Рішення № 36433240, 18.12.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/1818/13-ц

Провадження № 2/234/1207/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Кравченко О.Ю.

при секретарі Куліш О.С.

за участю позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальна компанія МК 2010» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2013 року до Краматорського міського суду звернулася позивачка ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позову позивачка зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, яка розташована на другому поверсі вказаного будинку. У 2011 році відповідачка придбала квартиру АДРЕСА_2 для організації Центру дитячого розвитку. Вказана квартира знаходиться на першому поверсі під квартирою позивачки. В осені 2011 року відповідачка стала проводити реконструкцію квартири та демонтувала міжкімнатні перегородки, які розділяють в квартирі передпокій, санвузол та кухню. Під час проведення відповідачкою демонтажу міжкімнатних перегородок, у ванній кімнаті квартири позивачки утворилася тріщина на стіні, суміжній з кухнею, внаслідок чого була пошкоджена керамічна плитка. Причиною деформації самонесучої стіни у приміщенні ванної кімнати її квартири виявилося провадження будівельних робіт з демонтажу окремих конструктивних елементів у квартирі АДРЕСА_2. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт у її квартирі складає 2572 грн. Відповідачка у добровільному порядку відмовляється відшкодувати їй матеріальні збитки. Позивачка просить суд стягнути з відповідачки на її користь матеріальну шкоду у сумі 2572 грн., моральну шкоду у сумі 2500 грн., витрати на правову допомогу, на проведення експертного дослідження та судовий збір.

Як вбачається із копії свідоцтва про шлюб, 03 липня 2013 року позивачка уклала шлюб та змінила дошлюбне прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» (а.с.181).

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просила їх задовольнити.

У судовому засіданні представник позивачки - адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що відповідачка почала проводити реконструкцію квартири у вересні-жовтні 2011 року. Були знесені усі міжкімнатні перегородки. При цьому міжкімнатні перегородки демонтувалися за допомогою перфоратору. У зв'язку з тим у ванній кімнаті квартири, яка належить позивачці, сталося пошкодження керамічної плитки, з'явилася тріщина. 23 жовтня 2013 року працівниками ЖЕКу склали акт, оскільки у квартирі відповідачки були відчинені вікна та було добре видно, як проводилися роботи з перепланування квартири. Відповідачка бачила пошкодження та погодилася відшкодувати завдану шкоду, а потім категорично відмовилася. Крім матеріальної шкоди, позивачці також спричинена моральна шкода, оскільки погіршився естетичний вид ванної кімнати, а також на протязі тривалого проміжку часу ці ушкодження не усунені, а також на протязі тривалого часу існують суперечки між позивакою та відповідачкою. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивачки за довіреністю - ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та суду пояснив, що у началі лютого 2012 року, внаслідок сильних морозів на рівні квартири №49 замерзла каналізація та відповідачка ОСОБА_4 давала йому ключі від квартири. Вони викликали аварійну службу, яка приїхала та відігрівала стояк. Для того, щоб відігріти стояк, необхідно було знімати облицювальні панелі (листи гіпсокартону). Він може сказати, що на той час уся квартира №49 була обшита, усі панелі були зведені, була протягнута електропроводка, підрозетники були встановлені, тобто у квартирі були виконані усі роботи, крім підлоги та оздоблювальних робіт. Для того, щоб добратися до каналізаційного стояка, їм прийшлося зняти облицювальні панелі. Просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_4 суду пояснила, що в липні 2011 року нею була придбана квартира для створення центру дитячого розвитку. В жовтні 2011 року нею були замінені вікна на пластикові, замінені двері та замінено сантехнічне обладнання, яке було у дуже поганому стані. У жовтні 2011 року перфоратор не застосовувався, двері та вікна замінювалися за допомогою лому. Після цього вона подала документи на виведення квартири із житлового фонду та реконструкцію квартири. 28.12.2011 року на засіданні містобудівної ради Управління містобудування та архітектури було погоджено реконструкцію квартири. До отримання необхідних дозволів на реконструкцію, вона не мала права проводити реконструкцію В березні 2012 року була отримана декларація та почата реконструкція квартири. Будівництво було завершено у серпні 2012 року. Таким чином, плітка у квартирі позивачки була пошкоджена не з її вини. Крім того, будинок перебуває у незадовільному стані, фундамент має тріщини, стіни також мають тріщини. У задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Представник відповідачки за довіреністю ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що дійсно відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1. Дана квартира була переобладнана під «Центр дитячого розвитку». Однак роботи з переобладнання квартири виконувались тільки після отримання усіх необхідних дозволів. Дозвіл на початок виконання робіт був отриманий 24.03.2012 року, тобто пізніше, ніж заявляє позивачка. Ніяких скарг на дії відповідачки не поступало, вона не притягувалась до відповідальності за незаконне виконання робіт, що вказує на те, що в указаний в позовній заяві час, ніяких робіт з реконструкції квартири не проводилось. Крім того, в технічному паспорті БТІ вказано, що в будинку АДРЕСА_1 відбувається «осадка фундаменту, тріщини», тому вини відповідачки в тому, що у квартирі позивачки лопнула кахельна плитка, немає. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи ОСОБА_6 суду пояснив, що підприємство обслуговується будинок АДРЕСА_1. Представниками підприємства 23.10.2011 року було складено акт про те, що у 19.10.2011 року у квартирі АДРЕСА_2, проводились роботи з демонтажу із застосуванням перфоратора, у зв'язку з чим у квартирі № 53 була пошкоджена плітка. Акт було складено на підставі звернення мешканців квартири АДРЕСА_1. Працівники підприємства проводять обстеження на підставі усіх скарг мешканців, у тому числі і усних. Акти видаються на руки споживачам. Як правило, на обстеження виходить 3 особи. Будинок АДРЕСА_1 знаходиться у задовільному стані та не визнаний аварійним.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що мешкає у квартирі АДРЕСА_1 та є сусідкою позивачки, їх квартири знаходяться навпроти на 2 поверсі. Роботи у квартирі №49 проводились у вересні-жовтня 2011 року. Робочі зносили стіни, убирали вікна, робили перепланування у квартирі, закладали двері у під'їзд. В процесі роботи стіни зносилися, напевно, за допомогою відбійного молотку, оскільки у під'їзді стояв грохот, було дуже багато пилу, всі мешканці це чули, звертали на це увагу. Вони усім під'їздом виходили на вулицю подивитися, що відбувається та бачили, що у квартирі на першому поверсі не було вікон, усі стіни були знесені, було повністю пусте приміщення. Люди переживали, що може щось відбутися, оскільки була тільки задня стіна та передня стіна, а внутрішніх стін не було. Робочі бігали з мішками, виносили сміття. У вечорі вони включали світло, та було добре видно, як працюють робочі.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона працює заступником головного інженера ТОВ«ЖК МК 2010». У жовтні 2011 року їх викликали мешканці квартири АДРЕСА_1, щоб вони обстежили тріщини плитки у квартирі. Вони провели обстеження та склали акт на підставі того, що бачили. У квартирі внизу проводилися будівельні роботи, стояв шум. Працівники у квартиру їх не пускали, через вікна вони побачили, що стін у квартирі не було, а було одне єдине приміщення. Судячи по звукам, роботи проводились перфоратором або відбійним молотком. Через вікно вони побачили, що на полу у приміщенні знаходився великий електроінструмент (перфоратор або відбійник), працівники були усі білі, в пилу. Власник приміщення з ними не зв'язався, хоча вона залишила свій мобільний телефон. Будинок знаходиться в нормальному стані, тріщин по дому немає. На обстеження комісія виходила 19 жовтня 2011 року, а акт було складено 23 жовтня 2011 року. На обстеження виходило 3 особи: вона, майстер ОСОБА_9 та слюсар ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він працює слюсарем-сантехніком в ТОВ «ЖК МК2010». Коли викупили квартиру №49 будинку№30 по вул. Вознесенського та перестроювали там усе, вони ходили на обстеження, але у квартиру їх не пустили. У квартиру №53 цього будинку на обстеження він не ходив, акт обстеження від 23.10.20111 року не підписував.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що працює генеральним директором ТОВ «Автоінтерстрой», яке проводило реконструкцію квартири АДРЕСА_2 під розміщення офісу. Вони отримали декларацію на початок робіт у березні місяці 2012 року, уклали договір з ОСОБА_4 та у березні 2012 року почали реконструкцію по проекту. Проводили демонтаж стяжки, стелі, демонтаж не несучих перегородок, прорізали центральний вхід та інші роботи. На об'єкті працювало 4 особи.

Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вислухав пояснення сторін, свідків, дослідивши наявні у справі документи, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування заподіяного йому майнового і морального збитку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно роз'яснень, які викладені в постанові Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (із змінами та доповненнями) суди повинні мати на увазі, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Судом встановлено, що позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.11.2002 року (а.с.6).

У липні 2011 року за договором купівлі-продажу відповідачка придбала квартиру АДРЕСА_2 (а.с.37).

Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 01.08.2012 року №546 квартира АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_4, переведена в нежитлові приміщення (а.с.60).

Згідно акту від 23.10.2011 року, складеного працівниками ТОВ «ЖК МК -2010», встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 виконувались 19.10.2011 року роботи з демонтажу із застосуванням перфоратора у зв'язку з чим у квартирі №53 відбулося відшарування кахельної плитки (а.с.5).

Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1135/13 від 09.09.2013 року, між проведенням будівельних робіт по демонтажу самонесучої цегляної перегородки (санітарний вузол-кухня) в квартирі №49, розташованої на першому поверсі житлового будинку №30 в м.Краматорську та відшаруванням керамічної плитки на відповідній перегородці (санітарний вузол-кухня) внаслідок її (перегородки) деформації у квартирі №53, розташованої на другому поверсі вказаного будинку мається причинно-наслідковий зв'язок. Експертне дослідження виключає «просадки основи і фундаментів» будівлі вказаного житлового будинку як технічну причину відшарування керамічної плитки на перегородці (санітарний вузол-кухня) в квартирі №53. Вартість ремонтно-будівельних робіт в санітарному вузлі квартири за адресою АДРЕСА_1, складає 2573 грн. (а.с.150-170). Експертом було встановлено що в наслідок проведення будівельних робіт у квартирі №49 , розташованої на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 було виконано демонтаж цегляних перегородок між коридором та житловою кімнатою, між житловою кімнатою та кухнею. Крім того, на першому поверсі виконаний демонтаж цегляної перегородки між санітарним вузлом та приміщенням кухні. Вказана самонесуча перегородка була розташована на відстані 2200 мм від зовнішньої стіни з віконними прорізами безпосередньо в місті спирання на залізобетонну плиту перекриття самонесучої цегляної перегородки між санітарним вузлом та приміщенням кухні на другому поверсі. На вказаній перегородці другого поверху (квартира №53) як підстави, мається деформація (зміщення), яка призвела до пошкодження облицювального покриття, представленого керамічною плиткою (а.с.156).

У судовому засіданні експерт ОСОБА_12 підтвердив висновки експертизи та суду пояснив, що проводив експертне дослідження у межах питань, які були поставлені на вирішення експертизи.

Суд не бере до уваги заперечення відповідачки щодо проведення ремонтних робіт з демонтажу внутрішніх перегородок тільки у березні 2012 року після отримання декларацій, оскільки це спростовується у судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які у судовому засіданні підтвердили, що роботи з демонтажу внутрішніх перегородок виконувались у жовтні 2011 року.

Суд також не бере до уваги доводи відповідачки щодо незадовільного стану житлового будинку, внаслідок чого у квартирі позивачки могла бути пошкоджена стіна, оскільки відповідачкою не надано жодного доказу на підтвердження цього факту. Крім того, це спростовується висновками судової будівельно-технічної експертизи.

Доводи представника відповідачки щодо підроблення акту обстеження від 23.10.2011 року суд також не бере до уваги, оскільки доказів на обґрунтування цього факту суду надано не було. Заперечення свідка ОСОБА_10 щодо його підпису на акті, суд не вважає належним доказом, оскільки це не підтверджено експертним дослідженням та спростовується показаннями свідка ОСОБА_8 у судовому засіданні.

Таким чином, судом встановлено, що позивачці з вини відповідачки було заподіяно матеріальну шкоду, яка підлягає стягненню у межах заявлених позовних вимог в сумі 2572 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням її майна.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, з наступними змінами та доповненнями, зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, суд вважає доведеним, що позивачці було заподіяно моральну шкоду, оскільки в результаті пошкодження її майна, вона відчувала побутові незручності. Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, на користь позивачки підлягає стягненню з відповідачки моральну шкоду у сумі 500 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч. 2 ст. 84 ЦПК України).

З 01.01.12р. граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ на час ухвалення судового рішення визначено Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.11р. № 4191-VІ.

Згідно ст.1 даного Закону, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік» установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 грн.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача надавав правову допомогу позивачу шляхом участі у судових засіданнях:

19.04.13р. - 6 хвилин (а.с.87); 20.05.13 року, 23.05.2013 року, 29.05.2013 року та 11.06.2013 року - 1 год. 57 хв. (а.с143-147.); 30.09.13р. - 6 хвилин (а.с.177) ; 26.11.2013 року - 9 хвилин (а.с.197); 12.12.2013 року та 18.12.2013 року - 48 хвилин (а.с.198), що вбачається з журналів судових засідань.

З урахування положень актів цивільного законодавства, якими було встановлено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, розмір компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи складає:

за 16.04.13р. - 45 грн. 88коп. (1147 (розмір мінімальної заробітної плати) х 40% / 60 хвилин х 6 хвилин);

за 20.05.13 р., 23.05.2013 р., 29.05.2013 р. та 11.06.2013 р. (1 година 57 хвилин) - 894,66 грн. (1147 грн.(розмір мінімальної заробітної плати) х 40% / 60 хвилин х 117 хвилин);

за 30.09.2013 року - 45 грн. 88 коп. (1147 (розмір мінімальної заробітної плати) х 40% / 60 хвилин х 6 хвилин );

за 26.11.13 року. - 68грн. 82 коп. (1147 (розмір мінімальної заробітної плати) х 40% / 60 хвилин х 9 хвилин);

за 12.12.13 року та 18.12.2013 року - 389 грн. 76 коп. (1218 грн. (розмір мінімальної заробітної плати) х 40% / 60 хвилин х 48 хвилини);

Всього - 1145 грн.

Однак, як вбачається з квитанції, наданої позивачкою вона сплатила за надання правової допомоги 700 грн. (а.с.34). Таким чином, у межах понесених позивачкою витрат, з відповідачки підлягають стягненню витрати на оплату правової допомоги у сумі 700 грн.

Інших даних про кількість годин, які затратив для надання правової допомоги адвокат (складання позовної заяви і т.д.) по даній справі, в суд не надавалось.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки також необхідно стягнути документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у сумі 229 грн. 40 коп. (а.с.1) та витрати по оплаті судової будівельно-технічної експертизи у сумі 800 грн. (а.с.187).

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 14, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальна компанія МК 2010» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 2572 грн., моральну шкоду у сумі 500 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 229,40 грн., витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 800 грн., витрати на правову допомогу у сумі 700 грн., а всього 4801,40 грн. (чотири тисячі вісімсот одна грн. 40 коп.).

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Ю. Кравченко