Рішення № 36421952, 24.12.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4934/13-ц

Провадження № 2/0203/1855/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Вобліковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно,

у с т а н о в и в:

20 квітня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно. Вимоги обґрунтовано тим, що 10.05.2007 р. між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав грошові кошти, зобовязавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Відповідач не виконує свої зобовязання за кредитним договором. У забезпечення виконання договірних зобовязань між сторонами було укладено договір застави автомобіля. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу у будь-який спосіб з іншою особою-покупцем, із зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ та наданням позивачу всіх повноважень для здійснення продажу (а.с.а.с. 1 3, 22).

09 жовтня 2012 року заочним рішенням, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.02.2013 р., позов було задоволено частково: звернуто стягнення на предмет застави шляхом його реалізації через публічні торги (а.с.а.с. 71 73, 121, 122).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.06.2013 р. рішення судів першої та апеляційної інстанції були скасовані, а справу передано на новий розгляд до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (а.с.а.с. 162, 163).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, а представник відповідача заперечувала проти його задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.05.2007 р. між сторонами було укладено кредитний договір № DNL0AE00006625, за умовами якого позивач для придбання автомобілю надав відповідачу кредит у сумі 29 771,27 доларів США під 12 % річних строком до 10.05.2012 р. (а.с.а.с. 12 14).

Виконання відповідачем договірних зобовязань з повернення кредитних коштів забезпечено в повному обсязі договором застави рухомого майна від 10.05.2007 р., укладеним між сторонами. Предметом договору застави є придбаний відповідачем автомобіль марки «Honda» (модель «Civic», рік випуску 2006, тип легковий седан-В, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2) (а.с.а.с. 14-звор 16).

За змістом договору застави підставою для виникнення у позивача права на звернення стягнення на предмет застави є невиконання відповідачем договірних зобовязань за кредитним договором у встановлений таким договором строк.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобовязання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач своєю письмовою вимогою просив погасити. Цією вимогою відповідача також було попереджено про можливість звернення стягнення на предмет застави при невиконанні таких вимог та непогашенні заборгованості (а.с.а.с. 8 10).

Письмова вимога відповідачем виконана не була, а розмір заборгованості станом на час звернення до суду з позовом склав 28 268,17 доларів США (225 014,63 грн.), з яких: 19 894,07 доларів США заборгованість за тілом кредиту, 6 098,70 доларів США заборгованість по відсотках, 389,88 доларів США заборгованість по комісії, 1 885,52 доларів США пеня за несвоєчасне погашення кредиту (а.с.а.с. 6, 7, 11).

Відповідно до статей 11, 525, 629 Цивільного кодексу України (далі ЦК) підставами для виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договір, який є обовязковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обовязково укладається у письмові формі (статті 1054, 1055 ЦК), а також договір застави, який має бути нотаріально посвідченим (статті 13, 19, 20 Закону України від 02.10.1992 р. № 2654-ХІІ «Про заставу» (далі Закон № 2654-ХІІ)).

Згідно зі статтею 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності зі статтею 1050 ЦК у контексті положення частини 2 статті 1054 ЦК, якщо кредитним договором встановлений обовязок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

За правилами статті 526 ЦК зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно зі статтями 546, 547, 573 ЦК виконання зобовязання може забезпечуватись заставою, якою також може бути забезпечена вимога, що може виникнути в майбутньому. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

У відповідності зі статтею 1 Закону № 2654-ХІІ застава це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

За правилами статті 20 Закону № 2654-ХІІ що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється в тому числі і на підставі рішення суду. Аналогічні положення містяться у статтях 589, 590 ЦК.

Частиною 1 статті 24 Закону України від 18.11.2003 р. № 1255-ІV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі Закон № 1255-ІV) передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до частин 2, 3 статті 25 Закону № 1255-ІV у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду, зокрема, зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для ухвалення рішення у справі.

Судом встановлено факти укладення кредитного договору, а також договору застави у відповідності з вимогами чинного законодавства. Також встановлено факт невиконання відповідачем (на відміну від позивача) договірних зобовязань за кредитним договором, що зумовило виникнення у позивача права на звернення стягнення на предмет застави.

Відтак, зважаючи на зміст приведених норм, суд вважає за необхідне задовольнити позов.

У порядку статті 88 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за понесені судові витрати в сумі 1 820,00 грн. (а.с. 21).

Керуючись статтями 4 11, 15, 18, 57 60, 79, 88, 208, 209, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно задовольнити.

У рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № DNL0AE00006625 від 10 травня 2007 року в сумі 28 268,17 доларів США (19 894,07 доларів США заборгованість за тілом кредиту, 6 098,70 доларів США заборгованість по відсотках, 389,88 доларів США заборгованість по комісії, 1 885,52 доларів США пеня за несвоєчасне погашення кредиту) звернути стягнення на автомобіль марки «Honda» (модель «Civic», рік випуску 2006, тип легковий седан-В, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2) шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу у будь-який спосіб з іншою особою-покупцем, із зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ та наданням Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» усіх повноважень для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) компенсацію за понесені судові витрати в сумі 1 820,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його постановлення. У разі якщо рішення було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 27 грудня 2013 року.

Суддя М.О. Католікян