Рішення № 36420281, 20.12.2013, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3554/13-ц

Провадження № 2/211/1584/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 грудня 2013 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С.В.

при секретарі Улісько О.М.

у відсутність представника позивача Шеренець Н.О.,

за участі відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, представника відповідача " ТОВ «Виробничо - будівельна компанія " Мастерс " Краснопольського І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства " Златобанк " до Товариства з обмеженою відповідальністю " Виробничо - будівельна компанія " Мастерс " , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

зустрічними позовами :

ТОВ «Виробничо - будівельна компанія " Мастерс " до Публічного акціонерного товариства " Златобанк" , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 про визнання частково недійсним договору про внесення змін до договору застави, зняття обтяження на майно ;

ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства " Златобанк ", Товариства з обмеженою відповідальністю " Виробничо - будівельна компанія " Мастерс " , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8 про визнання договору поруки та додаткової угоди до нього недійсними, визнання частково недійсним кредитного договору ;

ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства " Златобанк ", Товариства з обмеженою відповідальністю " Виробничо - будівельна компанія " Мастерс " , ОСОБА_2, ОСОБА_4 , ОСОБА_3, , ОСОБА_8 про визнання договору поруки та додаткової угоди до нього недійсними, визнання частково недійсним кредитного договору ;

ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства " Златобанк ", Товариства з обмеженою відповідальністю " Виробничо - будівельна компанія " Мастерс " , ОСОБА_4 , ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8 про визнання договору поруки та додаткової угоди до нього недійсними, визнання частково недійсним кредитного договору ;

ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства " Златобанк ", Товариства з обмеженою відповідальністю " Виробничо - будівельна компанія " Мастерс " , ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 про визнання договору поруки та додаткової угоди до нього недійсними, визнання частково недійсним кредитного договору ;

ОСОБА_8 до Публічного акціонерного товариства " Златобанк ", Товариства з обмеженою відповідальністю " Виробничо - будівельна компанія " Мастерс " , ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, про визнання договору поруки та додаткової угоди до нього недійсними, визнання частково недійсним кредитного договору ;

в с т а н о в и в:

ПАТ «Златобанк» звернувся до суду з позовною заявою , в якій зазначив, що 22 березня 2011 року відповідно до умов кредитного договору № 50/11-KL від 22.03.2011 року, ТОВ «Виробничо - будівельна компанія «МАСТЕРС» було надано кредит у формі відкриття кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості 600 000,00 грн., зі строком повернення кредитних коштів по 21.03.2012 року включно, та зі сплатою 22 % річних.

21.03.2012 року між банком та ТОВ «ВБК «Мастерс» було укладено додаткову угоду до вказаного кредитного договору. 31.01.2013 року між банком та ТОВ «ВБК «Мастерс» також було укладено додаткову угоду до вказаного кредитного договору.

22.03.2011 року у забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між банком та ОСОБА_2, було укладено договір поруки № 50/11-KL/Р-1, також договори поруки були укладені з ОСОБА_3, № 50/11-KL/Р-2, ОСОБА_4 № 50/11-KL/Р-3, ОСОБА_5 № 50/11-KL/Р-4, ОСОБА_8 № 50/11-KL/Р-5. Відповідно до вказаних договорів поруки, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_8 зобов'язалися відповідати за повне та своєчасне виконання ТОВ «ВБК «Мастерс» своїх боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором. 21.03.2012 року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 було укладено додаткові угоди до вказаних договорів порук.

ТОВ «ВБК «Мастерс» зобов'язання за кредитним договором не виконали. Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору наявна заборгованість в розмірі 420 967 грн. 20 коп. , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_8, як поручителі відповідають по зобов'язаннях за вищезазначеним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Просять стягнути заборгованість по кредиту - 420967,20 грн., та судові витрати у розмірі 3441,00 грн.

ТОВ «ВБК «Мастерс» звернулося до суду з зустрічною позовною заявою, вказавши, що ПАТ «Златобанк» пред'являючи позовні вимоги не виконав та не дотримався положень кредитного договору, зокрема згідно з п. 3.2.4 кредитного договору банк зобов'язаний видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання у разі несвоєчасного повернення кредитних коштів або несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний наказ банком видано не було.

Крім того, згідно з п. 5.2 кредитного договору, у випадку невиконання (неналежного виконання ) зобов'язань за цим договором банк звертає стягнення на заставлене майно . Але ПАТ «Златобанк» в період дії кредитного договору не звертав стягнення на заставлене майно.

Також при укладанні додаткової угоди від 31.01.2013 року до кредитного договору № 50/11-КL від 22.03.2011 року всі обтяження на заставне майно були зняті і Банк проти зняття цих обтяжень не заперечував. З огляду на вказане банк не скористався наданим йому передбаченими у кредитному договорі заходами щодо повернення собі кредитних коштів.

Банком приховано факт існування договорів застави, що забезпечували одержання ТОВ «ВБК «Мастерс» кредитних коштів.

Банком також приховано наявність договору про внесення змін до договору застави 22.01.2011 р., від 31.01.2013 року, згідно яким було змінено предмет застави по кредитному договору.

Оскільки Банк не звернув стягнення на майно, що було заставлено з початку по кредитному договору, не заперечував проти виводу з застави цього майна, в тому числі і того майна, що було заставлене саме ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, тому одночасно зі зняттям нотаріусом обтяжень з майна ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, вважають , що втратили чинність і договори поруки та додаткові угоди до них, укладені між банком та вказаними фізичними особами.

06.09.2013 року ТОВ «ВБК «Мастерс» звернувся до банку з пропозицією щодо узгодження питань про проведенню ТОВ «ВБК «Мастерс» незалежної експертизи предметів застави, а також щодо можливості реалізації цієї техніки ТОВ «ВБК «Мастерс» через біржу для погашення залишку кредитного боргу.

На дану пропозицію банк 20.09.2013 року вчинив обтяження на вказане майно, що є предметом застави, та є запорукою ТОВ «ВБК «Мастерс» щодо погашення залишку кредитного боргу за кредитним договором.

Від ПАТ «Златобанк» надійшло повідомлення та витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, лише 08.10.2013 року, тобто після того, як 14.08.2013 року судом було відкрито провадження по даній справі.

Дані дії банку вважають протиправними. Просять визнати недійсним п. 3 договору про внесення змін від 31.01.2013 року до договору застави № 668 від 22.03.2013 року в частині вартості заставленого майна. Зобов'язати ПАТ «Златобанк» зняти обтяження на майно, яке є предметом застави по договору застави № 668 від 22.03.2011 року та доповненнями до цього договору від 31.01.2013 року.

ОСОБА_8 звернувся до суду, з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" , ТОВ «Виробничо -будівельна компанія «МАСТЕРС» про визнання договору поруки та додаткової угоди до нього не дійсними, вказавши, що 22.03.2011 року між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» було укладено та підписано кредитний договір № 50/11-KL. ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» було надано кредитні кошти у розмірі 600 000,00 грн.

Запорукою повернення кредитних коштів з боку ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» було заставне майно відповідачів , сумарна заставна вартість якого покривала суму кредиту та була реальною майновою порукою. Однак банк поряд з майновими поручителями включив його в число поручителів, незважаючи на те, що на той момент ніякого майна в якості застави ним заставлено не було. Такі дії банку вважає незаконними, а договір поруки № 50/11-KL/P5 від 22.03.2011 року та додаткову угоду до нього, такими що носили формальний характер, оскільки саме застава є дієвою запорукою повернення кредитних коштів.

Формальний характер також мали дії банку при включенні його знову в якості поручителя до додаткової угоди від 31.01.2013 року до вказаного вище кредитного договору, оскільки при підписані даної додаткової угоди від 31.01.2013 року було змінено предмет застави. Банк на протязі двох років дії кредитного договору не скористався можливістю реалізувати першочергово заставлене майно, а напроти дав згоду на вивід цього заставленого майна з реєстру обтяжень, чим ПАТ «Златобанк» виявив небажання щодо реальних дій забезпеченню своїх дій з приводу погашення кредитної заборгованості ТОВ «ВБК «МАСТЕРС».

Крім того при укладанні вказаної додаткової угоди від 31.01.2013 року, в якості застави була закладена спеціалізована будівельна техніка, а саме: телескопічний навантажувач заставною вартістю 559616,00 грн., автокран заставною вартістю 355161,00 грн., та дизель-електричний кран заставною вартістю 324726,00 грн. Таким чином сумарна вартість вдруге заставленої техніки за договором застави № 668 втричі перевищує залишок кредитного боргу ТОВ «ВБК «МАСТЕРС».

З умовами вказаної додаткової угоди від 31.01.2013 року він ознайомлений не був, не підписував, та її копію не отримував. Просить визнати не дійсними, договір поруки № 50/11-KL/P5 від 22.03.2011 року та додаткову угоду до нього від 21.03.2012 року, укладені між ним та ПАТ «Златобанк». Також визнати не дійсними п. 2.1 кредитного договору № 50/11-KL від 22.03.2011 року та п. 2.1 додаткової угоди до цього договору від 31.01.2013 року, укладених між ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» та ПАТ «Златобанк», а саме в частині залучення його як поручителя.

ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" , ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» про визнання договору поруки та додаткової угоди до нього не дійсними, вказавши, що 22.03.2011 року між ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» та ПАТ «Златобанк» укладено кредитний договір № 50/11-KL. ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» було надано кредитні кошти у розмірі 600000,00 грн.

Забезпеченням повернення кредитних коштів, була адміністративна будівля, а також шість одиниць автомобільної техніки, в тому числі автомобіль ГАЗ 33021, що був зареєстрований на його ім'я.

Між ним та ПАТ «Златобанк» було укладено договір застави № 656 від 22.03.2011 року, предметом застави став вказаний автомобіль, заставна вартість якого склала 20 000,00 грн.

В подальшому в цей договір застави було внесено зміни 21.03.2012 року в зв'язку зі змінами умов та терміну дії вказаного кредитного договору, та в подальшому даний договір застави було розірвано.

Банк не скористався можливістю реалізувати заставлене ним майно в забезпечення погашення кредитного боргу.

Вважає його залучення в якості поручителя по договору поруки № 50/11-KL/Р-1 від 22.03.2013 року безпідставним і незаконним, оскільки це відбулось під впливом тяжких обставин та на вкрай невигідних умовах під тиском банку, і він не розумів природи цієї поруки, а ПАТ «Златобанк» використав тяжкий фінансовий стан, що склався на той час.

Банком не було його повідомлено про включення його в якості поручителя, до додаткової угоди від 32.08.2013 року до вказаного кредитного договору. Він не був ознайомлений з умовами даної додаткової угоди, її копію не отримував, та не підписував її.

Дана додаткова угода взагалі не відповідає вимогам ЗУ «Про заставу», де підкреслюється, що саме застава є основною запорукою повернення кредитних коштів.

Згідно з договором про внесення змін від 31.01.2013 року отримувач кредиту ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» в забезпечення погашення залишку кредитного боргу ПАТ «Златобанк» вніс в якості заставного майна три одиниці спеціальної будівельної техніки, сумарна вартість цієї застави в три рази перевищує залишок суми заборгованості по кредитному договору.

Таким чином у банка не виникало право вимагати поручительство у нього особисто, тому що кредитний залишок був повністю забезпечений заставою майна підприємства ТОВ «ВБК «МАСТЕРС», та банк мав право одержати задоволення з вартості заставленого майна.

Просить визнати не дійсними, договір поруки № 50/11-KL/P-2 від 22.03.2011 року та додаткову угоду до нього від 22.03.2012 року, укладені між ним та ПАТ «Златобанк». Також визнати не дійсними п. 2.1 кредитного договору № 50/11-KL від 22.03.2011 року та п. 2.1 додаткової угоди до цього договору від 31.01.2013 року, укладених між ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» та ПАТ «Златобанк», а саме в частині залучення його як поручителя.

ОСОБА_2, звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" , ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» про визнання договору поруки та додаткової угоди до нього не дійсними, вказавши, що 22.03.2011 року між ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» та ПАТ «Златобанк» укладено кредитний договір № 50/11-KL. ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» було надано кредитні кошти у розмірі 600000,00 грн.

Запорукою повернення кредитних коштів, була адміністративна будівля, а також п'ять одиниць автомобільної техніки та один автокран.

Вказана адміністративна будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, знаходилась у його особистій власності , а крім того на нього, як на співвласника ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» був зареєстрований і закладений автокран КРАЗ 250 КТА-28.

Однак незважаючи на вищевказане, його безпідставно було залучено як поручителя.

Сумарна вартість закладеного майна за кредитним договором майже втричі перевищувала одержані ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» від банку кредитні кошти.

Незважаючи на тривале важке фінансове становище, ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» при укладанні додаткової угоди від 31.01.2013 року, запропонував банку в забезпечення виконання кредитних умов, дорогу вантажно - будівельну техніку в якості заставного майна, однак банк використовуючи тяжкий фінансовий стан підприємства, та не беручи до уваги наявну балансову вартість цієї техніки, провів експертизу, за якою вартість заставленої техніки було зменшено у 2.5 рази. З висновком експертизи ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» ознайомлені не були, екземпляру висновку не отримували.

Вважає що додаткові угоди до кредитного договору від 21.03.2012 року та 31.01.2013 року, а також договори поруки в частині залучення його в якості поручителя не мають юридичної сили, оскільки все майно заставлено на момент укладання кредитного договору, було виведено з застави і з нього було офіційно знято всі обтяження нотаріусом.

Договір поруки № 50/11-KL/Р-1 від 22.03.2011 року за яким він є поручителем, та додаткову угоду до нього від 21.03.2012, він підписував під тиском банку.

Однак він, як фізична особа не підписував вказаний вище кредитний договір та додаткову угоду до нього від 31.01.2013 року, таким чином не несе відповідальність за кредитні зобов'язання юридичної особи у сумі 40970,19 грн. Згідно додаткової угоди від 31.01.2013 року до кредитного договору п. 2.1 забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є застава, а саме : телескопічний навантажувач, автокран та стріловий самохідний гусеничний кран, вартість чого в три рази перевищує суму залишку кредитної заборгованості ТОВ «ВБК «МАСТЕРС».

Просить визнати не дійсними п. 2.1 кредитного договору № 50/11-KL від 22.03.2011 року та п. 2.1 додаткової угоди до цього договору від 31.01.2013 року, укладених між ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» та ПАТ «Златобанк», а саме в частині залучення його як поручителя. Визнати не дійсними, договір поруки № 50/11-KL/P-1 від 22.03.2011 року та додаткову угоду до нього від 21.03.2012 року, укладені між ним та ПАТ «Златобанк».

ОСОБА_5, звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" , ТОВ " ВБК «МАСТЕРС» про визнання договору поруки та додаткової угоди до нього не дійсними, вказавши, що 22.03.2011 року між ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» та ПАТ «Златобанк» укладено кредитний договір № 50/11-KL.

Запорукою повернення кредитних коштів, була застава адміністративної будівлі, а також шість одиниць автомобільної техніки.

Згідно договору застави № 657 від 22.03.2011 року, укладеного між ним та ПАТ «Златобанк», ним було передано в заставу дві одиниці цієї техніки ( автомобіль ГАЗ 33023 заставною вартістю 21300,00 грн., та автомобіль Форд-Транзит, заставною вартістю 38000,00 грн.)

В подальшому за взаємною угодою сторін вказаний договір застави було розірвано, було нотаріально засвідчено про зняття обтяжень на обидва вказаних, належних йому транспортних засобів.

Своєю можливістю, а саме задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого ним майна в погашення заборгованості по вказаному кредитному договору ПАТ «Златобанк» не скористався.

Договір поруки № 50/11-KL/Р4 від 22.03.2011 року не має під собою правових підстав з наступних причин:

В даному договорі поруки є посилання на кредитний договір, але відсутнє посилання на договір застави, за яким він і виступав поручителем своїм заставленим майном по кредитних зобов'язаннях ТОВ «ВБК «МАСТЕРС», на даний момент договір застави розірвано, майно повернуто у його власність.

Тому залучення його в якості поручителя по вказаному договору поруки є незаконним та безпідставним.

Крім того ПАТ «Златобанк» від суду було приховано, те що було внесені зміни до договору застави № 668, укладеного між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» 22.03.2011 р., що нотаріально посвідчений 31.01.2013 року. За змінами до договору, було змінено предмет застави, який є запорукою повернення кредитних коштів ТОВ «ВБК «МАСТЕРС», а саме будівельна спеціалізована техніка, що є власністю ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» ( телескопічний навантажувач, заставною вартістю 559616,00 грн., автокран, заставною вартістю 355161,00 грн., стрілковий самохідний гусеничний дизель-електричний кран, заставною вартістю 324726,00 грн.). Отже сумарна вартість вказаної техніки перевищує втричі залишок кредитного боргу ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» перед банком.

Просить визнати не дійсними, договір поруки № 50/11-KL/P-4 від 22.03.2011 року та додаткову угоду до нього від 22.03.2012 року, укладені між ним та ПАТ «Златобанк». Також визнати не дійсними п. 2.1 кредитного договору № 50/11-KL від 22.03.2011 року та п. 2.1 додаткової угоди до цього договору від 31.01.2013 року, укладених між ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» та ПАТ «Златобанк», а саме в частині залучення його як поручителя.

ОСОБА_4, звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" , ТОВ " ВБК «МАСТЕРС» про визнання договору поруки та додаткової угоди до нього не дійсними, вказавши, що 22.03.2011 року між ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» та ПАТ «Златобанк» укладено кредитний договір № 50/11-KL.

Згідно договору застави № 662 від 22.03.2011 року, укладеного між ним та ПАТ «Златобанк», ним було передано в заставу належний йому автомобіль ГАЗ 33023, заставною вартістю 21300,00 грн.

В подальшому за взаємною угодою сторін вказаний договір застави було розірвано, та йому було повернуто у власність вказаний автомобіль. Таким чином його майнове поручительство теж закінчилося.

Своєю можливістю, а саме задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого ним майна в погашення заборгованості по вказаному кредитному договору ПАТ «Златобанк» на протязі двох років не скористався.

Вважає незаконним і безпідставним його залучення банком в якості поручителя, бо ПАТ «Златобанк» було приховано від суду, наявність з ним правовідносин за вказаним договором застави.

Договір поруки № 50/11-KL/Р-3 від 22.03.2011 року не був спрямований на реальне настання якихось правових наслідків, а носив формальний характер.

Також його незаконно та безпідставно було зазначено в якості поручителя у додатковій угоді від 31.01.2013 року до вказаного кредитного договору.

Крім того ПАТ «Златобанк» від суду було приховано, те що було внесені зміни до договору застави № 668, укладеного між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» 22.03.2011 р. За змінами до договору, було змінено предмет застави, і в забезпечення кредитних зобов'язань ТОВ «ВБК «МАСТЕРС», була заставлена будівельна спеціалізована техніка, що є власністю ТОВ «ВБК «МАСТЕРС», сумарна власність якої втричі перевищувала залишок кредитного боргу ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» перед банком на той час.

ПАТ «Златобанк» включив його як фізичну особу в якості поручителя в додаткову угоду від 31.01.2013 року до кредитного договору, що була укладена з ТОВ «ВБК «МАСТЕРС». З даною додатковою угодою ознайомлений він не був, її копії не отримував та не підписував.

Просить визнати не дійсними, договір поруки № 50/11-KL/P-3 від 22.03.2011 року та додаткову угоду до нього від 21.03.2012 року. Також визнати не дійсними п. 2.1 кредитного договору № 50/11-KL від 22.03.2011 року та п. 2.1 додаткової угоди до цього договору від 31.01.2013 року, укладених між ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» та ПАТ «Златобанк», а саме в частині залучення його як поручителя.

В судовому засіданні 25 11 2013 року представник позивача Шеринець Р.О. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, покладаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив у солідарному порядку стягнути з відповідачів заборгованість по кредиту у розмірі 420967,20 грн., та судові витрати у розмірі 3441,00 грн. У задоволенні зустрічних позовних заяв ТОВ «ВБК «МАСТЕРС», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_8 відмовити. В подальшому надав заяву про розгляд цивільної справи у його відсутність.

Представник ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив , що позов банку визнають в частині суми боргу, однак просив у задоволенні позову ПАТ «Златобанк» відмовити. Зустрічну позовну заяву ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» до ПАТ «Златобанк» задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві . Позовні вимоги відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_8 підтримав.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_8 в судовому засіданні , кожний окремо, свої позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовних заявах , з цих же підстав просять в задоволенні позовних вимог банку відмовити. Підтримали позовні вимоги ТОВ " ВБК " Мастерс".

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ПАТ «Златобанк» підлягає частковому задоволенню , а позови ТОВ «ВБК «МАСТЕРС», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_8 задоволенню не підлягають з наступних підстав .

Судом встановлено, що 22 березня 2011 року відповідно до умов кредитного договору № 50/11-KL від 22.03.2011 року ПАТ «Златобанк» було надано ТОВ «Виробничо - будівельна компанія «МАСТЕРС» кредит у формі відкриття кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості 600 000,00 грн., зі строком повернення кредитних коштів по 21.03.2012 року включно, та зі сплатою 22 % річних ( л.с. 10- 12 ).

21.03.2012 року між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ВБК «Мастерс» було укладено додаткову угоду до вказаного кредитного договору, пункти 1.1,1.2,1.3 кредитного договору було викладено у новій редакції, так за умовами додаткової угоди ТОВ «Виробничо - будівельна компанія «МАСТЕРС» було надано кредит у формі кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості 540 000,00 грн., зі строком повернення кредитних коштів по 20.03.2012 року включно, та зі сплатою 25 % річних ( л.с. 13 ).

31.01.2013 року між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ВБК «Мастерс» також було укладено додаткову угоду до вказаного кредитного договору, пункти 1.1, 2.1 було викладено у новій редакції, так за умовами даної додаткової угоди, ТОВ «ВБК «Мастерс» було надано кредит у формі кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості 540 000,00 грн. З 04.02.2013 року максимальний ліміт кредитування складає 340 000, 00 грн. ( л.с. 14 ).

ТОВ «ВБК «Мастерс» зобов'язання за кредитним договором не виконали. Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору наявна заборгованість в розмірі 420 967 грн. 20 коп. , що складається з наступного:

- 373 663,91 грв. - заборгованість за кредитом ;

- 31 900 ,98 грв. - заборгованість по процентам ;

- 13 068,19 грв.- пеня;

- 2 334,12 грв. - 3% від простроченої суми ( л.с. 71-75 - розрахунок заборгованості ).

ТОВ «ВБК «Мастерс», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 банком у лютому - березні 2013 року надсилалися листи - попередження та листи - вимоги про сплату кредиту ( л.с.31-47 ) , однак вони були залишені без уваги та виконання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановленого договором або законом.

Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти .

22.03.2011 року у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ВБК «Мастерс» за вказаним кредитним договором, між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_2, було укладено договір поруки № 50/11-KL/Р-1, також договори поруки були укладені з ОСОБА_3, № 50/11-KL/Р-2, ОСОБА_4 № 50/11-KL/Р-3, ОСОБА_5 № 50/11-KL/Р-4, ОСОБА_8 № 50/11-KL/Р-5. Відповідно до вказаних договорів поруки, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_8 зобов'язалися відповідати за повне та своєчасне виконання ТОВ «ВБК «Мастерс» своїх боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором ( п. 1.1. Договорів поруки ). Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ТОВ «ВБК «Мастерс» несуть солідарну відповідальність за невиконання боргових зобов'язань перед банком. ( л.с. 15 -30 )

21.03.2012 року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 було укладено додаткові угоди до вказаних договорів порук, за умовами яких п. 2.1 договорів поруки було викладено у новій редакції, зокрема передбачено що згідно умов кредитного договору максимальний ліміт заборгованості встановлюється в розмірі 540 000,00 грн., строк повернення не пізніше 20.03.2013 року, процентна ставка 25 % річних.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_8, як поручителі зобов"язуються відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником своїх боргових зобов"язань перед Кредитором за Кредитним договором в повному обсязі таких зобов"язань Поручитель і боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що Кредитор може звернутися з вимогою про виконання Боргових зобов"язань як до Боржника так і до Поручителя чи до обох одночасно ( п. 1.1, 1.2 Договорів поруки ) .

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитом як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі , що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів , неустойки , відшкодування збитків.

Таким чином, судом встановлено , що ТОВ «ВБК «Мастерс» , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 було порушено умови кредитного договору, Договору поруки, вони відповідають по зобов"язанню як солідарні боржники.

Однак ними надано в судовому засіданні 19 12 2013 року платіжне доручення, квитанції :

№ 707 від 19 12 2013 року про сплату ТОВ «ВБК «Мастерс» в рахунок погашення простроченої заборгованості за вищезазначеним кредитним договором 158 053 грв. ;

№ 305818 від 19 12 2013 року про сплату ОСОБА_2 в рахунок погашення простроченої заборгованості за вищезазначеним кредитним договором 80 000 грв. ;

№ 306007 від 19 12 2013 року про сплату ОСОБА_3 в рахунок погашення простроченої заборгованості за вищезазначеним кредитним договором 80 000 грв. грв. , а всього сплачено по кредиту - 318 053 грв.

Таким чином , залишок заборгованості по вищезазначеному кредиту складає на момент винесення даного рішення 102 914 ( сто дві тисячі дев"ятсот чотирнадцять ) грв. 20 коп. які і підлягають стягненню з боржників солідарно. В частині стягнення суми кредиту у розмірі 318 053 грв. в задоволенні позову необхідно відмовити у зв"язку з добровільною сплатою заборгованості відповідачами.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню солідарно з ТОВ " Виробничо - будівельна компанія " Мастерс ", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства " Златобанк " судовий збір у розмірі 3441 ( три тисячі чотириста сорок одну ) грв.

Щодо зустрічних позовів суд зазначає :

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх умов договору.

Згідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору , в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно положення ст. 628 ЦК України , зміст договору становить умови ( пункти ) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 546 ЦК України передбачає, що зобов"язання може забезпечуватися неустойкою, , порукою, гарантією, , заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до ст. 1 Закону України " Про заставу " ст. 572, 574 ЦК України застава - це спосіб забезпечення зобов"язань, якщо інше не встановлено законом.

Щодо позову ТОВ «ВБК «Мастерс».

Даний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного. ТОВ " ВБК Мастерс" зазначає, що банком не виконано положень кредитного договору, зокрема п. 3.2.4 кредитного договору відповідно до якого банк зобов'язаний видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання у разі несвоєчасного повернення кредитних коштів або несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний наказ банком видано не було. Однак , відповідно до даного пункту банк має право видати наказ, а не зобов"язаний це зробити ( на їх розсуд ).

Крім того, зазначають про порушення банком п. 5.2 кредитного договору, згідно до якого у випадку невиконання (неналежного виконання ) зобов'язань за цим договором банк звертає стягнення на заставлене майно та /або стягує заборгованість у розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів, неустойки, збитків та інших втрат банку. Але ПАТ «Златобанк» в період дії кредитного договору не звертав стягнення на заставлене майно та не поставив до відому суд про наявність договорів застави та про внесення до них змін..

Однак відповідно до ст. 12 ч 1, 16 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно і на власний розсуд обирає спосіб захисту свого права, що і було зроблено Банком. Крім того п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 03 2012 року " Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зазначено , що право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві ( ч 1 ст. 20 ЦК України, ст.3 і 4 ЦПК України ). Отже банк має право вибрати спосіб захисту свого права, зокрема звернення до суду з позовом саме про стягнення заборгованості по кредиту.

Підписуючи кредитний договір сторони зафіксували свою згоду з тим, що ними узгоджені всі істотні умови і зобов"язуються надалі ніяких претензій одна до одного з цього приводу не мати ( п. 7.2. ) . Тобто підписуючи кредитний договір та додаткові угоди ТОВ " ВБК " Мастерс " в особі директора ОСОБА_2 усвідомлював значення своїх дій, вільне волевиявлення , про згоду з умовами договору. Підстав , передбачених ст. 215 ЦК України , для визнання договору недійсним не вбачається, суд не вбачає в діях протиправності банку , а тому позов ТОВ " ВБК " Мастерс " задоволенню не підлягає.

Щодо позову ОСОБА_8

Даний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного. ОСОБА_8 просить визнати не дійсними, договір поруки № 50/11-KL/P5 від 22.03.2011 року та додаткову угоду до нього від 21.03.2012 року, укладені між ним та ПАТ «Златобанк». Також визнати не дійсними п. 2.1 кредитного договору № 50/11-KL від 22.03.2011 року та п. 2.1 додаткової угоди до цього договору від 31.01.2013 року, укладених між ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» та ПАТ «Златобанк», а саме в частині залучення його як поручителя. При цьому посилається на наявність заставного майна, сумарна вартість якого покривала суму кредиту та була реальною майновою порукою. Однак банк поряд з майновими поручителями включив його в число поручителів, незважаючи на те, що на той момент ніякого майна в якості застави ним заставлено не було. Такі дії банку вважає незаконними, а договір поруки № 50/11-KL/P5 від 22.03.2011 року та додаткову угоду до нього, такими що носили формальний характер.

Вважає, що формальний характер також мали дії банку при включенні його знову в якості поручителя до додаткової угоди від 31.01.2013 року

З умовами вказаної додаткової угоди від 31.01.2013 року він ознайомлений не був, не підписував, та її копію не отримував. Йому не зрозуміло з яких підстав йому нарахували заборгованість по кредиту. Вважає, що при наявності договору застави додаткове укладання договору поруки Законом не передбачено.

Однак такі твердження ОСОБА_8 не обргунтовані законодавчо. Відповідно до ст. 546 ЦК України застава ( іпотека ) та порука є різними видами забезпечення , тому норми, що регулюють поруку ( ст. 553-559 ЦК України ) , не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/ іпотекодаржателем за виконання боржником основного зобов"язання винятково в межах вартості предмета застави / іпотеки.

Формальності при укладанні договору застави та додаткової угоди до нього судом не встановлено, вони підписані ОСОБА_8 і доказів їх формальності ним суду не надані.

Так як відповідно до договору поруки ОСОБА_8, як поручитель зобов"язується відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником своїх боргових зобов"язань перед Кредитором за Кредитним договором в повному обсязі ( солідарний боржник ), то Кредитор ( банк ) може звернутися з вимогою про виконання Боргових зобов"язань як до Боржника так і до Поручителя чи до обох одночасно ( п. 1.1, 1.2 Договорів поруки ) , що і було зроблено банком. Згідно п.2.5 Договору поруки Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положенням Кредитного договору, цілком розуміє їх зміст та згодний виступати поручителем за борговими зобов"язаннями Позичальника. Виходячи з вищевикладеного, позов ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.

Щодо позову ОСОБА_3

Даний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного. ОСОБА_3 просить визнати не дійсними, договір поруки № 50/11-KL/P-2 від 22.03.2011 року та додаткову угоду до нього від 22.03.2012 року, укладені між ним та ПАТ «Златобанк». Також визнати не дійсними п. 2.1 кредитного договору № 50/11-KL від 22.03.2011 року та п. 2.1 додаткової угоди до цього договору від 31.01.2013 року, укладених між ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» та ПАТ «Златобанк», а саме в частині залучення його як поручителя. Посилається на те, що банк не скористався можливістю реалізувати заставлене ним майно в забезпечення погашення кредитного боргу. Вважає його залучення в якості поручителя безпідставним і незаконним, оскільки це відбулось під впливом тяжких обставин та на вкрай невигідних умовах під тиском банку, і він не розумів природи цієї поруки, а ПАТ «Златобанк» використав тяжкий фінансовий стан, що склався на той час.

Банком не було його повідомлено про включення його в якості поручителя, до додаткової угоди до кредитного договору. Він не був ознайомлений з умовами даної додаткової угоди, її копію не отримував, та не підписував її.

Однак такі твердження ОСОБА_3 не обргунтовані законодавчо. Відповідно до ст. 12 ч 1, 16 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно і на власний розсуд обирає спосіб захисту свого права, що і було зроблено Банком. Крім того п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 03 2012 року " Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зазначено , що право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві ( ч 1 ст. 20 ЦК України, ст.3 і 4 ЦПК України ). Отже банк має право вибрати спосіб захисту свого права, зокрема звернення до суду з позовом саме про стягнення заборгованості по кредиту солідарно як з установи так і з поручителів.

Посилання на безпідставне і незаконне його залучення в якості поручителя під впливом тяжких обставин та на вкрай невигідних умовах під тиском банку, не розуміння природи цієї поруки, ОСОБА_3 нічим не підтверджено.

Згідно п.2.5 Договору поруки Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положенням Кредитного договору, цілком розуміє їх зміст та згодний виступати поручителем за борговими зобов"язаннями Позичальника. Будь - яке посилання в тексті цього договору на положення Кредитного договору є достатніми для виявлення кожної сторони щодо змісту такого посилання. Укладаючи цей договір поручитель не знаходиться під впливом обману, омани, насильства, погрози, зловмисної угоди чи збігу важких обставин. Тому твердження ОСОБА_3 про залучення його в якості поручителя безпідставним і незаконним, оскільки це відбулось під впливом тяжких обставин та на вкрай невигідних умовах під тиском банку, і він не розумів природи цієї поруки, а ПАТ «Златобанк» використав тяжкий фінансовий стан, що склався на той час, про не ознайомлення з умовами додаткової угоди до кредитного договору , не підписання її та не отримання її копії є безпідставними.

Крім того, фактом визнання ОСОБА_3 позову слугує те, що до винесення даного рішення в рахунок погашення простроченої заборгованості за вищезазначеним кредитним договором ним було як поручителем сплачено 80 000 грв. грв.

Щодо позову ОСОБА_2

Даний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного. ОСОБА_2 просить визнати не дійсними п. 2.1 кредитного договору № 50/11-KL від 22.03.2011 року та п. 2.1 додаткової угоди до цього договору від 31.01.2013 року, укладених між ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» та ПАТ «Златобанк», а саме в частині залучення його як поручителя. Визнати не дійсними, договір поруки № 50/11-KL/P-1 від 22.03.2011 року та додаткову угоду до нього від 21.03.2012 року, укладені між ним та ПАТ «Златобанк». Вказує, що додаткові угоди до кредитного договору від 21.03.2012 року та 31.01.2013 року, а також договори поруки в частині залучення його в якості поручителя не мають юридичної сили, оскільки все майно заставлено на момент укладання кредитного договору, було виведено з застави і з нього було офіційно знято всі обтяження нотаріусом. Договір поруки № 50/11-KL/Р-1 від 22.03.2011 року за яким він є поручителем, та додаткову угоду до нього від 21.03.2012, він підписував під тиском банку. Зазначає, що не підписував вказаний вище кредитний договір та додаткову угоду до нього від 31.01.2013 року, таким чином не несе відповідальність за кредитні зобов'язання юридичної особи .

Однак такі твердження ОСОБА_2 не обргунтовані законодавчо. Відповідно до ст. 12 ч 1, 16 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно і на власний розсуд обирає спосіб захисту свого права, що і було зроблено Банком. Скасування застави з майна не припиняє дію договору поруки, який відповідно до ст. 4 Договору поруки діє до повного виконання Боржником боргових зобов"язань та виконання зобов"язань Поручителем за цим Договором . Згідно п.2.5 Договору поруки Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положенням Кредитного договору, цілком розуміє їх зміст та згодний виступати поручителем за борговими зобов"язаннями Позичальника. Укладаючи цей договір поручитель не знаходиться під впливом обману, омани, насильства, погрози, зловмисної угоди чи збігу важких обставин. Тому твердження ОСОБА_2 про залучення його в якості поручителя безпідставним і незаконним не відповідає дійсності.

Крім того, фактом визнання ОСОБА_2 позову слугує те, що до винесення даного рішення в рахунок погашення простроченої заборгованості за вищезазначеним кредитним договором ним було як поручителем сплачено 80 000 грв. грв.

Щодо позову ОСОБА_5

Даний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного. ОСОБА_5 просить визнати не дійсними, договір поруки № 50/11-KL/P-4 від 22.03.2011 року та додаткову угоду до нього від 22.03.2012 року, укладені між ним та ПАТ «Златобанк». Також визнати не дійсними п. 2.1 кредитного договору № 50/11-KL від 22.03.2011 року та п. 2.1 додаткової угоди до цього договору від 31.01.2013 року, укладених між ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» та ПАТ «Златобанк», а саме в частині залучення його як поручителя. Зазначає про розірвання договору застави та про зняття обтяжень на обидва вказаних, належних йому транспортних засобів. Зазначає про те , що банк не скористався можливістю, а саме задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого ним майна .

Однак такі твердження ОСОБА_5 не обргунтовані законодавчо. Відповідно до ст. 12 ч 1, 16 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно і на власний розсуд обирає спосіб захисту свого права, що і було зроблено Банком. Розірвання договору застави та зняття обтяжень не припиняє дію договору поруки, який відповідно до ст. 4 Договору поруки діє до повного виконання Боржником боргових зобов"язань та виконання зобов"язань Поручителем за цим Договором . Згідно п.2.5 Договору поруки Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положенням Кредитного договору, цілком розуміє їх зміст та згодний виступати поручителем за борговими зобов"язаннями Позичальника. Укладаючи цей договір поручитель не знаходиться під впливом обману, омани, насильства, погрози, зловмисної угоди чи збігу важких обставин. Тому твердження ОСОБА_5. про залучення його в якості поручителя безпідставним і незаконним не відповідає дійсності.

Щодо позову ОСОБА_4

Даний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного. ОСОБА_4 просить визнати не дійсними, договір поруки № 50/11-KL/P-3 від 22.03.2011 року та додаткову угоду до нього від 21.03.2012 року. Також визнати не дійсними п. 2.1 кредитного договору № 50/11-KL від 22.03.2011 року та п. 2.1 додаткової угоди до цього договору від 31.01.2013 року, укладених між ТОВ «ВБК «МАСТЕРС» та ПАТ «Златобанк», а саме в частині залучення його як поручителя. Зазначає, що згідно договору застави , укладеного між ним та ПАТ «Златобанк», ним було передано в заставу належний йому автомобіль .В подальшому за взаємною угодою сторін вказаний договір застави було розірвано, та йому було повернуто у власність вказаний автомобіль. Таким чином , вважає, що його майнове поручительство теж закінчилося. Договір поруки не був спрямований на реальне настання якихось правових наслідків, а носив формальний характер. ПАТ «Златобанк» включив його як фізичну особу в якості поручителя в додаткову угоду від 31.01.2013 року до кредитного договору, що була укладена з ТОВ «ВБК «МАСТЕРС». З даною додатковою угодою ознайомлений він не був, її копії не отримував та не підписував.

Однак такі твердження ОСОБА_4 не обргунтовані законодавчо. Відповідно до ст. 12 ч 1, 16 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно і на власний розсуд обирає спосіб захисту свого права, що і було зроблено Банком. Розірвання договору застави та зняття обтяжень не припиняє дію договору поруки, який відповідно до ст. 4 Договору поруки діє до повного виконання Боржником боргових зобов"язань та виконання зобов"язань Поручителем за цим Договором . Згідно п.2.5 Договору поруки Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положенням Кредитного договору, цілком розуміє їх зміст та згодний виступати поручителем за борговими зобов"язаннями Позичальника. Укладаючи цей договір поручитель не знаходиться під впливом обману, омани, насильства, погрози, зловмисної угоди чи збігу важких обставин. Тому твердження ОСОБА_5. про залучення його в якості поручителя безпідставним і незаконним не відповідає дійсності. Формальності при укладанні договору застави та додаткової угоди до нього судом не встановлено, вони підписані ОСОБА_4 і доказів їх формальності ним суду не надані.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності , суд вважає, що зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають за недоведеністю.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2013 року за заявою банку про забезпечення позову на суму 420 967,20 грв. було накладено арешт на майно ТОВ " ВБК " Мастерс" , а саме : Транспортний засіб марки Фаун , рік випуску - 1989, двигун НОМЕР_9, шасі (рама) НОМЕР_10, паспорт (формуляр) НОМЕР_11, тип ТЗ - кран самохідний, реєстраційний номер НОМЕР_13; Машину: найменування - Навантажувач телескопічний, марки B рік випуску 2008, заводський номер № НОМЕР_12, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2; Автокран КТА-28 шасі Краз-250 Реєстрац. № НОМЕР_3.

У відповідності до ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

У відповідності до ч ст.154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням

законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового

рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що відповідачі за основним позовом до винесення даного рішення більшу частину боргу по кредиту сплатили , а саме у розмірі 318 053 грв. ( залишок заборгованості складає - 102 914 , 20 грв. ) , в позові в частині стягнення сплаченої в добровільному порядку суми заборгованості по кредиту банку відмовлено . Враховуючи, що вартість майна на яке накладено арешт набагато перевищує залишок заборгованості по кредиту , суд вважає за можливе частково зняти арешт з майна, на яке накладено ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу 22 10 2013 року , а саме з Транспортного засібу марки Фаун RT-40, рік випуску - 1989, двигун НОМЕР_9, шасі (рама) НОМЕР_10, паспорт (формуляр) НОМЕР_11, тип ТЗ - кран самохідний, реєстраційний номер НОМЕР_13; машини: найменування - Навантажувач телескопічний, марки B рік випуску 2008, заводський номер № НОМЕР_12, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. ; залишивши під арештом автокран КТА-28 щасі Краз - 250 Реєстрац. № НОМЕР_3, що буде достатнім для забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209,212, 215 ЦПК України, суд ,-

В и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства " Златобанк " задовольнити частково .

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю " Виробничо - будівельна компанія " Мастерс " ( місцезнаходження : 50006 , м. Кривий Ріг, вул. Ландау , 6 , код ЄДРПОУ 31123632 ), ОСОБА_2 ( ПН НОМЕР_4 ) , ОСОБА_3 ( ПН НОМЕР_5 ) , ОСОБА_4 ( ПН НОМЕР_6 ) , ОСОБА_5 ( ПН НОМЕР_7 ), ОСОБА_8 ( ПН НОМЕР_8 ) на користь Публічного акціонерного товариства " Златобанк " заборгованість за кредитним договором № 50/11 - KL від 22 03 2011 року в сумі 102 914 ( сто дві тисячі дев"ятсот чотирнадцять ) грв. 20 коп.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю " Виробничо - будівельна компанія " Мастерс " ( місцезнаходження : 50006 , м. Кривий Ріг, вул. Ландау , 6 , код ЄДРПОУ 31123632 ), ОСОБА_2 ( ПН НОМЕР_4 ) , ОСОБА_3 ( ПН НОМЕР_5 ) , ОСОБА_4 ( ПН НОМЕР_6 ) , ОСОБА_5 ( ПН НОМЕР_7 ), ОСОБА_8 ( ПН НОМЕР_8 ) на користь Публічного акціонерного товариства " Златобанк " судовий збір у розмірі 3441 ( три тисячі чотириста сорок одну ) грв.

В іншій частині позов Публічного акціонерного товариства " Златобанк " залишити без задоволення.

Позови Товариства з обмеженою відповідальністю " Виробничо - будівельна компанія " Мастерс " , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Частково зняти арешт з майна, на яке накладено ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу 22 10 2013 року , а саме з Транспортного засібу марки Фаун RT-40, рік випуску - 1989, двигун НОМЕР_9, шасі (рама) НОМЕР_10, паспорт (формуляр) НОМЕР_11, тип ТЗ - кран самохідний, реєстраційний номер НОМЕР_13; машини: найменування - Навантажувач телескопічний, марки B рік випуску 2008, заводський номер № НОМЕР_12, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2;.

Копію рішення направити для виконання в частині зняття арешту з майна у Дзержинський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С. В. Ткаченко