Рішення № 36435921, 27.12.2013, Василівський районний суд Запорізької області

0802/4474/2012

27.12.2013

Справа № 2/311/10/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2013 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Кочевої І.В., при секретарі - Черненко А.О., за участю представника ПАТ КБ «Приватбанк» - Суберляка Д.В., представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, що діють за довіреностями, третьої особи ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_5, за участю третіх осіб: служби у справах дітей Василівської РАД Запорізької області, ОСОБА_4, Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області про звернення стягнення на квартиру в рахунок погашення боргу за кредитним договором та виселення, за позовом третьої особи, що заявила самостійні вимоги - ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_2, за участю третьої особи - ОСОБА_3, приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, служби у справах дітей Василівської РДА про припинення права застави, розірвання договору іпотеки, скасування накладення заборони відчуження квартири,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - банк), уточнивши та доповнивши свої позовні вимоги (а.с.3-7, 140- 143) просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPVAGA0000002844 від 20 червня 2008 року, яка станом на 08 травня 2012 року становила 21914,22 дол. США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/112 від 07 травня 2012 року складає 175066,13 грн., яка складається з: 13312.45 дол. США - заборгованості за кредитом; 3157,60 дол. США - заборгованості по процентам за користування кредитом; 788,88 дол. США - заборгованості по комісії за користування кредитом; 3581,95 дол. США - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, штрафів відповідно до договору: 31,29 дол. США (фіксована частина, 1042,04 дол. США - штраф (процентова складова) - звернути стягнення на АДРЕСА_1 загальною площею 50,1 кв.м. шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ( на підставі договору іпотеки від 20 червня 2008 року) банком з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення банком всіх передбачених нормативно-правовими актами України дій, необхідних для продажу предмета іпотеки. Також позивач просить виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх дітей з вказаної квартири зі зняттям їх з реєстраційного обліку та стягнути з відповідачів судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі не виконали взятих на себе зобов'язань за кредитним та іпотечними договорами.

Крім того, третя особа - ОСОБА_4 в інтересах своїх малолітніх онуків - дітей відповідачів ОСОБА_3 заявила позов, який також уточнювала (а.с.61-62, 105-107) та просила припинити право застави, відмовити в задоволенні позову банку; розірвати іпотечний договір, предметом

якого є зазначена квартира, що був посвідчений нотаріусом; скасувати накладення заборони відчуження квартири. Позов мотивований тим, що приватизація квартири та передача її в іпотеку була здійснена з порушенням прав малолітніх онуків ОСОБА_4 - дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які проживають у спірній квартирі та іншого житла не мають.

Представник банку у судовому засіданні позов банку підтримав та просив задовольнити з підстав, вказаних у позові, заперечував проти вимог третьої особи - ОСОБА_4, просив відмовити в задоволенні її позову.

Відповідач ОСОБА_3, яка представляла за довіреністю і відповідача - ОСОБА_2 проти вимог банку заперечувала та просила відмовити в їх задоволенні та задовольнити вимоги ОСОБА_4 Суду пояснила, що вона дійсно 20 червня 2008 року уклала кредитний договір з банком та отримала кредит в сумі 16796,32 дол. США. Працівники банку вмовили її взяти кредит в іноземній валюті, запевнивши що це буде вигідніше. В забезпечення виконання кредитного договору її чоловік - ОСОБА_2 уклав з банком іпотечний договір, предметом якого була квартира, яка виділялася для проживання її сім'ї, в тому числі і дітей. З метою отримання кредиту та оформлення приватизації квартири, вона тимчасово знялася з реєстрації у спірній квартирі разом з дітьми, після чого чоловік оформив приватизацію квартири на себе, що дало змогу квартиру передати в іпотеку та отримати кредит. Після чого діти та вона знову зареєструвалися в квартирі. Порушення своїх зобов'язань за кредитним договором відповідач не оспорювала, та пояснила це неплатоспроможністю її та чоловіка, що було викликано світовою кризою, хворобою сина та відмовою банка розстрочити борг, чи укласти новий договір, чи змінити діючий. На теперішній час вона та діти іншого житла не мають, а тому задоволення вимог банку порушить права її дітей.

Третя особа, яка заявила самостійні вимоги - ОСОБА_4 пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_3, та просила відмовити в задоволенні вимог банку, просила задовольнити заявлені нею вимоги в інтересах її онуків - ОСОБА_5, 2002 року народження та ОСОБА_7, 2004 року народження.

Відповідач ОСОБА_2 надав свої письмові заперечення проти позову (а.с.74-79 ), аналогічні письмовим запереченням ОСОБА_3 (а.с.82-91). та просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що його дружина - ОСОБА_3 станом на 09 червня 2010 року повністю розрахувалася за кредитним договором з банком. З 01 січня 2010 року він та дружина припинили підприємницьку діяльність, а тому ОСОБА_3 не могла сплачувати кредит та зверталася до банку з проханням зменшити щомісячний платіж. У зв'язку з відсутністю майна та роботи він є неплатоспроможним, а спірна квартира є єдиним житлом сім'ї. У судове засідання ОСОБА_2 не з'явися, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.

Представниками третіх осіб: служби у справах дітей Василівської РДА Запорізької області, Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області, приватним нотаріусом ОСОБА_6 - суду надано заяву про розгляд справи без їх участі (а.с.162, 242).

Суд вважає можливим розглянути справу без участі осіб, що не з'явилися у судове засідання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наді суду докази та матеріали справи суд вважає необхідним позовні вимоги банку задовольнити частково та відмовити у задоволенні позовних вимог третьої особи ОСОБА_4, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. За змістом ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Ст.60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Ст.ст.526, 610 -612, 614, 615, 625, 628, 629, 631, 638, 1054-1056-1 ЦК України встановлено обов'язки сторін щодо виконання зобов`язання відповідно до умов договору, в тому числі кредитного, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, наслідки порушення зобов'язання та умов договору.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного між банком та відповідачкою ОСОБА_3 кредитного договору № ZPVAGA0000002844 від 20 червня 2008 року, завірена належним чином копія якого є в матеріалах справи (а.с.10-14), відповідачка отримала кредит у розмірі 16796,32 дол. США на строк з 20 червня 2008 року до 20 червня 2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, сплати винагород, на умовах повернення кредиту щомісячними платежами з 20 по 27 число по 340,69 дол. США за графіком погашення, що встановлено п.8.1. кредитного договору. Кредитний договір за формою та змістом відповідає вимогам законодавства, передбачає наслідки неналежного виконання позичальником кредиту, забезпеченого іпотекою. Факт отримання кредиту не оспорювався сторонами та визнаний відповідачкою ОСОБА_3

Жодних належних та допустимих доказів виконання зобов'язань позичальником умов кредитного договору, погашення кредиту чи простроченої заборгованості - суду не надано, у справі вони відсутні.

В забезпечення виконання умов кредитного договору 20 червня 2008 року відповідач ОСОБА_2, що виступав майновим поручителем ОСОБА_3, передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Степногірською селищною радою 20 березня 2006 року (а.с.35,36). Договір, завірена копія якого є у справі (а.с.15-23), був посвідчений нотаріально, за формою та змістом, відповідає вимогам законодавства. Відповідно до п.33 іпотечного договору він був укладений за згодою дружини іпотекодавця, підтвердженою її заявою. Крім того, відповідно до п.12.1 іпотекодавець заявив про відсутність права користування квартирою у малолітній і неповнолітніх дітей. Відповідно до технічного паспорта на квартиру, який надавався для оформлення іпотеки (а.с.37-40) власником квартири є ОСОБА_2

Доказів визнання договору іпотеки недійсним у встановленому законом порядку, суду також не надано.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до ч. 1 ст.33 цього ж Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки відповідно до ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням, відповідно до ст.33 цього ж Закону підставами для звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону, відповідно до частини 1 якої у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, та порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду, передбачені ст.38, ст.39 Закону України «Про іпотеку».

Порушення зобов'язань боржника за кредитним договором - ОСОБА_3 щодо погашення заборгованості підтверджено наданими суду позивачем розрахунками заборгованості (а.с.24-27, 176-177), випискою по рахунку (а.с.94), довідкою про погашення кредиту (а.с.95). Порушення зобов'язань відповідачкою визнано та розмір заборгованості, вказаний банком не оспорювався.

21 травня 2012 року банком на виконання приписів Закону України «Про іпотеку» було направлено письмову вимогу відповідачам про дострокове повернення кредиту у зв'язку невиконанням зобов'язань за кредитним договором та повідомлено про рішення банку звернути стягнення на предмет іпотеки, висунуто вимогу про добровільне виселення з квартири у разі незадоволення вимог банку про дострокове повернення кредиту (а.с.28).

Вимога банку про виселення в добровільному порядку відповідачами не виконана. Відповідно до довідок Степногірської селищної ради станом на 05 червня 2012 року у спірній квартирі зареєстровані відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх діти : син ОСОБА_5, 2002 року народження та дочка - ОСОБА_7, 2004 року народження (а.с.56, 64-65, 68, 71). ОСОБА_4 є рідною бабкою дітей (а.с.66-67). Квартира виділялася ОСОБА_2 на склад сім'ї з 3 чоловік рішенням Степногірської селищної ради від 30 червня 2004 року (а.с.69, 70).

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_3 допустила порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, не проводячи сплату заборгованості, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими. Таке право банку, крім того, передбачено умовами укладених сторонами кредитного та іпотечного договорів. Оскільки ці вимоги - щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, є доведеними в суді, тому вони підлягають задоволенню. Суд вважає необхідним в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - вказану квартиру, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки банком з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами України дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

Відповідно до ч.4 9, ст. 109 ЖК України, ст.. 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

Оскільки у даному випадку є всі підстави для звернення стягнення на квартиру, яка є предметом іпотеки, відповідачі добровільно не виконали вимог банку ні щодо дострокового повернення кредиту, ні щодо добровільного виселення з квартири, суд вважає необхідним задовольнити вимоги банку про виселення відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх малолітніх дітей з квартири.

У задоволенні вимог позивача щодо зняття відповідачів та їх дітей з реєстрації у спірній квартирі, суд вважає необхідним відмовити, оскільки ці дії вчиняються на підставі рішення суду про виселення, відповідно до положень закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та судове рішення про зняття з реєстрації для цього не вимагається.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_3 та третьої особи - ОСОБА_4 про порушення у разі задоволення вимог банку прав малолітніх дітей, які на теперішній час мешкають та

зареєстровані у квартирі, суд вважає необхідним зауважити наступне. ОСОБА_4 просить суд відмовити у задоволенні вимог банку та розірвати іпотечний договір і скасувати накладення заборони відчуження квартири, що мотивувала порушеннями при проведенні приватизації квартири та передачі її в іпотеку. Проте ці доводи є недоведеними, необґрунтованими та безпідставними. Дійсно, діючим законодавством України передбачені обмеження та особливості щодо укладення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, на що необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Вказані обмеження та особливості передбачені Законами України «Про охорону дитинства», « Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ЦК України, СК України. Проте жодних доказів того, що на момент передачі квартири в іпотеку, діти відповідачів мали право власності чи право користування цим житлом - сторонами суду не надано.

З особистих пояснень ОСОБА_3 - матері дітей, довідки КП «Дім» Степногірської селищної ради (а.с.153) судом встановлено, що мати дітей, діючи свідомо, знімалася з дітьми з реєстрації у спірній квартирі, а на 20 червня 2008 року - коли були укладені договори кредитний та іпотечний - діти з матір'ю були зареєстровані за адресою місця проживання їх бабки - ОСОБА_4 (а.с.116 зв.сторона), а з 06 травня 2009 року знову зареєстровані у спірній квартирі. Вказані дії, як пояснювала сама відповідачка ОСОБА_3, були здійснені нею та чоловіком з метою оформлення іпотеки, бо у разі реєстрації у квартирі дітей, укладення договору іпотеки було б неможливим, що у свою чергу унеможливлювало б укладення кредитного договору та отримання кредиту відповідачами. Таким чином, оскільки на час укладення договору іпотеки діти відповідачів не мали ні прав власності на квартиру, ні права користування нею, укладення іпотечного договору жодним чином не порушувало їх прав.

Вказане також підтверджується рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 06 вересня 2013 року, ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 14 листопада 2013 року, яким рішення суду першої інстанції залишено без змін. За цими судовими рішеннями, що набрали законної сили, та відповідно до ст..14 ЦПК України, є обов'язковим для суду при вирішенні цієї справи, встановлено, що на час реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_3 з дітьми за місцем проживання ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_2 приватизував спірну квартиру. У задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання незаконним розпорядження органу приватизації та визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло - судом було відмовлено.

Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки, в тому числі і реєстрація малолітніх дітей, не є підставою для розірвання договору, визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування. Доказів отримання згоди іпотекодержателя на реєстрацію у спірній квартирі дітей відповідачів суду не надано.

Таким чином, підстав для задоволення позовних вимог третьої особи - ОСОБА_4, передбачених ст..ст.598, 651, 652 ЦК України, суд не вбачає. Оскільки відсутні підстави для розірвання іпотечного договору, як наслідок - відсутні підстави і для скасування накладення заборони відчуження квартири.

Судові витрати, понесені банком, та підтверджені квитанціями в сумі 1857 грн. 96 коп., суд вважає необхідним покласти на відповідачів в рівних частинах, по 928 грн. 98 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.526, 610 -612, 614, 615, 625, 628, 629, 631, 638, 1054-1056-1 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», СК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Законами України «Про охорону дитинства», « Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст.ст.3, 4, 10, 11, 14, 82, 208, 209, 214 -215,224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ZPVAGA0000002844 від 20 червня 2008 року в розмірі 21914,22 дол. США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/112 від 07 травня 2012 року складає 175066,13 грн., яка складається з: 13312.45 дол. США - заборгованості за кредитом; 3157,60 дол. США - заборгованості по процентам за користування кредитом; 788,88 дол. США - заборгованості по комісії за користування кредитом; 3581,95 дол. США - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, штрафів відповідно до договору: 31,29 дол. США (фіксована частина, 1042,04 дол. США - штраф (процентова складова) - звернути стягнення на АДРЕСА_1 загальною площею 50,1 кв.м. шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ( на підставі договору іпотеки від 20 червня 2008 року) Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами України дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та їх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 з АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в сумі 1857 грн. 96 коп. - по 928 грн. 98 коп. з кожного.

В іншій частині позову ПАТ КБ «Приватбанк» - відмовити.

В задоволенні позову третьої особи - ОСОБА_4 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засідання протягом того ж часу з дня отримання копії рішення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Кочева І.В.