Рішення № 36431956, 27.12.2013, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/993/13-ц

2/264/547/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М., при секретарі Верескун Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засідані в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - СТ «Павлопіль», про розподіл спільно нажитого майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

08.02.2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про розділ спільно нажитого майна. У позові вказала наступне, 09.09.1994 року вона з відповідачем зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 в Іллічівському відділі реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 1210. Від шлюбу мають дочку, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Відносини між ними погіршилися і позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. За період шлюбу позивачкою та відповідачем у 2008 році було придбано автомобіль марки ДЕО Сенс та д/н НОМЕР_1 та в 2002 році земельна ділянка у Садоводчому товаристві «Павлопіль». За період шлюбу на вказаній земельній ділянці було побудовано дачний будинок. Також у 2010 році в СТ «Павлопіль» вони також разом придбали земельну ділянку АДРЕСА_2. Всі земельні ділянки та побудований дачний дачний будинок були зареєстровані на ім'я відповідача. Позивачка вважає, що право на 1/2 частину вказаного майна належить їй по праву, оскільки воно було придбане під час перебування в шлюбі за спільно нажиті кошти. В даний час між нею та відповідачем виник спір щодо спільно нажитого майна, у мирному порядку вирішити його не можливо. Позивачка просила задовольнити її позов та розділити майно, що перебуває у спільній сумісній власності а саме автомобіль ДЕУ СЕНС д/н НОМЕР_1, дачний будинок та вказану земельну ділянку АДРЕСА_2 виділивши їй у 1/2 частину вартості вищевказаного майна .

02.04. 2013 року позивачка надала до суду заяву з проханням її позовні вимоги у частині розділу дачного будинку розташованого в СТ «Павлополь», АДРЕСА_3 та земельної ділянки АДРЕСА_2 у тому ж товаристві - залишити без розгляду.

24.07. 2013 року позивачка надала до суду уточнені позовні вимоги в яких просила розділити майно, яке перебуває в спільній сумісній власності , а саме автомобіль ДЕУ Сенс д/н НОМЕР_1 та дачний будинок розташований за адресою :АДРЕСА_3 стягнувши з відповідача вартість 1/2 частки автомобіля ДЕУ Сенс», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, та 1/2 частку вартості будівельних матеріалів дачного будинку за адресою: АДРЕСА_3 Стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов та викладені доводи в ньому підтримала, додала, що з 09.09.1994 року знаходилась у шлюбі з відповідачем, фактично вони разом мешкали до березня 2012 року. У 2002 році, перебуваючи у шлюбі з відповідачем, придбали за 200 доларів США земельну ділянку та недобудований дачний будинок в СТ «Павлопіль». Там вже стояла збудована з шлакоблоку коробка. За 10 років, вони разом добудували веранду, провели світло, добудували підсобне приміщення, встановили вікна та виконали внутрішні роботи у дачному будинку. В виконаній роботі приймали участь відповідач, позивачка та її батько. Також будівельні матеріали, які раніше знаходились у використанні їм на дачу надавали її батьки, та мати відповідача. Власність на дачну ділянку не оформили, земля не приватизована. Позивачка не є членом СТ, членом СТ «Павлопіль» є відповідач ОСОБА_2 Членські внески сплачують відповідач та її батько. На дачі вирощували виноград, який спільно продавали. За весь період у шлюбі вона з відповідачем та їх батьки зробили дачу гарною для житла влітку та оброблення земельної ділянки. Після розірвання шлюбу відповідач поміняв замок на дачі,на теперішній час вона не має ключа від дачі, та не може забрати свої особисті речі, які там знаходяться. Також у 2008 році вона разом з відповідачем придбали спірний автомобіль «ДЕУ Сенс», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який зареєстрували на відповідача. Вона не має прав водія. Спірний автомобіль весь час знаходився у розпорядженні відповідача. На час розірвання фактичних шлюбних відносин спірний автомобіль знаходився у розпорядженні відповідача. Іншим особам під час шлюбних відносин спірний автомобіль в користування за гроші вони не передавали. Як їй відомо відповідач по теперішній час керує спірним автомобілем, та був затриманий у квітні 2013 року робітниками ДАЇ коли керував спірним автомобілем у стані алкогольного сп»яніння. Просила задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача вартість 1/2 частки автомобіля «ДЕУ Сенс», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, та 1/2 частку вартості будівельних матеріалів дачного будинку за адресою: АДРЕСА_3

Представник позивачки ОСОБА_4 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, просила задовольнити її вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити їй у задоволенні позову. Пояснив, що з 1994 року перебував у шлюбі з позивачкою, у січні 2013 року позивачка подала на розлучення. За період шлюбу в 2008 році ними було придбано автомобіль ДЕУ Сенс д/н НОМЕР_1. Але в літку 2012 року у зв'язку із значним пошкодженням автомобіля та недоцільністю його ремонтування вони передали вказаний автомобіль в користування іншій особі за певні грошові кошти, які витратили на свої спільні сімейні потреби. З того моменту по теперішній час спірного автомобілю в його користуванні немає. У 2002 році, під час перебування в шлюбі, він вступив в членство СТ «Павлопіль», де йому виділили дачну дільницю. На цій дільниці знаходився будинок з дахом без внутрішніх робіт. На дільниці знаходився душ , туалет, сарай. Всі останні роботи, а саме, добудування веранди та внутрішні роботи робив він та батько позивачки. Будівельні роботи проводилися із матеріалів минулого використання, які надавала його мати. Він сам особисто докупляв цемент. Робили ремонт власноручно він та батько позивачки. Дачну дільницю вони з позивачкою придбали за 200 доларів США, які він особисто брав у борг. На дачний будинок право власності у встановленому законом порядку не оформлено. Вважає, що спірний недобудований дачний будинок станом на сьогоднішній день не може бути об'єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки права власності на нього не виникло в жодного із подружжя та не може виникнути оскільки, вказаний дачний будинок є самочинним будівництвом та підлягає знесенню, оскільки будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та без належного затвердженого проекту. Просив відмовити позивачці у позові у повному обсязі.

Представник третьої особи СТ «Павлопіль» в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 ст.22 КпШС України (1969 року) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння,користування та розпорядження цим майном. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь - які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором або законом.

Такі ж положення щодо визначення правового режиму майна, набутого подружжям за час шлюбу, передбачені ст.. 60 СК України.

Відповідно до ст..70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.09.1994 року, мають дитину. Фактично їх шлюбні відносини остаточно припинилися у березні 2012 року.

Згідно до акту №50 від 25.03.2013 року складеного КСН МКР «232-й квартал», встановлено, що ОСОБА_1 мешкає в АДРЕСА_1. Разом з нею мешкає дочка ОСОБА_3, 1996 року народження. Чоловік ОСОБА_2 з ОСОБА_1 мешкав з нею до березня 2012 року. В зазначеній квартирі сім'я мешкала без реєстрації. ОСОБА_2 з березня 2012 року з сім'єю не мешкає. (а.с.44).

Згідно рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя шлюб між сторонами розірвано.

У судовому засіданні також встановлено, що під час перебування у шлюбі сторони працювали, у них був спільний сімейний бюджет, кошти які знаходилися у сімейному бюджеті вони витрачали за спільною згодою.

В судовому засіданні також встановлено, що в період шлюбу сторонами було придбано у спільну сумісну власність у 2008 році автомобіль ДЕУ Сенс д/н НОМЕР_1 зареєстрований на відповідача ОСОБА_2.

Згідно до довідки 39/4 -269 від 13.03.2013 року наданої ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Маріуполя та Новоазовського району №1 при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області встановлено, що за ОСОБА_2 зареєстрований автомобіль марки ЗАЗ ДЕУ Т 13110 ЗНГ, д/н НОМЕР_1, куз. НОМЕР_2, 2007 року випуску. (а.с.36).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснив, що у нього спірного автомобіля не має, так як він з позивачкою ще у період шлюбу у серпні 2012 року передали його іншій особі за гроші для розбору на запчастини, так як він після ДТП був непригодний для їзди, проти чого заперечувала позивачка. Згідно відповіді РПС ДАЇ спірний автомобіль на 11.03.2013 року зареєстрований на відповідача ОСОБА_2 Факт ДТП в суді не знайшов свого підтвердження. У зв'язку з чим судом було задоволено клопотання позивача та зроблено запит до ТОВ Автосалон « Ніка-Азов» для визначення вартості спірного автомобіля. Згідно довідки з ТОВ Автосалон «Ніка-Азов» повна вартість автомобіля ДЕУ Сенс який ОСОБА_2 придбав 25 серпня 2007 року складає 40900 гривень, згідно реєстру цін № 896 від 01.07.2007 року та акту приймання-передачі транспортного засобу. (а.с.67)

Після оголошення в суді довідки ТОВ Автосалон «Ніка-Азов» відповідач погодився надати спірний автомобіль для проведення експертизи та встановлення його вартості, після чого судом було призначено експертизу.

Відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи від 18.06.2013 року була визначена вартість автомобілю ДЕУ Сенс д/н НОМЕР_1 зареєстрованого на відповідача ОСОБА_2 в сумі - 28646 гривень на 18.06.2013 року.(а.с. 71-76).

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл автомобілю ДЕУ Сенс д/н НОМЕР_1 між сторонами в натурі суд враховує, що ОСОБА_2 має посвідчення водія, постійно керує спірним автомобілем, який знаходиться весь час у нього, та він є його власником. У ОСОБА_1 посвідчення водія не має, спірним автомобілем вона ніколи не керувала, тому вважає доцільним виділити ОСОБА_2 спірний автомобіль в натурі, а на користь ОСОБА_1 стягнути вартість 1/2 частки спірного автомобіля.

Доводи відповідача ОСОБА_2, про те, що під час шлюбу з позивачкою влітку 2012 року вони передали спірний автомобіль іншій особі на запчастини, так як він після дорожньо-транспортної пригоди був непригодний для їзди, та отримані кошти витратили на сімейні нужди, суд вважає безпідставними, оскільки вони заперечуються позивачкою по справі, та не підтверджені іншими належними достовірними доказами. Та відповідач у черві 2013 року визнав що автомобіль знаходиться у нього та надав його на експертизу.

Відповідач ОСОБА_2 у судових засіданнях весь час змінював свої пояснення, ухилявся від проведення експертизи по спірному автомобілю, вказуючи, що автомобіля в зібраному вигляді не існує, бо ним ще в літку 2012 року автомобіль було розібрано на запчастини та продано, а між тим 03.04.2013 року відповідача було затримано робітниками ДАЇ за керування спірним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, та стосовно нього винесена постанова від 18.04.2013 року по ст..130 ч.1 КУпАП України і призначено покарання у вигляді громадських робіт строком на 40 годин. Із постанови вбачається, що ОСОБА_2 в судовому засіданні провину в скоєнні адміністративного правопорушення визнав, та щиросердно розкаявся.

Також в судовому засіданні обидві сторони підтвердили факт купівлі у шлюбі коробки дачного будинку у 2002 році, якій розташований за адресою: АДРЕСА_3 за 200 доларів США, та що протягом десяти років вони цей дачний будинок добудовували, але по теперішній час цей дачний будинок є самочинним будівництвом, та права власності у сторін по справі на нього не має. В судовому засіданні між сторонами виникла суперечка по вартості дачного будинку, та хто з них, та їх батьків більше вклав сил, коштів та будівельних матеріалів у вартість спірного будинку, тому вартість (будівельних матеріалів )дачного будинку суд визначає згідно висновку будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 09.12.2013 року ринкова вартість будівельних матеріалів у вигляді будівлі дачного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 станом на 09.12.2013 року складає 31587грн.10 коп.

Виходячи з пояснень відповідача ОСОБА_2 він є членом СТ «Павлопіль» і це підтверджено посвідченням члену СТ «Павлопіль» з 2002 року.

Відповідно до копії членської книжки СТ «Павлопіль» встановлено, що 03.07.2002 року відповідач ОСОБА_2 вступив у члени товариства, де отримав дільницю АДРЕСА_3 розміром 0,06 кв. м. Також ОСОБА_2 були внесені цільові внески, а саме 03.07.2002 року в сумі 20 грн. та 50 грн., 04.05.2004. 21.08.2004, 10.06.2005, 20.05.2006, 08.07.2007, 12.06.2008, 07.04.2009,17.07.2010,01.09.2010, 04.05.2011, 04.06.2012 роках.(а.с.103-104) .

Сторони не оспорювали факт знаходження на земельній ділянці в СТ «Павлопіля» даного дачного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , яким до початку 2012 року разом користувалося подружжя ОСОБА_2, а зараз тільки відповідач ОСОБА_2.

Відповідач ОСОБА_2 весь час при розгляді даної цивільної справи намагався перешкодити суду в повному з'ясуванні обставин справи для прийняття законного та об'єктивного рішення, так він двічі не допускав експерта Новікова до проведення експертизи, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння висловлювався нецензурними словами на адресу експерта та погрожував йому, після чого виштовхав з території дачного будинку по АДРЕСА_3. (а.с. 95)

Спірний дачний будинок розташований за адресою: АДРЕСА_3 станом на день винесення судом рішення є самочинним будівництвом. Тому суд вважає можливим розглядати питання що до стягнення вартості будівельних матеріалів дачного будинку за адресою: АДРЕСА_3

Судом встановлено, що в добудові спірного дачного будинку приймали участь як позивач з відповідачкою так і їх батьки. Спірний дачний будинок добудовувався для спільного користування подружжя ОСОБА_2, це не оспорюється сторонами по справі.

Враховуючи наведені обставини справи, суд вважає, що дачний будинок за адресою: АДРЕСА_3,слід виділити в натурі та залишити в користуванні відповідачу ОСОБА_2, а на користь ОСОБА_1 стягнути вартість 1/2 частки будівельних матеріалів, які пішли на будівлю дачного будинку , згідно оцінки експерта.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд у відповідності зі ст.ст. 10,11 ЦПК України виходив із принципу змагальності й рівності прав сторін у поданні доказів, а також розглядає спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі представлених ними доказів.

Також при прийнятті рішення суд бере до уваги ст..71 СК України, враховуючи інтереси дружини, чоловіка та всі вищенаведені обставини по даній цивільній справі.

При вирішенні питання стосовно судових витрат, суд виходить з того, що призначення по справі двох експертиз було викликано необхідністю оцінки майна подружжя, і необхідно було для захисту інтересів обох сторін, ці витрати повинні розподілятися між сторонами. Витрати по автотоварознавчей експертизі сторони оплатили порівну експерту, витрати на проведення будівельно-техничної експертизи були сплачені позивачкою в сумі 3700 гривень, що підтверджується документами в матеріалах справи, суд вважає необхідним розділити ці витрати між сторонами порівну. Позовні вимоги позивачки задоволені у повному обсязі на користь позивачки стягнуто 30116,85 гривень.

При подачі позову позивачкою не в повному обсязі було сплачено судовий збір, тому необхідно з відповідача стягнути у дохід держави судовий збір у розмірі 2798 гривень. Сплачений позивачкою при подачі позову судовий збір у розмірі 214 гривень стягнути з відповідача на користь позивачки.

Керуючись ст.ст. 10,11,15,60,88,212,213,215 ЦПК України, ст..60,61,70-71 СК України, ст.. 22 КПШС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - СП «Павлопіль», про розподіл спільно нажитого майна подружжя - задовольнити.

ОСОБА_2 залишити у власності автомобіль ЗАЗ ДЕУ Т 13110 ЗНГ, д/н НОМЕР_1, куз. НОМЕР_2, 2007 року випуску вартістю 28 646,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у рахунок 1/2 частки вартості автомобіль ЗАЗ ДЕУ Т 13110 ЗНГ, д/н НОМЕР_1, куз. НОМЕР_2, 2007 року випуску в сумі - 14323,30 гривень.

ОСОБА_2 залишити в користуванні дачний будинок розташований за адресою: Донецька область, Тельманівській район, СТ «Павлопіля» по АДРЕСА_3 вартістю - 31587 гривень 10 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у рахунок 1/2 частки вартості будівельних матеріалів дачного будинку, що розташований за адресою: Донецька область, Тельманівській район, СТ «Павлопіля» по АДРЕСА_3 в сумі - 15793,55 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за проведення судової експертизи 1850 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 214 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2798 гривень.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А. М. Іванченко