Справа № 187/870/13-ц
2/0187/277/13
РІШЕННЯ
іменем України
"16" грудня 2013 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Говорухи В.О.,
при секретарі Горденко В.В.,
за участю прокурора Самойлюк Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсною кредитної угоди та відшкодування збитків,
В С Т А Н О В И В :
В червні 2013 року до Петриківського районного суду звернувся прокурор Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (далі Фонд) з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсною кредитної угоди та відшкодування збитків.
Уточнивши свої позовні вимоги прокурор просить визнати кредитну угоду № 203/09/09-Д від 04.09.2009 року, укладену між ОСОБА_1 та Фондом, недійсною, стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави на користь Фонду кошти в сумі 40 735 грн. 71 коп. (сорок тисяч сімсот тридцять п'ять грн. 71 коп.) шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок та стягнути з відповідачів судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що 04 вересня 2009 року між Фондом та ОСОБА_1 укладено кредитну угоду № 203/09/09-Д. Відповідно до цієї угоди Фонд зобов'язується надати ОСОБА_1 кредит на строк 8 років для добудови та реконструкції власного житла з надвірними підсобними приміщення 4-х кімнатного житлового будинку загальною площею 100,2 кв.м. і надвірних господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 на суму 50 000 грн. ОСОБА_1, в свою чергу, зобов'язався повернути наданий кредит в повному обсязі з урахуванням відсотків відповідно до строкового зобов'язання погасити кредит та можливу пеню і штрафи до 2017 року. За користування кредитними коштами повинна вноситись ставка в розмірі 3 (трьох) % річних.
На виконання кредитної угоди в період з 22.09.09 року по 13.11.09 ОСОБА_1 отримано від Фонду грошові кошти на загальну суму 50 000 грн.
Правилами надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 №1597, визначено умови і порядок надання фондами підтримки індивідуального житлового будівництва на селі пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі.
Відповідно до вимог п.4 «Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі» Позичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фондів можуть бути громадяни України, які постійно проживають, будують індивідуальне житло в сільській місцевості і працюють в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях сільського господарства, інших господарських формуваннях, що функціонують у сільській місцевості, соціальній сфері села, а також на підприємствах, в установах та організаціях переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу, навчальних закладах, закладах культури та охорони здоров'я, розташованих у межах району (далі - індивідуальні забудовники).
В п.7 даних правил, кредит індивідуальному забудовнику надається за умови постійного проживання або переселення на постійне проживання в сільську місцевість, а також підтвердження його платоспроможності.
Незважаючи на викладене ОСОБА_1 уклав кредитну угоду № 203/09/09-Д та шляхом подачі неправдивих відомостей та отримав кошти на загальну суму 50 000 грн., чим завдав Державі в особі Дніпропетровського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва збитків на вказану суму.
Проте, станом на 29.08.2013 року заборгованість за кредитом складає 40 735,71 (сорок тисяч сімсот тридцять п'ять грн. 71 коп.), а саме: 37 766,07 грн. - кредитні кошти; 1 599,79 - відсотки та 1 369,85 - пеня.
Відповідач, з метою отримання пільгового кредиту, надав Дніпропетровському обласному фонду індивідуального житлового будівництва на селі неправдиву інформацію про те, що він працевлаштований й отримує дохід в приватного підприємця ОСОБА_2 на посаді оператор інкубаторів, а також постійно проживає за адресою АДРЕСА_1, що в подальшому слугувало одним із приводів до надання пільгового кредиту, тобто навмисно ввів Фонд в оману щодо обставин, які мають істотне значення при укладанні даного кредитного договору.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Представник Дніпропетровського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі в судове засідання не з'явився та надав суду клопотання про розгляд справи без його участі та просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будучи неодноразово повідомленими про час та місце розгляду справи, про що свідчать телефонограми та поштові повідомлення (а.с. 91-92, 95, 97, 105, 107, 108, 112) в судове засідання не з'явилися.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився та надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Суд заслухавши прокурора та дослідивши матеріали справи вважає позовні вимоги прокурора Петриківського району задовольнити частково з наступних підстав.
04 вересня 2009 року між Фондом та ОСОБА_1 укладено кредитну угоду № 203/09/09-Д. на суму 50 000 грн. На виконання кредитної угоди в період з 22.09.09 року по 13.11.09 ОСОБА_1 отримано від Фонду грошові кошти на загальну суму 50 000 грн., про що свідчать кредитна угода з додатками та платіжні доручення (а.с. 6-13,15-18).
Правилами надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 №1597, (далі Правила) визначено умови і порядок надання фондами підтримки індивідуального житлового будівництва на селі пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі.
Відповідно до вимог п.4 Правил Позичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фондів можуть бути громадяни України, які постійно проживають, будують індивідуальне житло в сільській місцевості і працюють в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях сільського господарства, інших господарських формуваннях, що функціонують у сільській місцевості, соціальній сфері села, а також на підприємствах, в установах та організаціях переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу, навчальних закладах, закладах культури та охорони здоров'я, розташованих у межах району.
В п.7 даних правил, кредит індивідуальному забудовнику надається за умови постійного проживання або переселення на постійне проживання в сільську місцевість, а також підтвердження його платоспроможності.
ОСОБА_1 уклав кредитну угоду № 203/09/09-Д та шляхом подачі неправдивих відомостей, а саме: надав Дніпропетровському обласному фонду індивідуального житлового будівництва на селі неправдиву інформацію про те, що він працевлаштований й отримує дохід в приватного підприємця ОСОБА_2 на посаді оператор інкубаторів, а також постійно проживає за адресою АДРЕСА_1, що в подальшому слугувало одним із приводів до надання пільгового кредиту.
Вказані обставини підтверджуються ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2013 року, згідно якої звільнено від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_2 у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.190, ч.2, ч.4 ст. 358 КК України закрито. Такі обставини в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають перевірці (а.с. 27-29).
Положеннями статтей 229 та 230 ЦПК України визначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення такий правочин визнається судом недійсним.
Оскільки, введення сторони угоди - Фонду в оману з боку відповідача ОСОБА_1, шляхом надання завідомо підробного офіційного документу, яким засвідчені обставини, що мають суттєве значення для визначення наявності умов для надання кредиту та подальшого прийняття рішення про укладення кредитної умови, можна вважати введення другої сторони угоди в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Тому суд вважає, позовні вимоги позивача, щодо визнання недійсною кредитну угоду № 203/09/09-Д від 04.09.2009, укладену між ОСОБА_1 та Фондом обґрунтованими, доведеними та такими що підлягають задоволенню.
04.09.2009 року між Фондом та ОСОБА_2 і між Фондом та ОСОБА_3 укладено договора поруки, за якими вказані особи поручилися перед кредитором - Фондом за виконання боржником - ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 203/09/09-Д. від 04.09.2009 (а.с. 54-57).
Частина 2 статті 230 ЦК України визначає, що сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 особисто не подавав завідомо підроблені документи до Фонду, що слугувати підставою для отримання кредиту, але саме він, за домовленістю з ОСОБА_2 виступив отримачем кредиту та відповідно, стороною кредитної угоди.
Оскільки, законодавець передбачає цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування збитків для сторони угоди, яка застосувала обман. За таких обставин суд вважає неможливим застосування наслідків укладення недійсної угоди до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, так як вони не є стороною кредитного договору. Тому, позовні вимоги прокурора про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно з боржником ОСОБА_1 збитків безпідставні та в їх задоволенні слід відмовити.
Крім того, позивачем не доведено укладення договорів поруки в результаті введення сторони угоди - Фонду, в оману з боку поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та відповідно, завдання укладенням таких договорів поруки певних збитків.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 збитки в загальному розмірі 40735,71 грн, які обраховані з врахуванням відсотків за користування кредитом - 1599,79 грн., пені - 1369,85 грн., передбачених умовами кредитного договору та кредиту 37766,07 грн. (а.с. 63).
Часина 1 ст. 216 ЦК України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Беручи до уваги, що наслідки вчинення правочину під впливом обману визначені ч. 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 230 ЦК України, суд вважає вимоги прокурора про стягнення з ОСОБА_1 збитків з врахуванням відсотків за користування кредитом та пені такими, що не ґрунтуються та законі, оскільки умови договору про розмір плати за користування кредитом - відсотки та наслідки не виконання умов кредиту - пеня, є умовами договору та не застосовуються в договорі визнаному недійсним, так як він не створює юридичних наслідків, а тому в їх задоволенні слід відмовити. В той час, слід застосувати реституцію та стягнути з ОСОБА_1 суму отриманого кредиту - 50000 грн., з врахуванням погашеної суми на даний час - 12233,93 грн., тобто, всього 37766,07 грн.
Згідно ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи, що прокурор звільнений від сплати судового збору, він підлягає стягненню пропорційно до частини задоволених позовних вимог з відповідача.
Оскільки, ОСОБА_1 на час винесення рішення суду, збитки не відшкодував, суд вважає залишити застосовані ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04.09.2013 року, заходи забезпечення позову, у вигляді арешту земельних ділянок до повного виконання рішення суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 215, 216, 229, 230 ЦК України та статтями 10, 11, 60, 212 та 214 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсною кредитної угоди та відшкодування збитків, задовольнити частково.
Визнати недійсною кредитну угоду № 203/09/09-Д від 04.09.2009, укладену між ОСОБА_1 та Дніпропетровським фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 71).
Стягнути з ОСОБА_1 (проживає: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави на користь Дніпропетровського фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 71) кошти в сумі 37766 грн. 7 коп. (тридцять сім тисяч сімсот шістдесят шість грн. 7 коп.) шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок 31236458700007 ГУДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, ОКПО 26003473.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 377,67 грн. (триста сімдесят сім грн. 67 коп.) на користь держави.
В задоволенні іншої частини позовних вимог прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсною кредитної угоди та відшкодування збитків, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В. О. Говоруха
Судове рішення № 36423141, Петриківський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 16.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 187/870/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: