Ухвала суду № 364188, 18.01.2007, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області

УХВАЛА

"18" січня 2007 р. № 4/271

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 4/ 271

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дружба” с.Богате Новомосковського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Ренесанс” м.Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 1322866 грн. 67 коп. заборгованості та розірвання договору.

В судовому засіданні 07.11.2006 року оголошувалась перерва до 14 год. 20.12.2006 року.

Представники сторін:

від позивача - Цвілій Д.В. , довіреність № б/н від 01.08.06 ;

від відповідача - Тімакіна Л.В. , довіреність № 10 від 16.08.06 ;

Підстав, передбачених ст.77 ГПК України для відкладення розгляду справи суд не вбачає, справу можливо розглянути в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами.

Заявлено позов про стягнення боргу в розмірі 1322866 грн. 67 коп. перерахованих позивачем відповідачу на виконання умов договору купівлі-продажу трактора та розірвання договору у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору.

Відповідач відзив на позов подав. Вважає позовні вимоги передчасними та необґрунтованими, оскільки позивачем не враховано весь спектр правовідносин, що існують на даний час між сторонами. Зокрема, позовні вимоги заявлено без врахування тієї обставини, що 16.06.2006 року сторони уклали Додаткову угоду, згідно до умов якої в рахунок загальної суми по договору , що становить 1242058 грн. 80 коп. продавцем буде постачатись інший товар, ціна та асортимент якого буде визначатись в специфікаціях. На виконання вказаних зобов'язань сторони підписали специфікацію №2 16.06.2006 року на поставку позивачу товарів на суму 101 000 грн., а 21.06.2006 року специфікацію №3, згідно з якою позивачу поставлено товар на суму 31200 грн.

Розглянувши матеріали справи на підставі ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

08.12. 2005 року позивач уклав договір № 87 з відповідачем на купівлю - продаж трактораСА8Е 8ТХ 500 згідно якого сторони виступили як покупець і продавець відповідно.

Згідно п.3.1. зазначеного договору, позивач перерахував грошові кошти в розмірі 1241058,80 гривень на рахунок відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями банку № 552 від 13.12.2005 р. та № 577 від 22.12.2005 р., чим самим виконав свої обов'язки відповідно до умов договору. У відповідності з п. П. 4.1., 5.1. зазначеного договору, відповідач повинен був виконати поставку трактора на протязі тридцяти днів з моменту отримання грошових коштів на свій рахунок на умовах СІР с Багате Новомосковського району Дніпропетровської області та передати його позивачу на умовах розділу 7 зазначеного договору.

Станом на 06.06.2006 року., в порушення виконання умов договору, в відповідач так і не виконав відповідну поставку трактора позивачу.

В відповідач порушив майнові права позивача, передбачені ст. 662,663 ЦК України, якою встановлено обов'язок продавця передати покупцеві товар визначений договором.

Проаналізувавши правовідносини, що виникли між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України підтверджують що це саме договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в договорі.

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в специфікації №1 до договору №87 від 08.12.2005 року про ціну з ПДВ (а.с.14).

Позивач оплатив вартість товару повністю, а відповідач отримав кошти, але не виконав свої обов'язки по поставці трактора.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач вимоги позивача фактично визнав, акт звірки заборгованості, доказів належного виконання зобов’язання суду не надав. Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив. Однак, господарським судом враховуються пояснення відповідача щодо наявності додаткових домовленостей щодо виконання умов спірного договору, тому суд вважає за необхідне врахувати проведену поставку товарів згідно узгоджених специфікацій №2 та №3 як часткове погашення заборгованості. Згідно Додаткової угоди №1 від 16.06.2006 року до Договору купівлі-продажу №87 від 08.12.2005 року продавець і покупець у зв'язку з непередбаченими обставинами, які унеможливлюють постачання товару, визначеного в специфікації №1 дійшли згоди про те, що протягом 6 місяців з моменту підписання даної додаткової угоди, в рахунок загальної суми договору що становить 1241058 грн.80 коп. продавцем буде постачатись товар, ціна та асортимент якого визначені в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Сторони також домовились, що продавець може надати покупцю послуги, або повернути грошові кошти, про що додатково повинна бути підписана Угода, яка є невід'ємною частиною договору. Інші умови вищевказаного договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання. Сторони прийняли до виконання умови Додаткової угоди, узгодили специфікацію №2 від 16.06.2006 року на передачу позивачу товарів на суму 101000 грн., які позивач отримав згідно видаткової накладної №259 від 26.06.2006 року(а.с.34). Крім того, згідно до акту приймання - передачі товару від 14.07.2006 року за довіреністю серії ЯЛХ № 858918 представник позивача Коваленко О.А. отримав у відповідача культиватор вартістю 31200 грн. згідно до специфікації №3. Сторони не оспорюють правомірність Додаткової угоди до договору і визнавши її умови виконали певні дії по виконанню. Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що в результаті виконання умов додаткової угоди сума основної заборгованості зменшилась та складає 1108858 грн.80 коп.

На день розгляду заяви борг на користь позивача складає 1108858 грн.80 коп.

В судовому засіданні 20.12.2006 року позивач уточнив свої позовні вимоги, просить розірвати договір №87 від 08.12.2005 року в судовому порядку, стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 1108858 грн. 80 коп., судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

В судове засідання 18.01.2007 року позивач та відповідач надали до суду заяву про затвердження судом мирової угоди по справі №4/271 та припинення провадження у справі. Згідно до вказаної заяви в відповідач бере на себе зобов'язання протягом дев'яти місяців з моменту підписання зазначеної мирової угоди провести поставку товарно-матеріальних цінностей позивачу, асортимент яких підлягає узгодженню відповідно до вимог додаткової угоди №1 від 16 червня 2006 року до Договору купівлі-продажу № 87 від 8 грудня 2005 року на загальну суму 554 429грн.80коп. та провести повернення грошових коштів в сумі 554 429грн.80коп. на розрахунковий рахунок позивача.

Позивач відмовляється від позовних вимог про стягнення 1 322 866грн., в тому числі 1 242 058.80грн. основного боргу, неустойки в розмірі 37 231.76 грн., пені в розмірі 44 576.11грн.

Сторони попереджені про наслідки укладення мирової угоди, передбачені ст.ст.78, 80 ГПК України.

Представники сторін діють у відповідності до наданих їм повноважень щодо укладення мирової угоди згідно наданої представнику позивача довіреності, а від імені відповідача заяву та мирову угоду підписано керівником підприємства. Судом перевірено повноваження представників сторін на вчинення цих дій.

Процесуальні наслідки відповідних процесуальних дій щодо укладення мирової угоди сторонам роз’яснено.

Враховуючи, що укладена сторонами мирова угода не суперечить чинному законодавству, не порушує права і охоронювані законом інтереси сторін, господарський суд вважає за можливе затвердити її.

Провадження у справі у зв’язку з викладеним підлягає припиненню на підставі п.7 част.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, господарським судом приймається до уваги те, що позивач фактично звернувся до суду за захистом своїх прав після укладення Додаткової договори до Договору купівлі-продажу, умовами якої фактично змінив предмет позову та порядок виконання зобов'язань, тому суд вважає, що суму сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить розділити між сторонами порівну виходячи з фактичного розміру заборгованості в сумі 1108858 грн. 80коп., призначивши до стягнення з відповідача на користь позивача 5544 грн. 29 коп. втрат від суми сплаченого державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому господарським судом також враховується, що при зверненні з позовом до суду, станом на 17.07.2006 року позивач уже отримав від відповідача матеріальні цінності на виконання умов спірного договору (а.с.32-38), про що суду стало відомо з наданих відповідачем матеріалів (а.с.30-31).

При цьому господарський суд вважає за необхідне використати своє право та покласти судові витрати на сторони порівну, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій обох сторін, що ними фактично було визнано укладенням мирової угоди та відмовою позивача в стягненні неустойки та пені з відповідача. Господарським судом приймається до уваги, що спір виник через неузгодженість позицій сторін та невизначеність вимог позивача щодо виконання умов договору купівлі-продажу після внесення до нього додаткових умов щодо порядку виконання.

Такий висновок суду ґрунтується на п.7 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України №02-5/20 від 17.01.1995 року “Про деякі питання практики вирішення арбітражними судами спорів за позовами прокурорів” та п.1 Роз'яснення від 04.03.1998 року №02-05/78 “Про деякі питання практики застосування розділу V1 Арбітражного процесуального кодексу України” та положень ст. 49 ГПК України

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 78, 80, 86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити мирову угоду, укладену сторонами по справі № 4/271 про стягнення 1 322866.67грн. Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Дружба" с.Богате Новомосковського району Дніпропетровської області в особі представника позивача Цвілій Дмитра Вікторовича, який діє на підставі Довіреності від 1 серпня 2006 року та відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Ренесанс" м. Олександрія Кіровоградської області в особі генерального директора Богуна Олександра Олександровича, який діє на підставі Статуту та викладену в слідуючій редакції:

Відповідач бере на себе зобов'язання протягом дев'яти місяців з моменту підписання зазначеної мирової угоди провести поставку товарно-матеріальних цінностей позивачу, асортимент яких підлягає узгодженню відповідно до вимог додаткової угоди №1 від 16 червня 2006 року до Договору купівлі-продажу № 87 від 8 грудня 2005 року на загальну суму 554 429грн.80коп. та провести повернення грошових коштів в сумі 554 429грн.80коп. на розрахунковий рахунок позивача.

Позивач відмовляється від позовних вимог про стягнення 1 322 866грн., в тому числі 1 242 058.80грн. основного боргу, неустойки в розмірі 37 231.76 грн., пені в розмірі 44 576.11грн.

Сторони попереджені про наслідки укладення мирової угоди, передбачені ст.ст.78, 80 ГПК України.

У зв'язку із затвердженням судом мирової угоди провадження у справі припинити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Ренесанс” м.Олександрія Кіровоградської області вул. Червоного Козацтва 53 код ЄДРПОУ 32744680, р/р 26003002131002 в КРУ КБ "Надра", від № 3 м. Олександрія, МФО 323624 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дружба” с.Богате Новомосковського району Дніпропетровської області код ЄДРПОУ 03741984, р/р 26004000479001 в ДФ АО "Індекс Банк", м. Новомосковськ, МФО 307015 суму сплаченого державного мита в розмірі 5544 грн. 29 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59 грн.

Ухвалу може бути оскаржено сторонами у встановленому законом порядку.

Суддя Ю. І. Хилько