898 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот девяносто вісім гривень) 12 коп. та судовий збір у розмірі 368,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09.08.2007 року ПАТ КБ Приватбанк видав кредит відповідно до укладеного договору № ZPXRRX03270500 від 09.08.2007 року ОСОБА_3 у розмірі 4920 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

Станом на 30.04.2013 року відповідач має заборгованість 36898,12 грн., яка складається з наступного: 1) 2676,21 грн. - заборгованість за кредитом; 2) 12865,28 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3) 2833,92 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 4) 16289,47 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафів: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1733,24 грн. - штраф (процентна складова).

Надано відповідний розрахунок суми заборгованості.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявилася, надала письмові заперечення, наполягає на застосуванні позовної давності та просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю за їх безпідставністю. Вказала на те, що ОСОБА_4 з Умовами надання кредиту не була ознайомлена, бо їх не підписувала. Також представник відповідача в судовому засіданні просила застосувати до вимог позивача позовну давність, посилаючись на зміст ст. ст. 256 - 258 ЦК України, оскільки заява позичальника була підписана відповідачем 09 серпня 2007 року, строк дії договору закінчився 07 серпня 2009 року, а згідно чинного законодавства загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки - у один рік. Зазначила, що домовленість між сторонами щодо зміни позовної давності у письмовому вигляді не укладалася.

Кошти в погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем не вносилися, позивач без згоди ОСОБА_4 здійснював списання коштів з розрахункового рахунку. Тому, просила суд врахувати той факт, що банк з метою накопичення більших відсотків, пені та штрафів, протягом досить тривалого часу не скористався можливістю дострокового розірвання договору, не звернувся до суду із відповідним позовом відразу, коли став явним факт несплати відповідачем коштів. З урахуванням викладених обставин представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем трирічного строку позовної давності.

Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача. дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобовязань Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (а.с. 17-20).

Відповідно до укладеного договору № ZPXRRX03270500 від 09.08.2007 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 4920,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 118,08 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 820,00 грн. в обмін на зобовязання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (далі «Умов») строки(а.с. 5).

Згідно умов укладеного договору договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам(«Розстрочка») (Стандарт).

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 9 по 14 число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 350,06 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 09 серпня 2007 року сторонами укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит з кінцевим терміном повернення 07 серпня 2009 року, однак свого зобов'язання за ним не виконав.

Умови та правила надання банківських послуг (а.с. 6-15) суд не бере до уваги, оскільки вони не є складовою кредитного договору, так як прийняті в 2009 році ПАТ КБ «Приватбанк», діючим на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.97.2009 року, тобто після укладення кредитного договору.

Згідно з умовами кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (а.с. 97-100).

Судом встановлено, що станом на 30.04.2013 року, згідно наданого розрахунку заборгованості за договором, відповідач має заборгованість 36898,12 грн., яка складається з наступного: 1) 2676,21 грн. - заборгованість за кредитом; 2) 12865,28 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3) 2833,92 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 4) 16289,47 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафів 500.00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1733,24 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 3-4).

Оцінивши зібрані та перевірені в судовому засідання докази в їх сукупності, суд вважає, що Заява позичальника та Умови надання споживчого кредиту фізичним особам(«Розстрочка») (Стандарт) є кредитним договором що відповідає нормам чинного законодавства.

ОСОБА_3 підписала Заяву позичальника № ZPXRRX03270500 від 09.08.2007 року на надання споживчого кредиту, в якій наявна вказівка на основні умови надання кредиту /а. с. 5/. У Заяві зазначена сума кредиту, строк погашення кредиту, відсоток за користування кредитом, сума щомісячної та одноразової винагороди (комісії), сума щомісячного обов'язкового платежу та інші умови.

Крім того, у Заяві наявна вказівка на те, що позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов. Також наявна ще одна вказівка на те, що позичальник ознайомився і згоден з умовами кредитування, які були надані йому в письмовій формі, та згоден, що ця заява разом із запропонованими ПриватБанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), тарифами складає між позичальником та Банком кредитно-заставний договір.

В матеріалах справи міститься довідка про стандартні умови кредитування Приватбанку та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 09 серпня 2007 року, підписана ОСОБА_3, яка ознайомлена з умовами кредитування (а.с. 86).

Крім того, згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «товари в розстрочку» від 09.08.2007 року ОСОБА_3 ознайомлена з фінансовими умовами надання кредитки «товари в розстрочку» та прикладом розрахунку суми плати за використання кредитних коштів, про що міститься підпис відповідача з проставлянням дати (а.с. 87).

Доводи представника відповідача про те, що відповідач не ознайомлений з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) оскільки на Умовах відсутній підпис ОСОБА_3 спростовуються матеріалами справи.

Аналізуючи ці обставини, суд приходить до висновку, що відповідач по справі належним чином був ознайомлений як із заявою позичальника, так і Умовами надання споживчого кредиту («Розстрочка») (Стандарт), бо підтвердив ці свої дії своїм підписом у вказаній вище заяві позичальника (а.с 5) та довідках (а.с. 86-87).

Згідно п. 1.5 Умов Заява Позичальника - це документ, який підписується позичальником та передається ним в Банк для укладення кредитно-заставного договору.

Пунктом 4.2. Умов надання споживчого кредиту передбачено, що при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі від розміру, зазначеному в Заяві позичальника, які сплачуються позичальником окремо понад зазначену в Заяві суми щомісячного платежу по кредиту, разом з несплаченим залишком попереднього щомісячного платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як свідчить ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Фактичні обставини справи, наявні в матеріалах справи документи вказують на те, що укладений сторонами кредитний договір на підставі заяви позичальника № ZPXRRX03270500 від 09.08.2007 року з ознайомленням відповідача при її складанні з Умовами надання кредиту відповідає загальним вимогам чинності правочину, при підписанні вказаної заяви позичальника всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, заява позичальника та Умови містять усі передбачені діючим законодавством відомості. Крім того, Умови надання споживчого кредиту не порушують співвідношення майнових інтересів сторін та не позбавляють заінтересовану особу того, на що вона розраховувала при укладенні договору, оскільки укладаючи кредитний договір, відповідач зобов'язувався повернути позивачу кредит, сплатити відсотки, комісію (одноразову та щомісячну) за користування кредитом.

При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З цими умовами кредитного договору та настанням відповідальності у разі порушення умов повернення кредиту був ознайомлений та був згоден з ними відповідач ОСОБА_3, підписавши особисто заяву позичальника на укладення кредитного договору. Проте належним чином не виконував умови договору, що призвело до заборгованості відповідача по сплаті кредиту.

Суд не вбачає підстав для задоволення вимоги представника відповідача стосовно застосування до позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк» позовної давності на підставі ст. 256, 257, 258, 267 ЦК України з наступних підстав.

Так, ОСОБА_3 09.08.2007 року підписала Заяву позичальника № ZPXRRX03270500 на надання споживчого кредиту з вказівкою на те, що кредит надається на підставі Заяви та Умов надання споживчого кредиту, з якими вона ознайомилася, що особисто зазначила у цій заяві. Таким чином, відповідач дав свою повну згоду на вказані умови отримання кредиту.

Згідно п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років, що відповідає положенням ст. 259 ЦК України, якою передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін з фіксуванням цієї домовленості у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Виходячи з того, що відповідач, підписавши заяву позичальника на одержання споживчого кредиту, погодився із Умовами надання кредиту, а одним із пунктів вказаних умов є вказівка на збільшення позовної давності по вимогам про стягненню кредиту, відсотків, винагороди, неустойки до п'яти років, суд приходить до висновку, що таким чином між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 була укладена письмова домовленість про збільшення позовної давності з дотриманням вимог чинного законодавства, і тому не вбачає підстав для відмови позивачу у задоволенні вимог про стягнення заборгованості у зв'язку із закінченням строків позовної давності, так як позивач подав позов до суду до закінчення п'ятирічного строку з часу, коли термін дії кредитного договору був припинений.

Згідно виписки з рахунку за період з 09.08.2007 року по 18.10.2013 року та підтверджено меморіальними ордерами, в погашення заборгованості за кредитом здійснено наступні операції, зокрема: 26.02.2009 року, 12.03.2009 року, 21.04.2009 року, 18.05.2009 року, 26.05.2009 року, 17.06.2009 року, 17.07.2009 року, 14.08.2009 року, 31.01.2013 року, 11.02.2013 року, 22.02.2013 року, 27.02.2013 року, (а.с. 88-96).

Доводи представника відповідача про незаконне списання з рахунку ОСОБА_3 грошових коштів в погашення заборгованості за кредитним договором суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до п. 2.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) позичальник доручає банку без додаткового узгодження здійснювати списання та перерахування кредитних коштів з кредитного рахунку на користь банку на рахунки зазначені в Заяві. Позичальник доручає банку здійснювати погашення заборгованості за кредитом в строки за рахунок коштів, розміщених на рахунку позичальника, що відповідає платіжній картці емітованої Приватбанком. Номер рахунку зазначений в Заяві. Зазначене доручення позичальника не підлягає виконанню банком у випадку предявлення позичальником банку документа, що підтверджує сплату заборгованості за кредитом іншим способом (а.с. 97).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Визначаючи розмір завданих позивачу діями відповідача по неповерненню кредитних коштів збитків, суд виходить із наступного.

Так, із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобовязання, внаслідок чого банком стали нараховуватися прострочені суми.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач порушив умови кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Нормами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг, а також відсотки.

Судом встановлено, що відповідач не виконав умови договору, а тому позивач має право вимагати від боржника погашення боргу, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позичкодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалась на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем за договором. Відповідач не виконав свої зобов'язання, встановлені договором, чим порушив права та законні інтереси банку.

Уклавши з позивачем зазначений кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідач порушив свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Станом на 30.04.2013 року, згідно наданого розрахунку заборгованості за договором, відповідач має заборгованість 36898,12 грн., яка складається з наступного: 1) 2676,21 грн. - заборгованість за кредитом; 2) 12865,28 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3) 2833,92 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 4) 16289,47 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафів 500.00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1733,24 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 3-4).

Згідно ст. 5.3 Умов надання споживчого кредиту при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.

Згідно розрахунку сума заборгованості за кредитом та сума заборгованості по процентам відповідача за користування кредитом позивачем визначена вірно.

Таким чином, суд вважає, що позов ПАТ КБ «Приватбанк» доведений, вимоги базуються на нормах чинного законодавства і підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач належним чином не виконував покладені на нього за договором зобов'язання, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за договором № ZPXRRX03270500 від 09.08.2007 року на загальну суму 36898 (тридцять шість тисяч вісімсот девяносто вісім гривень) 12 коп.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 368,98 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 64, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрованої за адресою: Запорізька область. м. Токмак, вул. Революційна, 14/10 на користь ПАТ КБ Приватбанк(р/р №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 36898 грн. 12 коп., яка складається з наступного: 2676,21 грн. - заборгованість за кредитом; 12865,28 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2833,92 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 16289,47 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафів 500.00 грн. - штраф (фіксована частина); 1733,24 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрованої за адресою: Запорізька область. м. Токмак, вул. Революційна, 14/10 на користь ПАТ КБ Приватбанк(р/р №64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 368,98 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя /підпис/

з оригіналом згідно

Суддя