Вирок № 36434345, 27.12.2013, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1718/13-к

1-кп/241/130/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2013 року Першотравневий районний суд Донецької області

у складі :

головуючого судді Топузової Н.М.

за участю:

прокурора: Нікітіної К.О.

потерпілої ОСОБА_1.

обвинуваченого ОСОБА_2

секретаря судового засідання Орчелота І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду смт.Мангуш кримінальне провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні внесенному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050710001024 від 02 грудня 2013 року,стосовно:

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1,місце народження: с. Вонігово Тячівського району Закарпатської області,громадянина України,з середньою освітою,не одруженого,маючого на утримані трьох неповнолітніх дітей, не працюючого, проживає за адресою:с. АДРЕСА_1, раніше засудженого 24 грудня 2012 року Першотравневим районним судом Донецької області за ст. ст. 125 ч.2, 129 ч.1 КК України до покарання у вигляді 2 місяців арешту, міра покарання відбута 21.03.2013 року , у вчинені кримінального правопорушення,передбаченого ст.125 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

01.12.2013 року ,близько 18 години ,ОСОБА_2, будучи у стані алкогольного спяніння, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, на підставі особистих неприязних відносин, став наносити удари кулаком правої руки по голові своїй співмешканці ОСОБА_1, а також наніс їй один удар кулаком правої руки по обличчю в область носа та по іншим частинам тіла, в наслідок чого спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців на верхніх і нижніх віках обох очей, оскольчатого перелому кісток носа, тупої травми обох очей, які згідно до висновку судово-медичної експертизи №627 від 10.12.2013 року, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Обвинувачений ОСОБА_2 , свою провину у висунутому обвинуваченні за ст.125 ч.2 КК України визнав повністю, від дачі пояснень відмовився, пояснивши, що докази ,які були долучені до матеріалів справи визнає та не оспорює їх, визнав позов,заявлений прокурором про стягнення з нього на користь держави витрат на лікування потерпілої.

Допитана у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_1 пояснила суду,що з ОСОБА_2 проживають однією сім*єю з 2004 року, шлюб не зареєстрований. Від сумісного проживання мають трьох неповнолітніх дітей. 01 грудня 2013 року,вона була дома. ОСОБА_2був у стані алкогольного сп*яніння та йому щось не сподобалось ,він її сильно штовхнув,від чого вона впала та вдарилася спиною,потім він кулаком руки наніс їй удар в обличчя , по голові та по інших частях тіла.У неї з носа пішла кров. ОСОБА_2 викликав швидку допомогу та її відвезли до лікарні,де вона і лікувалася. Виписали її з лікарні 11 грудня 2013 року.

У судовому засіданні також були дослідженні: вимога,вирок, характеристика, свідоцтва про народження дітей.

Крім повного визнання своєї провини і свідчень, винність ОСОБА_2 у скоєні інкримінованого йому злочину підтверджується і іншими фактичними доказами справи,які всіма учасниками судового розгляду визнані,ніким не оспорюються,у відповідності зі ст. 349 КПК України,суд визнав недоцільним їх дослідження.При цьому судом з*ясовано,чи правильно розуміє підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин,чи не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій,а також роз*яснено,що у такому випадку вони будуть позбавлені право оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оскільки сторони вважають ,що фактичні обставини справи підтверджені наявними у справі доказами,які не вимагають дослідження в ході судового розгляду справи,суд,дотримуючись об*єктивністі і неупередженності , також визнає фактичні обставини справи доведеними.

До них відносяться : рапорт,заява ОСОБА_1,довідка з лікарні, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп*яніння, висновок судово-медичної експертизи.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів, що узгоджуються між собою, дають суду підстави кваліфікувати дії ОСОБА_2за ст. 125 ч.2КК України,як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину,який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який не працює,не одружений, за місцем мешкання характеризується негативно, раніше був засуджений за аналогічний злочин , судимість не знята та не погашена але на шлях виправлення не встав, схильний до скоєння злочинів, що на утриманні має трьох неповнолітніх дітей,думку потерпілої,яка просить дати міру показання з випробувальним терміном, обставини,що пом*якшують покарання, до яких відноситься визнання провини у скоєному , щире каяття, а також те, що обставинами,які обтяжують покарання, є рецидив злочин,вчинення злочину у стані алкогольного сп*яніння.

Аналізуючи викладене,суд приходить до переконання про те,що виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів буде досягнуто при призначенні покарання у вигляді обмеження волі у межах ст. 125 ч.2 КК України, так як суд приходить до висновку про те,що його виправлення і перевиховання буде досягнуто тільки за умови вищезазначеного покарання.

В той же час, враховуючи ступінь скоєного ОСОБА_2, злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який не працює,не одружений, за місцем мешкання характеризується негативно, раніше був засуджений за аналогічний злочин , судимість не знята та не погашена але на шлях виправлення не встав, схильний до скоєння злочинів, що на утриманні має трьох неповнолітніх дітей,думку потерпілої,яка просить дати міру показання з випробувальним терміном, обставини,що пом*якшують покарання, до яких відноситься визнання провини у скоєному , щире каяття, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_2 без відбуття покарання у вигляді обмеження волі , тобто застосувати до нього ст.75 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового провадження та судового розгляду правопорушення, не обирався.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази- відсутні.

Цивільний позов ,заявлений прокурором про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави витрат на лікування потерпілої ОСОБА_1-задовольнити.

Керуючись ст.ст. 368,370,371,373-374КПК України,суд,-

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_2 винним за ст. 125 ч.2КК України та призначити йому покарання у вигляді 1/одного / року 6 /шість/ місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді 1/одного / року 6 /шість/ місяців обмеження волі, якщо він протягом випробування строком 1/один/ рік не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов*язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Контроль за засудженими з випробуванням ОСОБА_2 покласти на Першотравневий підрозділ Володарського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенетенціальної служби України.

Захід забезпечення кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 131,176 КПК України, не застосовувався та не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь міської лікарні №5 м.Маріуполя/ р/р 35427004001709 ГУ ДКСУ в м.Маріуполі ОКПО 01990631, МФО 834016/ кошти ,витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_1 в сумі 1293/одна тисяча двісті дев*яносто три /гривні 40 копійок.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Першотравневий районний суд Донецької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя Топузова Н.М.

Надруковано в нарадчій кімнаті.