Рішення № 36430224, 23.12.2013, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1420/3494/2012

Провадження № 2/483/96/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2013 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Головко Л.І.

при секретарі Гречці С.Є.,

за участю сторін,

представника третьої особи Андрєєвої І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області, про визначення способу участі батька у вихованні дитини, -

В С Т А Н О В И В :

04 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із зазначеним позовом до ОСОБА_3. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що вони з відповідачкою є батьками малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно домовленості з ОСОБА_3 він щотижня приїздив до дитини, спілкувався з нею, дбав про її розвиток, постійно надавав матеріальну допомогу. Всупереч вказаної домовленості з початку 2013 року відповідачка створює перешкоди у реалізації його батьківських прав. 04 червня 2013 року комісією з питань захисту прав дітей йому було дозволено проводити з дитиною три години на тиждень в зручний для неї час, не порушуючи режиму в присутності матері або її родичів на території м. Очакова та рекомендовано налагодити стосунки із матір'ю дитини в інтересах останньої. Незважаючи на це, відповідачка продовжує перешкоджати йому у спілкуванні з донькою. Посилаючись на викладене, просив визначити порядок його участі у вихованні дитини, надавши можливість особистого фізичного контакту та спілкування з нею не рідше одного разу на тиждень тривалістю не менше трьох годин переважно в святкові та вихідні дні; відвідувати з дитиною місця дитячого відпочинку, заклади культури та святкові заходи в містах Очакові, Миколаєві, Києві; дарувати дитині іграшки, особисті речі, навчальні та розважальні пристрої, необхідні для розвитку, а також надати можливість спілкування з дитиною одноособово або в присутності відповідачки без участі її родичів або інших сторонніх осіб.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідачка позов не визнала, вважала, що він спрямований на спонукання її до проживання з позивачем, додатково пояснивши при цьому, що не заперечує проти надання останньому права зустрічатися з дитиною не більше двох годин один раз у два тижні, але обов'язково в присутності її родичів на території м. Очакова.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області - в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, вважала його таким, що відповідає інтересам дитини.

З урахуванням віку дитини, суд не вислуховував думку малолітньої ОСОБА_4 щодо заявленого позову.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження (а. с. 6), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою позивача та відповідачки.

Сторони проживають окремо - позивач у містах Миколаєві та Києві, відповідачка - у м. Очакові Миколаївської області, однак за взаємною домовленістю дитина проживає з матір'ю.

За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Судом встановлено, що сторони перебувають в неприязних стосунках і між ними виникають конфлікти.

31 травня 2013 року позивач звернувся до органу опіки та піклування Очаківської міської ради Миколаївської області із заявою про визначення способу його участі у вихованні дитини. Протокольним рішенням від 04 червня 2013 року комісією з питань захисту прав дітей позивачеві було дозволено проводити з дитиною три години на тиждень в зручний для неї час, не порушуючи її режиму в присутності матері або її родичів на території м. Очакова та рекомендовано налагодити стосунки із матір'ю дитини в інтересах останньої (а. с. 7).

Відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.

Згідно зі ст. 19 СК України звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

Позивач надав суду докази того, що вказане вище рішення комісії з питань захисту прав дітей відповідачкою не виконувалося, що зумовило його звернення до суду.

Так, наведені позивачем обставини підтвердили в суді свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - хрещений батько дитини.

З показань цих свідків вбачається, що позивач багато уваги приділяє розвитку та вихованню доньки, але після погіршення стосунків з відповідачкою не має можливості нормально спілкуватися з дитиною, цьому намагаються всіляко перешкоджати відповідачка та її батьки. Крім того, свідок ОСОБА_5 повідомила суду, що будучи завідуючою відділу РАЦС була присутня при реєстрації народження ОСОБА_4, при цьому відповідачка особисто підписувала всі документи, пов'язані із видачею свідоцтва про народження, що спростовує твердження останньої про те, що позивач обманним шляхом вирішив питання про реєстрацію народження дитини.

Показання свідків приймаються судом до уваги, оскільки вони є послідовними, не суперечать поясненням позивача та іншим доказам по справі, зокрема роздруківкою смс-повідомлень відповідачки позивачеві, з яких вбачається, що остання будь-якими способами унеможливлювала зустрічі батька з дитиною (а. с. 70, 71).

Відповідно до ст. 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

При вирішенні спору щодо участі батька у вихованні дитини та встановлення регламенту зустрічей з ним, суд бере до уваги психофізіологічні особливості дитини, її велику, у порівнянні з дорослою людиною, вразливість, а також її вік, відсутність взаєморозуміння між батьками щодо їх участі і ролі кожного з них у вихованні доньки.

Виходячи з того, що між батьками відповідачки та позивачем склалися напружені стосунки, а спілкування з дитиною повинно мати позитивний зміст, суд вважає, що в присутності негативно налаштованих до позивача батьків відповідачки малолітня дівчинка, психіка якої активно формується, може потрапити під небажаний вплив емоцій, і приходить до переконання про доцільність встановити зустрічі батька з дочкою лише у присутності матері. В цій частині суд не погоджується з рішенням комісії з питань захисту прав дітей від 04 червня 2013 року, що побачення позивача із дитиною мають відбуватися у присутності матері або її родичів, оскільки це не відповідатиме інтересам дитини.

Суд дійшов висновку, що побачення доньки з батьком по три години двічі на місяць переважно у вихідні і святкові дні негативного впливу на дитину не спричинятимуть. Спілкуючись з дитиною у такий спосіб позивач матиме можливість приймати участь у її вихованні. Саме у вихідні дні, коли не буде обтяжений своєю роботою, батько зможе найбільш повно приділити увагу спілкуванню з дитиною та її вихованню.

Крім цього, зважаючи на те, що спілкування повинно бути різноманітним, регулярним і не пов'язаним з присутністю матері, суд вважає за можливе надати позивачеві право відвідувати разом із дитиною місця дитячого відпочинку, заклади культури та святкові заходи у містах Очакові, Миколаєві, Києві, але за домовленістю з відповідачкою.

Разом із тим, не підлягає задоволенню вимога позивача про надання йому можливості дарувати дитині іграшки, особисті речі, навчальні та розважальні пристрої, необхідні для розвитку, оскільки суд не наділений правом надавати можливість робити подарунки, це є добровільним волевиявленням батька.

Суд критично оцінює посилання відповідачки на те, що позивач використовує свої батьківські права з метою примусити її до стосунків з ним, погрожує та неадекватно поводить себе, а також на те, що спілкування батька з донькою може негативно вплинути на останню, оскільки такі доводи є голослівними та не підтвердженими жодним належним доказом. Більш того, про небажання відповідачки відстоювати свою позицію в суді свідчить той факт, що вона добровільно зняла клопотання про допит в якості свідків своїх батьків, яким достеменно відомі обставини спілкування сторін.

Суд встановив, що позивач постійно надає матеріальну допомогу на утримання доньки, приймає участь у її вихованні, виключно позитивно характеризується за місцем роботи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває і констатує, що неприязні взаємостосунки сторін не повинні відображатися на законному праві батька спілкуватися із донькою та виконувати свої обов'язки з її виховання.

За таких обставин, проаналізувавши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Позивачеві суд роз'яснює, що при досягненні донькою більш старшого віку він не позбавлений права звернутися до суду з заявою, за наявності спору, про визначення інших способів участі у її вихованні.

Також суд вважає за необхідне віднести судові витрати на рахунок позивача, за власним клопотанням останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 79, 209, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області, про визначення способу участі батька у вихованні дитини - задовольнити частково.

Визначити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши порядок зустрічі з донькою: надати право проводити з дитиною не менше трьох годин один раз у два тижні переважно в святкові та вихідні дні в зручний для дитини час, не порушуючи її режиму у присутності матері за місцем проживання останньої, а також за домовленістю із матір'ю можливість відвідувати разом із дитиною місця дитячого відпочинку, заклади культури та святкові заходи у містах Очакові, Миколаєві, Києві.

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: