Постанова № 36435102, 25.12.2013, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 713/922/12

Провадження № 2-а/309/208/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" грудня 2013 р. м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

при секретарі Раковці Г.Ю.

з участю позивача ОСОБА_1

її представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за адміністративним позовом:

ОСОБА_1

до

ОСОБА_3 сільської ради Хустського району

про стягнення розрахункових сум при звільненні з роботи у звязку із закінченням строку повноважень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 сільської ради Хустського району Закарпатської області про стягнення розрахункових сум при звільненні, а саме: за 3 дні основної щорічної відпустки, 18 днів компенсації за невикористану щорічну відпустку, допомогу по тимчасовій непрацездатності за 4 дні за лікарняним листком з 02 по 05 листопада 2010 року, оплатити лікарняні листки за 2009 рік, виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Посилається на те, що 09.11.2010 року припинено її повноваження ОСОБА_3 сільського голови у звязку з закінченням строку повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємств, установ, організацій, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути сплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Однак на порушення цієї норми трудового законодавства виплата розрахункових позивачу проведена не була. Головним бухгалтером під час роботи ОСОБА_1 не були нараховані лікарняні в кількості 7 лікарняних листків. Після звільнення позивач неодноразово зверталась за належним розрахунком з нею, проте без результатів. Вона зверталася із скаргами до територіальної інспекції праці, прокуратури. Ці органи провели перевірку, згідно з результатами якої їй належні виплата відпускних 39 кал. днів, компенсація за невикористану відпустку за 18 кал. днів, та чотири дні за лікарняним листком з 2 листопада по 5 листопада 2010 року, не оплачені лікарняні листки за 2009 рік.

Лише після втручання зазначених органів їй було оплачено частково належні суми, але залишилися невиплаченими 3 кал. дні відпустки, 4 дні лікарняних, 18 кал. днів компенсації за невикористану відпустку, лікарняні листки за 2009 рік.

Повної виплати належних позивачу сум при звільненні вона не може отримати до теперішнього часу, оскільки ОСОБА_3 сільська рада вважає, що провела з нею повний розрахунок.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, її представник згідно довіреності ОСОБА_2 уточнили позовні вимоги та просять стягнути з відповідача заборгованість по відпускних в сумі 990,21 грн., компенсацію за невикористану відпустку за 18 к.д. у сумі 2 638,62 грн., по лікарняних за 2009 р. у сумі 11 268, 20 грн., за затримку розрахунку при звільненні у сумі 142 297, 44 грн. та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. Моральна шкода спричинена діями відповідача зі зволікання виплати їй розрахункових сум, приниженні честі та гідності. Через переживання позивач захворіла на бронхіальну астму, посилилися головні болі, депресія, порушення сну. Моральна шкода спричинена внаслідок неправомірних дій керівництва ОСОБА_3 сільської ради. Просять уточнений позов задоволити повністю.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради не зявився. Головою ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_4 суду подано заяву від 23.12.2013 року за вих. №420, в якій він просить судове засідання перенести на іншу дату у звязку із сімейними обставинами представника ОСОБА_3 сільської ради.

В поданих суду запереченнях на позовну заяву від 03.08.2011 року голова ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_4 вказує на те, що сільською радою виконано вимоги припису стосовно нарахування та виплати розрахункових сум ОСОБА_1, що встановлено актом повторної перевірки Територіальної державної інспекції праці у Закарпатській області №07-08-008/0406 від 29.03.2011 року. Крім того, лікарняні листки за 2009 рік в кількості 7 штук у ОСОБА_3 сільській раді відсутні з невідомих причин, а тому вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, безпідставними та просить відмовити у задоволенні позову.

В порядку ч.4 ст.128 КАС України, суд визнав причини неявки представника відповідача не поважними, а тому вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутності та підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані докази по справі суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом встановлено, що згідно рішення № 1 1-ї сесії 6 скликання ОСОБА_3 сільської ради від 09.11.2010 року ОСОБА_1 звільнена з посади голови ОСОБА_3 сільської ради з 09.11.2010 року у звязку із закінченням строку повноважень на підставі п.1 ст.42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» /а.с. 4/.

За статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.1 ст. 83 КЗпП України, ч.1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно проведеної перевірки Територіальною Державною інспекцією праці у Закарпатській області встановлено, що розпорядженням ОСОБА_3 сільського голови від 29.10.2010 року №65 позивачу ОСОБА_1 надано з 29.10.2010 року основну щорічну відпустку та додаткову відпустку загальним терміном 39 календарних днів за відпрацьований період з 02.04.2009 р. по 01.04.2010 р. Відпускну суму на день перевірки позивачу не виплачено. 09.11.2010 року при звільненні позивачу не нараховано та не проведено виплату належних їй розрахункових сум в тому числі компенсацію за невикористані 18 днів щорічної відпустки за відпрацьований період роботи з 01.04.2010 р. по 09.11.2010 р. У звязку із затримкою у виплаті розрахункових сум при звільненні, позивачу не нараховано та не проведено виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку /а.с.6/.

Приписом № 07-18-007/0106-0121 від 26.01.2011 року Територіальна державна інспекція праці у Закарпатській області зобовязала ОСОБА_3 сільського голову нарахувати та провести виплату відпускних сум за використану ОСОБА_1 основну щорічну та додаткову відпустки терміном 39 кал. днів, компенсацію за невикористані 18 днів щорічної відпустки при звільненні, нарахувати та оплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку /а.с.29/.

Як вбачається з відповіді ОСОБА_5 міжрайонної прокуратури від 22.02.2011 р. № 340-08 на час звільнення позивача з посади сільського голови 09.11.2010 року, а також на час перевірки звернення до прокуратури зі скаргою щодо невиплати розрахункових сум при звільненні, їй не було виплачено заробітну плату за період з 28 травня по 14 липня 2010 року. Станом на 26.01.2011 року позивачу не було виплачено середній заробіток за час щорічної відпустки (відпускні) за період з 02.04.2009 р. по 01.04.2010 р. /а.с.7/.

22.02.2011 року позивачу було сплачено відповідачем суму 3 728,81 грн. Як вбачається з відомості зарплати за другу половину березня 2011 року ОСОБА_3 сільської ради, лише 28.03.2011 р. була нарахована сума 530 грн., 30.03.2011 р. - 5249,43 грн.

Згідно відповіді ОСОБА_3 сільської ради від 14.06.2011 р. № 154 сума 3728,81 грн. є сумою відпускних за 36 кал. днів, а сума 5249,43 грн. є сумою середнього заробітку у звязку з затримкою розрахунку.

Відповідно до наданих листків непрацездатності серії АБН №873231, АБН №931207,АБН №895875,АБН №900408, АБН №895141, АБН №826781,АБР №654679 позивач ОСОБА_1 перебувала на лікарняному в період з 30.01.2009 р. по 20.02.2009 р., з 21.02.2009 р. по 06.03.2009 р., з 25.08.2009 р. по 06.09.2009 р., з 25.08.2009 р. по 06.09.2009 р., з 07.09.2009 р. по 26.09.2009 р., з 28.09.2009 р. по 07.10.2009 р., з 26.10.2009 р. по 13.11.2009 р., з 16.11.2009 р. по 27.11.2009 р. /а.с.57-63/.

Актом перевірки №07-18-007/0976 від 02.09.2010 року встановлено, що згідно первинної бухгалтерської документації у 2009 році сільським головою ОСОБА_1 здано в бухгалтерію установи 7 лікарняних листків, по яких станом на день перевірки їй не проведено виплату /а.с. 96, 97/.

Ухвалою суду від 25.08.2011 року було доручено Контрольно-ревізійному управлінню в Закарпатській області провести планову ревізію фінансово-господарської діяльності ОСОБА_3 сільської ради Хустського району з питань нарахування ОСОБА_1 відповідних сум.

ОСОБА_5 обєднаної державної фінансової інспекції від 23.08.2012 р. №15-13/865 повідомлено, що у звязку з відсутністю обліку в ОСОБА_3 сільській раді проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ОСОБА_3 сільської ради з питань правильності нарахування заробітної плати ОСОБА_1 не можливо.

Відповідно до розрахунку сум заборгованості, наданої позивачем ОСОБА_1, станом на 25.12.2013 року заборгованість по відпускних становить 990, 21 грн., компенсація за невикористану відпустку 2638, 62 грн., по лікарняних за 2009 рік 11268,20 грн.

У разі не проведення відповідного розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум, вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку він мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи (постанови Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 р. у справі N 6-39цс11, від 21 листопада 2011 р. у справі N 6-60цс11).

Звільняючи позивача, відповідач повний розрахунок з нею не провів, у звязку з чим суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача середнього заробітку за затримку виплати розрахункових сум.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку, з яким суд погодився, встановлено, що середній заробіток за один день затримки розрахунку складає 181, 04 гривень. Отже, за період з моменту звільнення 09.11.2010 року по 25.12.2013 року кількість днів повного розрахунку становить 786 днів, що в грошовому виразі становить 142 297, 44 гривень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідачем не було надано доказів правомірності своїх дій.

В частині стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000 гривень позивачу слід відмовити, оскільки позивачем не надано доказів відповідно до ст. 237-1 КЗпП України про те, що порушення її законних прав призвели до моральних страждань, що потягли за собою проблеми зі здоровям.

Керуючись ст.ст. 7-12, 70, 128, 159-163 КАС України, ст. 47, 116, 117 КЗпП України суд -

П О С Т А Н О В И В:

Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 сільської Хустського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 недоотримані кошти при звільненні в загальній сумі 157 194 /сто пятдесят сім тисяч сто девяносто чотири/ гривні 47 копійок, з яких: заборгованість по відпускних 990 гривень 21 копійка; компенсація за невикористану відпустку 2638 гривень 62 копійки; заборгованість по лікарняних за 2009 рік 11 268 гривень 02 копійки; затримка розрахунку при звільненні 142 297 гривень 44 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Хустського

районного суду: підпис: ОСОБА_6

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_6